Як прості села самотужки знаходять на свій розвиток мільйони: покрокова інструкція

З 2011 року Львівська обласна адміністрація проводить обласний конкурс проєктів місцевого розвитку.

Завдяки цьому невеликі містечка та селища можуть самостійно визначати пріоритетні напрямки свого розвитку.

У селі Смереків Жовківського району, що на Львівщині, проклали перший в історії села тротуар.

Гроші на це громада виграла на обласному конкурсі мікропроєктів.

Це не перша перемога Смерекова у подібних конкурсах: мешканці ініціювали близько 26 різних проєктів на свої потреби.

Сільський голова Смерекова Богдан Стахів залучив на розвиток села 9 мільйонів гривень.

Богдан Стахів – сільський голова Смерекова.

"Проєкти вчився писати сам, але додатково відвідував різні курси.

Виграш від першого проєкту, на який ми подавались, складав 60 тисяч гривень.

Ми заклали це як співфінансування на заміну вікон в школі", – розповів Богдан Стахів.

Один з результатів перемоги у конкурсі – нове обладнання, інвентар, дитячий майданчик та ремонт кухні у дитячому садочку.

Дитмайданчик – також результат перемоги у конкурсі.

Дитячий садочок після ремонту.

Що таке обласний конкурс проєктів місцевого розвитку?Обласний конкурс проєктів місцевого розвитку проводиться Львівською обласною радою ще з 2011 року.

Брати у ньому участь можуть: громадські організації, органи самоорганізації населення, сільські та селищні ради, ініціативні групи, благодійні фонди, ради ОТГ та міські ради.

Що потрібно, щоб подати проєкт?Для цього потрібно описати проєкт, вказати його вартість і подати онлайн-заявку на сайті облради.

Потім конкурсна комісія обирає переможців.

У 2019 році таких проєктів подали понад 3 тисячі, а затвердили 1136.

Максимальна вартість одного проєкту – 500 тисяч гривень.

З них – 200 тисяч гривень може покрити область.

Загалом на втілення проєктів в обласному бюджеті закладено 150 мільйонів гривень.

Основною перевагою конкурсу є прозорість – заявки реєструються онлайн, а переможців визначають експерти, яких для цього також було обрано на конкурсній основі.

Друга перевага – до проєкту залучаються самі мешканці, адже, щоб отримати гроші, люди мають зробити небюджетний внесок.

Мінімальний ліміт внеску – 10%, але чим більшою є сума, тим вищі шанси на перемогу проєкту.

Завдяки добре організованій системі Львівська обласна рада сама стала переможцем у конкурсі "Найкращі практики місцевого самоврядування" від Мінрегіону та Ради Європи.

"Кожного року змінюються райони-переможці конкурсу", – розповів Олександр Ганущин, голова Львівської обласної ради.

Громади змагаються між собою, і це є правильним.

Олександр Ганущин – голова ЛОР.

"Раніше люди думали: "Ну чого я буду подаватись на той конкурс, якщо там за мене все і так вирішать.

Дайте нам просто.

Допоможіть нам просто".

Зрозуміло, що допомогти в режимі на тисячу об’єктів не можна, бо просто заплутаєшся.

Мешканці самостійно готують заявки, складаються грошима, оформлюють проєктно-технічну документацію.

Це все відбувається без посередництва влади й таким чином ми маємо набагато більше помічників, які допомагають нам творити зміни на краще", – зазначив Ганущин.

Які проєкти перемагають найчастіше?За статистикою освітні проєкти є лідерами за кількістю заявок.

Опісля йдуть дошкільні заклади, культура, охорона здоров’я та благоустрій.

34-та школа міста Львова майже щороку перемагає у конкурсі проєктів місцевого розвитку.

Засновано школу ще у 1886 році.

Ця школа – одна з перших у Львові, де навчання велося українською мовою.

"Першим проєктом в нашій школі був капітальний ремонт подвір’я, із встановленням гідроізоляційного покриття.

Будівля стара і було замокання підвальних приміщень", – згадала Наталя Гречан, заступниця директора 34-ї школи.

Наталія Гречан – заступниця директора 34-ї школи.

Ще одним проєктом школи є стежка імені Маркіяна Шашкевича, на чию честь названа школа.

На уроках фізкультури стежка перетворюється на бігову доріжку.

Біля стежки також розміщено меморіал зі згадкою першої проповіді Шашкевича українською мовою.

Стежка імені Маркіяна Шашкевича – один з проєктів 34-ї школи.

Селище Брюховичі, що неподалік Львова теж часто бере участь у конкурсі.

Минулого року там вдалось встановити відеокамери для підвищення безпеки на вулицях.

Камери у селищі Брюховичі – результат проєкту місцевого розвитку 2018 року.

"Враховуючи, що у нас лише один дільничий, трапляються всілякі негарні випадки.

Було встановлено 9 камер.

Завдяки цьому вдалось знайти винуватців одного з таких випадків", – скаржилась Любов Смолинець, головний бухгалтер Брюховецької селищної ради.

Так, у травні 2018 року камери зафіксували, як жінка у дорогій автівці під’їжджає до комунальної клумби й вириває з неї декілька кущів.

Героїню інциденту знайшли досить швидко.

Купити і встановити камери коштувало пів мільйона гривень.

По двісті тисяч виділили селищний та обласний бюджети.

Ще сто – гроші мешканців.

У майбутньому кількість камер планують збільшувати.

Якщо ми бачимо, що проєкт може бути нереалізований, ми виносимо розгляд на конкурсну раду і виносимо субвенцію.

Це трапляється, коли конкурсанти погано готують свою заявку,.

– зазначив Іван Собко, депутат Львівської обласної ради.

"Але проєктів, які подали на конкурс, але не вдалось реалізувати не так багато: лише 15", – додав Собко.

Іван Собко – депутат Львівської обласної ради.

"Важливо, щоб бюджетні кошти використовували ефективно.

Щоб не будувались об’єкти, які нікому не потрібні.

А нові об’єкти відповідали загальній стратегії розвитку селища чи міста.

Коли в селищі чи місті реалізовано кілька проєктів, люди хочуть робити ще більше і готові вкладати туди свої та спонсорські гроші", – переконував Собко.