"Поляк поселив у будинку доньки"

— Уперше побував у Польщі 1991 року, коли працював водієм пасажирського автобуса міжнародного рейсу.

Тоді добре запам'ятав стадіон Варшави, торгівлю на вулиці й літаюче сміття до ночі.

Ніколи б не повірив, що колись заїду у паркінг чи просто зайду в новий туалет.

Тим більше, переїду жити в Польщу, яка так кардинально змінилася за ці роки, — каже російською далекобійник 48-річний Андрій Сироватський з Харкова.

Став відомий після смертельної аварії поблизу міста Щецин.

Там 9 червня зіштовхнулися та загорілися шість машин.

Шестеро людей загинули.

16 — травмувалися.

Чоловік із палаючих легковиків урятував двох жінок і двох дітей.— Першим поїхав я.

Підштовхнула до цього кроку економічна ситуація в Україні.

Дружина працювала продавцем, але втратила роботу.

Потім влаштувалася в косметичний салон.

Та власниця закрила його.2017-го дружина 37-річна Тетяна приїхала з 17-річною Олександрою та 6-річним Дмитром до міста Стшельце-Краєньске Любуського воєводства.

А я на той момент втратив роботу.

Знайти нову допомогло знання німецької.

Влаштувався далекобійником на фірму, де потрібна була мова.

Знаю чеську і мадярську.

Маю сертифікати на перевезення європейського зразка.

Друзі помогли із житлом.

Познайомили з поляком Артуром Грабаном.

Він сам священик.

Створив громадську організацію.

Допомагає російськомовним іноземцям із роботою, житлом чи вирішує інші їхні проблеми.

Поляк поселив у будинку доньки за символічну плату.

Навіть поміг влаштувати моїх дітей у ліцей і дитсадок.

Спочатку дружина влаштувалася на роботу у магазині.

Працювали багато.

Було таке, що я приходив і завалювався спати.

А вона вставала і йшла на роботу.

Практично не бачилися.

Найкраще адаптувалися діти.

За них хвилювався найбільше.

Донька почала вільно говорити за півроку.

А син ще раніше.

З усієї родини польська мені дається найважче.

Тепер жінка не працює.

А я їжджу рейсом Німеччина—Швеція.

Працюю як поляки — п'ять днів на тиждень.

Перед від'їздом мав конкретну ціль: влаштувати життя своїх дітей.

Для цього хочу отримати польське громадянство.

Якщо мені в цьому допоможуть, зрадів би.

Це важливо для сина і доньки.

Син цьогоріч іде в перший клас.

Запропонували вчитися в музичній школі.

У червні пройшов прослуховування.

Та йому сказали, що доведеться платити за навчання понад 3 тисячі євро, якщо він не має документів, які б засвідчили, що він із польського роду.

Старша донька за два роки закінчує школу.

Вступатиме до вузу.

Якби мала польський паспорт, мала б набагато більше привілеїв.

Хочу створити власний бізнес.

По професії я інженер-механік.

Добре розбираюся у машинах.

Без громадянства не маю права купувати землю в Польщі.

А хочу відкрити майстерню."Піднявся і бачу голову та руку у вогні.

Жінка згоріла заживо"За порятунок чотирьох поляків у смертельній аварії Андрєві Сироватському вручили сертифікат на тижневий відпочинок на морі в Колобжезі.

Маршал Любуського воєводства Ольґерд Ґеблєвич прохатиме президента Анджея Дуду надати українцеві польське громадянство.— Друзі дзвонять: Андрюха, ти герой! Я ніяковію від почутого, — каже Андрій Сироватський.

— Щодня аналізую обставини аварії.

Міг теж згоріти.

Мене обігнала вантажівка і за 50 метрів сильно загальмувала.

Аж сліди лишилися.

За 2–3 секунди перед ним вибухнув легковик.

Скоріш за все, у ньому стояла газова установка.

Я схопив вогнегасник.

Одною рукою гасив вогонь, іншою витягував жінку через вікно.

У сусідній машині побачив, як рухаються подушки безпеки.

Я до них.

Двері заклинило.

Вибив скло і через вікно витягнув жінку.