Обдирав людей на мільйони й відбувся штрафом у 17 тисяч: про афери у Дарницькому суді

Спецслужба обшукувала кабінет керівниці апарату суду Вікторії Реверук.

Вона змінила на цій посаді Олексія Медвєдєва.

Цей чоловік примудрився з 2015 по 2017 роки підробити 22 судових рішення, які стосувалися нерухомого майна.

Під роздачу потрапили й фізичні особи, в яких отак просто викрадались квартири, так і державні установи.

Як працювала схема? Керівник апарату суду має доступ до судового реєстру: він вносить судові рішення в єдину базу, він же згодом може вносити у нього і зміни.

У реєстрі – мільйони різноманітних рішень.

Від справ про розірвання шлюбу до ДТП, убивств та спорів за майно.

Так от, кожна справа має свій унікальний номер.

Що робив Олексій Медвєдєв.

Він відкривав конкретну справу, змінював у ній повністю увесь текст, прізвища учасників процесу, відповідно кінцеве рішення, але лишав номер, дату винесення та підпис судді.

Рішення 2008 року, наприклад, опубліковане в грудні 2015-го.

Так, наприклад, справа про розірвання шлюбу перетворювалась на справу про відчуження нерухомого майна.

Афера викрилась випадково.

Хтось із постраждалих пішов по ланцюжку і віднайшов рішення суду, якого не існує.

А згодом виявилось, що в Дарницькому суді така практика була поставлена на потік.

Пан Медвєдєв не брався за дрібноту.

Якщо й фальсифікував рішення, то мова йшла про масштабні об'єкти.

Так, власника одним махом змінив цілий багатоповерховий будинок з підземним паркінгом та блоком соціально-побутового призначення загальною площею 5160,7 квадратних метрів, що належали ДІБГП "Інвестбуд 3000".

Рішення передали керівнику апарату суду, який достеменно знаючи про підробку, вніс його до системи документообігу суду й державного реєстру судових рішень.

Законному власнику завдано збитків на суму понад 19 мільйонів гривень.

Аналогічно було виготовлено підроблене рішення для відчуження приміщення на 2290 квадратних метрів в Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України.

Однак цей злочин був вчасно виявлений й не доведений учасниками до кінця.

Медвєдєв мав у доступі електронні ключі суддів, це й давало йому можливість легко робити фальсифікації в системі електронного документообігу.

Також слідство встановило, що він декілька разів заходив під логіном інших працівників суду – секретаря судового засідання або судового розпорядника.

Як проходило розслідування у справі.

Але що цікаво, коли афера Медвєдєва була викрита, коли проти нього порушили справу, пред'явили підозру та врешті йшов судовий процес, ми помітили чимало цікавих фактів, які можуть вказувати на те, що Медвєдєв був лише виконавцем справи й процес зробили формальним.

Та й прокурор не відзначився бажанням добитися справедливого вироку.

От судіть самі.

У квітні 2018, коли афера була викрита й Медвєдєву обирали запобіжний захід, колектив Дарницького райсуду взяв його на поруки.

Йдемо далі.

В ході слідства було доведено, що підозрюваний використовував електронні ключі суддів та інших працівників суду.

Але як він їх отримав слідство не встановило.

Тобто той важливий факт, що судді могли бути співучасником злочину і самі давали свої ключі, просто проігнорували.

Третє, що здивувало: Медвєдєв пішов на угоду з прокурором, визнав провину у незаконному втручанні в роботу автоматизованої системи документообігу суду й на підставі цього суд визнав його винним та присудив штраф у вигляді 17 тисяч гривень.

От і казочці кінець! А що? Так можна було? Обібрати людей на мільйони гривень, скоїти злочин і відбутися штрафом в 17 тисяч гривень? Ба більше, справа ж на цьому закрилася.

Слідство чомусь не забажало йти по ланцюгу та шукати інших причетних.

Адже не було встановлено, з чиїх корисливих мотивів Медвєдєв вчиняв злочин, які суми отримував і з ким ділився.

Невже слідчі були такі наївні, що їх влаштувало щиросердне зізнання без будь-яких подробиць.