Волонтерка розповіла, як підкорила іноземця та чому іспанські мачо обирають українок

28-річна Яна Грузиненко працювала волонтером в Іспанії в магазині органічних продуктів за програмою Еразмус +.

Познайомилась з іспанцем Джозепом та почала з ним зустрічатись."З Джозепом я познайомились в інтернеті.

Я й досі не знаю, чому йому тоді відповіла.

Не мала наміру з кимось знайомитись, тим паче, мати стосунки.

Ми розмовляли лише англійською і, як виявилось, у нас дуже багато спільного.

Однакові захоплення та цінності в житті.

Після двох місяців спілкування онлайн він вирішив зі мною зустрітись.

Потім зустрічались лише на вихідні один раз на два або три тижні, так як у кожного були свої обов'язки та робота.

З його мамою та бабусею ми познайомились після того як його 90-річна бабуся сказала: "Давай вже її показуй, а то всі твої друзі її знають, а ми ще не бачили".

Я дуже хвилювалась, але його мама хвилювалась більше.

Зі мною старались всі розмовляти іспанською мовою, але вперта бабуся розмовляла лише каталонською.

Потім було знайомство з іншими членами родини.

Все це мені нагадувало продаж коня на ярмарку.

Ходиш від дому до дому, посміхаєшся, а його по плечу всі хлопають, типу "чудовий вибір".

З моєю мамою він був знайомий заочно.

Вживу познайомився в той день, коли приїхав забирати мене з моїми речами в Каталонію.

До цього я жила на півночі Іспанії в Астуріас.

Мама дуже хвилювалась, навіть зараз постійно запитує чи все добре.

Коли є можливість, вона приїзжає в гості і зі спокійним серцем бачить, що у нас все добре".

Стосунки з іспанцем змусили Яну Грузиненко змінити місто."Я переїхала з півночі Іспанії до Каталонії.

І почала жити з Джозепом в цивільному шлюбі.

Почала вивчати іспанську та каталонську мову в школі.

Перший рік мову я вчила в благодійній організації, яка займалася питаннями біженців з Африки.

Вони чомусь мають більше привілегій та більш позитивне ставлення від іспанців, ніж наші біженці.

Викладач був професором в університеті і на волонтерській основі раз в тиждень проводив уроки.

Після проекту і переїзду в Каталунію я зрозуміла, що треба підвищити рівень іспанської та почати вчити каталонську.

Записалась в офіційну мовну школу на курс іспанської та в Університет Леріди для інтенсивного курсу каталонської.

Щоб в Каталонії знайти роботу потрібно володіти цими двома мовами.

Каталонська мені подобається тим, що в ній є буква "ї".

Нас часто запрошували на дні народження.

В Іспанії це нормально прийти на день народження без подарунку.

З презентами вони святкують день ангела і це свято для них важливіше.

Але українська совість не дозволяла йти на свято з пустими руками, тому я готувала тортики.

Іспанські солодощі бажають кращого, тому моя домашня випічка розліталася дуже швидко.

Зараз всі тільки й чекають на десерт на наших сімейних святах.

У іспанців не прийнято накривати столи, щоб не було, де поставити тарілку.

Вразило, що дитяче свято святкують з чіпсами, солодкими паличками, колою та іншими газованими напоями.

Іспанія дуже різноманітна своїми стравами.

Кожен регіон має свою коронну страву.

Валенсія - це зажди паелья.

В кожному регіоні її готують по-різному.

Південь Іспанії - це холодне гаспачо.

Північ - це різноманіття сирів м'яса та головна страва астуріас – фабада.

Це горщик з квасолею та трьома видами ковбас, томленний на повільному вогні.

Каталунія - це хліб натертий томатом, политий олією зі шматочком хамону.

Традиційний сніданок каталонця – це паелья з додаванням м'яса або чорнил кальмара, восьминіг з картоплею, та мідії.

На десерт замовляють каталонський крем.

На смак, як заварний ванільний крем з кірочкою з розтопленого цукру.

Або флан - пудинг з кави, ванілі або кокосу.

Популярністю користується варений в молоці рис з додаванням кориці та лимону.

В нашому регіоні дуже популярні равлики.

Їх їдять тушкованими з ребрами, смаженими на пательні або запеченими на вогні.

Це улюблена страва нашої родини, тому готувати їх я навчилась швидко.

Є навіть маленька традиція, коли після дощу всі виходять збирати равликів, щоб потім їх приготувати на обід чи вечерю".

Яна Грузиненко відкрила в собі талант кондитера.

Планує продовжити займатись фотографією.

Не працює, бо Джозеп добре заробляє та дозволяє займатися самоосвітою."Ми з ним живемо в цивільному шлюбі.

Тут він прирівнюється до звичайного.

В мене ті ж права, що в тих, хто одружився офіційно.

Є багато стереотипів щодо чоловіків в Іспанії.

Мачо з Андалузіі вважають лінивими та ловеласами, з Басків - вживають багато непристойних слів, каталонців вважають дуже скупими.

Моє кохання Джозеп з корінних каталонців, але руйнує цей стереотип.

Іспанські чоловіки дуже цінують своїх жінок.

В Україні рідко коли зустрінеш татуся, який прогулюється з дитячим візочком.

Тут це повсякденна справа.

В Іспанії дуже активний феміністичний рух, тому лише з нашою жінкою поруч іспанець може відчути себе справжнім чоловіком".

Придумали спосіб подорожувати частіше і з користю.

Такий різновид подорожей назвали paycation, що в перекладі з англійської означає "заробляти під час поїздки".