Хто такий Майкл Коллінз: життя забутого астронавта Apollo 11

Біографія майбутнього астронавта.

Майкл Коллінз народився 31 жовтня 1930 року в Римі, Італія.

Його батько понад 30 років віддав служінню армії США, відтак сі'мя Коллінзів частенько подорожувала багатьма містами США та світу: від Нью-Йорка до Пуерто-Ріко.

У Майкла також був старший брат Джеймс Лотон Коллінз-молодший та дві старші сестри Вірджинія і Агнес.

Відомо, що на час вступу Сполучених Штатів у Другу світову війну Коллінзи перебралися до Вашингтона, штат Колумбія.

Саме там Майкл закінчив середню школу.

Його мати хотіла, щоб він навчався дипломатичній службі, але Майкл вирішив піти слідами свого батька і 1948 році вступає до Військової академії США в місті Вест-Пойнт.

У 1952 році Майкл отримує диплом бакалавра та вступає на службу Військово-повітряних сил США.

За час проходження першого року служби майбутній астронавт здобуває фах військового льотчика.

Протягом всього строку служби у ВПС Коллінз змінив кілька військових баз в США, а також деякий час служить на базі неподалік міста Шомон у Франції.

У 1961 році Майкл Коллінз закінчує підготовку до екстримальних льотних випробувань у Школі ВВС США та стає льотчиком-випробувальником.

Майкл Коллінз – льотчик-випробувальник перший праворуч внизу.

Відбір до NASA.

У 1962 році Майкл Коллінз увійшов до списку з 32-х кандидатів в астронавти, які стали фіналістами 2-го набору NASA.

У жовтні 1963 року вже капітан ВВС Майкл Коллінз був зарахований до загону астронавтів в рамках 3-го набору NASA.

З тридцяти астронавтів, відібраних у перших трьох групах, тільки Колінз і його третій колега Вільям Андерс народилися за межами Сполучених Штатів.

Навчання почалося з 240-годинного курсу з основ космічного польоту.

П'ятдесят вісім годин з цього часу були присвячені геології, яка Коллінзу давалася не просто та й взагалі не дуже його цікавила.

Перший політ астронавта.

18 червня 1966 року року пілот Майкл Коллінз і командир корабля Джон Янг стартували на борту Gemini-10 з майданчика на мисі Канаверал.

Метою польоту була стикування з безпілотним космічним апаратом Agena-X для відпрацювання зближення і стикування на орбіті Землі.

Після завершення стикування корабля з космічним апаратом, останній за допомогою своїх двигунів перемістив всю структуру на більш високу орбіту до апарату Agena-VIII.

Під час місії Майкл Коллінз зробив два виходи у космічний простір тривалістю 49 та 39 хвилин кожен.

Впродовж першого виходу було проведено кілька наукових експериментів, а під час другого – астронавт закріпився поряд з космічним апаратом Agena й забрав прикріплений на корпусі експериментальний пристрій.

Під час маневрів, здійснених Коллінзом, Джон Янг контролював взаємне розташування апаратів Agena та Gemini.

Через брак палива астронавтам не вдалося виконати низку не таких важливих другорядних завдань, які були заплановані.

22 липня 1966 року космічний корабель успішно приземлився.

Загальна тривалість усього польоту склала 2 доби 22 години 47 хвилин.

Джон Янг та Майкл Коллінз.

Наступний політ, до якого почав підготовку астронавт, проводився в рамках програми Apollo на кораблі Apollo 8, завдання якого полягало у виконанні тестових маневрів на орбіті Землі та поряд з Місяцем.

Однак, у зв'язку з необхідною операції на грижу, Майкл був виведений з екіпажу.

Після одужання Коллінза зарахували до складу екіпажу корабля Apollo 11.

Зрештою політ Apollo 8 ознаменував початок нової ери в дослідженнях космічного простору та в історії людства.

Під час цієї місії люди вперше покинули навколоземний простір та побачили свою планету здалеку, вперше залишили гравітаційне поле Землі й опинилися в гравітаційному полі її супутника, вперше піддалися впливу сонячної радіації за межами магнітного поля Землі, вперше на власні очі побачили зворотний бік Місяця і схід Землі над місячним горизонтом, вперше тимчасово опинялися в ситуації, коли із Землею не було ніякого контакту, і вперше увійшли в атмосферу Землі зі швидкістю повернення від Місяця.

Історична місія Apollo 11.

Другий політ астронавта Майкла Коллінза відбувся 16-го липня 1969 року.

В ролі пілота астронавт увійшов до складу екіпажу Apollo 11.

Після виходу на траекторію польоту до Місяця відсіки космічного корабля були перебудовані.

Командний модуль, де розташовувався екіпаж, відокремився від третього ступеня, після чого, під керуванням Майкла Коллінза, командний модуль Columbia віддалився, розвернувся на 180 градусів, пристикувався до місячного модулю Eagle, витягнув його та знову розвернувся.

Третій ступінь, окремо від основних відсіків корабля, останнім імпульсом двигуна, було відправлено ​​на геліоцентричну орбіту.

Після цього Коллінз контролював маневр в ході якого апарт Columbia з приєднаним апаратом Eagle повинні були постійно обертатися на шляху до Місяця.

Це було вкрай важливим моментом, оскільки суттєво зменшувало вплив сонячного випромінювання на незахищених земною атмосферою астронавтів.

На третій день польоту астронавти Ніл Армстронг іта Едвін "Базз" Олдрін перейшли з командного модуля в місячний.

Після підльоту до супутника Землі і виходу на навколомісячну орбіту, коли космічний корабель здійснював 13-й виток навколо Місяця – модулі Eagle та Columbia розстикувалися.

Майкл Коллінз всередині тренажера-імітатора апарата Columbia.

Під час посадки місячного модуля на поверхню Місяця, командний модуль разом з Майклом Коллінзом на борту перебував на навколомісячній орбіті.

Після закінчення досліджень, астронавти повернулися в Eagle і почали зліт до апарата Columbia, який вже виднівся на горизонті.

Через три з половиною години обидві частини корабля вже перебували на відстані 30 метрів один від одного.

Далі Майкл Коллінз почав зближення в ручному режимі, яке закінчилося успішним стикуванням.

Після виконання основного завдання космічної місії, екіпаж Apollo увімкнув двигуни і скорегував курс на Землю.

24 липня 1969 року космічний корабель на швидкості 11 кілометрів на секунду увійшов в атмосферу Землі, а ще через 15 хвилин приводнився в Тихому океані, на відстані 24 кілометрів від авіаносця Hornet, який вже очікував на астронавтів.

Перед відкриттям, люк командного модуля було продезінфіковано зовні.

Після цього в модуль були кинуті три скафандри біологічного захисту, які надів екіпаж, перш ніж вийти з модуля.

Астронавти були доставлені вертольотом на борт авіаносця, де їх перемістили в мобільний карантинний фургон.

Історичний політ тривав 3 години 18 хвилин 35 секунд.

Екіпаж Apollo 11: Ніл Армстронг, Майкл Коллінз, Едвін "Базз" Олдрін / Фото NASA.

Життя після NASA.

Майкл Коллінз покинув NASA у січні 1970-го року.

Відтоді видатний астронавт служив на керівній посаді на базі ВПС Едвардс.

У 1971-му році заочно закінчив Промисловий коледж.

З жовтня 1973 року року був заступником начальника штабу ВПС з дослідницької та конструкторської роботи.

У 1974-му році Коллінз закінчив курс розробки засобів управління у Harvard Business School.

З кінця 1976 го і по 1982-й роки він був помічником начальника розробки озброєння ВПС.

Майкл Коллінз.

У 1974 році Майкл Коллінз написав автобіографію під назвою "Несучи вогонь: подорожі космонавта".

Письменник Нью-Йорк Таймс Джон Уілфорд писав, що автобіографія Коллінза – "найкраща історія про те, як це – бути астронавтом".

Майкл Коллінз також написав: "Старт: історія пригод Америки у космосі", де він виклав історію американської космічної програми, "Політ на Місяць: історія космонавта".

Крім цього Коллінз також писав акварельні картини, однак він не підписував своїх робіт, щоб його авторство не додавало вартості роботам.

Зараз Майклу Коллінзу 88 років.

Він має низку нагород та відзнак, як от медаль "За видатні заслуги" та "Золота медаль Конгресу" – найвища цивільна нагорода США.

Також він є автором низки наукових публікацій.