Путінський патріотизм – це коли тебе б’є ОМОН, а боятися потрібно НАТО

Путін істерично ненавидить НАТО і при цьому його патологічно боїться.

Його так навчили ще з дитинства, і у це він непорушно свято вірить.

Він боїться розширення НАТО, членства в НАТО України і того, що НАТО хоче завоювати Росію.

Ця хронічна натофобія і стала причиною багатьох його геополітичних помилок, найбільшими з яких є анексія українського Криму і вторгнення російських військ на Донбас.

Антиамериканізм і гіпертрофоване несприйняття НАТО путінським режимом, спровокували потужну хвилю атинатівської пропаганди в російських ЗМІ.

Але путінський патріотизм – це коли тебе б’є поліція, б’є ОМОН, а боятися потрібно НАТО.

У Росії всі вороги, щоб народ не думав, де поділися трильйони доларів виручені від продажу нафти і газу.

У режимів, які нічого не здатні зробити для зростання добробуту населення, залишається тільки один спосіб триматися при владі і консолідувати навколо себе населення – залякувати його зовнішнім ворогом, який ось-ось нападе.

Путінський патріотизм – це обманка для тих, хто повірив кремлівській пропаганді.

Народу вселяють патріотизм і імперські поняття вищості росіян, а кремлівське організоване злочинне угрупування тупо продає енергетичні ресурси на Захід і годується цим.

При цьому Росія втручається в справи інших народів і націй не для того, щоб зробити себе багатшою чи могутнішою, а щоб зробити інших такими ж жалюгідними, як вони самі.

Населення Росії страждає на хронічну депресію і алкоголізм, які стали вічними супутниками кричущої бідності російської глибинки і окраїн.

Пияцтво перетворилося на сурогатний замінник життя.

Адже на тверезу голову витримувати путінські експерименти над народом мало хто спроможний.

Та не дивлячись на все це нині путінська Росія необачно вступає в гонку озброєнь з США і НАТО.

А це означає, що сотні мільярдів, з і так ослабленої економічно Росії в результаті путінської військової авантюри в Україні, підуть не на покращення соціальних стандартів життя пересічних росіян, а на військові "потреби" Кремля, розробки нових видів озброєння і збільшення можливостей ядерної зброї на полі бою.

Росія ніколи не визнає істини і перевертає все по-своєму.

Адже сьогодні потреби армії Путін перекриває за рахунок різкого падіння рівня життя російського населення.

А велика частина нафтогазових грошей йде на військових та вторгнення Російської Федерації в Україну.

Путін весь час лякає НАТО симетричними відповідями.

Проте сильний лідер ніколи не опускається до публічних залякувань, і це означає, що у нього просто немає інших аргументів для демонстрації своєї "сили" перед тими, кого він дуже боїться.

Водночас Путін чудово розуміє, що Росія, у такому стані, в якому вона зараз перебуває, ніякої широкомасштабної війни дозволити собі не може.

А масштабна економічна криза, яка нині назріває в Росії, може взагалі порушити створену за роки путінізму систему.

Що в результаті здатне ввести Російську Федерацію в стан розпаду, котрий у 2019 цілком може стати відповідником колапсу Російської імперії 1917 року.

Однак, поки що, Кремль мріє про те, щоб навколо його кордонів знову були чисельні маленькі країни, котрі бояться і в усьому прислухаються до Росії.

Але що ж змусить таких натівських щасливчиків, як Польща і країни Балтії, добровільно вийти з-під натівської "парасольки"?.

Уся ця антинатовська путінська логіка вже дуже дорого обійшлася для Росії, якій тепер нізвідки залучати інвестиції до своєї хворої економіки.

Демонстративні спроби Москви стати противагою НАТО викликають побоювання на Заході і зменшують бажання взагалі торгувати з Росією.

Це примножує збитки і наносить величезну шкоду довгостроковій репутації Росії, як надійного партнера.

Однак Путіну неможливо пояснити, що якби собі уявити на хвилину, що раптом майже всі країни світу стали членами НАТО, то в Альянсу і тоді не було б жодних намірів нападати на Росію.

Адже сьогодні головне не розміри територій, а доступ до модерних технології та рівень освіченості, професійної підготовленості і дієздатності населення.

То навіщо державам НАТО був би такий баласт, як Росія?.

Але головна причина, з якої Кремль так параноїдально боїться вступу України в НАТО, що в такому разі про приєднання українських земель до Російської Федерації можна буде забути назавжди.

Тому, цілком очевидно, що Путін робитиме все можливе, щоб Україна ніколи не стала членом Північноатлантичного альянсу.

Але для НАТО важливо не затягувати процес вступу України і підтримати курс нашої держави на повноправне членство в цьому оборонному альянсі.

Оскільки Україна стала першим рубежем оброни Європи від російського нашестя.

І тільки сильна та успішна Українська держава зможе, разом з європейцями, протистояти імперським загарбницьким бажанням Росії.