"Придбали кота з солі. З часом почав псуватися"

— У подорожах не хочеться витрачати багато часу на вибір сувенірів.

Тому купуємо котів, — каже 48-річна Ольга ВАСИЛЬЄВА з Черкас.

Разом із чоловіком Вадимом, 51 рік, побували в понад 40 країнах.

Привозять звідти вироби у вигляді котів.

Мають у колекції майже 140.Ольга Васильєва раніше працювала банкіром.

Зараз займається ландшафтним дизайном.

Із фінансовим директором Вадимом Васильєвим побралася 1994-го.

Мають доньку 22-річну Анну.

Вона навчається у британському Оксфорді на факультеті держуправління.— Збирати котів почали 2002-го після відпочинку в Криму, — розповідає Ольга.

— У Ялті на набережній купили картину із сумним котиком.

Відтоді вирішили, що з кожної поїздки привозитимемо фігурки цих тварин.

Малайзія асоціюється з видобутком олова, тому купили там кота з цього металу.

Також придбали набір із шести майже однакових тварин ручної роботи.

Не могли пояснити продавцю, що нам потрібен один, бо він не знав англійської.

Берберського кота з глини взяли в Тунісі.

Виглядає трохи примітивно, але колоритно.

У Єгипті купили три сувеніри.

Там котів вважають божественними створіннями, наділеними містичною силою.

Взяли дві класичні фігурки й папірус із зображенням кота.

На ньому написали ім'я нашої дочки єгипетським ієро­гліфом.

Маршрути подорожей складають самі.

Послугами туристичних компаній не користуються.— Відпочинок плануємо самі, на екскурсії їздимо рідко, — розповідає Ольга Васильєва.

— Більше шансів знайти щось цікаве є там, де менше людей.

Самостійно поїхали в соляну копальню в польському місті Величко.

Придбали там кота, зробленого із солі.

Стояв на стелажі.

З часом почав псуватися, тому поставили в колбу.

Містичного кота, що моторошно виглядає, купили в Лаосі.

Вирізаний зі слонової кістки, нагадує ідола.

Хотіли побачити Азію.

Щоб поїхати туди, чоловік продав колекцію значків вищих навчальних закладів.— Збирав її 12 років, — додає Вадим Васильєв.

— Попрощався з нею легко.

Задоволення важливіше за колекцію, що лежить у засіку.

Із 5 років мені подобається щось збирати.

Колекціонував монети, листівки, кокарди, значки.

Багато разів намагався покинути це хобі, та через деякий час починаю знову.— Торік у Римі на барахолці купили двох котів: із муранського скла й у формі люльки.

З останнім пішли у Ватикан на проповідь Папи Римського.

На вході до храму перевіряли гвардійці.

Знайшли люльку і відвели вбік.

Сміялися, коли побачили, що то сувенір.

Із Ватикану хотів привезти кота у вигляді Папи Римського, але не знайшов.

У Чорногорії не натрапили на жодну фігурку, але у вітрині магазину побачили страшного кота з пап'є-маше.

Коштував копійки, тому придбали.

Котів купують переважно на базарах.— Магазини відвідуємо рідко.

Більше любимо ринки, бо там можна побачити справжнє життя, — каже Вадим Васильєв.— На голландських барахолках люди часто залишають ящики з непотрібними речами, — додає Ольга Васильєва.

— Якось побачили там енциклопедію про котів.

Отримали безкоштовний сувенір.

Фігури котів родина Васильєвих зберігає у вітальні на поличках.— Гості часто їх розглядають, — говорить Ольга.

— Намагалися відвести їх подалі, бо набридає розповідати одне і те ж.

Тепер питають тільки, що нового з'явилося.