"Закон Савченко": як довго українці страждатимуть від наслідків його ухвалення

Він мав на меті відновити справедливість та компенсувати засудженим час перебування в умовах слідчого ізолятору, які зазвичай набагато гірші, ніж у виправних колоніях.

Тоді вся країна переживала за "героїню" Савченко, яку утримували у російській в'язниці, співчували та захоплювалися патріотизмом землячки.

І навіть ще перебуваючи у російському СІЗО, але бувши завдяки БЮТ вже народним депутатом, Надія взялася творити закони.

Що передбачає "закон Савченко"?У листопаді 2015 року голосами 255 депутатів був ухвалений "закон Савченко".

Згідно з ним, один день, проведений у СІЗО, у разі винесення звинувачувального вироку буде рахуватися як два дні ув'язнення.

Звісно ж, мета була шляхетною – гуманізувати законодавство.

Мовляв, прокурори та судді часто зловживають своїм правом брати людину під варту, через що підозрювані без вироку проводять в ізоляторах по кілька років, тоді як їхні справи кволо розглядаються.

Тоді ніхто не зважав на побоювання нардепів, які казали, що внаслідок закону в Україні відбудеться сплеск злочинності.

А дарма, бо вже через рік – наприкінці 2016 – Мін'юст наводив невтішну статистику.

За "законом Савченко" з-під варти вийшли понад 10 тисяч ув'язнених.

Але офіційну статистику не оприлюднювали.

МВС хіба звітував про різке погіршення рівня криміналітету, адже під звільнення потрапили й засуджені за тяжкі злочини, і відверті рецидивісти.

Була ініціатива скоригувати документ, зробивши для таких в'язнів виключення у його застосуванні, але парламент від такої ідеї відмовився.

Та, зрештою, вже через рік – у 2017 році оцей славнозвісний закон скасували.

Депутати взялися за голову та усвідомили, що накоїли – рівень рецидивів серед отаких звільнених – понад 15%.

Причому голосів за його скасування виявилося навіть більше, ніж коли його ухвалювали з ініціативи Савченко – 277.

277 депутатів проголосували за скасування закону.

І здавалося, все.

На цій історії з експериментами у кримінальному законодавстві можна було б поставити крапку.

Але чому тоді ми час від часу чуємо вражаючі новини? Наприклад, 28 листопада Апеляційний суд Києва відпустив Ярослава Полушкіна, який у 2011 році вбив фотокореспондента газети "2000" Віталія Розвадовського та перебував увесь цей час у СІЗО.

У попередніх інстанціях його провину було доведено та винесений вирок – 13 років ув'язнення.

А оскільки він вже сім років просидів у СІЗО, то в апеляції вже не було сенсу домагатися скорочення первинного вироку – за законом Савченко він вже сплив.

Ярослав Полушкін.

На волю у серпні вийшов терорист Кірсанов, який був корегувальником обстрілу житлового району Маріуполя у січні 2015 року.

Тоді загинули 29 людей, ще 92 отримали травми.

2018 року Кірсанова засудили до 9 років позбавлення волі, 4,5 він відсидів у СІЗО, тож тепер отримав "вольную".

Звісно, місцеві мешканці влаштували йому "теплу" зустріч та запитали – як він далі житиме поміж маріупольців, бувши причетним до трагедії?.

Звісно, отакі новини шокують – Полушкіни та Кірсанови не отримали належного покарання, і вони – житимуть тепер серед нас.

Чого від них чекати? Та й інше питання – чому після скасування закону, він продовжує діяти? І скільки ще подібних новин ми почуємо у найближчому майбутньому?.

Виявляється, хоч "закон Савченко" і скасували, але застосовувати його ще можна у певних часових рамках.

Велика палата Верховного суду України відновила ретроспективну дію "закону Савченко".

Сталося це рівно рік тому.

Тобто усім засудженим, що скоїли злочини до 21 червня 2017, перерахують один день у СІЗО на два дні позбавлення волі.

Цей закон – яскрава ілюстрація, коли на хайпі та піарі, не замислюючись про наслідки, можна наламати дров.