"Через рік сказала: "Дорога до загсу коротенька. Даю на роздуми день"

— У 25 років разом із подружкою пішла до київської гадалки Просков'ї.

Їй було за 80.

Вона розклала карти і сказала мені: "Ти розлучишся з чоловіком.

Другий буде відомий, актор або генерал.

Носитиме вуса.

Вас знатимуть.

У вас буде донька, викохана дитина.

Матимеш нерухомість і машини", — говорить дружина співака Павла ЗІБРОВА, 62 роки, Марина Володимирівна.

25 серпня з чоловіком відзначили срібне весілля.

Святкування влаштували на 60-річний ювілей жінки в ресторані у Конча-Заспі поблизу Києва.

Запросили 60 гостей.

Павло Зібров був у світлому костюмі з бутоньєркою молодого.

Марина Володимирівна вдягнула пишну весільну сукню, мала букет нареченої.

Захід вела донька подружжя 22-річна Діана.

Марину до чоловіка виводив її син від першого шлюбу Олександр, 38 років.

Діана навчається в магістратурі Київського інституту міжнародних відносин.

Олександр теж закінчив цей вуз.

Працює в аграрному бізнесі.— Церемонію придумали ми з Діаною, — розповідає Марина Зіброва.

— Була арка, багато квітів.

Павло займався музикою і світлом.

У запрошеннях я писала, що з подарунків вітаються квіти в горщиках — щоб ми могли їх посадити біля будинку.

Марина й Павло Зіброви познайомилися влітку 1993 року.— Я працювала в Спілці промисловців і підприємців радником із міжнародних відносин.

Ми підписували угоду про співпрацю з якимось журналом.

Павло давав концерт.

Під час фуршету віце-президенту спілки Людмилі Яковлевій розповів, що його дружина років п'ять тому пішла до іншого.

Говорив: "Мені потрібна дружина, яка знає дві іноземні мови, щоб варила борщі та прасувала мої сорочки".

Я тоді теж була розлучена.

Стояла спиною і все чула.

Людмила Миколаївна показала на мене: "У нас є Марина Володимирівна.

Молода і гарна.

Знає дві іноземні мови".

Я розвернулася і відповіла: "Жінка, яка знає дві іноземні мови, молода й гарна, не варитиме вам борщі й не прасуватиме сорочки".

Павло мені не сподобався.

Вирішила познайомити його із подругою та колегою Іриною.

Запросила обох до себе додому.

Вийшла на кухню.

Коли повернулася, Іри вже не було.

Павлові подобалася я.

За кілька місяців Павло Миколайович переїхав до Марини Володимирівни.

Тоді вона з сином Олександром жила в двокімнатній квартирі в центрі міста.— Батько Саші — відомий баскетболіст.

Син хотів, щоб поруч зі мною був не абихто.

Павла він прийняв добре, — продовжує.

— Ми з ним жили в цивільному шлюбі.

Мені це не подобалося.

Через рік сказала: "Павле, мені це набридло.

Через дорогу від нас загс.

Дорога до нього коротенька.

А є ще одна — "к чёртовой бабушке".

Даю на роздуми день.

Якщо вибереш другий варіант, щоб до мого приходу твоїх речей уже не було".

Коли повернулася з роботи, речі Павла і його синтезатор стояли на місці.

Він сказав: "Розписуємося 25 серпня.

Вже домовився.

Уранці — в загс, а потім підемо святкувати твоє 35-річчя".

Зранку було жарко.

Павло хотів іти в шортах.

Я наполягла, щоб одягнув білі брюки й сорочку.

Сама була в білій сукні до коліна.

Купили тоненькі обручки.

Нас у своєму кабінеті розписала директорка загсу.

Випили по келиху шампанського і тут по радіо диктор оголошує: "А зараз Павло Зібров для своєї дружини заспіває пісню "Я хочу так тебе кохати".

Це було дуже приємно.

Ввечері поїхали в ресторан.

Там зізналися друзям, що ми тепер чоловік і дружина.19 вересня 1994 року Зіброви повінчалися в церкві Божої Матері у Вінниці під час гастролей.— Після одруження я сказала Павлу: "Якщо хочеш спільних дітей, то тільки після вінчання.

По-іншому не буде".

Вінчав шкільний друг Павла.

Свідками були директор загсу та гуморист Анатолій Демчук.

Народний артист Анатолій Паламаренко знімав усе на відео.

За три роки в подружжя народилася донька Діана.— Ми дуже чекали цю дитину.

Павло хотів дів­чинку, щоб була схожа на нього.

Я казала: "Але треба, щоб носик мала мій".

Пологи були важкі.

Коли я прийшла до тями, Павло показав нашу донечку.

Була його копією.

Сказала: "Зібров, сволоч, і ніс твій".

Чоловік хотів назвати доньку Мариною, але я була проти.

Завжди мріяла про Алісу.

Павлові ж хотілося якесь українське ім'я.

Запропонувала: "А давай назвемо Діаною.

Як Діана Петриненко".

І він погодився.

У цьому була якась містика, бо від самого початку стосунків над нашими головами висіла картина з богинею Діаною.

Павло купив її в одного художника, який виїжджав у Америку.

Марина Зіброва понад 20 років працює з чоловіком у шоу-бізнесі.— З тих пір у нас є домогосподарка Валя.

Вона стала членом родини, — каже Марина Володимирівна.

— Коли є час, варю Павлу борщі та прасую сорочки.

Щодня даю чоловікові чисту сорочку, брюки чи костюм, чищу взуття.

Коли купує одяг і кажуть подивитися в дзеркало, відповідає: "Навіщо? Ось — моє дзеркало".

У нас удома немає такого, що дружина повинна готувати сніданок.

Кожен прокидається в різний час і сам може це зробити.

Чоловік смачно готує і йому це подобається.

Може приготувати курку, качку, плов, кролика.

Ніколи з ним не сваримося, хіба що інколи з творчих питань.

Хочу порадити жінкам, ніколи не заглядати в телефон чоловіка.

Можна там щось прочитати від якоїсь неадекватної людини.

Я цього ніколи не роблю і Павло так само.