216-ий округ: знов Супруненко, або чи нам пороблено?!

Я не знаю, що там в інших округах - ну як не знаю, знаю, звісно, але хвилює мене один – там де голосуватиму сам.

І, до речі, якщо кожен виборець почне розбиратися саме в своєму окрузі, Рада буде набагато чистішою.

Це - як слідкувати за своїм під’їздом, тоді і будинок стане взірцем.

Тож Бог із ними, з іншими округами, голосуватиму я на 216-му і от що хочу сказати – киян знов тримають за лохів.

Цей список кандидатів, у своїй більшості, це як втюхати людям дерев’яну рахівницю замість калькулятора.

Та й калькулятори не особливо користуються попитом, бо він є в кожного смартфоні.

І окремою когортою непотрібних дерев’яних рахівниць йде гоп-компанія Олександра Супруненка.

Причому хто він, звідки і що робив, починаючи з "молодої команди Черновецького", знають усі на окрузі, але цей пан вважає, що пам'ять у людей, як у золотих рибок – більше п’яти хвилин не тримає.

От скажіть, будь ласка, на яких дебілів розрахована схема, що разом із Супруненком на окрузі балатуються його давні молодші партнери Віталій Павлик та Павло Тесленко? І це лишень ті, по кому немає ніяких сумнівів.

Тож можна навіть не сумніватися, що й серед загального списку кандидатів по 216-ому округу будуть люди, які виконуватимуть функції технічних кандидатів.

Супруненко не має намірів програвати.

Але найсмішніше, що він у цьому випадку плагіатить сам себе, бо у 2014-му році на манежі були всі ті ж, навіть Віталій Павлик був, який знявся напередодні виборів на користь Супруненка.

На всі здобутки, звісно, не вистачить паперу, хіба що у прокуратури.

Отже, саме з приходом до київського керма Леоніда Черновецького доходи Супруненка почали стрімко зростати.

Гарно використавши родинні зв’язки, пан Супруненко став одним із головних посередників між Партією Януковича (Регіонів) та родиною столичного градоначальника.

До речі, тут слід зупинитися.

Справа в тому, що у 2007 році Олександр Супруненко став народним депутатом від "Партії Регіонів" за списком.

Не як мажоритарник.

А це у той час дослівно означало одне – Супруненко мав беззаперечно підкорятися партії, він був просто ще одним партійним багнетом.

І їм би і залишився, якби не родинні зв’язки, які я згадував вище – його молодшій брат В’ячеслав був зятем Черновецького.

Тож браття жваво взялися до справи: молодший керував Київрадою, старший вирішував питання на рівні Уряду.

Наслідком такого успішного тандему стало захоплення столичних підприємств "Київмлин", "Київхліб", "Київхімволокно".

Вершиною "діяльності" братів стало придбання всього за 114 мільйонів гривень 80% пакета акцій муніципального забудовника "Київміськбуд".

Правда, втримати цей ласий шматок надовго не вдалося.

Але цікавішою за бізнес є політична сторінка діяльності пана Супруненко, адже від його політичних рішень залежало життя всієї країни.

Наприклад, у 2010 році Супруненко разом зі всією Партією Януковича голосував за так звані "Харківські угоди", які продовжували термін перебування Чорноморського флоту Російської Федерації у Криму на 25 років - до 2042 року з наступним автоматичним подовженням на наступні п'ятирічні періоди.

Тобто, фактично навічно.

Як ми знаємо, в решті ці угоди призвели до збройної агресії Росії та анексії Криму.

Сьогодні пан Супруненко любить розповідати, як він розгледів злочинну сутність "Партії Регіонів" і в 2011 році пішов із фракції.

Але тоді виникає питання: чому в 2012 році він проголосував за скандальний закон "Ківалова – Колесніченка", причому саме у складі фракції "Партії Регіонів"?! У голові запаморочення сталося, і він сам не розуміючи, що робить, натиснув кнопку "За"? А давайте згадаємо, що саме скасування цього антиукраїнського закону у 2014-му році стало приводом для Росії анексувати Крим і під прикриттям "захисту російськомовного населення" влаштувати бійню на Донбасі.

Чи поніс Супруненко хоча б моральне покарання? Ні.

Тепер він патріот.

"Революція Гідності назавжди змінила нас і нашу країну.

Небесна Сотня надала нам приклад безкорисливої жертви самим життям заради вільного, кращого, європейського майбутнього.

Мільйони громадян згуртувалися навколо справжньої, фактичної, а не формальної, належності України".

Це перший абзац його передвиборчої програми як кандидата в нардепи на теперішніх виборах.

До речі, це дослівно взято із сайту ЦВК, а тому зверніть увагу на слово "належності".

Людина або безграмотна, або їй насправді байдуже, що написано у її програмі, бо подає до Центральної виборчої комісії документи навіть не перевіривши, або на щось нам усім натякає.

Бо як інакше пояснити "належність" України, і від кого?!.

І взагалі, як у цієї людини язик повертається згадувати Революцію Гідності та Небесну Сотню? Чи не через його, у тому числі, діяльність Україна проходить одну з найтрагічніших сторінок у своїй історії?.

"Обравши мене своїм представником та захисником своїх інтересів на позачергових виборах 2014 року до Верховної Ради України від 216 мажоритарного виборчого округу, - далі продовжує пан Супруненко у своїй програмі вішати локшину на вуха нам з вами, - виборці зробили єдиний правильний вибір".

Серйозно?! А давайте дійсно подивимося який ми зробили вибір у 2014-ому, як голосував упродовж своєї каденції цей депутат?.

Супруненко не підтримав таки законопроекти:.

про забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції.

про забезпечення більшої прозорості державних тендерів.

про забезпечення прозорості в організації діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

про удосконалення механізму фінансування дорожньої галузі, метою якого було створення Дорожнього фонду України.

"Про освіту".

про звернення до Вселенського Патріарха Варфоломія щодо надання Томосу про автокефалію Православної Церкви в Україні.

про визнання Російської Федерації агресором та деокупацію Донбасу.

про забезпечення функціонування української мови як державної.

І давайте зараз намалюємо собі портрет цього депутата, так би мовити, по його справах.

Отже, це людина, яка проти боротьби з корупцією, проти освітньої реформи, натомість за Російську церкву та її українських васалів, за російську мову і за політику Путіна.