Лікарі "швидкої" потребують захисту…

13 жовтня моторошна дорожньо-транспортна пригода з автомобілем ”швидкої допомоги” у столиці шокувала багатьох киян.

Марія Тарасенко з чоловіком.

Віталій Хрепунов.

На перехресті проспекту генерала Ватутіна в бік проспекту Степана Бандери перевагу в русі медичному авто надали водії всіх транспортних засобів.

Всі, крім одного - водія Peugeot, який, за попередніми даними слідства, летів проспектом зі швидкістю, що перевищувала 100 кілометрів на годину.

Тому й не дивно, що від зіткнення спеціалізований “Ford Transit” перевернуло.

На жаль, в соцмережах з'явились різного роду припущення щодо правомірності перетину перехрестя “швидкої” на червоний сигнал світлофора, та чи була необхідність транспортувати хворого з увімкнутими проблисковими маячками та звуковим сигналом.

Я утримаюсь від коментарів таких «експертів» і пораджу прочитати статтю 3.2 Правил дорожнього руху: “У разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов’язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним ттранспортних засобів).“.

Щодо “пізнього включення водієм “швидкої” звукового сигналу”, варто переглянути відео з камер спостереження, яке розповсюдили медіаресурси, де чітко видно, що всі транспортні засоби крім Peugeot надали перевагу “швидкій”.

Тепер про “необхідність додаткового привернення уваги”.

В кареті “швидкої” допомоги транспортували півторарічну дитину, яка, за словами батьків, ковтнула ювелірну прикрасу і задихалася.

Мабуть, за такої ситуації відпадає необхідність пояснювати дії медичного екіпажу разом з водієм, спрямовані на порятунок дитини.

Куди важливіше буде зосередитись на виконанні Правил дорожнього руху взагалі і дотримання процитованої вище статті 3.2, зокрема, яку останнім часом нехтують водії не лише в столиці.

Наведемо факти.

Того ж таки 13 жовтня серед дня в столиці водій автомобіля Skoda не пропустив “швидку” на розі бульвару Лесі Українки і вулиці Госпітальної.

В результаті ДТП медтранспорт отримав пошкодження, обійшлося без жертв і травмованих.

10 жовтня в Києві на перехресті вулиць Антоновича та Жилянської легковик Ford протаранив автомобіль “швидкої”.

Від удару автомобіль “швидкої” однієї з приватних клінік перекинувся на бік… Подібних історій нехтування правилами дорожнього руху і правилами людяності, коли необхідно допомагати, а не перешкоджати роботі «швидких», на жаль, дужу багато.

Сумно, боляче і прикро, що люди, які обрали професію рятівників життя стають жертвами на дорогах через зухвалу недбалість, байдужість і злочинне нехтування ПДР учасниками дорожнього руху.

Вкотре доводиться констатувати, що в нас найдемократичніше законодавство і найгуманніший суд до таких порушників законодавства.

За ненадання переваги в русі “швидкої медичної допомоги” в Україні передбачений максимальний штраф 680 гривень.

Пропоную звернути увагу на іноземний досвід.

Найсуворіші штрафи передбачені в Сінгапурі: там за непропуск машини оперативних служб водій повинен буде заплатити п'ять тисяч місцевих доларів - близько 90 тисяч гривень.

Його також можуть посадити на півроку до в'язниці.

У Канаді та Америці автомобілісти повинні притиснутися вправо і обов'язково зупинити машину, а на широких дорогах організувати "коридор" між крайньою лівою і наступної за нею смугою.

У тій же Канаді та Ізраїлі водії “швидких” вправі таранити цивільний транспорт, якщо це необхідно.

У Німеччині - за непропуск “швидкої” порушники платять від 200 до 320 євро.

Згідно з німецькими ПДР, в таких ситуаціях водії зобов'язані завчасно створити для проїзду медспецтранспорту так званий рятувальний коридор (Rettungsgasse) між крайньою лівою і сусідньою правою смугами руху.

В багатьох країнах Європи, куди ми спрямовуємо свої погляди, надавати перевагу медспецтранспорту вчать ще в автошколах.

А поки наші законотворці не звертають увагу на жахливу статистику смертності на наших дорогах, кількість загиблих продовжує зростати.

Гинуть й ті, хто сотні разів приходив на допомогу, хто пов'язав свою долю з місією рятівника.

Вчора рідні, колеги та друзі простилися з фельдшером “швидкої” допомоги Марією Тарасенко, яка загинула внаслідок жахливої ДТП в Києві.

Переглядаю її фото в соціальних мережах і стає моторошно.

Ось Марія усміхнена з маленькою донькою.

Ось виходить заміж - за колегу В'ячеслава: фото у весільному вбранні.

Здавалося, життя розквітає знову.

“Ми працювали пліч-о-пліч.

Маша стажувалася у мене в бригаді, коли три роки тому прийшла на нашу підстанцію.

Без матері залишилася її маленька дитина, дівчинка.

Маша дбала про маму-інваліда та доглядала бабусю.

Навесні цього року вийшла заміж, здавалося б, все життя попереду.

Ми на підстанції вражені і немає слів, щоб описати наші переживання.

Плачемо і сумуємо ...”, - написала в соцмережах колега Марії Тарасенко Лайма Гейдар.

Горе і в сім'ї та трудовому колективі водія Віталія Хрепунова.

- Він прийшов до нас п'ять років тому, - розповідає начальник автоколони “Київмедспецтрансу” Ігор Омелянчук.

- Це був досвідчений високопрофесійний водій, який швидко став своїм у колективі.

Не підрахувати, скільки разів він у складі медичних бригад рятував життя киянам, скількох він завдяки професійному водінню вирвав з лап смерті.

Дуже важко усвідомлювати, що Владислава Олександровича вже не буде з нами.

“Врятувати життя” для водія Віталія Хрепунова було не просто буденною фразою.

Наприкінці 80-х він теж рятував людські життя - в Чорнобильській зоні.

Але про той етап свого життя розповідав неохоче.

На “швидкій” за зміну бувало намотував понад 200 кілометрів, а це близько 12 виїздів з бригадою.

Для розуміння того, яке навантаження несуть працівники “Київмедспецтрансу”, наведемо ще кілька цифр.

За 9 місяців поточного року кількість виїздів карет “швидкої допомоги” у столиці сягнуло майже 535000.

Для порівняння: торік за цей же період їх було 408500.

- Дуже скромна і доброзичлива була людина, - розповідає колега загиблого водія Віталій Маслій.

- 24 серпня цього року відзначив 60-річний ювілей, запрошував, але в мене була зміна.

Головна його риса - безвідмовність: хто б про яку допомогу не попросив, Олександрович не відмовляв.

Особливо це стосувалося підміни у вихідний день.

Того трагічного дня ми бачилися: розмовляли, жартували, а вранці наступного я мав Віталія змінити на чергуванні на підстанції.

Та ввечері мені зателефонувала фельдшер Христина Олефір і повідомили про криваву ДТП.

Я миттєво виїхав на місце пригоди...

За словами Віталія Маслія, безлад на дорогах, з яким стикаються водії “швидких”, це не єдина перешкода виконанню ними своїх професійних обов'язків.

Не поодинокі випадки, коли пацієнти на підпитку влаштовують “розбірки” з лікарями.

- Доводиться втручатись і ставати на захист наших медиків, - каже Віталій.

- Трапляються напади на автомобіль.

Нещодавно “мисливець” за наркотичними речовинами намагався поцупити медичну сумку фельдшера.

Як це не дивно, але ми, рятувальники людського життя і здоров'я, змушені просити про наш захист.

Черговий жахливий випадок зі “швидкою”, який стався на столичному перехресті минулої неділі, це не лише трагедія для сімей загиблих, колективів медиків та спецтранспорту, це гучний сигнал для законотворців, урядовців та суспільства загалом.

Потрібно покласти край автомобільним трощам на українських дорогах.

Адже за водійську недбалість, небажання дотримуватись Правил ми платимо страшенно дорогу ціну.

Олександр ГРИГОРЕНКО.