Менінгококова інфекція: симптоми, діагностика, вакцинація

Менінгококова інфекція: що це таке.

Для початку з’ясуємо, що це за таке страшне словосполучення.

Ці моторошні слова є назвою не менш страшної хвороби.

Менінгококова інфекція – гостре інфекційне антропонозне захворювання, яке спричиняється менінгококом (N.

Характеризується хвороба поліморфізмом клінічних симптомів:.

– носійство;.

– назофарингіт;.

– генералізовані форми (гнійний менінгіт, менінгоенцефаліт і менінгококцемія).

Страшно, що передається ця хвороба повітряно-крапельним шляхом.

Переважно зі слизом при чханні чи кашлі, під час розмови з хворим чи носієм хвороби, під час поцілунку.

Зауважимо, що менінгокок у зовнішньому середовищі дуже не стійкий, тож передається при тривалому спілкуванні, здебільшого на відстані до півметра.

Також більш небезпечний вірус у закритих приміщеннях.

Часто переносниками хвороби є абсолютно здорові люди, у яких не спостерігається жодних симптомів.

Але разом з тим вони є небезпечними для інших! Якщо у вашій родині хтось захворів, ризик зараження зростає у 400 – 800 разів!.

Статистика менінгококової інфекції: світ і Україна.

Менінгококова інфекція поширена в 155 країнах світу! Поширюється з однаковою інтенсивністю у всіх державах.

До винайдення антибіотиків, ця хвороба була дуже небезпечною, адже помирало 70% хворих.

Зараз ситуація значно краща, але хвороба все ж залишається смертельно небезпечною.

У середньому помирає кожен 10-й хворий, кожен 20-й стає інвалідом через ускладнення після хвороби.

В Європі – 5 на 100 тисяч населення.

В Африці – 20 на 100 тисяч населення.

В Україні – 8 -10 на 100 тисяч населення.

Попри розвиток медицини і вакцинацію, приблизно кожні 10 – 30 років спалахує підвищення захворюваності на менінгококову інфекцію.

Менінгококова інфекція: в Україні кількість летальних випадків сягає від 11 до 17%.

Для України проблема боротьби з менінгококовою інфекцією дуже актуальна.

У нас доволі високий рівень захворюваності.

А також більше смертельних випадків, ніж у середньому по світі – 11-17% проти 10% у світі.

Як уникнути менінгококової інфекції.

Інфекцію можуть підхопити люди у будь-якому віці – від немовлят до людей похилого віку.

Уразити хвороба може й молодих і максимально здорових людей.

Але менінгококова інфекція вважається типово дитячою хворобою.

В особливій зоні ризику – дітки до 5 років! Саме вони складають понад 70% усіх хворих.

Також у групі ризику – молоді люди 15-25 років, особливо курці.

Особливо багато хворих навесні і восени.

У ці періоди організм найбільш схильний до захворювань.

У людей, які перехворіли, зберігається тривалий імунітет.

Повторно хворіє лише незначна частина людей.

Як вберегтися від хвороби? Дотримуватися елементарних правил особистої гігієни:.

Менінгококова інфекція – профілактика захворювання.

Не використовувати чужу помаду;.

Не їсти з одного посуду;.

Не використовувати чужу зубну щітку;.

Не курити одну сигарету;.

Не пити з пляшки.

Також потрібно правильно харчуватися, достатньо відпочивати і спати, проводити час на свіжому повітрі, уникати стресів, обмежити шкідливі звички.

Адже усе це зміцнює імунітет.

Звісно, дуже важливо виявити та ізолювати хворих.

У періоди підйому захворюваності – обмежити відвідування масових заходів.

Збудник хвороби нестійкий у зовнішньому середовищі.

Поза організмом людини він гине за 30 хвилин.

Менінгококова інфекція: вакцини.

Найнадійнішим способом боротьби з хворобою, звісно ж, є вакцинація.

Вакцина від менінгококової інфекції складається з бактеріальних частинок, тому захворіти після проведення вакцинації не можливо.

Вакцина вводиться 1 раз, імунітет зберігається 5 років.

Далі вакцинацію треба повторити.

Вакцина від менінгококової інфекції не є в обов’язковому переліку.

Однак під час загрози епідемічного стрибка інфекції вакцинація потрібна у першу чергу для дітей до 8 років і студентів.

Якщо у дитячому колективі (садочок, школа) виявляють хворого, за санітарними нормами, оголошується карантин на 10 днів.

Усіх перевіряють: медики оглядають, чи нема характерного висипу і беруть мазок на аналіз.

Симптоми менінгококової інфекції.

Поставити вчасний діагноз при цій хворобі неймовірно важливо.

Адже лише на ранніх термінах пацієнта можна вилікувати.

Тим часом інкубаційний період і перебіг у хвороби дуже швидкий.

Важливо виявити хворобу у перші 12 годин.

Однією з перших ознак є специфічна висипка.

При найменшій підозрі на менінгококову інфекцію, слід уважно оглянути тіло хворого.

Проте висип може й не з’явитися.

Або свідчити про симптоми іншої інфекції.

При захворюванні у важкій формі висип може злитися у величезні плями.

Висип з'являється на тлі гарячки та інтоксикації із явищами шоку в 1-шу добу хвороби.

Висип у вигляді геморагічних елементів різної форми, відтінку, розмірів.

Переважно на сідницях, нижніх кінцівках, у пахвових западинах, тулубі та верхніх повіках.

Хвороба починається у зоні носоглотки.

В залежності від шляху, який обере збудник, розвиваються певні форми менінгококової інфекції.

Найпростіша форма – назофарингіт, симптоми дуже схожі на звичайну застуду.

Саме тому хворобу діагностують неправильно.

У цій формі збудник може просто покинути організм або залишитися і перетворити людину у носія менінгококової інфекції.

Але при несприятливому перебігу збудники потрапляють у кров.

Таке протікання хвороби дуже небезпечне.

У хворого може трапитися крововилив в порожнині внутрішніх органів, а це призведе до смерті.

Менінгококова інфекція також схильна до локалізації на оболонках мозку.

Для кожного різновиду менінгококової інфекції характерні свої клінічні симптоми.

При найменших підозрах звертайтеся до медиків, саме вони зможуть провести якісну діагностику.

Ось так виглядає типовий висип при менінгококовій інфекції.

Менінгококова інфекція – симптоми.

молодий вік;.

груповий характер захворювань;.

гострий початок хвороби.

виражені симптоми загальної інтоксикації;.

висока температура тіла;.

озноб;.

порушення сну;.

біль в очних яблуках, м'язах;.

оглушення або збудження;.

наростаючий менінгеальний синдром.

Діагностика менінгококової інфекції.

Оптимальними термінами діагностики є перші 12 годин від початку хвороби.

Самого огляду лікаря буде замало.

Діагностика передбачає виявлення бактеріального збудника з суглобової і спинномозкової рідини, а також з крові.

Якщо менінгококи виявили у носоглотці, це ще не означає, що людина хвора.

Вона може бути просто носієм.

Тож грамотна діагностика передбачає додатково проведення ПЛР-аналізу крові та ліквору.

Лікування менінгококової інфекції.

Лікування починається при перших підозрах.

На результати аналізів не чекають, бо зволікання може призвести до незворотних наслідків.

Лікують пацієнтів з менінгококовою інфекцією антибіотиками.

Носоглотку промивають спеціальними антисептиками.

Паралельно зміцнюють імунітет.

У залежності від протікання хвороби, медики доповнюють лікування.

Наприклад, при менінгіті додають сечогінні препарати, аби уникнути набряклості в головному мозку.

Переважно пацієнт підлягає госпіталізації та ізоляції від родичів та друзів до повного одужання.

Висип окремо не лікують, він проходить з одужанням пацієнта.

Носіїв менінгококу та хворих з назофарингитом у лікарню не кладуть.

Їх лікують вдома.