"Хіба жирних рил стане більше" - що говорять у день виборів

Цьогоріч у Вінниці в 11-му окрузі балотуються 13 кандидатів в депутати Верховної Ради України.

Серед них Володимир Кістіон від партії "Українська стратегія", Андрій Гижко від партії "Європейська солідарність", Сергій Кудлаєнко - самовисуванець.

Цього року на 11 окрузі голосували 10202 людини.

Явка виборців на 16.00 склала 37, 55 %.Заходжу на дільницю № 051509.

Вона знаходиться в 15-му училищі технологій та дизайну.

Підходжу зареєструватися.

Голова комісії Світлана Долгих забороняє знімати і говорити з людьми.

Стала сперечатися.

Подзвонила в поліцію.

Поки чекала відповідь, довелося стояти під сонцем 20 хвилин.

Згодом після кількох дзвінків впустили."Ви подивіться на Вінницю.

Вона цвіте.

Від цієї влади нічого не очікую.

Треба щоб був нормальний парламент, який буде думати про народ.

Порошенко багато зробив.

Вміє гарно говорити.

Але про народ не думає.

Це його і погубило.

Я ж буду голосувати за Гройсмана", - каже вінничанин Павло Калинович.

Повз проходить літній чоловік.

Чує розмову.

Зупиняється."Народ невдячний.

Ви подивіться на цю Вінницю.

І транспорт, і дороги, і безкоштовний проїзд пенсіонерам.

Пенсії малі, але жити можна.

У мене дочка їздить по Україні.

Розказує, що в великих містах жити страшно.

У будь-який момент тебе можуть прибити чи пограбувати.

Порошенко підняв цю країну на ноги.

А цей новий то позвільняв, то заарештував.

Більше нічого", - каже Іван Кудрін.

Жінка з сивим, закладеним у пучок волоссям починає сваритися з комісією.

ЇЇ немає у списках виборців."Хотела проголосовать за Шария (журналіст, депутат, партія "Шарія").

Но это киевская хунта из Зеленского и Порошенко лишила меня этого.

Я приехала из Луганска.

Бежала от обстрелов в 2014 году.

Думала, за это время что-то поменяется в стране.

Но я работаю уборщицей.

С луганской пропиской на хорошую работу очень сложно устроиться.

Приходиться мыть полы.

Сейчас работаю без отпуска.

Не дают, некому работать летом.

Так пусть политики попробуют круглый год мыть туалеты без выходных за несколько тысяч гривен", -каже Алла.

Прізвище просить не називати.

Переселенці з Донбасу й Криму повинні були зареєструватися на дільницях до 15 липня.

Мають право проголосувати тільки за партії.

В руки дають один бюлетень замість двох."Звідки я могла знати, що треба реєструватися? Живу в гуртожитку і немає можливості дивитися телевізор.

Навіть немає грошей на дешевий сенсорний телефон.

Щомісяця приходить адресна допомога в 442 гривні.

Всі гроші витрачаю на ліки", - продовжує переселенка.

З кабінки вибігає старий чоловік з сивим волоссям, у білому костюмі й великих круглих окулярах."За Бойка! Дякую!".

– піднімає до верху руки.

До нього підбігають поліцейські."Дідусю, вас оштрафують", - відказують ."За що штраф? За те, що я голосую ? - голосно починає сміятися.

- Залякали народ своїми штрафами! Не життя, а розсміши коміка".

У комісії сидить і молодь.

Студенти працюють наглядачами."За народ образливо.

Якщо мінімальну зарплату підвищать до 5 тисяч, все одно це мало.

Людям немає, за що жити.

Голосував за Порошенка.

Він підняв нас з колін.

Відкрив безвіз.

Можна хоч світ побачити.

А зараз немає чим пишатися.

А пенсії! Людина все життя день у день працює, щоб коли померла то пенсія перейшла державі", - каже студент Дмитро Єрмошин.

На проспекті Юності є стихійний квітковий ринок.

Торгують ромашками, соняшниками, трояндами та кімнатними рослинами."Люба, подивись за моїми квітами, поки піду проголосую.

На президентських виборах пішла на півгодини раніше, щоб проголосувати.

Вернулась, а біля Вані стоїть чоловік у костюмі.

Купляє 101 розу для дружини.

А в мене вони кращі, бо вирощую сама.

Порахувала, що за цей час заробила б грошей, як за пів місяця - майже 3 тисячі.

Президент мені ці гроші не віддасть", - звертається чорнява жінка з коротким волоссям до іншої продавчині.Проходжу повз торговельного центру "Магігранд".

Він належить дружині й доньці Володимира Гройсмана.

На зупинці стоїть жінка.

Емоційно говорить по телефону і час від часу розмахує руками."А я не голосувала.

Знаю усіх цих кандидатів.

По місту їздять на крутих машинах, а в село до народу - на старій Ладі.

Щоб не дай Бог, нічого не подумали.

Таня, послухай.

Кому треба ці вибори, якшо вони все одно нічого не поміняють.

Хіба рил жирних у Верховній Раді стане більше", - каже.

Заходжу в кав'ярню.

Замовляю подвійне лате."Ой, знаєш Лєна, та вже була раз на президентських виборах у виборчій комісії.

Обіцяли заплатити 2 тисячі.