Гройсман vs Порошенко: чому екс-партнери розпочали сезон взаємних звинувачень

Відмежуватись від антирейтингу.

Донедавна в політикумі обговорювали можливість об’єднання партій "Європейська Солідарність" Порошенка та "Українська стратегія" Гройсмана.

Цей союз представників влади так і не відбувся.

Вивчаючи рейтинги, не складно зрозуміти чому: діяльністю Петра Порошенка на посаді президента незадоволені понад 80% громадян, натомість його антирейтинг найвищий серед решти політиків.

Це позначається і на його політсилі – антирейтинг якої найбільший серед інших партій, майже 60%.

Зараз дуже високий запит на нових політиків та зміни, тому не дивно, що Гройсман старається відмежуватися від свого екс-партнера Порошенка.

Він намагається підлаштуватися під запити суспільства, щоб отримати бодай якісь частки відсотків на парламентських виборах,.

– пояснює політичний експерт Максим Вознюк.

Кого готові підтримати українці.

Політолог Тарас Загородній погоджується з тезою колеги і додає: наразі Порошенко головний антигерой, а Гройсман хоче від нього офіційно відмежуватись.

Гройсман – представник діючої влади, прем’єр-міністр від БПП, давній соратник Порошенка, тому не знаю, як йому вдасться відмежуватись від Порошенка.

Не думаю, що це спрацює, бо він і є влада, а у нас завжди виграє опозиція,.

– вважає Тарас Загородній.

Дії Гройсмана – це реакція на соціологію і запити суспільства, яке бажає бачити нових політиків і відправити у небуття представників старої школи.

Бути в опозиції до Володимира Зеленського, відповідно до цієї соціології, означає не потрапити в глобальний тренд.

Водночас, підтримувати президента – ще не свідчить, що не можна вести свою партію.

Люди хочуть, щоб кандидат був і за свою партію, і за Зеленського одночасно.

"Мені здається, вони неправильно трактують соціологію і потрапляють в логічну пастку, бо Володимир Зеленський фактично у всіх старих партій забрав досить великі відсотки.

Відтак, гра в цю соціологію – за Зеленського і за себе – означає втрату власного електорату", – вважає політичний експерт Михайло Чаплига.

Виборчий інсайд.

Наразі політикам, які перебувають у владі, навпаки – потрібно виходити з певною конструктивною або якоюсь іншою критикою і відмежовуватись від президента.

Натомість ось таке трактування соціології свідчить, що Гройсман і Порошенко намагатимуться показати – вони з Зеленським, але кожен по своєму.

Перша п’ятірка партії Володимира Гройсмана – не здивувала.

Наскільки я знаю, вже є певні інсайди щодо рішення Конституційного суду.

За моєю інформацією, Гройсман зупинив роботу мобільних агітаційних груп і зняв бронь на рекламні площини.

Отже, зараз він буде відмежовуватись, зокрема, й від Порошенка,.

– додає Михайло Чаплига.

Відтак, у прем’єра є певний час для того, щоб показати, в чому його відмінність, і пробувати позиціонувати себе як окрему та самобутню політичну силу.

Говорячи про бажання відмежуватись, передовсім, йдеться про необхідність продемонструвати свою відмінність.

Аналогічна ситуація й з "Опозиційним блоком", якому потрібно показати свою відмінність від "Опозиційної платформи – За життя".

На думку Михайла Чаплиги, бажання відмежуватись від Порошенка і дає відповідь – чому від прем’єр-міністра пролунали саме такі заяви.

Здобути відсотки.

Чи додасть така поведінка Гройсману додаткові відсотки та допоможе не лише самому зайти в оновлену Раду, а ще й ще завести свою політичну силу, – питання.

На думку Володимира Борисовича, така поведінка йде йому на користь, але експерти вважають – в парламент він все одно не потрапляє.

На користь версії експертів свідчить й соціологія.

Так, згідно з останніми даними КМІС, наразі партія Гройсмана "Українська стратегія" набирає лише 0,5%.

Група "Рейтинг" дає дещо вищі цифри – 1,4% від усіх опитаних і 1,9% – серед тих, хто остаточно визначився з вибором.

Які шанси у Гройсмана пройти в новий парламент, дивіться тут:.

Зростати можна тоді, коли є поле для росту і ти розумієш свою електоральну базу, водночас, у тебе завдання її мобілізувати.

Насправді, в нього поле ліберальне чи неоліберальне, де є ще й Вакарчук, і обійти його буде досить складно,.

– переконаний Михайло Чаплига.

Також на цьому виборчому полі Гриценко, який відбиратиме певні голоси, хоч і не зайде в парламент.

На цього ж виборця частково націлений і Порошенко.

Враховуючи вищесказане, шанси у Гройсмана потрапити у Раду дуже й дуже малі.

Прем’єру так і не вдалось домовитись ані з Порошенком, ані з Зеленським.

"Не бачу про що президент може домовлятись з прем’єром, який є уособленням влади і відповідає за всі гріхи, зокрема, й тарифи.

Весь негатив зараз буде зливатись на нього, тому навіщо Зеленському така токсична особа – не розумію.

Як кажуть в БПП – тепер у всьому винен Гройсман, а не ми", – розповідає Тарас Загородній.

Таким чином, Гройсман, як і всі "старі" політики, стали жертвою вузького електорального поля.

Коли прийшов Зеленський, він фактично одразу забрав половину глобального виборчого списку в Раду, відтак на всіх інших залишилось кожне друге місце.

Оскільки місць стало вдвічі менше, а бажаючих лишилось стільки ж, як було, то їм потрібно вирішити питання – як всім розміститись, що вкрай важко.

Що заявив Володимир Гройсман? Він висловив сподівання, що з приходом нового президента буде вичищена вся правоохоронна система, туди прийдуть нормальні люди, вони будуть працювати над тим, щоб створити нормальні умови правоохоронної системи для економіки.

"Дещо мені вдалося зробити, але багато, чого не вдалося зробити, тому що вся система навколо мене була абсолютно ворожа – БУ, прокуратура, митники..

У попередній період, на превеликий жаль, у попереднього президента такої волі не було і мої розмови закінчувалися просто нічим.

Зараз я маю шанс", – зауважив він.

Реакція Ірини Геращенко.

Деякі політики розпочали кастинг на посаду майбутнього прем'єр-міністра.

Прикро, що при цьому втрачається здоровий глузд і гідність.

Прикро, що дехто з українських політиків має диплом, але є проблеми з освітою.

Бо інакше пам‘ятали б уроки сторічної давнини, коли амбіції і чвари , недалекоглядність, взаємні образи і невміння об‘єднатися знищили шанс України на незалежність… Це точно не відповідає європейським практикам і правилам, це точно не нова політика.