«Слуга народу» з кожного екрану: як пройшли виборчі марафони на головних каналах країни

«Україна»: жодної згадки про ОПЗЖ.

Вечірній спецефір на «Україні» складався з інформаційно-аналітичного тижневика «Сьогодні.

Підсумки з Олегом Панютою» о 19:00, кількох прямих включень зі студії ток-шоу «Головна тема.

Вибір» з ведучою Оленою Кот і спецвипусків новин «Сьогодні», останній з яких вийшов о 23:00.

Загалом канал був рівновіддаленим від усіх політичних сил, констатував факти без оціночних суджень.

Водночас «срібного призера» виборчих перегонів – «Опозиційної платформи – За життя» – для «України» ніби не існувало, крім оголошення результатів екзит-полу.

Лише одного разу, повідомляючи про порушення в день голосування, канал зробив «недвозначний» критичний акцент на ОПЗЖ.

Журналісти «України» зробила кілька прямих включень зі штабів: «Слуги народу», «Європейської солідарності», «Батьківщини», «Голосу», записали ексклюзивні синхрони з лідерами цих партій, а також з тими, хто набрав понад 2%, але менше 5% (серед них – представники трьох політичних сил, яких активно піарив канал «Україна» всю виборчу кампанію: Олег Ляшко, Володимир Гройсман, Геннадій Кернес від «Опозиційного блоку»).

Не було жодного включення зі штабу ОПЗЖ, жодного синхрона з представниками цієї політичної сили.

Для спецефіру журналісти підготували багато різнотематичних сюжетів.

Наприклад, сюжет Олександра Громова про те, як проголосували Леонід Кучма, Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Володимир Гройсман, Андрій Парубій, Олег Ляшко, Геннадій Кернес, Ігор Смешко.

Автор згадав і про курйоз, що трапився з головою Верховної Ради Андрієм Парубієм, який не зміг з першого разу проголосувати, бо забув узяти паспорт.

Анна Грішина в сюжеті окреслила головні порушення в день виборів: заздалегідь підписані протоколи, спроба неповнолітньої проголосувати, агітація на виборчих дільницях, масовий підвіз виборців, голова ДВК у стані алкогольного сп’яніння тощо.

Наталія Кравченко проаналізували, хто й чому за часи незалежної України позачергово розпускав парламент.

Сюжет Анни Левицької «Обіцянки на будь-який смак» – своєрідний рейтинг найбожевільніших обіцянок, які дають кандидати в депутати чи партії різних країн під час виборчих перегонів: за образу блондинок чи подружню зраду – в тюрму, дозволити користуватися пішохідними переходами-«зебрами» зебрам, збільшити градус горілки тощо.

Сюжет Марії Петрик «Як завоювати голос виборця» – про те, чим дивували виборців кандидати в народні депутати в Україні.

Гречка відійшла у минуле, під час цієї кампанії дарували віники, окуляри, велосипеди, пропонували руку і серце.

Побито рекорди за кількістю подарунків для дитячих садочків, шкіл та вишів (міняли вікна, двері, влаштовували спортивні змагання, пригощали солодощами тощо).

У першій п’ятірці – метод «червоної стрічки», коли кандидати відкривали нові кювети, звітували про утеплені фасади житлових будинків.

Також кандидати для завоювання уваги виборців використовували маніпуляції в інтернет-рекламі, поширювали кулінарні рецепти в газетах і журналах.

Хоча експерти й уточнили, що лайк під дописом у соцмережі ще не означає, що ця людина віддасть свій голос на виборчій дільниці.

Віталій Литвин у сюжеті «Вибори 100 років тому» з допомогою архівів, музеїв та їхніх працівників провів паралелі між виборами початку ХХ століття і сучасними.

Алла Чиж у сюжеті «Чим запам’яталася Рада, що йде» підсумувала рекорди та антирекорди Верховної Ради 8-го скликання за майже 4,5 роки її роботи: найбільша кількість жінок – 49 (у першому скликанні було всього 11), вперше жінки стали віце-спікерками, створення антикорупційних органів, електронного декларування, ухвалення понад 1000 законопроєктів (за рік близько 300, тоді як у Канаді – до 30).

Запам’яталася Рада ще й декомунізацією, бійками та великою кількістю депутатів-неполітиків (активісти майдану, військові-добровольці та журналісти).

Якщо говорити про роботу ведучого, то Олег Панюта робив якісні підводки до кожного із сюжетів, висновки давав тільки на підставі цифр, практично не використовував оціночних суджень.

На початку спецвипуску після включення з ЦВК Олег Панюта розповів про законодавчі ініціативи, які планує втілити Володимир Зеленський і «Слуга народу» (про зняття недоторканності з народних депутатів тощо).

Також проаналізував голосування кількісно і якісно, зробивши акцент на тих, хто змінив місце голосування.

Розповів про те, скільки коштів витрачено на цю виборчу кампанію, уточнюючи найбільші статті витрат ЦВК.

Також озвучив, скільки коштів «наших з вами податків» йде на утримання депутатів (2014 – 0,687 млрд грн, 2017 – 1,7 млрд грн, 2019 – 1,97 млрд грн), майже по 120 грн на рік з кишені кожного українця.

Між сюжетами і прямими включеннями ведучий повідомляв, у яких областях добре проголосували, а в яких погано (Закарпатська та Чернівецька).

Розповідав про повноваження парламенту, про голосування у світі, про фінансування партій з держбюджету.

У програмі було кілька прямих включень із ЦВК, а на самісінькому початку спецвипуску було пряме включення із ситуаційної кімнати в МВС, куди надходять повідомлення про порушення на виборах.

Глядачі дізналися, що поліція розпочала понад 20 кримінальних проваджень через порушення виборчого законодавства в день голосування.

Хоч анонсувалося, що Олег Панюта зв'яжеться з усіма регіонами, насправді були не всі: Харків, Дніпро, Каланчак Херсонської області, Одеса, село Вирішальне Полтавської області, Львів.

Більшість кореспондентів зосереджувалися на порушеннях, які трапилися в регіонах: фальшиві «мінування» виборчих дільниць у Харкові та Одесі, автобуси з «підозрілими пасажирами» спортивної зовнішності приблизно одного віку, порвані виборцями бюлетені, підкуп виборців, пожежа в дільниці напередодні виборів, відверта агітація, виявлення списків виборців, які нібито продали свій голос, спроба вкидання бюлетенів.

Водночас журналісти знаходили й цікавинки: наприклад, як молодята приїхали голосувати прямо з вінчання, як члени виборчої дільниці замість сейфа використали велику каструлю, як голосувало маленьке село, куди за час кампанії не приїжджав жоден кандидат або представник партії.

Важливим було включення та сюжет Анжели Слободян з Каланчака, де голосують кримчани.

Людям потрібно було приїздити двічі – щоб змінити місце голосування і щоб проголосувати.

Були нарікання на місцеву владу, яка не виділила авто для підвезення людей від КПВВ до виборчої дільниці.

І людям, які добиралися з окупованого Криму, доводилося ще й наймати таксі, щоб доїхати до місця голосування.

Журналістка знайшла для сюжету чоловіка, який прийшов голосувати в день свого народження.

У випуску було ще два сюжети із закордонних виборчих дільниць у Вашингтоні (США) та Брюсселі (там голосували українці з Бельгії та Люксембургу).

За п’ять хвилин до оголошення перших даних екзит-полу відбулося перше включення зі студії Олени Кот.

Гостями ефіру стали науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань, який прокоментував перші результати Національного екзит-полу, та голова громадської організації «Громадянська мережа «Опора» Ольга Айвазовська, яка розповіла про порушення під час кампанії й голосування та їхній вплив на загальні підсумки виборів (системних порушень не зафіксовано).

Після оголошення результатів Національного екзит-полу відразу почалося включення з виборчого штабу партії «Слуга народу».

Дали пряму мову Президента України Володимира Зеленського, який натякнув на позачергові місцеві вибори (чергові мають відбутися в жовтні 2020 року), та лідера партії Дмитра Разумкова.

Перші включення зі штабів партій «ЄС» та «Батьківщина» були короткими, оскільки лідери цих політичних сил на той момент ще не вийшли до журналістів.

Тому повернулися до студії, де Олена Кот хотіла з’ясувати, чи є підстави для оскарження результатів виборів.

Ольга Айвазовська уточнила, що варто розмежовувати порушення, які були зафіксовані під час виборчої кампанії та в день голосування.

На її думку, день голосування пройшов «досить чисто».

А ось за всю кампанію «Опора» зафіксувала 1945 інцидентів, на основі яких було складено 880 заяв до органів правопорядку, відкрито майже 300 кримінальних проваджень.

Основна категорія з них стосується підкупу виборців, а також так званих кандидатів-клонів.

Також особливістю виборчої кампанії стало засилля «чорного піару» й те, що багато ресурсів проходять поза виборчими фондами.

За даними «Опори», сума коштів, витрачених політичними силами тільки на рекламу в соцмережі Facebook, у 9 разів більша, ніж зазначено у звітах партій.

«За нашими підрахунками, політичні партії тільки на рекламу на офіційних сторінках витратили 2 млн доларів, тоді як у звітах вони забули про це зазначити», – сказала Ольга Айвазовська.

Вона нагадала три підстави, через які можна юридично не визнавати вибори, – вкидання чи знищення виборчих бюлетенів або встановлення, що більше 5% осіб від явки на конкретній дільниці отримали незаконно свій бюлетень.

Також Ольга Айвазовська уточнила, що результати голосування в закордонному окрузі дуже мало впливають на загальний результат голосування.

(Але за кількістю уваги ЗМІ до голосування громадян України закордоном можна зробити інший висновок.

– Ред.).

В Олексія Гараня ведуча поцікавилася чи можуть партії, які не добирають кілька десятих до 5%, оскаржити результати виборів.

Олексій Гарань уточнив, що така партія всього одна (за даними екзит-полів, це «Сила і честь».

– Ред.).

«Вони можуть спробувати це довести, але для цього потрібна аргументація.

У масовому порядку, думаю, цього не буде.

А ось по мажоритарниках можуть бути спроби судових позовів і оскарження рішень, але треба дочекатися офіційних результатів виборів», – сказав він, нагадавши, що результати екзит-полів стосуються лише 225 місць у парламенті за партійними списками.

У другому прямому включенні зі штабів показали виступ Юлії Тимошенко, яка подякувала «всім-всім-всім, хто продовжує 20 років голосувати за нашу політичну силу».

Потім пряме включення виступу Петра Порошенка, який ще раз нагадав, як його політична сила боронила інтереси країни, поки інші займалися іншими справами.

Порошенко заявив, що готовий як до стратегічної, так і до ситуативної співпраці з тими, хто підтримає курс на повноправне членство в ЄС та НАТО.

У фінальному випуску «Сьогодні» навели остаточні результати Національного екзит-полу, дали включення зі штабів «Слуги народу» (синхрон Зеленського, що він готовий до співпраці з Вакарчуком), «Голосу» (синхрон Вакарчука, що він не боїться жодної відповідальності, натякаючи на посаду прем’єрміністра), «Батьківщини», «Європейської солідарності», показали та відеозвернення Володимира Гройсмана, який разом зі своєю командою подякував своїм виборцям, дали включення з ЦВК та показали кілька сюжетів: про порушення на дільницях, про перебіг голосування в Україні та за кордоном із синхронами міжнародних спостерігачів.

Насамкінець Олег Панюта навів дані опитування «Чого українці чекають від нової Ради»: завершення війни, підвищення зарплат і пенсій тощо, а на завершення озвучив дати, коли оновлена Верховна Рада може стати до роботи: до 9 вересня цього року.

«1+1»: «Голос» наче «прохана наречена».

Виборчий марафон на «Плюсах» пройшов під знаком «Слуги народу» та ймовірного об’єднання її в коаліцію з «Голосом».

Два штаби цих партій найбільше включали в ефір.

Святослав Вакарчук єдиний з лідерів партій-переможниць, хто прийшов у студію «1+1» на Майдані.

Його журналісти каналу називали «рішучим» і акцентували на його спілкуванні англійською.

А згодом Наталія Мосейчук навіть назвала «Голос» «проханою нареченою», бо її представники у день виборів ще не поспішали говорити про об’єднання з пропрезидентською політсилою і чекали результатів по мажоритарних округах.

З 19:00 на «1+1» проходив марафон «Вибір країни».

Ведучі вели марафон з трьох виїзних студій: Алла Мазур на Майдані Незалежності, Святослав Гринчук – на площі Конституції під Верховною Радою, Ольга Кошеленко — у самому парламенті.

Періодично ситуацію з ЦВК переповідала кореспондентка ТСН Марія Васильєва, а у студії телеканалу працювала Юлія Бориско.

Канал також давав включення з дільниць у США та Німеччині.

Кореспонденти повідомили, що явка була меншою за президентські вибори.

За декілька годин журналісти телеканалу також розповіли про ситуацію на дільницях у Дніпрі та Запоріжжі.

Для початку показали підсумковий сюжет про те, як голосували лідери партій: Юрій Бойко — у селі під Києвом; Юлія Тимошенко — з букетом квітів; Святослав Вакарчук — у джинсах, «рішуче налаштований», говорив українською та англійською; Петро Порошенко прийшов із усією родиною і сказав, що буде підтримувати всіх, хто за рух у ЄС на НАТО; а Дмитро Разумков «чітко не відповів, чи не планує стати спікером».

Крім того, «1+1» показав, що нинішній спікер ВР Андрій Парубій «трохи постояв у черзі», а президент України Володимир Зеленський голосував у «тісній від охорони і преси дільниці у спальному районі Києва» і сказав, що на посаді прем’єра хоче бачити «нову людину».

Далі розповіли про атмосферу у штабах партій: поділилися інформацією, чим годують, і який формат (прес-конференції чи з музикою і наїдками) обрали політики.

У «Слуги народу» журналісти «1+1» запевнили, що люди «їли бургери, пили соки і чекали на легкий алкоголь», а у «Голосу» знайшли бутерброди з червоною ікрою, хамон і шампанське.

Про штаб «Європейської солідарності» розповіли, що він переїхав з «Мистецького арсеналу», а в «Опозиційної платформи — За життя» кореспондент здивувався інформаційній активності — брифінги почалися ще з 12:00.

У штабі «Батьківщини» кореспондент відмітив, що очікується лише прес-конференція.

Телеканал декілька разів розповідав, коли має пройти перше засідання Верховної Ради дев’ятого скликання — 9 вересня.

Але також неодноразово ведучі «1+1» переповідали «гарний прогноз президента», який озвучив його представник у парламенті Руслан Стефанчук, мовляв, Рада могла б зібратися вже 24 серпня.

О 20:00 оголосили результати екзит-полів.

ТСН замовила власне опитування, яке провели дослідницька агенція Info Sapiens та компанія Kantar TNS (Компанія «Тейлор Нельсон Софрез Україна»).

З результатами можна ознайомитись тут.

Алла Мазур неодноразово повторювала, що результати екзит-полу як «Голосу», так і партії «Сила і честь» — у межах статистичної похибки.

Тобто вони можуть пройти, а можуть і не пройти до Верховної Ради.

Також ТСН для порівняння наводив дані Національного екзит-полу.

Одразу після цього «Плюси» почали включати реакцію штабів партій.

Першим дали штаб «Слуги народу», де виступали, зокрема, Володимир Зеленський та лідер партії Дмитро Разумков, гендиректор «1+1» Олександр Ткаченко (дев’ятий номер у списку «Слуги»).

Далі в ефір дали штаб партії «Голос», де говорив її лідер Святослав Вакарчук.

Потім включили ще короткі шматки з виступів Юлії Тимошенко та Петра Порошенка у штабах.

А у включенні зі штабу «Опозиційної платформи – За життя» політиків в ефір не давали – тільки журналіста.

Алла Мазур вийшла на зв’язок з Дмитром Разумковим, а пізніше до неї на Майдан прийшов Святослав Вакарчук і гендиректор каналу Олександр Ткаченко.

Останній поділився інформацією, що за їхніми джерелами, кандидати «Слуги» перемогли на всіх 13 округах Києва.

Пізніше журналістка «Плюсів» запитала у заступника голови ЦВК Євгенія Радченка про проблеми на 94-му окрузі в Обухові, де балотувався, зокрема, ведучий «1+1» Олександр Дубінський (там у дільничних виборчих комісіях замінили представників партії «Самопоміч», не повідомивши саму партію, і партія поскаржился в поліцію та ЦВК).

Пан Радченко розповів, що «ЦВК обмежилася констатацією факту і нагадала окружній виборчій комісії про, в тому числі, кримінальну відповідальність за порушення».

Далі «1+1» зробив включення з лідером «Європейської солідарності» Петром Порошенком, який у розмові з Аллою Мазур встиг звинуватити телеканал у поширенні проти нього і його партії фейків.

З пані Мазур дистанційно говорила й лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко, яка сказала, що її партія не збирається йти в опозицію.

Згодом особисто до студії на Майдан прийшов і мер Львова, лідер однієї з партій-аутсайдерів «Самопомочі» Андрій Садовий (він же був гостем обох виборчих марафонів ТСН під час президентських виборів).

Під час марафону також було включення лідера «Сили і честі» Ігоря Смешка.

Пізніше в сюжеті журналістка Ірина Прокоф’єва розказала, скільки коштують бюджету країни дострокові вибори до парламенту і куди йдуть ці гроші — 2 млрд гривень.

Ведучий Святослав Гринчук наголошував, що «тренд цієї Ради — нові обличчя», ймовірно, натякаючи на «Слугу народу» та «Голос».

Під час марафону показували 5-серійний цикл сюжетів «Таємниці Верховної Ради», автором яких є кореспондентка ТСН Ольга Кошеленко.

Вона розповіла про те, як скликали перший парламент УРСР, архітектуру будівлі парламенту, скільки могли платити депутатам-перебіжчикам, коли з’явилося «кнопкодавство» і як на Раду впливали колишні президенти.

Серед спікерів циклу були: депутати Лілія Григорович, Ярослав Кендзьор, Тарас Чорновіл, колишні голови ВР Леонід Кравчук, Олександр Мороз, Арсеній Яценюк та чинний спікер Андрій Парубій.

З 22:00 в рамках марафону дали спецвипуск ток-шоу «Право на владу».

Вперше програма вийшла за межі студії — просто неба у «Межигір’ї», колишній резиденції Віктора Януковича.

Ведучі — Наталія Мосейчук та Сергій Іванов.

Окрім основної локації, ток-шоу ще мало «лаунж-зону», де гості могли поїсти і говорили у неформальній обстановці.

Звідти виходили наживо на ютубі, коли в ефірі «1+1» була реклама.

Учасниками «Право на владу» були: 4-й номер у списку «Слуги народу», ІТ-підприємець Давид Арахамія, заступник голови партії «Голос» Ярослав Юрчишин, 9-й номер у списку «Батьківщини» Сергій Власенко, 5-й номер у «ЄС», політологиня Софія Федина, головний редактор «РБК-Україна» Сергій Щербина, телеведучий Остап Дроздов, нинішній нардеп від «Самопомочі» Єгор Соболєв, філософ Сергій Дацюк, інвестиційний банкір Ігор Мазепа, радник президента Ігор Новіков.

Гості активно обговорювали, зокрема, можливу коаліцію «Слуги народу» та «Голосу».

На це Ярослав Юрчишин зауважив, що спочатку треба побачити, хто проходить у Раду за мажоритарними округами і яка буде коаліційна угода.

На що ведуча Наталія Мосійчук сказала, що «Голос», наче «прохана наречена».

Сергій Щербина зазначив: «Навіть, якщо «Слузі народу» не вистачить голосів, до них можуть ввійти мажоритарники-самовисуванці.

Тому тут фракція «Голосу» – будуть лише для краси».

Він також додав, що перемогти пропрезидентській партії і самому Володимиру Зеленському дуже допомогла вдала онлайн-кампанія.

Сергій Щербина наголосив: якщо ОПЗЖ стане офіційною опозицією, то зможе претендувати на ряд комітетів і посаду віце-спікера.

Сергій Дацюк розповів про своє бачення інформаційних викликів: «Проблема не втому, що телевізор переміг книжку, а в тому, що інтернет не переміг телевізор.

Ми не побачили остаточну перемогу інтернету… Крім того, у нашому порядку денному домінує дискурс Росії: війна, енергоносії, газ, корупція.

І це займає до 80 % наших обговорень.

Що згенерувано українцями: томос, мова, спроба опиратися російській армії, контрабанда.

Ми не виграємо у порядку денному.

Політик має говорити складно і підтягувати людей до себе.

Коли ви переграєте нав’язаний ворогом дискурс – оце зміни».

Після опівночі у ТСН Юлія Бориско нагадала глядачам, як святкували у штабах «Слуги народу» та «Голосу».

«Натомість в ОПЗЖ, «ЄС» та «Батьківщині» емоції залишилися за кадром», — сказали у програмі, обмежившись кадрами лише з двох штабів.

Також у випуску розповіли про порушення на виборчих дільницях і чим політики намагалися підкупити виборців під час кампанії.

Згодом дали ще один сюжет про святкування у штабі «Слуги» і те, що вони готові об’єднуватися з «Голосом», але «Вакарчук не дає обіцянок щодо об’єднання і каже, що буде приглядатися».

«У «ЄС» також готові об’єднатися з «Голосом… Юлія Тимошенко заявила, що на посади не претендує та буде допомагати президенту і його команді.

ОПЗЖ заявили, що зі «Слугою» не об’єднуватимуться», — розповіли у ТСН.

ICTV: емоційні гойдалки для глядачів.

На телеканалі ICTV під вибори адаптували «Факти тижня.

100 хвилин з Оксаною Соколовою»: 21 липня вийшов спецвипуск проекту з ведучими Оксаною Соколовою та Сергієм Кудімовим, у якому журналісти сконцентрувалися на перебігу голосування, але не забули й про зовнішньополітичні теми.

Двоє ведучих протягом випуску працювали ніби контрапунктом: Соколова більше уваги приділяла внутрішній ситуації в країні, Кудімов – нагадував про те, в якому зовнішньополітичному контексті відбуваються нинішні вибори до Верховної Ради.

Соколова зіронізувала з приводу каструль, у яких містилися бюлетені на Кіровоградщині, Кудімов – нагадав, що українських моряків так і не звільнили з російського полону.

Таким чином, спецвипуск «Фактів тижня» вийшов дещо песимістичним та тривожним, проте – максимально об’ємним з точки зору подачі інформації.

На початку випуску – коротке прев’ю Оксани Соколової: телеведуча нагадала, що на момент оголошення передчасних виборів в деяких партій не було нічого, крім назви, що на процес підготовки Україна витратила майже 2 мільярди гривень, що цього року до парламенту увійдуть лише 424 депутати, а не 450.

Далі – великий загальний сюжет журналіста Олександра Мельникова про відкриття дільниць в Україні та про голосування українців за кордоном: в Австралії, в Польщі, в Індії.

У цьому ж сюжеті кореспондент дав дещо невтішну картину явки на виборчі дільниці в Україні і подав коментар експерта про те, що низька активність виборців у розпал літа – цілком закономірна та передбачувана історія.

Коротко описав те, як під оплески голосували жителі окупованого Криму на дільниці в Каланчаку Херсонської області, які порушення були зафіксовані на українських дільницях, навіть на проблеми з голосуванням на закритих дільницях в СІЗО.

Враховуючи детальність опису порушень, загальна картина вийшла відверто лякаючою.

Анонс перебігу подальших сюжетів у випуску ще більше нагнітав ситуацію, бо складався з динамічної нарізки бійок депутатів, вибухів на фронті та обіцянок кандидатів.

Проте далі Сергій Кудімов градус напруги дещо знизив – подав цікаву статистику Лабораторії законодавчих ініціатив, згідно з якою найбільше оновлення депутатського складу відбулося в 1994 році, закцентувавши на тому, що цього року очікується також значне поповнення Верховної Ради новими обличчями.

Далі – традиційний для таких спецвипусків сюжет про те, як голосували самі політики: Володимир Зеленський, Дмитро Розумков, Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Святослав Вакарчук, Леонід Кучма, Володимир Гройсман, Андрій Парубій, Олег Ляшко, Сергій Притула, Андрій Богдан.

Сюжет вийшов об’ємним і, як і весь випуск «Фактів тижня», дуже динамічним і тривожним.

На відміну від інших каналів, журналісти холдингу Віктора й Олени Пінчуків Star.

Media традиційно не оминули увагою батька Олени Пінчук Леоніда Кучму, а також ведучого каналыв холдингу Сергія Притулу, який балотувався за списками партії «Голос».

Для контексту – Оксана Соколова нагадала про декомунізацію, яку цього тижня Конституційний суд визнав законною, та про визнання ним же відповідності всім нормам закону про освіту.

Більше контексту – у сюжеті про різні парламентські моделі в світі від журналіста Максима Крапівного, який дав короткий екскурс в історичні зміни політичного устрою України та розповів про владні моделі різних країн світу.

Все це – під девізом «Чому Україна не стала парламентською республікою?».

Після такого сюжету – різкий поворот у спецвипуску – нагадування про трагедію з малайзійським боїнгом п’ять років тому.

Фотографії підозрюваних на плазмі в студії, підкреслення Оксаною Соколовою того, що пряма причетність російської армії до збиття літака доведена офіційно, й образний переказ телеведучою слів президента РФ про те, що висновки експертної комісії щодо трагедії його не влаштовують.

Далі – дуже емоційний та доволі художній за стилістикою сюжет журналістки Тетяни Штан про голосування на лінії фронту.

Контрапунктом після цього сюжету – матеріал журналіста Андрія Бориса про народних депутатів попередньої каденції, точніше, про їхні бійки в Раді та поза її межами.

Для об’ємності сюжету – детальний опис того, як працюють представники влади в інших країнах, які вільності у виявленні емоцій собі дозволяють.

І далі – ще більше драматизму, адже мова про полонених українських моряків, яких так і не випустили з російської в’язниці, та незаконно ув’язненого режисера Олега Сенцова.

До цього ж – невеликий загальний дайджест новин: міжнародні новини, новини спорту.

Під фінал автори «Фактів тижня» застосували доволі незвичний формат – подали аналітику у вигляді знов-таки емоційної та умовно невимушеної розмови Оксани Соколової та Сергія Кудімова.

Таким чином вони підвели підсумки тижня в Україні, коротко описали позачергове скликання Ради, найактуальніші, але не такі великі, як вибори, теми.

І на останок – великий сюжет, присвячений прогнозам різних експертів щодо діяльності нової Верховної Ради.

У цілому, випуск склав враження досить об’ємного, але місцями занадто емоційного екскурсу в минуле, теперішнє та майбутнє країни, з відвертими емоційними гойдалками для глядачів та обов’язковим нагадуванням про те, що вибори, якими б важливими вони не були, відбуваються під час війни та російської агресії.

«Інтер»: ОПЗЖ звітує про порушення.

«Інтер» до дня виборів підготував спеціальний подовжений випуск програми «Подробиці.

Вибори 2019», який вів Олексій Ліхман.

Випуск складався із сюжетів, прямих включень і спілкування з гостями в студії.

Протягом програми було два включення Олексія Пшемиського з прес-конференції Національного екзит-полу (оголошення попередніх та фінальних даних), кілька включень Даниїла Снісаря з Центральної виборчої комісії (дані про невисоку явку виборців, про відсутність системних порушень).

Крім даних Національного екзит-полу «Інтер» наводив результати екзит-полу каналу «112 Україна» та громадської організації «Передові правові ініціативи».

Журналісти «Подробиць» працювали і в партійних штабах: Олена Зоріна – у штабі «Слуги народу», Олексій Фадєєв – в «Опозиційній платформі – За життя», Галина Якушко – в «Голосі», Лариса Зубенко – в «Європейській солідарності», Катерина Лисенко – в «Батьківщині».

З кожного штабу було по кілька включень.

У випуску подавали короткі синхрони Володимира Зеленського, Святослава Вакарчука, Петра Порошенка та два ексклюзивних бліц-інтерв’ю в лідерів партій.

Зокрема, Юлія Тимошенко на запитання про майбутню коаліцію поклала всю відповідальність за формування коаліції, уряду та вибір прем’єра на Володимира Зеленського і «Слугу народу», але пообіцяла, що її команда буде «всіма силами допомагати президенту не втратити п’ять років не розчарувати людей».

А Дмитро Разумков сказав, що «готові працювати з тими, хто сповідує наші принципи та цінності» та кілька разів ухилився від відповіді на запитання про кандидатури на крісло прем’єрміністра.

Під кінець програми показали ще й відеозвернення аутсайдера парламентських виборів, чинного прем’єра Володимира Гройсмана з подякою виборцям.

Та з усіх партійних включень явну перевагу отримала «Опозиційна платформа – За життя».

«Інтер» показав уривки з брифінгів ледве не всіх партійних функціонерів: Юрія Бойка, Вадима Рабіновича, Віктора Медведчука, співвласника каналу «Інтер» Сергія Льовочкіна, Юлії Львочкіної та Олександра Пузанова.

І навіть під час показу одного із сюжетів про голосування на Донбасі в окремому віконечку на екрані навіщось транслювали без звуку брифінг ОПЗЖ.

Представники ОПЗЖ виступали в ролі переможців («це велика перемога»), дякували своїм виборцям за результат; нарікали на те, що ніхто не піддавався таким нападкам і такому бруду, як вони; прогнозували собі перше місце на наступних виборах.

Окремо Віктор Медведчук акцентував на порушеннях з боку «Опозиційного блоку» – колишніх колег по партії, які «дійшли до того», що в соцмережах почали поширювати ролик, у якому Юрій Бойко нібито закликає голосувати за перший номер у бюлетені, за «Опоблок».

Медведчук назвав це «цинізмом» і пообіцяв, що «нічого їм з рук не зійде».

Члени ОПЗЖ обіцяли боротися за підрахунок голосів, за своїх кандидатів на мажоритарних округах, де проти них розгорнулася «брудна боротьба».

Жирною крапкою став брифінг Льовочкіної та Пузанова про всі факти «порушень» і «фальсифікацій», де вони знову пригрозили всім членам виборчих комісій, що боротимуться за свої результати – саме цим включенням завершилися «Подробиці» о 23:30, на півгодини пізніше анонсованого в телепрограмі часу.

Саме «порушення» та «фальсифікації» стали лейтмотивом усього випуску «Подробиць».

У першому ж включенні зі штабу ОПЗЖ сам журналіст Олексій Фадєєв переповів слова партійців, що партія «Опозиційна платформа – За життя» стала «найпопулярнішим об’єктом незаконних дій», а найбільше порушень зафіксовано в Донецькій, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Одеській областях – мовляв там, де ОПЗЖ користувалася найбільшою популярністю, що «може призвести до перекручення результатів».

Серед таких порушень називали підкуп, незаконну агітацію, вкидання бюлетенів, хибні повідомлення про мінування (лідерами стали Харківщина та Одещина).

У сюжеті «Подробиць» про голосування віпів теж кинулась у вічі особлива увага до ОПЗЖ.

Тут показали найвищих посадовців і лідерів партій, що проходять у Раду: Володимира Зеленського, Володимира Гройсмана, Андрія Парубія, Петра Порошенка, Юлію Тимошенко, Святослава Вакарчука, при цьому не показали Дмитра Разумкова (лідера «Слуги народу»), зате показали аж трьох лідерів ОПЗЖ: Юрія Бойка, Вадима Рабіновича (з його цитатою про те, що перед походом на вибори треба зазирнути в холодильник) і Сергія Льовокіна.

А з партій-аутсайдерів журналісти «Інтера» чомусь обрали для сюжету Михайла Поплавського (Аграрна партія) та Олега Тягнибока («Свобода»), хоча їхні політсили, за даними екзит-полів, не входять до першої десятки партій-лідерів.

Ні Смешка, ні Ляшка ніякого не згадали.

Загалом журналісти «Подробиць» підготували кілька доволі пізнавальних сюжетів, починаючи від фінансового аналізу витрат партій на вибори і завершуючи репортажем про перебіг голосування українців за кордоном (у Польщі, Німеччині, Бельгії, Великій Британії, Австралії, Антарктиді).

Були тут і сюжети про перебіг голосування в регіонах (Одеська область, Донецька область, Львів, Миколаїв, Харків), у яких журналісти знов-таки педалювали на порушеннях (зокрема, таких екзотичних, як підкуп виборців картоплею, пиріжками та печивом; незаконна агітація з допомогою точки доступу вайфай, яка своєю назвою закликала голосувати за певного кандидата; використання каструлі в ролі сейфа).

Сюжет Інни Томіної про те, скільки українцям обходиться Верховна Рада, справив враження люмпенізованого.

Авторка говорила про «суми, м'яко кажучи, нескромні», порівнювала зарплати і графік роботи вчителів із народними депутатами, які «за 30 тисяч на місяць тижнями можуть не з'являтися у сесійній залі».

Втім, крім емоцій у сюжеті було й раціо: здешевити роботу Верховної Ради могла б відповідальність депутатів за прогули, а також припинення утримання за бюджетні кошти депутатських санаторіїв і лікарень, зменшення автопарку.

У сюжеті про перші кроки нової Ради глядачам нагадали, коли вона розпочне роботу та яких рішень можна від неї чекати, крім кадрових, адже Офіс президента вже пообіцяв першочергові законопроекти: про імпічмент, зняття недоторканності і повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.

Прикментно, що в іншому сюжеті про «рейтинг вічних обіцянок», на яких піаряться нардепи, журналісти «Подробиць» згадали і зняття недоторканності, і закон про імпічмент.

Важливу тему у своєму сюжеті про день виборів на Донбасі порушила воєнкор «Подробиць» Ірина Баглай.

Вона нагадала, що на парламентських виборах, на відміну від президентських, у зоні ООС не було створено спецдільниць (парламент не ухвалив змін до виборчого закону), і військові мали голосувати разом з цивільними.

За словами журналістки, армійцям цим «дещо ускладнили життя», тому що вони мали написати заяву і змінити місце голосування, засвітивши свою прописку.

Це збентежило частину військових, які не хотіли показувати членам виборчих комісій з місцевого населення свою прописку, відтак, вони відмовилися голосувати і явка серед військових була вже не 100%.

Військові голосували «вахтовим методом», під’їжджаючи до дільниць з військових частин групами.

Розповіла Ірина Баглай і про воєнні втрати цього дня: біля Щастя двоє армійців підірвалися на невідомому вибуховому пристрої.

Була надзвичайна ситуація й на КПВВ Майорське: там виявили нерозірвану міну та закрили пункт пропуску, щоб знешкодити заряд.

Емоційним і патріотичним було включення Дмитра Анопченка зі США, де на виборчих дільницях іще тривало голосування.

Він показував родини американців, які долали сотні кілометрів, проводили по дві доби в дорозі заради того, щоб проголосувати за краще майбутнє для України (на всю велику країну було лише чотири виборчі дільниці).

Розповів він і про курйозний момент: на одному з бюлетенів виборець написав: «Запросіть вже Зеленського в Штати».

Що стосується гостьових студій, то тут теж перевага була на боці представників ОПЗЖ: до студії завітали особисто Юрій Бойко, а згодом Юрій Павленко.

Від інших політичних сил були чинні народні депутати Альона Шкрум («Батьківщини»), Ірина Сисоєнко («Самопоміч») та Ігор Попов («Радикальна партія Олега Ляшка»).

Олексій Ліхман з кожним політиком вів розмову на зручну для нього тему, в якій той чи інший спеціалізується: з Іриною Сисоєнко – про медичну реформу та очікування від парламенту в цій сфері, з Ігорем Поповим – про формування коаліції та прогнози щодо посилення боротьби з корупцією чи навпаки посилення корупції (спрогнозував, що «будуть призначені показові жертви – можливо, ті прізвища, які були героями резонансних журналістських розслідувань», але все завершиться, як і п’ять років тому, ніяким результатом), з Альоною Шкрум – про можливу коаліцію «Батьківщини» зі «Слугою народу» (та повторила тези «Батьківщини» про готовність втілювати зміни на будь-яких місцях і посадах, відкинула ймовірність переходу «Батьківщини» в опозицію та сказала про неможливість коаліції «Батьківщини» з проросійськими силами – ОПЗЖ – та з «Європейською солідарністю»).

Представники ОПЗЖ в студії «Подробиць» отримали можливість знову понарікати на «порушення» та «заплановані дії по зриву результатів на окремих дільницях», а також повиголошувати свої передвиборні обіцянки, яких «чекають люди»: «приведення країни до миру, завершення війни, прибрати драконівські тарифи, збільшити пенсії» (Юрій Бойко), «зупинення тарифного геноциду, скасування пенсійної, медичної – інших псевдо реформ» (Юрій Павленко).

Бойко анонсував підписання в серпні нового прямого контракту на поставки газу «між Росією та споживачами України», для підписання якого нібито не потрібні представники влади і який нібито призведе до зниження тарифів.

Ведучий нічого не уточнював про реалістичність і законність такого контракту.

Зате перепитав, чим усе завершиться, якщо новий парламент не виконає своїх обіцянок.

«Позачерговими виборами», – відповів Бойко.

«Дай бог, щоб це було мирним шляхом», – резюмував Олексій Ліхман.

Крім політиків до студії «Подробиць» запрошували експертів.

З політичним експертом Тарасом Загороднім та експертом з правових питань Богданом Бондаренком Олексій Ліхман обговорював дані екзит-полів, кількість партій, які проходять або ще можуть добрати голоси, чи вистачить «Слузі народу» голосів для коаліції та з ким вона може об’єднатися.

З політичними експертами Олександрою Решмеділовою та Валентином Гладких ведучий говорив про невисоку явку, проблемні округи, законність результату виборів з огляду на порушення (!), строки початку роботи нової Ради.

Олексій Ліхман ще й зауважив, що «кажуть про півтора-два роки перехідного парламенту, і потім – знову вибори».

Окремо експерти спрогнозували долю аутсайдерів цих виборів: ті, хто взяв понад 2% голосів, отримають державне фінансування та продовжать своє існування принаймні до місцевих виборів.

А от про «Голос» Валентин Гладких відгукнувся зневажливо: мовляв, якщо він не потрапить у парламент, то розвалиться, розчиниться, «у ніщо перетвориться».

Його підтримала Олександра Решмеділова: «Там немає сталої взаємодії, корпоративного духу, структури на місцях (партійної побудови)».

Окремо експерти обговорили, чому партія «Голос» набрала так мало, порівняно з рейтингами Святослава Вакарчука на старті президентської кампанії.

За словами Гладких, Вакарчук «втратив нагоду»: «Були всі прекрасні стартові можливості, але комусь було невигідно, щоб він ішов: тоді ми б могли не побачити Петра Порошенка в другому турі.

І він втратив час, з’явився конкурент».

Торкнулися й теми опозиції: нагадали, що опозиція (якою має стати ОПЗЖ) має право контролювати бюджетний комітет у Раді, комітет свободи слова.

У фінальному експертному блоці з політичним експертом Володимиром Фесенком та експертом з міжнародних питань Тарасом Качкою ведучий говорив про міжнародну політику: реакцію західних партнерів на вибори, прогнози щодо переговорів з МВФ, а з юристкою Анною Маляр – про очікування від нової Верховної Ради.

Маляр висловила думку про низьку легітимність нового парламенту через низьку явку виборців (рівень підтримки партій треба ділити на два), а також нагадала, що всі партії, які набрали 2% голосів, будуть фінансуватися з держбюджету, у тому числі й «Партія Шарія», яка «ніяк не проявила свою політичну діяльність, а її голова висловлював антиукраїнські заклики».

Різних політиків та експертів Олексій Ліхман також запитував, чи зможе Петро Порошенко впливати на політичні процеси в країні, чи буде колишня влада брати участь у формуванні коаліції та уряду.

Ніхто такого сценарію йому не спрогнозував.

СТБ: лікнеп і трохи Кучми.

Телеканал СТБ, як і під час президентських виборів, сітку мовлення радикально не міняв – увечері 21 липня в ефір вийшов спецвипуск програми «Вікна-новини» з ведучою Тетяною Висоцькою.

Свого стилю роботи під час виборів канал не зрадив: у випуск пішли розгорнуті аналітичні сюжети та прямі включення з дільниць, ЦВК, партійних штабів.

Розпочали випуск з оголошення результатів Національного екзит-полу станом на 18:00.

Одразу ж ведуча попередила: «З урахуванням статистичної похибки, яка не перевищує 1%, до парламенту також може пройти «Сила і честь» - за неї проголосували 4,4% виборців».

Такі уточнення та пояснення – характерна риса спецвипуску «Вікон-новин»: журналісти СТБ відзначилися прискіпливістю до деталей,у кожному другому сюжеті пускалися до лікнепу та, в цілому, були досить суворими у поданні інформації про передвиборні програми партій, махінації на дільницях та правову обізнаність виборців.

Після традиційного в таких випадках сюжету про те, як волевиявлялися Володимир Зеленський, Юлія Тимошенко, Святослав Вакарчук та Петро Порошенко, звичайно, показали, як проголосував Леонід Кучма – батько співвласниці каналу Олени Пінчук.

І, якщо в закадрових текстах про голосування інших політиків журналісти не соромилися пускатися сарказму, то, говорячи про Кучму, звичайно ж, добирали компліментарні слова: «У хорошому настрої та з вірою в український народ віддав свій голос і другий президент України Леонід Кучма».

Цим реферанси в бік політичних діячів обмежилися.

Далі у випуску – правовий лікнеп для глядачів, уїдливі коментарі про передвиборні програми партій і вкрай неоптимістичні прогнози на найближчі п’ять років.

Журналістка Олена Лунькова провела досить цікавий експеримент і протестувала лідерів різних партій на те, наскільки вони самі солідарні з тими ідеями, які декларують їхні партії.

Декільком політикам запропонували пройти тест «Яка партія вам підходить найбільше», у якому треба було обрати варіант відповіді на ключові питання про економіку, міжнародні відносини, соціальну політику тощо.

Виявилося, що не всі діячі «на своєму місці» – декільком з них, за результатами тесту, ближчими виявилися партії-конкуренти.

Проте кандидатів це, здається, не дуже гнітить.

ua робив цей тест на основі суто програм, опублікованих на сайті ЦВК.

На сайті ЦВК програма обмежена 3,5 тис.

А в нас програма на 20 сторінок.

Тому тест щодо «Голосу» дещо куций і не відображає в повній мірі позицію партії», – прокоментував кандидат від партії «Голос» Павло Кухта той факт, що йому, за результатами тесту, більше пасують партії «Європейська солідарність» та «Слуга народу».

У цьому ж сюжеті журналісти трохи побідкалися щодо свідомості виборців: продемонстрували невтішні дані про те, що за статистикою, партії, які виконали за попередній термін найбільше передвиборних обіцянок, на цих виборах програють.

Після невтішних статистичних даних – майже святкове включення журналіста Артема Сорокіна зі штабу «Слуги народу», відео зі штабу «Батьківщини», де Юлія Тимошенко переклала відповідальність за формування коаліції та уряду на лідируючу партію, відео зі штабу «Європейської солідарності», де Петро Порошенко назвав партію «Опозиційна платформа – За життя» «окупаційною колоною».

З деякими технічними проблемами, проте журналісти включилися й зі штабу партії «Голос».

Далі – знову пояснення для глядачів-виборців від Тетяни Висоцької: за що відповідає Верховна Рада, за що – ні, що є компетенцією президента, що – входить до опціоналу виключно місцевої влади.

Журналістка Яна Брензей, як і минулого спецвипуску, присвяченого виборам, була різкою та категоричною, проте знову розклала по поличках, як діють та співпрацюють різні гілки влади в Україні, підкріплюючи свої слова коментарями експертів, пояснила дещо про коаліцію та прогнози політологів.

Телеведуча Ольга Кучер цього разу виходила в ефір з ЦВК та підключала журналістів з регіонів.

У такому динамічному форматі на СТБ подали дані про правопорушення на дільницях та загальну явку на парламентські вибори.

Наступну частину спецвипуску присвятили виборам по мажоритарних округах.

Там, очима журналістів СТБ, картина ще більш невтішна: підкуп виборців, маніпулятивні агітаційні ходи мажоритарників, повне нерозуміння виборців, що і як їм обіцяють.

Окремим сюжетом – історія про округ-рекордсмен – 133-й округ в Одесі, де на одне депутатське крісло претендували 45 депутатів.

Там же катастрофічна ситуація з так званими «технічними кандидатами», про що теж розповіла ведуча Тетяна Висоцька й одразу ж, більш детально – журналістка Анастасія Гічкалова.

Наостанок – знову включення з ЦВК та трохи офіційної інформації про явку, порушення, включення журналістів з регіонів.

Після офіційних даних – коротке БЗ про те, як голосують бійці на передовій.

Цього разу, на відміну від спецвипуску під час президентських виборів, матеріал спокійний, рівний, без ліричних відступів, натомість із даними про втрати на фронті у день виборів.

Над оглядом працювали Світлана Остапа, Володимир Малинка, Марія Ряпулова, Мар’яна Закусило.