Шпалери прабабусь, листи королям, пусті колоди: українка розповіла про шокуючі традиції Іспанії

Яна Грузиненко живе в Іспанії цивільним шлюбом з каталонцем Джузепом.

Українка асимілювалася в культуру та навчилася місцевим традиціям."Весілля в Іспанії дуже велика подія, до якої готуються більше року", каже Яна Грузиненко.

"Обов'язково запрошують друзів, знайомих, партнерів по роботі та всю сім'ю.

Навіть якщо їх бачили лише раз в житті.

Мінімум 100-150 персон.

Частіше іспанці одружуються в зрілому віці і до цього відносяться дуже відповідально.

Пару можуть розписати як в мерії, так і повінчати в церкві.

Церковний шлюб має таку ж юридичну силу, як і в мерії офіційний.

Весілля проходить без тамади та конкурсів.

На іспанському весіллі немає черги з конвертами, квітами та подарунками.

Дарувати квіти нареченій тут не прийнято, подарунки відправляють після або до весілля.

Часто молодята вказують в запрошенні банківський рахунок й гості туди переказують подарункові гроші.

Друзі молодих влаштовують свято до весілля та дарують подарунки й гроші молодятам в ігровій формі.

На самому весіллі наречений з нареченою дарують подарунки батькам, братам та сестрам і гостям.

Торт завжди розрізають шаблею, а сам банкет більше схожий на обід в ресторані.

Після обіду свято продовжується танцями та безкоштовним баром.

Найпопулярний напрямок для медового місяця - це Нью Йорк та пляжі Мексики.

Іспанці дуже люблять відпочивати.

Навіть без відпустки стараються кожні вихідні кудись їхати.

Це можуть бути подорожі в гори, на море або поїздки з будинком на колесах.

Все залежить від достатку родини.

Коли ми плануємо поїздку, то обираємо зручне місце для коротких подорожей.

Стараємось побачити не тільки те місце в якому знаходиться готель, а й все що поруч.

Частіше всього ми відвідуємо історичні місця або виноробні.

Кожне село організовує поїздки для літніх людей на екскурсії.

Пенсіонери часто подорожують Європою або насолоджуються круїзами.

У них тут дуже активне життя.

Завдяки соціальним центрам вони мають змогу вчитися чомусь новому, наприклад живопису або ювелірній справі, танцям та співу.

Невід'ємною частиною життя іспанців є спорт, на кожному кроці спортивні площадки, місця для занять стрільбою, футболом, тенісом.

Навіть якщо вони не ходять в спортзал, то вечірні прогулянки -це святе.

Майже кожна родина має собаку.

Це ще одна причина активного життя Іспанців.

Натомість у них 23 квітня – це день книг та троянд Святого Георгія.

В цей день жінки дарують книги своїм чоловікам, а чоловіки одну троянду з колоском пшениці.

По всій Іспанії діти, відраховуючи дні до Різдва, відкривають кожен день календар з цукерками.

В Каталунії в дім заносять пусту колоду з намальованим лицем та шапкою.

Діти вкривають цю різдвяну колоду пледом, залишають молоко та гостинці.

На ранок після Різдва співають пісні цій колоді, б'ють паличками, вибиваючи собі подарунки.

Їх заздалегідь поклали батьки.

Різдво більш важливе свято, ніж Новий рік, тому його святкують в родинному колі, а Новий рік з друзями.

Також важливим є свято трьох королів.

В цей день проходять костюмовані паради на честь волхвів, які приносили подарунки маленькому Ісусові.

З усіх різдвяних свят більше шансів отримати подарунок саме в цей день.

Коли хтось ділиться бажанням щось собі придбати, йому завжди кажуть: "попроси у трьох королів".

Також для цього свята є традиційна випічка, типу віночка з тіста та крему, який прикрашений цукатами та фруктами.

В середину ховають фігурку короля та квасолинку.

Кому дістанеться король, одягають корону.

Власник квасолинки повинен заплатити за обід, якщо це ресторан, а не сімейна вечеря.

Також діти пишуть королям листи.

Розповідають про те, що хорошого вони зробили та замовляють собі подарунки.

Якщо діти вели себе погано, їм дають вуглики, але вони також солодкі.Яна Грузиненко вважає рівень життя в Іспанії вищим, ніж в Україні.-Зарплати в Іспанії коливаються в районі тисячі євро в місяць.

Вони витрачають гроші на дім, машину або подорожі.

На одяг стараються не витрачати багато, для них це не важливо.

Машину обирають виходячи з потреб, навіть водять "Део Сенс".

З сусідами дружать, але не настільки, щоб прийти ввечері по сіль або запрошувати на свята.

Вітаються з усіма, кого побачать в будинку.

Якщо у вас і у сусіда є пес, то розмови тільки про них.

Часом трапляються категорії бабусь під під'їздом, яким потрібно знати хто ти, що тут робиш та куди йдеш.

Наші сусіди часом забирають наші пакунки, якщо кур'єр не застав нас вдома.

Якщо є скарга на стан під'їзду або поведінку сусіда, то про це пишуть на дошці оголошень, але не конкретизують про кого це.

Житло іспанців дуже відрізняється від нашого, там немає підвіконнь та килимів.

Шпалери останній раз клеїли прабабусі, тому, заходячи до когось в гості, не розбуваються.

Попросити когось розбутись вважається не ввічливим, так само як запитувати про заробітню плату.

Але розмови про проблеми зі шлунком або висякатись за столом, то для них є норма.

За час волонтерства об'їздила всю Астурію, та Андалузію.

За час відносин з Джозепом побували майже у всіх куточках Каталонії, подорожували північчю Іспанії та сусідніми регіонами такими як Навара, Арагон та винним краєм Іспанії - Ріоха.Із чоловіком святкуємо два Різдва, на Новий рік готуємо олів'є.

Коли в гості приїздить мама, то ліпимо пельмені.Дуже сумую за Україною, але поки себе там не бачу.

В Черкасах залишився лише тато.

Він вчить іспанську та планує найближчим часом також переїхати.

Мрію відкрити кондитерську.28-річна Яна Грузиненко працювала волонтером в Іспанії в магазині органічних продуктів за програмою Еразмус +.

Познайомилась з іспанцем Джозепом та почала з ним зустрічатись.

"З Джозепом я познайомились в інтернеті.

Я й досі не знаю, чому йому тоді відповіла.

Не мала наміру з кимось знайомитись, тим паче, мати стосунки.

Ми розмовляли лише англійською і, як виявилось, у нас дуже багато спільного".