Ці всі препарати з недоведеною ефективністю.
Крім того, "крапельки" можуть бути небезпечні: наприклад, корвалол і схожі на нього валокордин, валосердин пригнічують дихальний центр і викликають залежність до фенобарбіталу, розповіла невролог Олена Гайворонська.
Також корвалол і валокордин викликають розлади нервової системи, що може привести до стану коми й утрудненого дихання.
Що робити?.
По-перше, пройти обстеження для виключення органічної патології й оцінити рівень тривоги.
По-друге, відвідати грамотного психіатра / психотерапевта.
Найчастіші варіанти прояви тривоги.
Панічні атаки – на людину накочує хвиля страху, що супроводжується серцебиттям, підвищенням тиску, утрудненням дихання, запамороченням, пітливістю, мурашками.
Каплі для заспокоєння можуть нашкодити.
Якщо при панічній атаці ви випили валер'янку, і через годину у вас все пройшло, це не означає, що валеріана допомогла.
Це просто панічна атака закінчилася, вона не триває вічно.
Мета лікування – досягти, щоб панічних атак більше не було.
"Легкі заспокійливі" цього не можуть зробити.
Генералізований тривожний розлад проявляється постійним занепокоєнням і напругою.
Лікувати генералізований тривожний розлад "легкими заспокійливими" – все одно, що прикривати рану серветкою й удавати, що рани немає.
Людина може випробувати нетривале поліпшення, але проблема тривоги нікуди не подінеться.
Панічна атака і генералізований тривожний розлад лікуються психотерапією й антидепресантами, бувають необхідні транквілізатори коротким курсом.
Іноді можна обійтися тільки психотерапією без таблеток.
Якщо прийнято рішення про прийом антидепресантів, то лікування повинно бути тривалим – кілька місяців.
Просто прийняти таблетку заспокійливого (без різниці "легкого" або "важкого") і більше нічого не робити до наступної панічної атаки – погана ідея.