Вбивали перехожих заради забави: шокуючі факти про мексиканський картель Tijuana Cartel

Фелікс Гальярдо – мексиканський наркобарон.

У світі наркокартелів отримав кличку "Хрещений батько".

Саме він дав життя таким картелям як "Гольфо", "Лос Сетас", "Сіналоа" і "Тіхуана".

1980 року Фелікс Гальярдо разом зі своїми спільниками заснували картель "Гвадалахара".

На початках вони заробляли на переправленні героїну і марихуани до Сполучених Штатів.

Набравшись досвіду і грошей, гвадалахарці знайшли собі партнерів у Колумбії й заключили контракти на поставки кокаїну.

Фактично, Гальярдо став першим мексиканським бароном, який почав працювати із колумбійцями напряму:.

Картель "Гвадалахари" не купував, а брав кокаїн у колумбійців і перевозив його у США.

Отримані гроші повертали колумбійським баронам, а ті просто платили Гальярдо за послуги дистриб'юції.

Співпраця із колумбійцями приносила найбільше грошей.

Стрімке розширення картелю логічно привернуло увагу поліцейських, які швидко взялися за рейди і обшуки.

Розширення картелю привернуло увагу поліцейських.

Гальярдо ж довелося лягати на дно.

І поки правоохоронці по-троху прикривали діяльність картелю, наркобарон придумував досить просту схему, яка розширювала його вплив: Гальярдо дозволив торгувати іншим, збираючи із них відсотки.

По-суті, він їх "кришував".

Штат Санілоа, наприклад, дістався Хоакіну Гусману Лоера на прізвисько "Ель Чапо".

З часом, йому вдасться створити настільки потужний наркотичний синдикат, що у списках ФБР він стане злочинцем номер один після Бен Ладена.

Штат Тіхуана Гальярдо "подарував" братам Арельяно-Фелікс, які згодом стануть лідерами і засновниками того самого Тіхуанскього картелю.

Вони використовували усі шляхи поставок, які надав їм Фелікс Гальярдо, а заодно були такими ж жорстокими, як їх і вчив поводитися картель "Гвадалахари",.

– сказав екс-агент ФБР Буч Етерідж.

Отримавши практично повну свободу дій, брати Арельяно-Фелікс дещо змінили формат співпраці із колумбійцями.

Що змінилося?.

Вони уже не брали товар, а купували його.

Замість колумбійських маршрутів, проробили власні.

З'явилися нові точки збуту – американська Каліфорнія.

Усе це в комбінації дозволило швидко здобути авторитет і гучно заявити про себе іншим картелям.

Вони більше не були дистриб'юторами колумбійців.

Це дало їм можливість стати набагато сильнішими на ринку США, ніж самі колумбійці,.

– пояснив спецагент Стівен Дункан.

Успіх принесло географічне розташування.

Від Тіхуани до кордону з американським Сан-Дієго всього 4,5 кілометра.

Товар збувався блискавично швидко.

Усі поставки, операції та логістику розробив Бенжамін Арельяно-Фелікс – лідер картелю.

Лідер картелю Бенжамін Арельяно-Фелікс.

Тримати зразкову дисципліну допомагав брат – Рамон Арельяно-Фелікс, який став першим заступником Бенжаміна.

Він відповідав за безпеку картелю, мав у розпорядженні найрізноманітнішу зброю і добре навчених головорізів.

"Родзинкою" виконавчої влади в обличчі Рамона – стала креативність.

Якщо Бенжамін наказував когось прибрати, то Рамон не просто виконував наказ, для нього це було ціле мистецтво, ритуал: топив у кислоті, скидав на поталу диким тваринам чи розчленовував.

Він був людиною, яку боялися в інших картелях.

Хворий на голову.

Якщо Рамон у вас за спиною, то знайте – він не зупиниться поки не добереться до вас,.

– згадав Дункан.

Справи картелю поступову йшли вгору.

Але так тривало до 1989, поки хрещений батько Фелікс Гальярдо не опинився за ґратами.

Звинуваченням у продажі, виготовленні й поширенні наркотиків, Гальядо на 37 років загримів до в'язниці.

Мексиканський наркокороль, який в обмін на дозвіл продавати наркотики вимагав миру між наркобаронами, ситуацію більше не контролював.

Наркотичний світ Мексики почало лихоманити: країна опинилась на порозі справжньої війни.

The New York Times – "In Mexico, Drug Roots Run Deep" 1989 рік.

Аби захищатися від ворожих картелів і правоохоронних структур, Тіхуана активно поповнювала свої ряди.

Вербуванням займався Рамон.

Переважна більшість членів угрупування – мексиканці із кримінальним минулим.

Інші новоприбулі – звичайні вуличні бандити зі США.

Тіхуанський картель набирав у свої ряди американців, яких переслідувало законодавство.

В обмін на прихисток у Мексиці вони вимагали зброю, гроші й відданість картелю.

До Тіхуанського картелю долучився і Девід Барон.

1992 року він тренував новобранців на спеціальних полігонах.

Його одразу ж призначили виконавчим начальником ескадронів смерті.

У списку улюблених хобі – убивства мирних громадян.

Їх палили, різали, катували і все це з двох причин: заради розваги і жертвоприношень місцевій релігії Santa Muerte.

Нормальні люди моляться Santa Muerte, а наркобарони приносять їй жертви.

Вони ставляться до неї, як до Бога.

Наприклад, обезголовлюють людей і все це приносять Santa Muerte,.

– заявив екс-член картелю Мігель Лавенант.

Пальці, кисті рук, зуби і ноги – все це можна знайти просто гуляючи вулицями.

Знущання з трупів – це улюблене занняття бійців Тіхуанського картелю.

А відсутність у людини кінцівок і зубів тільки ускладнює роботу судмедекспертів.

Вони банально не в змозі впізнати тіло.

Місця звідки можна взяти ДНК – це кістки.

Але якщо вони були закопані дуже довго, то віднайти ДНК дуже складно.

Набагато простіше, як ми зазвичай це і робимо – шукаємо ДНК в зубах.

Але є проблема – їх не так просто знайти,.

– пояснив судовий антрополог Маделін Хінкс.

Кокаїн річками плив у США.

А ще під землею, у повітрі і навіть через кордон.

Багатотонні поставки кокаїну, марихуани, метамфітаміну і героїну принесли вплив, гроші і авторитет.

Тіхуанський картель просочився у кола місцевих урядів і правоохоронних структур.

У своєму штаті барони почувалися як риба у воді.

Журналістка Адела Наварро підкреслила, що підкуп поліцейських дозволив проводити будь-які оборудки без жодних наслідків.

А от ті, хто відмовлявся брати гроші – зазвичай ставали жертвами розправи.

Картель "Тіхуана" завжди був на крок попереду.

Для попередження атак з боку уряду чи ворожих картелів, у містах виставлені радари і наглядачі, а керували цим усім зі спеціальних інформаційних центрів.

Тому поставки товарів практично ніколи не перебивалися.

А додайте до цього ще інформаторів у різних структурах, які зливають картелю абсолютно всю інформацію.

Ті, хто відмовлявся брати гроші – зазвичай ставали жертвами розправи.

Тривалий проміжок часу Тіхуанський картель був найвідомішою багатонаціональною організацією, що займалася незаконним оборотом наркотиків.

Члени картелю контролювали потоки кокаїну, марихуани та інші види наркотиків через прикордонні міста Тіхуана та Мехікалі.

Його операції поширювалися на південь Мексики, США і Колумбію.

Більше – дивіться у програмі.