Як «Теорія змови» на ICTV російську «Военную тайну» клонувала

На початку 90-х років серед українців надзвичайно популярним був міф про англійське «золото Полуботка».

Згідно з ним, гетьман Павло Полуботок перед своїм арештом російською владою 1723 року віддав на зберігання в англійський банк чи то дві бочки золота, чи то 200 тисяч золотих монет під 7,5 %.

Відтак на кожного українця у 1990-х припало би по 38 кілограмів дорогоцінного металу.

За умови, звісно ж, якби вклад гетьмана знайшли в тому самому англійському банку.

Позаяк цілком очікувано жодного скарбу Полуботка в Лондоні спеціально створений Верховною Радою України комітет під орудою академіка Петра Тронька не знайшов, цей міф поступово витіснився з масової свідомості.

Але телевізійників, які експлуатують жагу глядача до містики, езотерики та конспірології наприкінці другого десятку XXI століття, остаточне розвінчання одного історичного міфу не зупинило.

Вони й далі продукують псевдоісторичні програми, супроводжуючи відвертий, із погляду науковців, абсурд науковоподібними коментарями підгодованих «експертів».

Цим давно грішать цикли «Загублений світ» на «2+2» та «Секретний фронт» каналу ICTV.

29 липня до «Секретного фронту» долучилася ще одна подібна програма під назвою «Теорія змови».

Прем'єрний випуск присвятили долі зниклих золотовалютних запасів аж трьох імперій — Радянського Союзу, нацистського рейху та Російської імперії.

Якби не українська мова ведучого Михайла Колеснікова, українські ж титри й лого каналу, бувалий телеглядач міг подумати, що дивиться чергове псевдонаукове творіння російського телеканалу РЕН-TV.

Того самого, автор програми якого «Военная тайна» Ігор Прокопенко отримав торік премію російської телеіндустрії в номінації «Просвітницька програма» за фільм про те, що Земля пласка.

Чому ICTV вирішив укотре плентатися слідами російських колег, можна пояснити хіба що відключенням російських телеканалів, де пишним цвітом буяють усілякі «теорії змови».

Мабуть, продюсери вирішили, що саме такого контенту бракує аудиторії каналу.

Відтак навіть не надто ламали голову над назвою проєкту, адже «Теорія змови» може сприйматися по-різному.

Хтось із глядачів, схильних до критичного мислення, побачить у ній іронію та заявку на розвінчання конспірологічних теорій.

А той, кому до вподоби страшилки про управління мізками землян інопланетянами чи масонами зі світового уряду, очікуватиме від чергового продукту ICTV підтвердження своїх підозр.

Перший випуск «Теорії змови» спробував задовольнити обидві категорії.

Хоча, судячи з анонсу на сайті каналу та підводки автора й ведучого перед випуском на тлі, ясна річ, тривожної музики, його автори більше переймалися інтересами шанувальників конспірології: «Війни, катастрофи і гучні злочини — це випадковість, збіг обставин чи чиясь змова? — про це все розкаже документальний трилер “Теорія змови”».

Так і хочеться додати: «Ви ще не злякалися? Тоді ми йдемо до вас!».

Втім, на трилер перший випуск «Теорії змови» геть не тягне.

Він радше скидається на учнівську роботу студента, який щойно почув про таємниці «золота партії, четвертого рейху та ешелону адмірала Колчака» й вирішив поділитися своїми відкриттями з публікою.

Як сумлінний неофіт, «журналіст-дослідник» (саме так титрують автора «Теорії змови») Михайло Колесніков вивалює на глядача все, що дізнався у процесі підготовки до знімального процесу.

Мабуть, авторові невтямки, що пошукам зниклих золотих запасів нацистів, комуністів та колчаківців присвячено не один вагон літератури й тисячі кілометрів плівки.

Тож усі, хто цікавиться темою, давно перетравили як доведені документально факти, так і всі можливі, в тому числі конспірологічні теорії, куди зникли золотовалютні запаси Російської імперії, нацистської Німеччини та Радянського Союзу.

Композиційно програма «журналіста-дослідника» Михайла Колеснікова являє собою досить хаотичну нарізку епізодів, де екскурсію в підземелля замку «Ксьонж» у Польській Сілезії змінює сюжет про зникнення золотовалютних резервів із радянських банків після розпаду СРСР, а далі автор проводить паралель усіх цих подій зі зникненням царського золота після більшовицького перевороту.

Розповідаючи про «золотий ешелон» адмірала Колчака, що його більшовики підірвали на мості через Байкал, тільки для того, щоб відволікти увагу майбутніх шукачів скарбів.

Згодом він знову повертається до таємниці «золота партії».

Яке шукали всі, аж до детективного агентства «Крол».

При цьому таємницю зникнення «золота партії» чомусь коментує політтехнолог Тарас Березовець.

Невже всі, хто мав хоч якийсь стосунок до цієї теми впродовж останніх 20 років, вимерли? Таке враження, що його запросили в цю програму як близьку до каналу людину, адже пан Березовець — постійний коментатор проєкту каналу ICTV «Гражданская оборона».

Не менш дивний вигляд у цій претензії на дослідження таємних збігів і зв'язків між віддаленими в часі подіями мають кадри з фільму Тетяни Ліознової «17 мгновений весны», використані як ілюстрація до тези поважного історика Юрія Шаповала, який сказав, що нацисти думали на перспективу.

До речі, окрім цього одного речення, українському докторові історичних наук у «Теорії змови» більше нічого сказати не дали.

Можливо, побоялися, що Юрій Шаповал, якби йому дали більше часу, не залишив би жодної тріски від усіх «теорій змов», що їх із захватом нагромаджував упродовж першого випуску нового проєкту Михайло Колесніков.

Останній, утім, демонструючи сумлінність справжнього дослідника, показав глядачеві документи Українського рейхкомісаріату, в яких окупанти ретельно фіксували, які саме цінності вони реквізували в українців і що саме відправляли ешелонами на території рейху, та касові книги ЦК КПУ, де записано всі доходи й видатки республіканської організації союзної компартії.

Ці документи зберігаються в київських архівах, і, як стверджує автор першого випуску «Теорії змови», до нього ними ніхто не цікавився.

В це дуже важко повірити, адже сумлінні історики, які досліджують радянський період, буквально рвуться з усього світу в Україну саме тому, що тут відкрито всі архіви.

На відміну від Росії, де гриф «цілком таємно» на документи радянської доби подовжено на невідомий термін.

Найбільше в цьому проєкті каналу ICTV вражає пієтет автора перед російськими коментаторами.

Приміром, московському історику Олександрові Мосякіну дали набагато більше часу, аніж Юрію Шаповалу.

Із конспірологічними програмами російського каналу РЕН-TV новий продукт українського каналу ICTV поєднує ще й участь у ньому такого собі «кладошукача» (саме так його титрують українські телевізійники) з Росії Володимира Пориваєва.

Цьому чоловікові автори першого випуску, як і Олександрові Мосякіну, дали набагато більше часу, ніж українському історику Юрієві Шаповалу.

Виключно задля того, щоб озвучити конспірологічну теорію про підрив «золотого ешелону» більшовиками над озером Байкал.

Буцімто це було зроблено лише для того, щоб відвести увагу «кладошукачів» від справжньої долі золотовалютного запасу Російської імперії.

Яка у своїй масі, незважаючи на всі українські Майдани новітнього часу, здається, так і не позбулася прагнення пояснювати логіку історичних подій або ж містикою, або ж зовнішнім упливом.

Автор «Теорії змови» примудрився перекинути місток між самогубствами Генріха Герінга, який прийняв ціанистий калій у тюрмі під час Нюрнберзького процесу 1946 року, й функціонера ЦК КПРС Миколи Кручини, котрий випав із вікна власної квартири в Москві після ҐКЧП в серпні 1991-го.

Обидва, на думку автора «Теорії змови» Михайла Колеснікова, стали жертвами суїциду виключно тому, що знали, куди поділися золоті запаси німецького рейху наприкінці Другої світової та Радянського Союзу після поразки ҐКЧП.

Ця зв'язка настільки притягнута за вуха, що не витримує жодної критики.

Але у форматі, який демонструє новий проєкт каналу ICTV, вона єдино можлива.

Адже авторам чергової «Теорії змови» йдеться геть не про розвінчання міфів, а радше про їхнє інтенсивне впровадження в масову свідомість телеглядача.

Достоту так, як це роблять на російському телебаченні, де подібними проєктами досить успішно відволікають публіку від нагальних проблем усередині країни.

Вочевидь, задля стратегічної мети годиться навіть така бородата для нового проєкту байка, що Адольф Гітлер вижив, одна з німецьких субмарин доставила золотий запас нацистів до узбережжя Латинської Америки, а Мартін Борман, купивши собі життя коштом золотого запасу рейху, помер у далекій Аргентині своєю смертю.