Заступник голови НБУ Олег Чурій: «Наш прогноз передбачає отримання цього року двох мільярдів доларів за новою програмою з МВФ. І наступного року також»

Заступник голови Національного банку України Олег Чурій / фото УНІАН.

14:07, 22 серпня 2019.

Інтерв'ю.

Гривня майже два місяці перебуває біля трирічного максимуму, однак дія одного з ключових факторів – купівлі держоблігацій нерезидентами послаблюється.

Про осінні перспективи гривні, загрозу повторення кризи 2008 року, нову програму з МВФ, борги та операції нерезидентів з ОВДП розповів УНІАН заступник голови НБУ Олег Чурій.

Заступник голови Національного банку України Олег Чурій / фото УНІАН.

Українська гривня продовжує дивувати: після зростання у липні до трирічного максимуму національна валюта другий місяць поспіль перебуває біля відмітки в 25 гривень за долар.

В той же час, послаблюється дія одного з ключових позитивних факторів для валютного ринку – нерезиденти суттєво скоротили купівлю українських облігацій внутрішньої державної позики та відповідні вливання валюти у нашу країну.

Між тим, світові економісти бачать серйозну загрозу повторення фінансової кризи 2008 року.

У той час Україна лишається із дефіцитним бюджетом та поки що без нової програми з Міжнародним валютним фондом, та на початку вересня має сплатити один з найбільших боргових платежів цього року.

На питання УНІАН про реальність загрози повторення кризи 2008 року в Україні, перспективи започаткування нової програми з МВФ, готовність оплатити цьогорічні боргові платежі та повернути кошти нерезидентам, а також про осінні перспективи гривні відповів заступник голови Національного банку України Олег Чурій.

Провідні міжнародні експерти попереджають про загрозу рецесії світової економіки.

Україна може повторити досвід кризи 2008 року? Які антикризові заходи потрібні?.

Фінансова криза – це справді ризик для усього світу.

В умовах уповільнення глобальної економіки центробанки починають пом'якшувати монетарну політику.

Це знижує вартість грошей – ставки запозичень – і сприятиме притоку капіталу до країн з вищими ставками.

Але якщо порівняти з 2008 роком, ситуація в Україні істотно змінилася.

Економіка стала гнучкішою та сильнішою.

Національний банк став насправді незалежним регулятором, а Міністерство фінансів дотримується зваженої фіскальної політики.

Інфляція знижується.

На максимальному рівні за останні шість років знаходяться міжнародні резерви.

Також платіжний баланс виглядає досить добре – дефіцит поточного рахунку на кінець року, за нашими очікуваннями, становитиме 2,6 відсотки ВВП.

Якщо порівняти з 2008 роком, ситуація в Україні істотно змінилася / фото УНІАН.

Ключовий ризик – це негативний вплив зовнішніх тенденцій на платіжний баланс країни.

Сповільнення світової економіки може викликати зниження попиту на товари українського експорту і скорочення експортної виручки.

З іншого боку, це може бути компенсовано зниженням цін на товари, які Україна імпортує.

Наприклад, зниження світових цін на енергоносії позитивно вплинуло на торговий баланс нашої країни.

Україну в найближчі роки очікують значні виплати за зовнішнім боргом.

І є ризик, що ситуація на ринках капіталу буде несприятливою, коли необхідно позичати кошти для погашення колишніх боргів і покриття бюджетного дефіциту.

Водночас ми сподіваємося, що Україна буде в програмі Міжнародного валютного фонду.

Це сигнал інвесторам, що наша країна проводитиме реформи.

Заяви представників нової влади свідчать про прихильність реформам за підтримки МВФ.

Як, до речі, справи з МВФ? Переговори вже стартували?.

Ми разом з Міністерством фінансів починаємо вести переговори з МВФ на технічному рівні.

Йде листування.

Зрозуміло, поки що не йдеться про підписання документів, але діалог триває.

Ми очікуємо на приїзд представників МВФ в Україну, коли буде сформовано новий уряд, тобто, це має бути вже незабаром.

Якщо нова програма з МВФ буде підписана, то вона, найімовірніше, включатиме невиконані умови попередньої програми.

Щодо фінансового сектору – це закони про «спліт» (перерозподіл функцій нагляду за ринком небанківських фінансових послуг), захист прав споживачів фінансових послуг, фінансовий моніторинг.

Відновлення відповідальності за незаконне збагачення також може стати однією з вимог.

Що стосується підвищення внутрішніх цін на газ, то позиція МВФ – це не встановлення конкретної ціни, а її відповідність паритету, ринку.

Наш прогноз передбачає отримання цього року двох мільярдів доларів за новою програмою з МВФ.

І наступного року також.

Але буде це один мільярд, два або три – не принципово.

Для інвесторів немає великого значення.

Головне – наявність програми.

Разом з траншами від МВФ ми маємо можливість отримувати інше офіційне фінансування від міжнародних фінансових організацій.

У нас достатньо запасів для погашення боргів цього року без траншів МВФ?.

Можу сказати, що ситуація виглядає досить комфортною, оскільки вже на початку цього місяця Мінфін виконав річний план запозичень приблизно на 90 відсотків і тепер може сконцентруватися на зниженні ставки залучення коштів.

Звичайно, за умови, що ситуація у світовій економіці буде досить стабільною.

Сьогодні відбувається процес заміщення валютного боргу гривневим / фото УНІАН.

Потреби у фінансуванні до кінця року, якщо дотримуватися планових показників дефіциту бюджету, відносно невеликі – близько 100 мільярдів гривень.

Навіть якщо продовжити залучати кошти через облігації внутрішньої державної позики, не застосовуючи інших джерел, це цілком реально – по 20-25 мільярдів на місяць, або близько 4-5 мільярдів на аукціон.

Це відносно невеликі суми.

Сьогодні відбувається процес заміщення валютного боргу гривневим, тому, напевно, Мінфін продовжить залучати кошти за допомогою продажу ОВДП.

Тобто, потреби виходу на зовнішні ринки капіталу цього року вже немає? За якою ставкою ми могли б зараз позичити кошти?.

Це питання знаходиться насамперед в компетенції Мінфіну.

Зі свого боку скажу, що світові ставки на безризикові активи суттєво знижуються.

Але премії за ризик дуже волатильні.

Зараз інвестори досить обережно себе поводять, адже є передчуття світової рецесії.

Зниження ставок по ОВДП не буде відлякувати інвесторів-нерезидентів?.

Ставки по суті визначають самі нерезиденти, подаючи заявки на аукціони з фіксованими обсягами розміщень.

І якщо раніше ставки за ОВДП були досить жорстко прив'язані до нашої облікової ставки, то тепер ця прив'язка вже не така очевидна.

Прихід іноземних інвесторів змінив правила гри.

З початку року ставка за короткостроковими облігаціями знизилася приблизно на три процентних пункти, водночас облікова ставка НБУ – лише на один.

Це питання попиту-пропозиції.

Якщо буде великий попит і фіксована пропозиція, є потенціал для зниження ставки.

Потенціал приходу нерезидентів в ОВДП ще досить великий.

Портфель нерезидентів становить лише 11-12 відсотків від загального обсягу гривневих ОВДП в обігу або близько 20 відсотків без портфеля НБУ.

Якщо порівнювати з іншими країнами, то у Перу цей показник становить 55 відсотків, Чехії – 40 відсотків.

В Індонезії, ПАР, Мексиці – близько 30-40 відсотків.

Чому нерезиденти швидко наростили частку ринку ОВДП на відміну від локальних інвесторів? І якщо вони так само швидко будуть знижувати свою частку, ми готові до відтоку валюти?.

По-перше, центробанки розвинутих країн зараз пом’якшують свої монетарні політики, що підвищує інтерес інвесторів до альтернативних вкладень.

По-друге, запуск «лінку» з міжнародним депозитарієм Clearstream суттєво спростив доступ нерезидентів на наш ринок.

По-третє, їх приваблюють відносно високі дохідності в Україні.

Професійні інвестори добре оцінюють свої ризики, працюючи на ринках країн, що розвиваються / фото УНІАН.

Професійні інвестори добре оцінюють свої ризики, працюючи на ринках багатьох країн, що розвиваються, і розуміють свої можливості.

В іноземного фонду, який інвестує в українські ОВДП, може бути близько 4-5 трильйонів доларів активів.

Для такого фонду обсяг інвестицій в Україну – це копійки.

Водночас, якщо говорити про ризики «гарячого» капіталу, то вихід нерезидентів з ОВДП не може бути дуже швидким, оскільки мова йде переважно про довгострокові інвестиції.

Звичайно, облігації можна продати на вторинному ринку, але ліквідність цього ринку обмежена.

Тож інвестори зважатимуть на це.

Зі зниженням інфляції зменшуються і ставки запозичень.

Але це не означає, що нерезиденти одразу виведуть усі кошти.

Іноземні інвестори купують облігації і з нижчими ставками.

Частка нерезидентів на борговому ринку в країнах Східної Європи досить висока.

Це може бути, наприклад, 20-40 відсотків на тлі дохідності в кілька відсотків.

Як сильно ми тепер залежимо від цього потоку валюти? Різке зниження надходжень від нерезидентів не обвалить гривню?.

Останні кілька тижнів приплив валюти від нерезидентів дуже невеликий, дехто навіть виходив з ОВДП.

Але це не мало значного впливу на курс.

Зараз Україна має прийнятні умови торгівлі: сприятливі ціни на світовому ринку та великий врожай.

Ризики є завжди.

Питання в тому, наскільки вони суттєві.

Приплив валюти в країну формують не тільки іноземні інвестори.

З початку року вони завели в країну близько 3 мільярдів доларів.

Це менше 10 відсотків до обсягів експорту.

Навіть щодо держборгу показник їхніх вкладень не великий – близько 4 відсотків.

Головний ризик для України – не високий борг.

Відношення держборгу до ВВП в Україні становить близько 55 відсотків.

Навіть нижче, ніж у Єгипту (понад 90 відсотків - ред), рейтинг якого вищий.

Проблема в тому, що близько 70 відсотків державного боргу України – в іноземній валюті.

Цей показник потрібно скорочувати – заміщати валютний борг гривневим.

Інвестори отримують порівняно високу дохідність за ОВДП, але вони й приймають на себе валютний ризик.

З нашої точки зору, прихід нерезидентів і розвиток внутрішнього боргового ринку допоможуть знизити валютні ризики.

І цю тенденцію ми з Міністерством фінансів підтримуємо.

фото УНІАН.

Експерти вважають, що Нацбанк у поточній ситуації має викуповувати більше валюти на поповнення резервів.

Чому ви так мало купуєте?.

З початку року ми купили майже на 3 мільярди доларів більше, ніж продали.

Що стосується нашої політики на валютному ринку, то Нацбанк проводить інтервенції двох типів.

Перший – виключно для нарощування резервів без впливу на курс.

Це інтервенції невеликого обсягу - до 20 млн доларів США на день, які ми проводимо, якщо гривня стабільна або зміцнюється.

Другий тип інтервенцій – для згладжування різких валютних коливань в ту чи ту сторону.

Які коливання ми вважаємо різкими – не можу сказати.

Якщо ринок буде знати ці параметри, він гратиме проти Національного банку.

Можу тільки сказати, що коли ми у 2015 році перейшли до політики плаваючого курсу, параметри коливань були значно вужчими.

Для того, щоб ринок звикав поступово, не панікуючи, у цей період ми проводили інтервенції досить часто.

Зараз діапазон коливань значно ширший, але відповідає практиці інших країн, що розвиваються.

Поступово населення звикає, що курс плаваючий, і що гривня може як послаблюватися, так і рости.

Наприклад, зміна курсу впродовж дня на умовний один відсоток жодного впливу на бізнес або громадян не має.

Повертаючись до питання, чому ми купуємо мало валюти, я можу сказати, що ми скуповуємо майже весь надлишок.

Практично 100 відсотків коштів, які зайшли від нерезидентів, ми викупили.

Якби купували більше, могли б стати на заваді зміцненню гривні.

Але наша мета – не вплив на курсоутворення, а поповнення резервів і недопущення різких коливань.

Чи є приплив валюти в країну цього року, якщо враховувати реальні гроші, а не віртуальні? Без технічної докапіталізації банків та інших подібних операцій.

Звичайно, приплив є.

Все зайве Нацбанк викуповує.

Це і є чистий приплив – 3 мільярди доларів, що ми викупили за неповний рік.

За весь минулий рік ми купили вдвічі менше – лише 1,4 мільярда доларів.

фото УНІАН.

Цього року Нацбанк скасував низку обмежень на валютному ринку, зокрема і граничну суму виплати дивідендів іноземним інвесторам та обов'язковий продаж валюти.

Ці кроки не мали негативного впливу на ринок?.

Валютна лібералізація не спричинила суттєвого відтоку валюти.

Скасування обмежень певною мірою збільшує волатильність, але це не несе ризиків для економіки, а українці до помірних коливань вже звикають.

Можна вважати, що восени все буде добре? На початку вересня одна з найбільших боргових виплат цього року на 1 мільярд доларів.

Це не матиме негативного впливу на курс?.

Міністерство фінансів – клієнт Національного банку.

Усі операції Мінфін проводить виключно з Нацбанком, не виходячи на ринок.

Якщо в них виникає потреба валютних виплат і є вільна гривнева ліквідність, купується валюта за курсом НБУ, і це жодного впливу на ринок не має.

На сьогодні Міністерство фінансів акумулювало достатній обсяг коштів як в національній, так і в іноземній валюті.

І немає жодних сумнівів у готовності Мінфіну здійснити всі необхідні платежі.

Так що буде з курсом – ми не вийдемо за межі прогнозу? Нацбанк буде коригувати прогноз для бюджету на наступний рік на прохання Мінфіну?.

Прогноз – це не мета.

Коли ми складали прогноз, ніхто не очікував такого потоку валюти від нерезидентів і таких сприятливих умов торгівлі.

Ми з Мінфіном активно працюємо – розглядаємо варіанти зниження впливу курсу на бюджетні показники.

Але це не означає, що Нацбанк змінюватиме свою політику.

Зокрема, повернення до політики фіксованого курсу ми навіть не розглядаємо, оскільки така політика призвела до двох дуже серйозних криз.

З одного боку, зміцнення гривні провокує короткострокове неотримання планових надходжень до бюджету від імпорту.

З іншого – знижуються витрати на боргові виплати, оскільки в такому разі Мінфін може купувати валюту за вигіднішим курсом.

У довгостроковій перспективі сильний курс позитивно позначиться на борговій стійкості, знижуючи відношення боргу до ВВП.

Це так само буде сприяти позитивним настроям інвесторів і зниженню ставок запозичень.

фото УНІАН.

Який курс можна вважати оптимальним для українського бізнесу і громадян? Деякі експерти говорять про шкоду різкого зміцнення курсу гривні.

Коливання гривні не можна назвати надто різкими, якщо порівнювати з валютами інших країн.

Оптимальний курс – ринковий, який формується під впливом попиту та пропозиції, стабілізуючи платіжний баланс.

Зрозуміло, що експортерам не подобається різке зміцнення валюти, імпортерам – девальвація.

Але ринковий курс збалансовує усе в інтересах економіки.

Хто сьогодні робить погоду на валютному ринку? На які чинники звертати увагу?.

Ключові фактори поки що не змінилися: експорт, імпорт, залучення та повернення фінансування.

Але є також інші чинники.

Якщо країна буде проводити необхідні реформи, це буде сприяти залученню не тільки портфельних, а й прямих інвестицій.

В останні роки негативним фактором для української економіки був дуже низький рівень прямих інвестицій.

Ми сподіваємося, що бізнес-клімат покращиться, і це сприятиме залученню інвесторів.

Ризик припинення транзиту російського газу через Україну і втрати відповідної валютної виручки можна вважати реалізованим? Що в прогнозах НБУ?.

Наші прогнози досить консервативні – ми передбачаємо падіння виручки від транзиту більш ніж на третину наступного року.

Відповідно, це вплине на платіжний баланс.

Але це автоматично не означає втрату певної суми валюти.

Ситуація динамічна, різні чинники можуть один одного компенсувати.

фото УНІАН.

Чи є у прогнозі на наступний рік погашення 3 мільярдів доларів кредиту «Януковича»?.

Якщо буде такий форс-мажор – будемо вносити зміни в прогноз.

Ризики є завжди.

Що буде з обліковою ставкою і ставками за банківськими кредитами?.

Ми опублікували наш прогноз щодо ключової ставки.

Відповідно до цього прогнозу упродовж наступних кількох років очікується зниження ставки до 8-9 відсотків.

Яким чином це вплине на ставки по кредитах? Наша ставка – лише один з компонентів ціни кредиту.

Інший компонент – кредитний ризик.

Якщо банки відчують, що кредитний ризик знижується, якщо надалі буде посилюватися захист прав кредиторів, проведена реформа судової реформи, то знизиться і ця маржа.

У країні змінюється влада.

Ви не бачите передумов для зміни складу правління НБУ?.

Ми вже багато разів коментували це питання.

Нічого нового додати не можу.

Поки нічого не змінилося.

Ольга Гордієнко.

#Нацбанк#МВФ#курс валют#фінансова криза.