"Усі сортують сміття. Окремі кошики мають на картон, пластик, целофан, скло"

— Норвежці добре сприймають мігрантів, які вчать мову, поважають місцеві звичаї та традиції.

Працюють і платять податки, — розповідає 31-річна Леся Станіс із Теребовлі Тернопільської області.

Три роки живе у місті Малой, що в західній частині Норвегії.Вона — перукар.

Її чоловік 39-річний Кестутіс Станіс родом із Литви.

10 років живе в Норвегії.

Працює на фабриці, де виготовляють вікна.— Уперше поїхала в Норвегію з подругою до її хлопця на відпочинок.

Із Кестутісом — Костею по-нашому, уже була знайома.

Спілкувалися у соціальних мережах.

Під час відпочинку багато подорожували країною, спілкувалися.

Так і почали зустрічатися.

Спочатку їздили одне до одного в гості.

Потім я перебралася в Норвегію.

Торік 18 червня одружилися.

Розписувалися у Теребовлі, замовили послугу "Шлюб за добу".

Живемо в триповерховому будинку.

Чоловік купив його чотири роки тому за 150 тисяч євро в кредит — понад 4 мільйони гривень.

Перший поверх у нас орендує студент.

Має три кімнати, санвузол і кухню.

Платить 300 євро на місяць (8650 грн.

— ГПУ).

На другому живе мати квартиранта.

Платить нам 400 євро.

На третьому мешкаємо ми з чоловіком.

У всіх окремі входи до квартир.

У Норвегії платять не так за житло, як за краєвид із вікон.

Що вище розташована квартира, то дорожче коштує її орендувати.

Щомісяця платимо по кредиту 500 євро — понад 14 тисяч гривень.

Фактично завдяки квартирантам розраховуємося з позикою.

Норвежці живуть переважно у приватних будинках, котеджах.

Багатоквартирні будинки є в великих містах.

Будують із каменю або дерева.

Помешкання невеликі, але функціональні, оздоблені зі смаком.

Меблі, предмети побуту з натуральних матеріалів.

Більшість не користуються газом.

Опалюють будинки електрикою або камінами.

Норвежці дуже люблять природу, не смітять.

Доглядають свої подвір'я.

Стежать за газонами і деревами.

Усі сортують сміття.

Окремі кошики мають на картон, пластик, целофан, скло, органічні відходи.

Щодня комунальні служби вивозять інший тип сміття.

Є мобільний додаток, аби відслідковувати, коли та яке забиратимуть.

Алюмінієві бляшанки з-під пива чи содової здають.

Біля супермаркетів, на зупинках та в інших громадських місцях є спеціальні автомати.

Кидаєш бляшанку — автомат видає гроші.

Також норвежці правильно утилізують зіпсовані ліки, акумулятори, електричні лампочки.

Непотрібний одяг здають у благодійні фонди.— Влада країни всіляко популяризує електротранспорт.

Дороги, зарядка і паркінг для них безкоштовні, — продовжує Леся Станіс.

У Норвегії ніхто не ставить високих парканів, як у нас.

Вони маленькі, дерев'яні, щоб умовно відділити свою територію.

Можуть замість паркану посадити туї чи кущі.

Часто взагалі не відгороджуються.

Звички зачиняти двері на замок теж немає.

Усі привітні, довіряють одне одному, хоч за натурою холодні.

Дотримуються дистанції в спілкуванні, не надто емоційні.

Місцеві не дають порад, доки до них не звернешся, не повчають і не засуджують.

У сім'ях у кожного свої інтереси, а побут — спільний.

Працюють зазвичай обоє з подружжя.

У чоловіка й дружини різні бюджети.

Скидаються на утримання будинку, харчування, покупки, подорожі, освіту дітей.

Решту грошей відкладають чи витрачають, як вважають за потрібне.

Зарплати у Норвегії високі.

За годину отримують від 19 євро — 550 гривень.

Мій чоловік працює з 8:00 до 15:30, з перервою на обід.

Якщо треба — затримується довше.

Я працюю перукарем на дому.

Основні клієнти — українці, литовці, росіяни, естонці.

Заробляю понад 500 євро на місяць.

Залежить, скількох клієнтів прийму.

Хотіла б працювати в перукарні, там заробітки вищі.

Та й офіційне працевлаштування дає свої переваги.

Але поки не вивчу мову — не можу.

Бо перукар — це і друг, і психолог.

До мене люди приходять не лише освіжити зачіску, а й поспілкуватися, відпочити.

Беру уроки норвезької двічі на тиждень в українки, яка певний час жила тут.

Плачу по 500 гривень.

Життя в Норвегії дороге.

Буханка хліба коштує 2–3 євро — 57–87 гривень.

Більшість продуктів завезені.

За місяць витрачаємо на харчування приблизно 600 євро.

Усе майно страхуємо — будинок, авто.

Також — своє здоров'я.

Тут це обов'язково.

Медичні послуги дорогі, але якісні.

Діти до 16 років відвідують стоматологів безкоштовно.

До малюків у норвежців виняткове ставлення.

Притулків тут майже немає.

Усі виховуються в сім'ях.

Багато людей хочуть усиновити дитину.

Дітям ні в чому не відмовляють, нічого не забороняють.

Говорять, як із дорослими.

Усе пояснюють на прикладах.

Кричати не можна.

Сусіди або випадкові перехожі одразу повідомляють про таке соціальні служби.

Також не можна залишати дітей до 14 років вдома самих.

Обов'язково має бути з ними дорослий — няня або родич.