"Батьки вигнали мене з дому після протестів": мітинги у Гонконзі на сторінках світових ЗМІ

Як радикальна молодь змусила владу діяти.

ВВС акцентує увагу на тому, яку роль відіграє покоління молодих активістів у протестах.

Вони ризикують потрапити під дію сльозогінного газу, гумових куль і навіть опинитися під арештом, проте все одно виходять на вулиці.

Донедавна стереотип "типового" гонконгського підлітка був інакший – людина, більш зацікавлена у навчанні або зароблянні грошей, а не політичний активіст.

Однак минулого тижня весь світ побачив вулиці навколо законодавчого органу Гонконгу, заповнені молодими людьми, які надягають маски, будують барикади і використовують газові балончики проти поліції.

"Батьки вигнали мене з дому після протестів".

"Я вперше потрапила під дію сльозогінного газу – сльози нестримно йшли з очей".

"Я боюся називати своє справжнє ім’я".

Це – ті слова, які ніхто не очікував би почути з вуст жителів Гонконгу.

Тим більше – тих, чий вік від 17 до 21.

Демонстрації проти суперечливого законопроекту, який має дозволити екстрадицію жителів Гонконгу до Китаю, змусили уряд вибачитися і призупинити свої плани.

Протести стали найбільш масовими в історії Гонконгу.

Молодь Гонконгу пережила певне політичне пробудження протягом останніх двох десятиліть.

Про це свідчить і те, що частка зареєстрованих виборців віком 18-35 років зросла з 58% у 2000 році до 70% у 2016 році.

І це не дивно за умов, що політичне майбутнє Гонконгу стає все більш гострою проблемою.

Страх китайського майбутнього.

Гонконг наразі користується особливими правами і свободами через угоду про передачу між британцями, які раніше колонізували його, і китайським урядом.

Чинність цієї угоди, яка фактично закріплює особливий статус Гонконгу, завершується у 2047 році.

І ніхто не знає, що буде після цього.

Тож нинішня молодь відчуває, що 2047 рік – надзвичайно близько.

Їхній протест обумовлений цією невизначеністю, а також відчуттям, що китайський уряд все одно стає ближчим.

Вони більше не впевнені, що система їх захищатиме, та змінюють свої методи протесту.

Активісти стверджують, що їм потрібно боротися, оскільки вони досягли повноліття в більш нестабільному політичному середовищі.

Переважна більшість протестувальників – молодь.

Журналіст видання зазначає, що усі, з ким він розмовляв під час протестів, під страхом бути заарештованим просили його не розкривати їхню особистість та змінити імена.

– цитує видання 18-річного студента.

Деякі з них купували паперові квитки на поїзди, замість того, щоб використовувати свої передплачені картки – так важче відстежити місце перебування людини.

Один зі студентів розповів, що ночував в університеті, боячись, що поліція може заарештувати його вдома.

Іншу молоду активістку батьки вигнали з дому після того, як вона пішла на демонстрацію.

Однак через декілька днів дозволили повернутися назад – побачивши дівчину у новинах, вони підтримали її та попросили берегти себе.

Видання зазначає, що вважати ці протести суто молодіжним рухом було б помилкою.

Цього разу і старше покоління жителів Гонконгу відчуло, що поліція зайшла занадто далеко.

Так, близько 6 тисяч осіб взяли участь у "мітингу матерів", який відбувся після масового затримання та побиття молоді.

Також на вулиці вийшли релігійні організації, які кілька годин поспіль співали "Алілуйя".

Все ж, молодь зазначила, що продовжуватиме протестувати.

Моє занепокоєння тим, як існуватиме це місто, яке я називаю домом, сильніше за страхи за мою особисту безпеку,.

– цитує видання одну із активісток.

Під час протестів загинув один активіст.

Що китайці знають про протести в Гонконзі (або не знають).

Вloomberg пише: тоді як увесь світ протягом минулого тижня уважно стежив за протестами у Гонконзі, більшість із 1,4 мільярда людей, які живуть через кордон – у Китаї – не знали про це.

Так, фотографії та інформація про найбільші протести з моменту передачі колишньої британської колонії систематично знищуються з Інтернету в Китаї.

Тим часом китайські державні засоби масової інформації публікують матеріали, де звинувачують США в організації протестного руху.

Хоча користувачі We.

Chat за межами материка могли обмінюватися фотографіями та коментарями про протести, на популярному додатку обміну повідомленнями їхні контакти в Firewall Китаю взагалі не змогли побачити повідомлення.

Дивіться відео протестів у Гонконзі:.

Введення слова "Гонконг" у найбільшу китайську пошукову систему, Baidu, не показує новини про багатотисячні протести.

Цензори навіть взяли до уваги пісні, які співають демонстранти: їх було стерто з популярних сервісів для пошуку музики.

Націоналістичне китайське видання Global Times опублікувало коментарі зі звинуваченнями США у втручанні.

А тоді пішло ще далі, з'єднавши тиждень протесту в місті з поточними торговельними переговорами між Америкою і Китаєм.

Якщо Вашингтон вважає, що "граючи на "Гонконгській карті", може змусити Китай зробити компроміси в торговельних переговорах зі США, краще подумати двічі,.

– попередила газета.

Тут же зазначили: бунти в Гонконзі лише зміцнять жорстку позицію Пекіна проти Вашингтона.

Таким чином читачі Гонкунгу значною мірою не звертають уваги на справжні цілі масових протестів – введення суперечливого законодавства, яке вперше дозволить екстрадицію до Китаю.

Китайські ЗМІ цензурують будь-яку інформацію про протести у Гонконзі.

"Вони – діти, а не бунтівники".

Море протестувальників, більшість яких одягнені у чорне, з білими квітками трауру, сколихнуло центр Гонконга, щоб засудити спірне законодавство про екстрадицію і вимагати, щоб лідер міста, Керрі Лам, пішла у відставку,.

– починає свій матеріал про протести The Guardian.

Це було надзвичайне шоу політичної влади на низовому рівні в місті, де жителі не можуть вибирати своїх лідерів, але мають свободу виходити на вулиці, щоб засудити їх.

Активісти з багаторічним досвідом протестів ішли поруч з новачками, які мало цікавилися політикою, поки не розгорілася ця криза.

На банерах протестувальників були написані різноманітні гасла, зокрема: "Протистояти злодійській поліції, захистити студентів", "Вони діти, а не бунтівники", "Гонконг став Китаєм" тощо.

Один активіст, якому було 35 років, розбився, намагаючись повісити великий банер на будівлі в центрі міста.

Його назвали "першим мучеником" руху.

Дивіться відео протестів у Гонконзі:.

"Без лідерів".

Аl-Jazeera зазначає: мільйони людей вийшли на вулиці Гонконгу протягом останніх днів, приголомшуючи владу напівавтономної китайської території і змушуючи прокитайське керівництво міста відкласти запропонований законопроект про екстрадицію.

Протестувальники називали себе незалежними та зазначали – вони не пов'язані з жодною громадською чи політичною організацією.

Вони не мають лідера та спілкуються через соціальні мережі.

Зокрема, через Telegram.

Адміністратора основної групи у месенджері, учасниками якої було понад 20 тисяч осіб, заарештували.

На певний час зник і доступ до Інтернету.

Однак активісти знайшли й інші способи самоорганізації та обміну повідомленнями.

"Ми стурбовані тим, що якщо законопроект пройде, наша безпека буде під загрозою", – пояснив один із активістів наявність масок на обличчях.

Старші учасники демонстрацій зазначили, що, хоча вони побоювалися, що Гонконг зіткнувся з найсерйознішою кризою свого життя, кількість молодих демонстрантів відродила їхню надію.

Проти чого протестують у Гонконзі?​Поправка про екстрадицію – новий закон, який з 9 червня розглядав ​гонконзький парламент.

Він зазначав, що підсудних дозволять екстрадувати в Тайвань, Макао, материковий Китай та інші країни.

Закон також назвали ще одним кроком до втрати автономії міста.