Не існує ніякої простої та універсальної формули успіху.
Успіх — результат важкої праці.
Будь-яка халява завершується погано.
Все інше — брехня і паразитування на інфантильних ілюзіях.
Я державник, але не в сенсі обожнення держави як інституту.
Взагалі-то держава — річ малосимпатична.
Це апарат примусу.
Для людини природним бажанням є поменше з державою стикатися.
Держава існує не для побудови раю на землі, а щоб на землі не утворилось пекло.
Я державник у тому сенсі, що нічого кращого за державу людство поки що не придумало.
І народ, не здатний створити і ефективно налаштувати функціонування власної держави — приречений на зникнення.
Ідеалізм у міжнародних відносинах — це дуже добре.
Як і всі, я за.
Але це не працює.
За тисячоліття базис політики не змінився.
Сильні нав’язують свою волю слабким.
І сила — це не лише військова складова (хоча перш за все таки вона).
Міжнародне право набагато легше захищати не лише словом, але і десятьма авіаносними ударними групами.
Тоді твої слова звучать трошки переконливіше.
Що робити? Ставати сильніше.
Коли нас б’ють — бити у відповідь.
Іншого варіанту нема.
Можна ще втомитися і відмовитися від власної держави.
Багато хто так і зробив.
Але ми все ж спробуємо пограти в цю глобальну конкурентну гру.
О, жах! Але я це скажу.
Я за верховенство права.
Людство за всю свою історію перепробувало (і продовжує пробувати) безліч варіантів організації суспільного життя.
Але успішними і комфортними є лише ті країни, в яких реально працює верховенство права.
Всі розмови, що всього лише треба, щоб хороші хлопці постріляли всіх поганих і тоді заживем — це маячня.
В деяких африканських країнах таке відбувається раз в півроку, але щось там жити краще не стає.
Зазвичай про масові розстріли люблять поговорити обивателі з пивом біля телеку, які побояться розчавити таргана і втратять свідомість, якщо побачать як хтось ріже курку.
Якщо хтось хоче масових позасудових розправ і репресій і якщо це раптом дійсно станеться — знайте, вас це точно не омине.
Розстріляють саме вас.
По бєспредєлу заберуть саме вашу власність.
Репресують саме ваших близьких.
Так, до речі, в історії завжди і було.
Це аж ніяк не означає, що я проти законного покарання за злочин.
Покарання має бути невідворотним, бо це теж частина верховенства права.
Але лише за законом, і це не формальна приписка.
Тому лише закон, лише процедура і священні громадянські права, які нікому віддавати не можна.
Ні поганим хлопцям, ні хорошим.
Я націоналіст, бо всі успішні суспільства створені націоналістами.
Навіть якщо вони себе так не називали.
Але були націоналістами по суті.
Націоналізм — це не про історію і фольклор.
Це про те, як вижити в конкурентному і прагматичному світі.
Суспільства і держави, в яких рівень націоналізму критично недостатній — розпадаються і зникають.
Ті, де націоналізму багато — розвиваються і процвітають.
Маятник не зависає в крайній позиції.