І це дуже небезпечна і помилкова теза.
Бо не можна об'єднуватися у реформах з тим, проти кого мають бути спрямовані реформи.
Це так само як сказати, що ми маємо об'єднатися із Путіним у нашому бажанні вибороти незалежність України.
Що є однією з основних проблем України? Олігархи.
Це визнають і прості люди, і експерти міжнародних організацій.
Олігархи – це проблема, яка робить нас біднішими.
Не конкретні люди, а саме олігархи як явище.
І будь-яка реформа буде спрямована проти олігархів.
Ключові речі, які мають бути зроблені в Україні – встановлення верховенства права, демонополізація, дерегуляція – все це буде спрямовано проти олігархів.
Бо олігархи стали олігархами саме тому, що в країні відсутнє верховенство права.
А коли воно з'явиться, вони перетворяться на просто рівних.
Бо олігархи заробляють надприбутки саме тому, що створюють монополію і знищують конкуренцію.
Тому будь-який справжній, чесний реформатор в Україні приречений на боротьбу з олігархами.
На конфлікт з ними.
Це природний процес.
Бо не варто очікувати, що найвпливовіша каста людей в Україні мовчки споглядатиме, як ви руйнуєте їх вплив і багатство.
А будь-які реформи будуть це робити.
За час співпраці з МВФ відношення статків першої десятки Forbes з України до ВВП зменшилось з 18% до 11%.
І цей процес їм точно не до вподоби.
І саме тому вони так не люблять МВФ.
Існує також ілюзія, що олігархам вигідні реформи, бо якщо їх провести, то значно зросте економіка України, капіталізація українського бізнесу, а з ним і капіталізація олігархів.
Теоретично – так.
Але практично – ні.
Бо, по-перше, для цього потрібно створити рівні правила гри, а самі олігархи в це не вірять.
Вони вірять не в правила, а в те, що коли вони щось не контролюють, це контролюватиме їх супротивник.
І друге.
Ця теорія передбачає, що олігархів цікавить капіталізація.
Але подивіться на останнє інтерв'ю Коломойського.
Він там прямо каже: їм це нецікаво.
І йдеться не про це.
Їх цікавить грошовий потік, а не капіталізація.
Саме тому олігархи боротимуться проти будь-яких справжніх реформ.
Це природно для них.
Вони боролися, борються і продовжать цю боротьбу.
Олігархи проти чесних і прозорих правил, бо вони створили себе у 90-ті, коли правил не було зовсім.
І вони не бажають змін, бо стануть не конкурентними у таких умовах.
Олігархи проти прозорого ринку землі.
Бо тоді не тільки вони зможуть купувати землю.
І це збільшить вартість землі, а значить олігарх не отримає надприбутку.
Олігархи проти прозорої приватизації.
Бо жоден свій завод вони не купили просто так.
Бо олігархи ніколи не купують в держави щось за справжню ціну.
Бо тоді вони не отримають надприбутки.
І становлення олігархату пов'язано саме з непрозорою приватизацією початку 90-х.
Олігархи проти верховенства права, бо свої права вони можуть відстояти у Лондоні, а заробляють на відсутності права в Україні.
Тому не треба переконувати себе у тому, що нам потрібні олігархи.
Це неправда.
Нам потрібен великий бізнес.
Так само, як і малий і середній.
Але не олігархи.
Будь-яка змова з олігархом не має виправдання.
Бо вона спрямована проти реформ.
Не можна боротися з дияволом, продаючи йому свою душу.