Мертвий вантаж: чи працює система компенсацій свинарям, постраждалим від АЧС?

Цього місяця у Львівській області спалили 72,5 тисячі свиней, а село Кавське оточили постами поліції та постами для дезинфекції.

Черговою жертвою африканської чуми свиней стала ТзОВ «Галичина-Захід».

У компанії, рівень біобезпеки якої неодноразово ставили в приклад решті свинарів, реальну суму завданих збитків та свої подальші дії у зв’язку із цією ситуацією журналістам Agravery.

com коментувати відмовились, натомість запевнили, що роботи із ліквідації зараження тривають.

Але приблизний масштаб втрат можна обчислити - згідно механізму обрахунку, оприлюдненого ЄБРР, витрати на утримання та відгодівлю однієї голови на промислових підприємствах України складають приблизно $450-500.

Відповідно, "Галичина-Захід" втратила щонайменше $36,2 млн.

Але віддати належне роботі фахівців протиепізоотичного напрямку - такі масштабні випадки АЧС зараз стаються вже не так часто.

За інформацією Держпродспоживслужби, кількість випадків захворювання АЧС в Україні в 2018 році скоротилася на 13% порівняно з 2017 роком – до 145.

З початку 2019 року було зафіксовано 43 випадки АЧС (27 – домашні свині, 10 – дикі, 6 – інфіковані об’єкти) .Порівняно з аналогічним періодом 2018 року, кількість випадків АЧС зменшилася на 50% (на 58 випадків порівняно з 2018 роком).

Tube для фермера: Навіщо аграрії фільмують свої будні та діляться роликами в мережі?.

Хоча є і ложка дьогтю – відповідно до опублікованого прогнозу Держпродспоживслужби, якщо існуюча тенденція до поширення АЧС збережеться, Україна уже 2020 року втратить більш як 1,2 млн свиней, або 4 млрд грн, а непрямі витрати господарств зростуть на 5-7,5 млрд грн.

А за даними «Асоціації свинарів України», через таку непросту ситуацію у секторі кількість свиногосподарств в Україні до 2025 року може скоротитися вдвічі – з 1,7 тисяч до 1 тисячі (щороку в Україні меншає на 200-500 свиногосподарств).

Гроші за голову.

Трохи пом’якшити свинарям збитки від АЧС могли б держкомпенсації, але і тут не все так просто.

Як прокоментували у Держпродспоживслужбі, за останні 4,5 роки українські фермери отримали 22,6 млн грн компенсацій за вилучених внаслідок проведення карантинних заходів з причини АЧС свиней.

Так, зокрема, в особистих селянських господарствах було компенсовано 20,4 млн грн, в спеціалізованих свинарських господарствах – 2,2 млн грн, а саме:.

- 2015 рік – 2,6 млн гривень в особистих селянських господарствах та 236 тис.

гривень в спеціалізованих свинарських господарствах;.

- 2016 рік – 7,0 млн гривень в особистих селянських господарствах та 1,01 млн гривень в спеціалізованих свинарських господарствах;.

- 2017 рік – 5,5 млн гривень в особистих селянських господарствах та 1,07 млн гривень в спеціалізованих свинарських господарствах;.

- 2018 рік – 5,2 млн гривень в особистих селянських господарствах, в спеціалізованих свинарських господарствах не компенсувалося;.

- з 1 січня по 1 серпня 2019 року - 45,3 тис.

гривень в особистих селянських господарствах, в спеціалізованих свинарських господарствах не компенсувалося.

Втім, яким чином розподілені ці кошти у господарствах та скільки це відсотків від потреби – держооргани не уточнюють.

Річ у тому, що ще у грудні 2018 року урядом прийнято постанову № 1050 «Про внесення змін до Порядків, затверджених Постановами КМУ від 23.04.2018 р.

№ 413 та від 31.10.2012 р.

№ 1003», і вже в 2019 році відповідні кошти передбачені у державному бюджеті за програмою «Протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро».

Таким чином збитки, завдані фізичним особам внаслідок запровадження карантину у зв’язку із АЧС, будуть відшкодовуватись згідно даної програми після погодження Плану протиепізоотичних заходів з профілактики основних інфекційних і паразитарних хвороб тварин в Україні на 2019 рік та відповідного бюджетного паспорта.

Але, як розповіли Agravery.

com свинарі, напрацьованого і дієвого механізму компенсації у країні, яка понад 7 років потерпає від АЧС, і досі немає.

На практиці це означає, що видатки на боротьбу із АЧС виділяють не централізовано із державного бюджету, а із обласних та регіональних, у яких дуже часто цих великих сум або не передбачено.

Президент Асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко коментує, що кошти Резервного фонду використовувалися лише один раз – коли ліквідували перший спалах АЧС у 2012 році.

З тих пір він закритий до моменту визнання надзвичайного стану щодо АЧС в масштабах країни.

Хоча і фонд – не панацея, адже якщо підприємство не державне, чи має менше 50% державного капіталу, отримані з нього кошти повинні бути повернуті.

Нині ж спроба отримати компенсацію виглядає так: маючи на руках всі підтверджуючі документи, виробник звертається на районному рівні про відшкодування з місцевого бюджету.

Отримавши висновок, що таких коштів немає, папери спрямовуються на обласний рівень.

Наступний етап – «на Київ».

Проте відповідь переважно та сама – компенсувати немає чим або доступу до фонду немає.

Серед підприємців компенсації отримали не більше 1,5%, говорить Національний консультант Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Олександр Ревнивців.

Це відбувається, оскільки умови компенсації підприємцям в Україні поки дуже складні.

Товарна вага свиней 100 кг, і це достатньо великі кошти на голову.

Так, середня вартість компенсації на свиню вираховується регіонально, з розрахунку середньої вартості за останні кілька місяців від ціни в регіоні.

А це приблизно в межах 30-35 гривень за кілограм.

Зазвичай, ця вартість, що теж погано, не перевищує 85-90% ринкової.

Тож людям простіше приховати факт загибелі тварини, порізати її і реалізувати, свідомо розуміючи, що м'ясо хворої тварини може бути відправлено в інший регіон України.

У приватному секторі ситуація інакша – компенсації виплачуються майже 100%, але селяни, які тримають свиней, найчастіше або не знають, що їм належить компенсація за забій свиней з АЧС, або не користуються цією компенсацією, додає Ревнівців: "Ветеринарній службі мільйон домогосподарств контролювати дуже складно, інформація про здоров'я тварин в особистих підсобних господарствах захищена принципами приватної власності".

Із загального поголів'я 6 млн свиней, які є на території України, кількість свиней в приватному і промисловому секторі розподіляється приблизно 50 на 50.

Тобто маємо більше 2,5 млн поголів'я свиней у приватному секторі, або близько 1 млн власників, порахували у ФАО.

За даними Голови Ради Директорів KSG Agro Сергія Касьянова, якщо найближчим часом питання з компенсацією постраждалим свинарям ефективно не вирішене, пора буде замовляти «заупокійну» всій галузі.

За його словами, на даний момент питання компенсацій знаходиться на нульовій позначці опрацювання та реалізації.

Механізм компенсацій від держави, фермерам, які постраждали від АЧС, належним чином не опрацьований.

По суті, єдина допомога – це безкоштовні вакцини для тварин, однак, до сих пір але немає вагомих доказів, що вони дієві.

Тому у свинарів немає ніякої впевненості в вакцинації.

«Як би це жорстко не звучало, по суті, мова йде про те буде в нашій країні взагалі свинарство як галузь, чи ні.

При існуючому підході, коли держава закриває очі на втрати свинарів, вони залишаються один на один зі своїми збитками.

За даними Держслужби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів, спеціалізовані свинарські підприємства вже другий рік не отримують компенсації на проведення карантинних заходів у зв'язку з АЧС.

При цьому компенсація населенню була буквально мізерною на тлі масштабів катастрофи: за перші вісім місяців нинішнього року мізерні 45 тис.

Якщо така ситуація триватиме і далі, ми в можемо опинитися на межі зникнення свинарства і Україна, залишившись без власного виробництва свиней, перейде на повний імпорт свинини і сала.

Це країна, яка славиться своїм відмінним салом і дуже смачною свининою?!", - сказав Касьянов.

Крім того, відсутність компенсації призводить до того, що потерпілі фермери намагаються будь-якими шляхами збути заражене м'ясо.

За словами Касьянова, KSG Agro за своєю ініціативою проводили аналізи вже готової продукції зі свинини різних виробників в торгових мережах, і в низці випадків там були знайдені «сліди» вірусу АЧС.

На компенсацію своїх ризиків за рахунок страхування власникам свинарського бізнесу теж розраховувати не доводиться.

Як розповіли Agravery.

com у одній із великих страхових компаній, ще у 2015 році низка компаній страхували ризик АЧС, проте пізніше, коли зараження набули масового характеру, ризик став виключенням – жодна страхова компанія із гарною репутацією його не страхує.

Хоча, впевнена директор ТОВ «Зоотехнологія» Юлія Жельніо, для мінімізації ризиків і виключення корупційних моментів механізм державної компенсації повинен бути реалізований через страхові компанії.

Це максимально прозоро, адже страхові компанії – це структура, зацікавлена ​​перш за все в отриманні прибутку, тобто залучення страховиків забезпечить неупереджений аудит стану біобезпеки при розрахунку тарифу і дотримання всіх процедур при виплаті страхового відшкодування.

«Крім того, це дозволить диверсифікувати ризики.

Якщо згадати історію впровадження обов'язкового страхування відповідальності власників транспортних засобів, то всупереч побоюванням, ризики і пов'язані з ними виплати не привели до кризи страхових компаній.

До того ж, страховики – це одвічний посередник між позичальником і банком, залучення їх в цей вид страхування дозволить розширити можливості сільгосптоваровиробників, особливо дрібних, по отриманню кредитів, адже ризик таких операцій для банку знижується в разі страхування від АЧС», – вважає вона.

При чому страхування від АЧС не повинно розглядатися тільки як окрема послуга, а, скоріше, як частина пакету страхових послуг для агробізнесу.

Досвід страхування дозволить в індивідуальному порядку застосувати до тарифу понижуючі коефіцієнти, пов'язані як з рівнем біобезпеки підприємства, так і з історією його роботи.

Ці фактори повинні бути формалізовані і регламентовані на рівні регулятора ринку.

«Зрозуміло, цей вид страхування має бути добровільним і доступним кожному.

На мій погляд, компенсація страховим компаніям, повинна становити до 50% від суми страхових, виплат пов'язаних з АЧС – це розумна частка участі як держави, так і приватного страховика.

Створення механізму компенсації по страхових виплатах, пов'язаних з АЧС,– оптимальний механізм розподілу ризику між виробником, страховиком і державою», -– додала Жельніо.

Ну а поки що єдиний, дієвий варіант запобігання АЧС, який залишається вітчизняним свинарям – це ретельно ставитись до біобезпеки на своїх підприємствах.

«Компенсація з боку держави повинна бути.

Не можна залишати ні фермера, ні великого товаровиробника наодинці з проблемою АЧС, адже це може призвести до занепаду галузі.Але проблеми потрібно вирішувати іще до їх початку.

На сьогодні на нашому підприємстві проблем із АЧС не маємо – усі близько 3000 свиноматок на фермах здорові.

Щорічно закладаємо від 5% витрат підприємства на забезпечення системи заходів біобезпеки, та її удосконалення.

Я переконана, що усвідомлення небезпеки – це запорука успіху.

Біобезпека – це доволі складна система заходів з оцінки та управління ризиками з метою недопущення інфікування тварин, ми постійно роз’яснюємо працівникам ризики та не допускаємо халатності – і у цьому наша перевага», – розповідає директор ТОВ «Зоотехнологія».

А за кордоном як?.

Як констатує перший заступник голови Держпродспоживслужби Андрій Жук, у низці країн світу епізоотична ситуація щодо АЧС набагато складніша, ніж у нас.

Так, за період за 2017-2019 років в Україні було зафіксовано 351 спалах АЧС.

У той же час у Польщі – майже 5 тис., Литві – майже 3,2 тис., Румунії – майже 2,7 тис., Латвії – майже 1,9 тис., Росії – понад 1,4 тис., Естонії – 929.

Минулого року вірус сягнув навіть кордонів Китаю (151 випадок), а також Угорщини (985), Бельгії (639) та Болгарії (67).

Цьогоріч від цього захворювання страждає економіка В’єтнаму – там зареєстровано аж понад 6 тис.

випадків АЧС, також почали фіксувати АЧС у Словаччині (12) і Сербії (4), що свідчить про поширення хвороби на території Європейського континенту.

Враховуючи складність ситуації, за кордоном інтереси свинарів часто захищає держава.

Приміром, у Румунії з державного бюджету відшкодовується 100% вартості знищених у рамках ліквідації спалаху тварин.

У Литві повна компенсація виділяється лише невеликим господарствам, що утримують до 1000 голів.

У Нідерландах і Німеччині функціонують так звані приватно-компенсаційні фонди, які наповнюються внесками від бізнесу та держави.

Це оптимальна схема, коли відповідальність поділена незалежно від розміру діяності, тоді кожен гравець ринку не нехтує правилами біобезпеки та іншими обов’язковими вимогами/заходами, яких має дотримуватися, щоб не допустити спалаху захворювання.

Ще один механізм — страхування поголів’я.

Проте в Україні, через високі ризики і, відповідно, високу вартість страховки, цей інструмент виробники не застосовують», – засвідчує Юрченко.

Цікавий у цьому плані і досвід сусідньої Болгарії.

Тамтешні фермери, яким довелося відбракувати свиней через АЧС, уже починаючи з вересня цього року отримають 300 левів (близько 150 євро) компенсації.

Гроші отримає кожна ферма, де були відбраковані тварини.

Претендувати на компенсацію можуть ферми, де було зафіксовано АЧС, а також ферми, розташовані в радіусі 20 км від спалаху захворювання.

При чому список аграріїв, які отримали кошти буде абсолютно прозорим.

Публікувати списки ферм, які претендують на грошові виплати, будуть особисто мери болгарських міст.