Мисик Володимир Юрійович: досьє екс-регіонала, який подарував Януковичу золотий батон

Володимир Юрійович Мисик — нардеп України VII і VIII скликань, голова фермерського господарства «Кегичівське», засновник ТОВ «Хлібокомбінат Кулиничі».

Володимир Юрійович Мисик народився 31 січня 1965 р.

селищі Кулиничі Харківського району Харківської області.

Одружений, має доньку та двох синів.

У 1989 році Володимир Мисик отримав диплом за спеціальністю «ветеринар», навчався в Харківській державній зооветеринарній академії (на той момент Харківський зооветеринарний інститут).

Кар’єра і бізнес З 1983 по 1985 рік Володимир Мисик служив в армії.

По поверненню навчався в зооветеринарній академії та в 1989 році приступив до роботи ветлікарем в колгоспі імені Фрунзе в Білгородській області.

З 1990 по 1993 рік працював головним ветлікарем, а через рік заступником директора в дослідному господарстві «Українка».

У 1991 році став головою фермерського господарства «Кегичівське».

З 1993 по 1999 рік Володимир значиться як приватний підприємець.

У 1994 році Мисик заснував ТОВ «хлібокомбінат Кулиничі» на території смт Кулиничі Харківського району Харківської області.

У 1999 році Володимир зафіксував за собою посаду голови на фермерському господарстві «Кегичівське», яке займається свинарством і виробництвом хлібних виробів (сюди входить і хлібокомбінат «Кулиничі»).

На даній посаді Мисик і досі.

У 2006 році Володимир Юрійович Мисик стає депутатом Харківської облради від «Партії регіонів», де працює до 2012 року.

У 2012 році Мисик стає нардепом VII скликання від «Партії регіонів», був обраний по одномандатному виборчому окрузі №172, набрав 51,97% голосів електорату.

16 січня 2014 року Володимир Мисик в перших рядах голосував за криваві «диктаторські» закони — пакет антидемократичних законів, які суттєво-обмежували права громадян і свободу слова.

Усіляко відстоював силовий розгін євромайдану.

У лютому 2014 року Мисик втік з фракції «Партії регіонів» і приєднався до групи «Економічний розвиток».

Незважаючи на антидемократичну політику, в 2014 році Володимир Мисик був обраний нардепом парламенту VIII скликання, балотувався по 172 виборчому окрузі як безпартійний самовисуванець, набрав 54,34% голосів виборців.

У Верховній Раді Мисик став членом депутатської групи «Партія «Відродження» (2016 рік), головою підкомітету з питань діяльності органів прокуратури Комітету ВРУ з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Під час прийняття держбюджету на 2016 рік вніс правку з метою заблокувати надання безвізового режиму для України в 2016 році.

Володимир Мисик в 2018 році потрапив в число 40 депутатів, які примудрилися пропустити 90% голосувань в парламенті.

Також в 2018 році Мисик зайняв 2 місце в ТОП-5 найбільших землевласників серед депутатів.

У його розпорядженні 500 тисяч метрів квадратних (50 гектар) землі.

1 місце зайняв Денис Омельянович, у якого 1 мільйон 361 тисяча 226 метрів квадратних землі.

У 2019 Володимир Мисик балотувався в парламент IX скликання як безпартійний самовисуванець по «рідному» одномандатному вибірково округу №172, але програв.

Лідером на даному окрузі став Юрій Вікторович Здебський від партії «Слуга народу», який набрав 43,61% голосів виборців.

Кнопкодавство, прогули, сексизм, голос проти демократії.

Як заявляє «Чесно», Володимир Мисик — Кнопкодав.

Прогульник пленарних засідань у Верховній Раді 8 скликання.

Фігурант трьох антикорупційних розслідувань.

Голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року.

У 2018 році дозволив собі сексистські висловлювання щодо колеги — народної депутатки Вікторії Пташник.

Земельний конфлікт.

Самий «скандальний» період для Володимира Мисика випав на роки, коли Харківською областю керував Арсен Аваков.

Так, в 2007 році Мисик «встряв» в серйозний земельний конфлікт.

Каменем спотикання стала ділянка в смт.

Кулиничі Харківського району області — там, де розташовується хлібокомбінат.

Депутата звинувачували в тому, що він незаконно обгородив парканом землю навколо хлібокомбінату, захопивши при цьому ділянку дороги, яка веде до житлового масиву, місцевої поліклініки і дитячого садка.

При цьому Мисик звинувачення заперечував, стверджуючи, що у підприємства є всі необхідні документи.

Неробство в Раді і монополізація «хлібного бізнесу».

Законотворчими потугами депутат Мисик себе ніколи не обтяжував.

За два роки роботи в парламенті за ініціативою харківського хлібопекаря законодавча база України поповнилася аж трьома правками до законів.

Зате встиг запам’ятатися іншим вчинком — подарунком Януковичу сумно відомого золотого батона.

Але ці два роки Мисик був зайнятий куди більш важливими справами, а саме розширенням своєї хлібної імперії.

Вже з літа 2012 року компанія “Кулиничі” Володимира Мисика істотно потіснила з київського ринку всім відомий “Київхліб”.

Тоді, завдяки підтримці Миколи Азарова, руками київського голови міської адміністрації Олександра Попова, Мисик зміг за короткий проміжок часу штучно угробити цілий ряд хлібних заводів Київської області, залишивши без роботи тисячі людей.

Зате в столиці практично на кожній зупинці з’явилися хлібні кіоски компанії “Кулиничі”, до речі, з повним порушенням муніципальних норм.

Завдяки заступництву “Сім’ї” Мисик з провінційного бізнесмена перетворився на національного олігарха, стан якого тільки за офіційними даними обчислюється десятками мільйонів доларів.

Мисик, перебіг з фракції регіонів до групи “Економічний розвиток”, проте, був зі своїм політичним “батьком” до останнього.

У перших рядах голосував за криваві закони 16 січня і всіляко намагався виправдати застосування сили з боку влади.

Проте, після втечі Януковича в Ростов був змушений на час залягти на дно.

Починаючи з 2011 року, Володимир Мисик систематично надає декларації про власний майновий та фінансовий стан (відсутня декларація за 2012 рік).

Так, в щорічній декларації за 2018 він вказав таке нерухоме майно: земельні ділянки, загальною площею 502 600 м2;.

квартири, загальною площею 416,3 м2;.

інша нерухомість, площа — 776,2 м2.

Транспортні засоби, зазначені в декларації Володимира за 2018 рік: Вантажні: МАЗ 5337 1997 року випуску;.

МАЗ 6303 1998 р.

ГАЗ 3307 1993 р.

5 вантажівок ЗІЛ 5301 1997 і 1998 р.

Причепи, напівпричепи: причіп без марки і моделі 2006 р.