Моніторинг підсумкових випусків новин «UA: Першого» за 7-12 жовтня 2019 року

У тексті кожного матеріалу маркуються ключові ознаки порушень стандартів:.

жовтим шрифтом — ознаки порушення стандарту відокремлення фактів від думок (тобто журналістські оцінки й висновки, а також слова, які є маркерами суб’єктивної думки),.

голубим шрифтом — ознаки порушення стандарту достовірності інформації (тобто відсутність чи розмитість посилання на надійне джерело інформації),.

червоним шрифтом — ознаки порушення стандарту точності (тобто фактична неточність або критична для точності розмитість фактичної інформації).

Зауваження у тексті даються так: (напівжирним шрифтом і в дужках).

У кінці сюжету напівжирним шрифтом описово — про порушення стандартів оперативності, балансу думок і повноти інформації.

Також подано важливі теми кожного дня, про які не згадувалося у випуску новин.

Порушення стандартів точності й оперативності визначаються за допомогою повідомлень агентства УНІАН.

Якщо певний факт «UA: Перший» та «Українське радіо» подають однаково, а УНІАН інакше, — в таких випадках правильним вважається подача факту суспільними мовниками.

Для збільшення зображення клікніть на нього.

* Перше число — абсолютна кількість, друге — відсоток від загальної кількості досліджених матеріалів.

На звітному тижні жовтня в новинах «UA: Першого» порівняно з попереднім періодом моніторингу у вересні було значно менше порушень більшості стандартів.

Так, порушення стандарту балансу думок було лише в одному матеріалі (або ж у 2 % від усіх досліджених матеріалів тижня, у вересні таких було 7 %), значно менше, ніж у вересні, було порушень стандарту достовірності — у 7 % матеріалів (у вересні було в 26 %), стало менше порушень стандарту повноти інформації — у 24 % матеріалів (у вересні було в 41 %).

Кількість порушень стандарту відокремлення фактів від думок залишилася приблизно на тому ж рівні (у жовтні — у 18 % матеріалів, у вересні — 19 %).

Не було порушень стандарту точності подачі інформації (у вересні таке порушення було в одному матеріалі).

Порушень стандарту оперативності не було, як і у двох попередніх періодах моніторингу.

Матеріалів із ознаками замовності протягом тижня не було (у вересневому періоді моніторингу був один такий матеріал).

На звітному тижні стандарт балансу думок було порушено в одному матеріалі із 55 досліджених (2 %).

8 жовтня в матеріалі про підозру двом одеським патрульним поліцейським у катуванні затриманих самим підозрюваним чи їхньому захисту слова у відповідь не надано.

На звітному тижні порушень стандарту оперативності подачі інформації не було в жодному матеріалі (0 %).

Стандарт достовірності подачі інформації на звітному тижні порушувався в чотирьох матеріалах із 55 досліджених (7 %).

Двічі це були посилання на неназвані, неперсоніфіковані джерела в певних структурах:.

«Двох затриманих патрульні лупцювали ногами, бо хотіли вибити зізнання в крадіжці, розповіли прокурори» (8 жовтня).

«У поліції Луганщини твердять, вимоги поліцейських були законними» (9 жовтня).

Одного разу посилалися на інтернет-сторінку в соцмережі без належної верифікації: «На своїй сторінці у фейсбук патрульна поліція повідомила, що керівництво відомства вкрай негативно ставиться до протиправних дій з боку своїх співробітників, а правоохоронці відсторонені від виконання службових обов'язків» (8 жовтня).

Ще у двох матеріалах взагалі не було посилань на джерела фактичної інформації, зокрема: у матеріалі про закінчення ремонту автомагістралі на Запоріжжі (8 жовтня) й у матеріалі про призначення суддів у Нідерландах для процесу по збиттю рейсу МН17 (9 жовтня).

Стандарт відокремлення фактів від думок порушувався в десяти матеріалах із 55 досліджених (18 %).

Час від часу журналісти використовували оцінну лексику:.

«Об'їжджав перешкоду і вилетів на узбіччя, де стояли люди» (7 жовтня).

«13-річній Софії Іванько довелося зніматися в екстремальних умовах» (7 жовтня).

«До мечеті в кримському селі Курчі вдерлися російські силовики» (11 жовтня).

Раз було вжито образність з оцінним значенням: «“Формула Штайнмаєра”.

Що ж це таке? Як вона працює? Це намагалися пояснити чиновники жителям Рівного.

Сюди відрядили працівників трьох міністерств: закордонних справ, оборони та в справах ветеранів.

Слухати ж їх покликали самих ветеранів і студенток-першокурсниць.

Це мав бути такий собі переклад “формули” з дипломатичної мови на народну» (8 жовтня).

Були випадки, коли журналісти замінювали нейтральні дієслова, що позначають дію «сказав», на такі, що містять певну оцінку характеру цієї дії, або ж на лексику урочистого стилю:.

«Алла Войталюк зізнається, що ідея подати кандидатуру Лесі Шевчук на конкурс виникла в колективі школи» (8 жовтня).

«Білецький раніше заявляв, що ветерани залишатимуться в Золотому, навіть якщо будуть виведені війська» (9 жовтня).

«Ні про яку капітуляцію мова йти не може, заявив президент України Володимир Зеленський в Одесі» (11 жовтня).

«Дональд Трамп тиснув на Держдепартамент, тому і довелося поїхати з України, заявила експосол США Марі Йованович» (11 жовтня).

У двох випадках журналісти самотужки оцінювали кількість людей на протестних акціях, замість отримати такі оцінки від організаторів акцій і правоохоронців:.

«Через це Тетяна та ще з півсотні людей прийшли сьогодні на акцію, яку назвали “МОЗ — це дно”» (9 жовтня).

«Сутички під посольством Туреччини.

Кількадесят людей прийшли сюди, бо вони проти військової операції в Сирії» (11 жовтня).

Стандарт точності подачі інформації на звітному тижні не було порушено в жодному матеріалі (0 %).

Стандарт повноти подачі інформації порушувався у 13 матеріалах із 55 досліджених (24 %).

У матеріалі про пікетування російського посольства в Києві 7 жовтня не було згадки про те, що ніхто із представників посольства до протестувальників не виходив.

Решта порушень стандарту повноти була наслідком порушення інших стандартів — балансу думок (брак необхідних для повноти інформації коментарів) і достовірності інформації (брак чітких посилань на джерело фактів).

А також часом була недостатньою деталізація в коротких формах подачі інформації.

Протягом звітного тижня на каналі не було жодного матеріалу з ознаками можливої замовності (0 %).

7 жовтня (понеділок):.

«Суд відправив екснардепа Пашинського під арешт без права застави у справі про стрілянину 2016 року.

Ведуча: До 24 грудня буде за ґратами екснардеп Сергій Пашинський.

Право внести заставу він не має.

Такий запобіжний захід вибрав йому Печерський райсуд столиці.

Сама справа, нагадаю, 2016 року, тоді Пашинський вистрелив чоловікові в ногу на дорозі під Києвом.

Пашинський в суді сказав: стріляв, щоб захиститися.

Сергій Пашинський, екснардеп: З метою зупинити рух на себе, я дістав, який був при мені пістолет, і зробив перший постріл в повітря з криком «Стоять».

Не дивлячись на це, пан Хімікус наблизився до мене і вдарив пляшкою по голові.

Я втратив орієнтацію, впав, що моя дружина знаходиться в трьох метрах біля мене, я з метою зупинити все-таки цей напад, після удару по голові, був змушений застосувати зброю і вистрелив свідомо йому в ногу, щоб його зупинити.

Ведуча: Чоловік, в якого стріляв Пашинський, розповів свою версію подій.

В'ячеслав Хімікус, потерпілий: Повернувся, от так от стояла людина, ну невеликого росту, коло грудей пістолет.

Все, що пам'ятаю, ну водій тоді по путі казав, що я ще на його мовляв, що “кинь зброю”, ответа нікакого, б'ю бутилкою по голове, получаю выстрел, ну одновременно, по сути, если б не ударил, то уже б тут бы не стоял.

Рука пошла вниз, когда я его двинул и он выстрелил.

Попал в ногу.

Ведуча: Про підозру Сергієві Пашинському, нагадаю, слідчі повідомили 4 жовтня.

Майже через три роки після стрілянини, за версією слідства, в новорічну ніч 31 грудня 2016-го Пашинський після словесної перепалки поранив місцевого жителя на Київщині, вистрелив йому в ногу.

Пістолет був нагородним.

2017-го слідчі справу закрили, не побачивши складу злочину.

Нещодавно її поновили».

«У Харкові суд дав 11 років організаторці вибуху в пабі “Стіна”.

Ведуча: 11 років за ґратами з конфіскацією майна — цей вирок Харківський суд виніс Марині Ковтун, її звинувачують у підриві пабу “Стіна” в 2014-му.

Тоді травми зазнало 13 людей.

Слідчі з'ясували, що жінка принесла вибухівку до пивного ресторану і передала її виконавцю теракту.

Чи визнала сама засуджена свою провину? Дивіться далі.

Роман Черненко, бармен пабу “Стіна”: В день вибуху, теракту працював, виконував свої обов'язки ось тут.

Кореспондентка: Роман Черненко працює барменом у пабі “Стіна”.

Майже п'ять років тому у листопаді тут стався вибух.

Роман Черненко: Раптом вибух, темрява.

Вщент був знищений диван, який стояв на цьому місці, пробита барна стійка, потрощене дерево на барі.

Ми залишили це місце, де залишили вибухівку.

Кореспондентка: Ось кадри тих подій.

Це вулиця Римарська, неділя, центр міста.

За даними слідства, біля барної стійки спрацювала міна.

Травми отримали 11 людей.

Того ж місяця правоохоронці затримали підозрювану.

Марині Ковтун 52.

Суд тривав майже 5 років.

Прокурор просив для Ковтун 12 років колонії.

Сама обвинувачувана просила для себе виправдовувального вироку, провини не визнала.

Кореспондентка: Чому змінили думку? Я знаю, що ви не визнавали свою провину.

Марина Ковтун, обвинувачена: Я ничего не говорила.

Кореспондентка: Сьогодні колегія суддів оголошує вирок у справі.

Його зачитують майже 5 годин і ось рішення.

Ковтун визнали винною за двома статтями.

Це “теракт” і “незаконне поводження зі зброєю”.

Віта Дубовик, прессекретар прокурора області: В цілому ми дуже задоволені тим, що основна частина обвинувачення була підтверджена судом.

Це обвинувачення у наданні знаряддя для скоєння терористичного акту у пабі “Стіна”.

Кореспондентка: Адвокат обвинувачуваної Євгеній Оленєв говорить: подаватимуть апеляцію.

Кореспондентка: Який вирок ви вважаєте справедливим?.

Євгеній Оленєв, адвокат обвинуваченої: Виправдовувальний у цьому випадку.

Кореспондентка: На оскарження в обох сторін є місяць.

За словами Оленєва, до Ковтун застосовується закон Савченко.

Один день в СІЗО рахується за два дні позбавлення волі.

Якщо рішення набере сили, у колонії Ковтун проведе менше року».

«Нестача пального не була причиною авіакатастрофи під Львовом.

Ведуча: Нестача пального не могла стати причиною падіння літака поблизу Львова.

Слідчі відкинули цю версію.

Кажуть: перед екстреним приземленням літак ішов чітко за маршрутом на посадку.

Екіпаж не подавав ніяких аварійних сигналів, аж поки борт раптово не зник з радарів.

Сталося це нагадаю в п'ятницю.

Загинуло п’ять членів екіпажу, троє в лікарні.

Кореспондент: Троє членів екіпажу зараз у 8-й міській лікарні Львова.

Два з них бортінженери, та один технік.

Лікар: Усі пацієнти будуть потребувати досить тривалого стаціонарного лікування.

По протоколу, найшвидше пацієнти будуть потребувати заміни методу металоконструкції, тобто при поступленні переломи були зафіксовані апаратами зовнішньої фіксації.

Після того, коли стан стабільний, як правило, підміняється на пластини, стержні або інші методи.

Кореспондент: Поліція розглядає чотири версії причин падіння літака: помилка пілота чи команди диспетчерського пункту, погодні умови та технічна несправність літака.

Андрій Кумечко, начальник слідчого управління Нацполіції Львівщини: Підстава ухвалилась слідчого в суді.

Проведено обшук самого літака, вилучено аварійний самописець і скерований на відповідні дослідження та експертизи.

Кореспондент: А експерт Кирило Новіков, який керував проєктом будівництва в галузі цивільної авіації, припускає, що літак міг бути несправний.

Кирило Новіков, авіаексперт: Антонівські літаки, загальну статистику якщо брати, переважно, якщо й падали, то падали через людський фактор або через сукупність факторів, одним з яких так само залишається людський фактор.

Враховуючи, що досить досвідчений був екіпаж, то я думаю, що людський фактор тут навряд чи буде мати місце.

Кореспондент: Державна авіаслужба тимчасово припинила ліцензію авіакомпанії “Україна-аероальянс”, якій належав літак Ан-12.

Голова правління Державіаслужби України Андрій Бондар розповів, що тепер вони не мають права здійснювати комерційні перевезення.

Борт упав 4 жовтня близько 7-ї години ранку у селі Сокільники поблизу Львова і розбився.

П’ятеро людей загинуло».

«На автоперегонах у Черкасах збили чоловіка.

Ведуча: В реанімації лишається чоловік, котрого збила автівка на перегонах у Черкасах.

Сталося це вчора, якоїсь миті машину одного із гонщиків занесло на тротуар, де стояли глядачі.

Ганяли автомобілі міськими вулицями, згоду на це в міськраді дали, дозволили перекрити дороги.

Організатори покликали і поліцію.

Після аварії речниця відомства розказала, що зміну перекриття вулиць ні організатори, ні представники влади не узгоджували.

Кореспондентка: Дорожньо-транспортна пригода сталася на цьому місці, автомобіль рухався вулицею 30 років перемоги, об'їжджав перешкоду і вилетів на узбіччя, де стояли люди.

А це сам момент аварії, його зняв сам Данило Стороженко.

Пригадує, це сталося о 16:30.

Машина одного із учасників змагань злетіла з траси та в'їхала в людей.

Троє осіб було травмовано, двоє від госпіталізації відмовилися.

Він вибіг і побіг до чоловіка, якого він збив, подивитись що з ним трапилось.

Кореспондентка: Водій, що був за кермом автівки, Олег Коваленко, каже: для нього це не перші змагання, момент аварії пам'ятає добре.

Чоловік, якого збили, виявився його знайомим.

Олег Коваленко, водій: Дві сесії я проїхав добре, а на третій сесії, перше коло, машина потрапила в неконтрольований занос, з якої причини — не можу сказати.

Зараз мене цікавить не організація чи машина, мене цікавить як почуває себе Андрій.

Мені сказали, що він вже говорить, але досі всі на нервах, всі чекаємо.

Кореспондентка: Зі слів головного лікаря 3-ї міської лікарні Олександра Федорука,- травмований чоловік нині перебуває в реанімації.

Олександр Федорук, головний лікар 3-ї міської лікарні: Стан пацієнта на момент поступлення тяжкий, йому надано допомога, було проведено перше оперативне втручання.

І він знаходиться в відділенні анестезіології в тяжкому стані.

Кореспондентка: Зі слів виконувачки обов'язків речника Нацполіції області Наталії Ткачук, поліція відкрила кримінальне провадження за статтею “необережне тяжке тілесне ушкодження”.

Наталія Ткачук, в.

Кореспондентка: У організаторів був дозвіл на проведення змагань від міськради.

За словами організатора перегонів Володимира Сидоренка, вони відбулися відповідно до всіх правил проведення змагань автоспорту.

З усіма документами, поліція забезпечувала перекриття руху вулицями і чергували «швидка» та рятувальники.

Ведуча: І нині виконавчий комітет Черкаської міськради вирішив: віднині будуть кликати комісію на всі засідання, де видаватимуть такі дозволи на проведення перегонів міськими вулицями».

«Як відбувають покарання Дронов і Зайцева.

Ведуча: Йому дозволяють користуватися власним ноутбуком, а на обід годують кукурудзяним супом та яловичиною.

Де опинився, щойно почув вирок, харківський водій Геннадій Дронов? Щоб перевірити це кореспонденти Суспільного поїхали до Крюкового на Полтавщині.

Тут, у місцевій колонії і відбуває покарання один із винуватців аварії на Сумській, де загинуло шестеро людей.

Він до журналістів виходити не схотів.

Розказати, як живе, у котрій прокидається та що їсть засуджений, зголосилися працівники тюрми.

Кореспондентка: Це Крюківська виправна колонія із мінімальним рівнем безпеки і з полегшеними умовами тримання.

Тут відбувають покарання засуджені за злочини з необережності та колишні правоохоронці.

Від 29 серпня тут перебуває і Геннадій Дронов.

Сергій Мартинець, начальник відділу Крюковської виправної колонії №29: На даний час засуджений Дронов не працевлаштований, то він виходить на прибирання прилеглої території.

Цю територію, де ми стоїмо, також прибирають засуджені, в тому числі і Дронов, який перебуває в цьому відділенні.

Поведінка в нього задовільна, даже добра.

Він виконує всі законні вимоги адміністрації, не порушує.

Кореспондентка: Це житлова зона, де перебуває Дронов.

Проживає у такій кімнаті.

Разом з ним ще двоє чоловік.

Прокидаються разом о 6-й ранку, їм дозволяють користуватися особистими ноутбуками без інтернету.

Сергій Мартинець: У кожній кімнаті, як ви бачите, є ліжка, тумбочки і прикроватні табуретки.

По розпорядку для він піднімається, робить заправку, згідно графіка робиться уборка в кімнаті.

До мережі інтернет доступ дозволяється в комп'ютерному класі.

Кореспондентка: Харчування у цій колонії триразове.

Ніна Арендар, керівник їдальні: Сьогодні в нас на обід суп з кукурузної крупою, каша перлова з соусом та м'ясом гов'яжим.

На салат в нас кабачки консервовані і хліб.

Кореспондентка: Дронов має право на щоденні побачення до 4 годин, також на тривалі.

Тут разом із рідними засуджений може лишитися у звичайній кімнаті вартістю 52 гривні за добу з людини, або підвищеного комфорту.

У ній двоспальне ліжко, шафа, телевізор, також туалетна кімната та кухня.

Така коштує 180 гривень.

Сергій Мартинець: Побачення дається засудженим один раз на місяць, до трьох діб, вони мають право на тривалі.

Надаються вони тільки з близькими родичами.

Кореспондентка: Відбувати покарання у цій колонії Геннадій Доронов має до грудня 2027 року.

До Крюковської колонії що на Полтавщині він потрапив у серпні 2019-го.

До цього майже два роки він відсидів у Харківському СІЗО.

Ведуча: Друга винуватиця аварії Олена Зайцева, яку теж засудили до 10 років тюрми, нині в Покровському виправному центрі на Дніпропетровщині.

Тут тримають жінок, котрі вчинили злочин вперше з необережності.

Рівень безпеки в'язниці мінімальний.

Засуджені мешкають у чотириповерховому гуртожитку.

На території є медпункт, пральня, перукарня, бібліотека, тренажерний зал і капличка.

До виправного центру Олену Зайцеву етапували на початку вересня і працює вона в майстерні, де вишивають сорочки, серветки і рушники.

Аварія на Сумській в Харкові, нагадаю, сталася два роки тому.

Дронов рушив на перехресті на жовтий, вдарив машину Зайцевої, що їхала на червоний.

Авто відкинуло на людей на тротуарі.

Шестеро загинули, стільки ж були поранені.

Олена Зайцева провину визнала.

Генадій Дронов — ні».

«Бойовики зірвали розведення військ в Золотому і Петрівському.

Ведуча: Бойовики зірвали розведення військ в Золотому та Петрівському.

Від лінії розмежування відійти на кілометр сторони мали сьогодні.

Через ворожі обстріли цей процес довелося відкласти щонайменше на тиждень, розповів міністр закордонних справ Вадим Пристайко.

Вадим Пристайко, міністр закордонних справ України: На превеликий жаль, ви знаєте самі, що були обстріляні кілька днів тому назад, були обстріляні і Петрівське, і Золоте.

А наскільки ви теж пам'ятаєте, наша домовленість була про те, що розведення починаються на сьомий день після того, як на конкретній цій ділянці зберігається мир і не відбуваються обстрілів.

Саме тому, нам тепер треба чекати, поки відбудеться наступний період в сім днів, який має довести, що сторони мають серйозні наміри і готові до подальших кроків, таким, як буде розведення.

Ведуча: Відвести війська від лінії розмежування в Золотому та Петрівському домовилася тристороння контактна група в Мінську.

Дату 7 жовтня назвав спецпредставник ОБСЄ Мартін Сайдік.

Про розведення військ в білоруській столиці заговорили в 2016-му.

Йшлося про три населені пункти, їх ви бачите на карті.

Поміж них станиця Луганська, де війська почали відходити 26 червня цього року.

Кожна зі сторін має стати щонайменше за кілометр до лінії розмежування.

Обов'язкова умова — це відсутність обстрілів упродовж тижня.

Спочатку позиції мають покинути військові, потім необхідно демонтувати оборонні споруди і розмінувати територію».

«У неділю на київському Майдані відбулося віче “Ні капітуляції!”.

Ведуча: Коли минулого тижня президент повідомив про розведення військ і погодження “формули Штайнмаєра” — це спровокували протести.

Люди вийшли на вулиці в різних містах України, зокрема вчора на столичному Майдані Незалежності провели віче під гаслом “Ні капітуляції”.

Потому кілька тисяч людей рушили на Банкову під Офіс президента.

Вимагали не відводити армійців від лінії розмежування і не надавати окупованим територія особливого статусу.

Вибори ж просили провести тільки, коли Україна повністю контролюватиме кордон, а російські військові підуть геть.

Президент до мітингарів не виходив ні вчора, ні минулої середи, коли під Офісом так само протестували люди.

В четвер він записав відеозвернення та пояснив, вибори можуть бути виключно за українськими законами і в жодному разі не під дулами кулеметів.

“Формулу Штайнмаєра” нині прокоментував сам Франк Вальтер Штайнмаєр.

На питання кореспондентки ВВС про те, яка роль Росії в створенні цієї формули, президент Німеччини, який під час переговорів в нормандському форматі був міністром закордонних справ, відповів: “Ніякої”.

Франк-Вальтер Штайнмаєр, президент Німеччини: Перемовини просувалися.

Кроки, які мали зробити обидві сторони, були занадто великими.

Саме тому формула містить не що інше, як спробу зробити з великих кроків, які учасники конфлікту не хотіли робити, низку менших кроків.

Їх досі треба узгодити.

Ведуча: Зустріч у нормандському форматі на рівні президентів і очільників МЗС в Парижі пройшла в жовтні 2015-го.

Тоді запропонували “формулу Штайнмаєра” як дорожню карту для виконання мінських угод.

В ній зокрема йшлося про особливий статус окупованих територій і місцеві вибори.

Через рік така ж зустріч була в Берліні і вона стала поки що останньою.

Щоб провести зараз такі переговори ,Росія назвала свою умову: зафіксувати документальну “формулу Штайнмаєра”».

«Жителі Золотого збирають підписи під петицією президенту не виводити з позицій українські війська.

Ведуча: Лишити українських армійців на позиціях проситимуть у президента жителі Золотого.

Нині ж вони збирають підписи, з півтисячі селян лишили свої півсотні.

Люди бояться опинитися в сірій зоні.

Із Золотого повернулися наші кореспонденти.

Кореспондент: У Золотому-4 натепер мешкає з півтисячі людей, розповідає військовослужбовець Збройних сил України Максим, який несе службу на передових позиціях поблизу міста.

Щодо ставлення місцевих до запланованого розведення Максим каже так.

Максим, військовослужбовець ЗСУ: Деякі думають, що розведення сторін, це як панацея до миру, але це взагалі не так.

Багато людей переживають, що ті, хто саме підпадуть в саме цю демілітаризовану зону, їх місцеві ради скинуть з балансу.

Ніна Кішкіньова, жителька Золотого: Я боюсь, знаете, о чем? Я нахожусь отам от, у посадке.

Ну, от нрбз — и посадка.

А через посадку там же ж уже другая линия, вы поняли? Не знаю, хоть бы нас не трогал никто.

Ольга Гелевеля, жителька Золотого: Я против, потому что я хочу, чтобы мои дети жили мирно.

Я боюсь за детей жизнь.

Школа, училище они захоплять, я боюсь.

Максим, військовослужбовець ЗСУ: Основна вимога щодо розведення сторін — як була, так і залишається — це повне припинення вогню.

Тобто оскільки сьогодні були обстріли, то сьогодні починаємо відраховувати 7 днів.

Потім тільки, можливо, щось будемо говорити.

Кореспондент: Другий день у Золотому вартує понад 70 ветеранів АТО, які воювали на сході з 2014-го.

Усі вони проти розведення сил, каже голова політичної партії “Національний корпус” Андрій Білецький.

Андрій Білецький, лідер партії “Національний корпус”: Тут знаходяться ветерани з різних підрозділів.

Виключно ветерани.

З різних підрозділів, приїхали для того, щоб не кидати українську територію, не кидати українських людей, вони мають право давати відсіч будь-яким протиправним діям, злочинцям або терористичним організаціям, які спробують сюди зайти.

Кореспондент: Давати відсіч — що ви маєте на увазі? Як?.

Андрій Білецький, лідер партії “Національний корпус”: Це вбивати ворога завжди.

Кореспондент: Заступник голови Нацполіції України Вадим Троян каже: жодних повноважень на подібні дії у ветеранів АТО нема.

Про це сьогодні говорив у Станиці Луганській, куди приїхав разом із міністром оборони Андрієм Загороднюком, головнокомандувачем Збройних сил України Русланом Хомчаком та заступником командувача ООС.

У робочу поїздку із собою запросили двох жительок Золотого-4, які проти розведення сил, аби ті побачили, як живе Станиця після розведення військ на 800 метрів, що відбулося цьогоріч 26 червня.

Жителька 1: Так, я і зараз боюсь, але я побачила зовсім іншу Станицю.

Військовий: Чи готові ви тут переночувати?.

Військовий: Можна ще людина хоче сказати?.

Жителька 2: Так, мы готовы до перемін.

Бо це тут, будем казать, дуже красиво.

Дай Бог щоб у нас так було, дай Бог.

Руслан Хомчак, головнокомандувач Збройних сил України: Нові позиції українських військових будуть там, де вони були в 2016 році коли перший раз узгоджено, на тому ж місці вони будуть.

Вони будуть все контролювати, ситуацію, єдине, тільки не буде прямої видимості між українськими військовими і протилежною стороною, для того щоб не було обстрілів.

Кореспондент: У разі ж обстрілів з боку бойовиків, додав міністр оборони України Андрій Загороднюк, військові одразу займуть нинішні позиції».

«18 обстрілів на фронті.

Ведуча: Тричі стріляли бойовики по позиціях в Золотому на Луганщині й нині.

Про це розповіла представниця пресцентру Об'єднаних сил Світлана Халімоненко.

Загалом на передовій до 18-ї обстрілів було чотирнадцять.

Били бойовики з мінометів, гранатометів і стрілецької зброї.

Втрат серед армійців не було.

Минулої доби загинув один український військовий, ще одного поранено».

«Акція протесту під російським посольством у Києві.

Ведуча: Показовий суд над Путіним в день народження російського президента провели під російським посольством у Києві.

Влаштували акцію звільнені політв'язні.

Кореспондентка: Біля посольства Російської Федерації зібралися колишні політв'язні, щоб провести імпровізоване засідання Гаазького суду.

Акцію-перформанс “Суд над Путіним” активісти приурочили до дня народження президента Російської Федерації Володимира Путіна.

Андрій Хрустальов, оператор: Не буде ніколи вам прощення і сльози сотень тисяч матерів, дітей, жінок, ніхто і ніколи вам не пробачить.

Ісмаїл Рамазанов, колишній політв'язень: Сьогодні день народження Путіна.

І в цей день ми нагадуємо суспільству, нашим громадянам, громадянам усіх республік, в які Путін засунув свій ніс, що ми, громадяни України, не забули, пам'ятаємо про всі ці злочини, які вчинив Путін і його пропагандисти, його злочинці.

Ми громадяни України, які не згодні з цими злочинами, колишні політв'язні.

Ми будемо доносити будь-якими способами, хоча б ось такими акціями.

Артур Панов, колишній політв'язень: Мені не байдуже це питання, тому що справді зафіксовано численні військові злочини режиму Путіна.

Ці військові злочини — це злочини проти людства, геноцид.

Злочини відбуваються не тільки в Україні, не тільки в Грузії, не тільки в Чечні чи інших країнах, вони відбуваються на території самої Росії проти своїх же громадян.

Дуже важливо повідомляти, про це говорити, щоб уся світова спільнота знала про це.

Володимир Балух, колишній політв'язень: Вірю в те, що ми дочекаємся цього часу, коли будем свідчити.

Найгірше, що вони не рахуються не тільки з окремими людськими судьбами, вони не рахуються з судьбами цілих народів, наприклад кримські татари — це прихована депортація, яку здійснюють вони зараз на даний час.

Андрій Хрустальов: Засудити Путіна на десять пожиттєвих термінів позбавлення волі у тюрмі Російської Федерації під назвою “Чорний дельфін”».

(З точки зору стандарту повноти немає інформації про те, що ніхто із представників посольства до протестувальників не виходив.).

«Доля шести українців із затонулого в Атлантиці судна досі невідома.

Ведуча, ведуча: Доля шести українців із судна “Bourbon Rhode” лишаться невідомою.

Шукати їх і далі просить президент Зеленський.

Із цим звернувся до свого французького колеги Емануеля Макрона.

Буксир затонув у Атлантичному океані 26 вересня, відтоді трьох членів екіпажу, зокрема двох українців, вдалося врятувати.

Ще чотирьох знайшли мертвими, з них двоє українців.

Корабель затонув під час шторму, коли був за дві тисячі кілометрів від острова Мартиніка.

На борту в цей час загалом було 14 членів екіпажу, десять із них українці».

«Як знімала конкурсний кліп для дитячого “Євробачення” українська учасниця.

Ведуча: Співати на даху і мокнути під дощем довелося представниці від України на дитячому “Євробаченні” заради кліпу.

І от 13-річна Софія Іванько відзняла конкурсну пісню “Поки вже завтра”.

Кореспондентка: Режисером кліпу став український кіно- і телережисер, кліпмейкер Дмитро Авдєєв.

Дмитро Авдєєв, режисер кліпу: Наша героїня — вона маленька і вона знаходиться у великому місті.

І вона не знає, чи допоможе їй це місто, чи не допоможе, вона його боїться.

Але коли вона виходить, вона бачить на вулицях прекрасних людей, з якими вона живе поруч, які їй допомагають.

Йде вперед, набирається сили, і в кінці на даху співає про те, що тепер вона готова радіти разом з цим містом і представляти свою країну.

Кореспондентка: Зйомки кліпу проходили в центрі Києва та на Подолі біля Річкового вокзалу.

У музичному відео взяла участь і минулорічна представниця України на дитячому “Євробаченні” Дарина Красновецька.

За сюжетом, вона дарує Софії посмішку, а разом з тим і впевненість у своїх силах.

У реальному житті дівчата товаришують і підтримують одна одну.

Даріна Красновецька, представниця України на конкурсі дитячого “Євробачення-2018”: Софія — це дівчина, яка ні в якому разі не буде здаватися, я в цьому впевнена.

Буду обов'язково за неї вболівати і надіятись на те, що можливо саме у цьому році Україна отримає перемогу.

Кореспондентка: 13-річній Софії Іванько довелося зніматися в екстремальних умовах.

Деякі сцени кліпу відбувались на самій верхівці даху Річкового вокзалу, було дуже вітряно та йшов дощ.

Софія Іванько, представниця України на конкурсі дитячого “Євробачення-2019”: Ми вже знялися з Дариною Красновецькою й ще з одним гостем, про якого зараз не розкажу, тому що це буде сюрпризом.

Також мені дуже подобається команда, мені подобається з ними працювати, бо вони круті.

Ведуча: Зі сцени дитячого “Євробачення-2019” ця пісня лунатиме 24 листопада.

Відбудеться конкурс цьогоріч у польському місті Глівіце».

У випуску за 7 жовтня повідомлялося про всі важливі теми дня.

8 жовтня (вівторок):.

«Двох патрульних поліцейських у Одесі підозрюють в катуванні затриманих.

Ведуча: У тому, що катували людей просто в поліцейському відділку, підозрюють двох правоохоронців з Одеси.

Знущання зафіксувала камера спостереження.

Двох затриманих патрульні лупцювали ногами, бо хотіли вибити зізнання в крадіжці, розповіли прокурори.

Було це в травні, а коли відео потрапило в руки слідчим Державного бюро розслідувань, поліцейським оголосили про підозру.

До відділку, де все сталося, поїхали наші кореспонденти.

Кореспондент: На кадрах, опублікованих Державним бюро розслідувань, видно, як двоє поліцейських по черзі б'ють двох чоловіків.

Речниця Одеської обласної прокуратури Інна Верба каже: наприкінці травня патрульні затримали двох перехожих і намагалися вибити з них зізнання у крадіжці золотого ланцюга.

Інна Верба, прессекретар прокуратури Одеської області: Вони вночі, десь приблизно о 2-й ночі, побачили двох чоловіків, які були нетверезі.

У цих поліцейських виник умисел притягти їх до відповідальності взагалі за інший злочин, до якого вони не мали жодного стосунку.

Кореспондент: Патрульні, яких наша знімальна група застала у цьому відділку вдень, розповідають: про випадок дізналися від колег.

Розповідають, що входить в їх обов'язки.

Владислав Рибчинський, сержант поліції: Допит — це вже слідчий, тобто слідчий оперативну групу на місце.

Потім, якщо вже виявили крадіжку або щось подібне, ми викликаємо на місце слідчо-оперативну групу.

Слідчий приїжджає, опитує та приймає заяву.

Кореспондент: Поліцейським оголосили підозру за статтею “катування”.

Їм загрожує до 10 років.

Анжеліка Іванова, речниця ДБР: Поліцейські застосовували щодо них і моральний тиск, і психологічний тиск, супроводжувалося це також застосуванням кийка гумового, крім цього власне лунали погрози в сторону потерпілих.

Кореспондент: Речниця патрульної поліції Одещини Алла Марченко на дзвінки не відповідала весь день.

На своїй сторінці у фейсбук патрульна поліція повідомила, що керівництво відомства вкрай негативно ставиться до протиправних дій з боку своїх співробітників, а правоохоронці відсторонені від виконання службових обов'язків.

У четвер суд обиратиме їм запобіжний захід».

(Порушено стандарт балансу думок: не надано слово обвинуваченим чи їхнім захисникам.).

«На передовій по українських позиціях бойовики до вечора били чотири рази.

Ведуча: На передовій по українських позиціях бойовики до вечора били чотири рази.

Як розповіла представниця пресцентру Об'єднаних сил Світлана Халімоненко, стріляли лише на Донеччині.

З мінометів, заборонених «мінськими угодами», гранатометів та стрілецької зброї ворог цілив по укріпленнях армійців поблизу Травневого, на Світлодарській дузі в Приазов'ї.

Втрат серед українських військових немає».

«У Рівному чиновники з Києва намагалися пояснити людям, що таке “формула Штайнмаєра”.

Ведуча: “Формула Штайнмаєра”.

Що ж це таке? Як вона працює? Це намагалися пояснити чиновники жителям Рівного.

Сюди відрядили працівників трьох міністерств: закордонних справ, оборони та в справах ветеранів.

Слухати ж їх покликали самих ветеранів і студенток-першокурсниць.

Це мав бути такий собі переклад «формули» з дипломатичної мови на народну.

Кореспондент: Усі ці люди — учасники «Діалогу про Україну», зустрічі із представниками Міноборони, Міністерства закордонних справ та Міністерства у справах ветеранів.

У залі, де о 10-й ранку повинен відбутися діалог, сидять дівчата, які представляються першокурсницями рівненського вишу.

Студентка: Всі прийшли з Рівненського державного гуманітарного університету.

Нас попросили, щоб ми сюди прийшли.

Кореспондент: Хто попросив?.

Студентка: Наш декан.

Кореспондент: Окрім студенток-першокусниць у залі зустрічаємо представників ОТГ, міських та сільських рад.

Микола Шустов, голова Олександрійської ОТГ: Хочеться почути дійсно про ці “формули”, які вони є насправді.

Знати не по чутках, а почути безпосередньо від представників центральних органів виконавчої влади.

Ми хочемо знати, що нас очікує.

Кореспондент: А також учасників бойових дій, які прийшли поставити запитання представникам міністерств.

Андрій Усач, учасник бойових дій на Донбасі: Чому я сьогодні тут? Я маю що сказати під час зустрічі.

Але позиція в нас така, що якщо ми там захищали Україну з початку війни, то значить і тут ми її не віддамо.

Кореспондент: “Діалог про Україну” розпочинається з виступу першого заступника міністра в справах ветеранів Антона Колумбета, заступниці міністра оборони Аліни Фролової та політичного директора МЗС Олексія Макеєва.

Тема доповідей — «формула Штайнмаєра», розведення військ та соціальні гарантії для ветеранів бойових дій.

Олесій Макеєв, політичний директор МЗС: У вас може бути багато запитань про “формулу Штайнмаєра”.

Я вам скажу лише одне.

Це ніяка не зрада.

І “формула Штайнмаєра” сама по собі не існує в повітрі.

Вона може бути частиною плану.

В наших планах — змусити Москву забратися геть з Донбасу, а потім і з Криму.

Аліна Фролова, перша заступниця міністра оборони: Першою умовою розведення є те, що на протязі семи діб мають припинитися обстріли в тій точці, в якій буде відбуватися розведення.

Тобто, з моменту, коли було проголошено, що в нас Петрівський, Золоте плануються під розведення, то ми очікували зробити це тоді, коли лише будуть припинені обстріли.

Обстріли не припиняються.

Тому наразі розведення не запущене.

Ми чекаємо на виконання умов російською стороною про припинення вогню, для того, щоб ми могли почати процес розведення.

Юрій Поліщук, учасник бойових дій: Поки що одне слово тут лунає найчастіше — “розведення”.

По-кацапськи це — “развод”.

Відверто кажучи, ніхто з моїх побратимів так і не переконався, що це в інтересах України і українців.

Ми бачимо, яка радість і істерика, і хлопання в долоні там іде, в “ДНР” і “ЛНР”.

Аліна Фролова: Ми маємо мати зараз ситуацію, в якій ми будемо мати можливість повернути свою землю.

Ця ж можливість не завжди реалізується військовим шляхом.

Дуже хотілось би, і я вважаю, що так має бути, що армія має бути поза політикою.

Кореспондент: Зустріч у Рівному тривала понад дві години.

Після цього представники Міноборони, Міністерства закордонних справ та Міністерства в справах ветеранів вирушили до Львова.

Ведуча: Рівне — другий регіон, де чиновники розповідають, як влада хоче повернути окупований Донбас.

Для цього існує спеціальна урядова програма “Діалоги про Україну”.

Першу зустріч урядовці організували в Івано-Франківську.

Далі урядовці планують поїхати у Львів та Маріуполь.

“Формулу Штайнмаєра” вперше озвучив нинішній президент Німеччини, а тоді міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмаєр.

Це сталося наприкінці 2015 року на зустрічі нормандської четвірки.

“Формула” мала впорядкувати кроки до виконання мінських угод.

Україні запропонували зокрема надати окупованим територіям Донбасу особливий статус, спочатку тимчасово, поки там проведуть місцеві вибори, а коли результати визнають спостерігачі ОБСЄ, зафіксувати його на постійній основі.

Це був жовтень 2015-го, коли президенти і очільники МЗС країн нормандської четвірки зустрілися в Парижі.

Через рік таку ж зустріч мали в Берліні.

Вона стала поки що останньою.

Щоб провести зараз такі переговори, Росія назвала свої умови: зафіксувати документально “формулу Штайнмаєра”.

Минулого тижня представники України, Росії та самоназваних “ЛНР” і “ДНР” в Мінську погодили “формулу Штайнмаєра”.

Спецпредставникові ОБСЄ Мартіну Сайдіку кожен надіслав відповідного листа.

Погодили в Мінську і розведення військ в Золотому та Петрівському на Луганщині.

Вчора його довелося відкласти щонайменше на тиждень через обстріли бойовиків.

У 2016 році переговорники визначили три населені пункти, де сторони мали відійти на кілометр від лінії розмежування кожна.

Обов'язкова умова — це відсутність обстрілів впродовж тижня.

Спочатку позиції мають покинути військові, потім необхідно демонтувати оборонні споруди і розмінувати території.

У Станиці Луганській війська, нагадаю, почали відводити 26 червня».

«Дорогу, якою возять техніку на передову, відремонтували на Запоріжжі.

Ведуча: Дорогу, якою возять техніку на передову, відремонтували на Запоріжжі.

Її лагодили три роки поспіль.

Щоб скінчити, весь час не вистачало коштів.

Тепер лишилося привести все до ладу, нанести розмітку та поставити знаки.

Інспектувати відремонтований шлях поїхали військові, котрі згодом і прямуватимуть ним на фронт.

Кореспондентка: Саме цією дорогою здійснюється рух військової техніки у зону проведення операцій Об'єднаних сил на Донбасі.

Владислав, військовослужбовець: Молодці заказники, що хоть раз хтось тендер виграв той, хто їх робе ці дороги, а не просто розкрадає, як до цього.

Немає поки що інфраструктури на ці дороги, немає де кави випить, не з'їсти щось.

Кореспондентка: Наразі проводяться роботи з благоустрою.

Працівники підрядних організацій укріплюють узбіччя, влаштовують тротуари, встановлюють бар'єрні огорожі, дорожні знаки та зупинки громадського транспорту.

Бригадир підрядної організації “Автомагістраль-Південь” Андрій Тушкін працює на Оріхівській ділянці.

Андрій Тушкін, бригадир підрядної організації “Автомагістраль-Південь”: Після вкладання асфальту встановлюємо бар'єрні огорожі задля безпечного руху, бо обриви великі.

Щоб машина туди не злітала, ставиться бар'єрна огорожа, аби убезпечити, а потім після нашої роботи розмітка ще не завершена, тож будуть робити розмітку, аби виділити проїжджу частину.

Кореспондентка: Ремонт автомобільної дороги національного значення Н-08 Запоріжжя-Маріуполь розпочали ще у 2016 році.

Тоді відремонтували дванадцять кілометрів біля села Таврійське.

У 2017-му — сорок чотири кілометри, а у 2018-му — п'ятдесят вісім.

Цьогоріч сто двадцять три кілометри введуть в експлуатацію.

(Не вказано джерело фактичної інформації.).

Андрій Івко, начальник обласної служби автомобільних доріг: У попередніх роках було виділено невелике фінансування.

Ми виконали роботи на ті кошти, а на сьогодні поставлено завдання повністю виконати роботи.

У 2016–2018 роках були обрані ті ділянки, які за інтенсивністю руху були найбільш навантажені, та за експлуатаційним утриманням потребували негайного ремонту.

Кореспондентка: На продовження ремонту автодороги Н-08 Бориспіль — Дніпро — Запоріжжя — Маріуполь за маршрутом Запоріжжя — Маріуполь уряд виділив один мільярд двадцять чотири мільйони гривень.

Андрій Івко: Товщина покриття вирівнюючого шару десять сантиметрів та верхній шар п'ять сантиметрів.

Підрядні організації дають п'ять років гарантії.

Кореспондентка: Автомобільну дорогу національного значення Н-08 Запоріжжя — Маріуполь протяжністю 167,5 кілометрів планують ввести в експлуатацію до кінця цього року».

«У Львові люди вимагали звільнення очільника обласної поліції.

Ведуча: Звільнити очільника поліції Львівщини Василя Віконського вдруге вимагали протестувальники під обласним управлінням.

За те що правоохоронці два тижні тому розігнали мітинг у Соснівці.

Там люди блокували російські вагони на залізниці.

Нині протестувальників під поліцією зібралося півтори сотні, переважно представники громадських організацій та ветерани війни на Донбасі, розповів один з організаторів Олег Дудок.

Поміж іншого вони палили фаєри.

З управління до людей ніхто не вийшов.

Іван Ройко, учасник акції: Торгівля з Російською Федерацією вугіллям у центрі Львівсько-Волинського вугільного басейну — це абсурд.

Друге, що зачепило, це розгін 21-го числа, коли били жінок, дітей, неповнолітніх.

Багато жінок постраждало, багато моїх побратимів постраждало, це і я постраждав в цей день.

Ведуча: Залізничні колії в Соснівці місцеві жителі та ветерани вийшли блокувати, коли побачили на вагонах з вугіллям російське маркування.

Мітинг тоді правоохоронці розігнали, затримали 28 людей, згодом усіх відпустили.

За три дні люди вперше прийшли до обласної державної адміністрації вимагати звільнення Віконського.

Сам він тоді сказав, що у відставку його може відправити лише міністр внутрішніх справ.

Арсен Аваков ніяк на це не відреагував.

Щоб дізнатися, чи справді у вагонах, які бачили мітингарі на Львівщині, було російське вугілля, ми звернулися до Міністерства економіки та торгівлі.

Там сказали, нині питання вивчають».

«На уроки другий день поспіль не ходять діти в Костянтинівці через карантин.

Ведуча: На уроки другий день поспіль не ходять діти в Костянтинівці.

Ледве вони провчилися місяць, як їх почала долати застуда.

Школи позакривали.

Те, що робити це доведеться настільки рано, тутешні освітяни не чекали.

Карантин оголосили одразу по усьому місту, а школярів, поки ті вдома, вчать дистанційно, щоб не відстали від програми.

Кореспондентка: Єгор Сахно сьогодні в бабусі з дідусем, батьки на роботі.

В школі, де він навчається, оголосили карантин.

Тетяна Сахно, бабуся школяра: Його батьки на роботі.

І мама, і тато працюють, загалом нікого немає.

Так би він був у школі, ходив би на групу продовженого дня.

Оскільки є захворювання, щоб діти одне від одного не заражалися, добре, що зробили карантин.

Кореспондентка: Єгор навчається наразі вдома.

Сьогодні з бабусею вивчають українську мову, читають твір про осінь.

У тебе самого виходить?.

Хлопчик: У самого виходить.

Кореспондентка: Тетяна Сахно каже, до дистанційного навчання готові.

Тетяна Сахно: По-перше, думаємо, що ми йому допоможемо, якщо раптом він буде відставати.

У них дуже хороша вчителька, вона їм допоможе.

Усе буде добре, і це всього лише тиждень.

Кореспондентка: Костянтинівка на тепер — єдине місто на Донеччині, в якому школи в жовтні закриті на карантин, каже начальниця місцевого управління освіти Ольга Барабаш.

Ольга Барабаш, начальниця управління освіти Костянтинівської міськради: У нас буде організоване дистанційне навчання на цей час, тобто діти отримають завдання.

На сайтах школи будуть оприлюднені завдання для всіх класів, і тому діти зможуть дистанційно навчатись.

Для всіх це було несподіванкою, бо ніхто не думав, що в нас на початку жовтня може бути карантин.

Кореспондентка: Карантин оголосили через те, що діти хворіють на гострі респіраторні інфекції.

На сьогодні епідпоріг захворюваності перевищено вдвічі — каже директорка Центру первинної медико-санітарної допомоги Костянтинівської міської ради Тетяна Шишимарєва.

Тетяна Шишимарєва, директорка Центру первинної медико-санітарної допомоги: Серед дітей до чотирнадцяти років — це чотириста двадцять шість випадків захворюваності за період реєстрації з 27 вересні по 3 жовтня.

І це дуже такий показник, який зріс за минулий тиждень.

Серед дітей підлітків — це сімдесят вісім випадків, і дорослого населення всього шістдесят п'ять.

Кореспондентка: Карантин триватиме тиждень, до 14 жовтня, а з 21 жовтня у костянтинівських школярів розпочнуться осінні канікули».

«Басейн для дітей з інвалідністю облаштують в школі Хмельницького.

Ведуча: Басейн для дітей з інвалідністю облаштують у хмельницькій школі завдяки мрії вчительки.

Гроші на будівництво вона виграла, ставши одним із кращих педагогів України.

Леся Шевчук потрапила до топ-50 освітянської премії “Global Teacher Prize”.

Вона і сама виховує сина з інвалідністю, і знає, з якими проблемами доводиться щодня мати справу батькам таких учнів.

Тож і мріяла вчителька про басейн і спеціальний автобус.

Як здійснилася її мрія та хто допоміг в цьому?.

Кореспондентка: Про свою участь у освітянській премії “Global Teacher Prize Ukraine 2019” вчителька молодших класів Хмельницького навчально-виховного комплексу №31 Леся Шевчук дізналася з листа.

У ньому ішлося, що її номінували на премію і вона має заповнити анкету.

Леся Шевчук, вчителька молодших класів Хмельницького НВК №31: Для мене був великий сюрприз, коли я себе побачила в списку топ-50 вчителів.

І це були емоції.

Спочатку в сльозах вся була, в радості була.

Був такий шок.

Кореспондентка: Директорка Хмельницького навчально-виховного комплексу №31 Алла Войталюк зізнається, що ідея подати кандидатуру Лесі Шевчук на конкурс виникла в колективі школи.

Алла Войталюк, директорка Хмельницького НВК №31: Вона не знала, що її подали, “Освіторія” подала на “Мрії збуваються”.

Я, звичайно, була в курсі, тому що ми безпосередньо з організатором цього проєкту в телефонному режимі все обговорювали і думали, як це реалізувати, як це краще зробити.

Кореспондентка: Леся Шевчук виховує дитину з інвалідністю, тож в анкеті вказала, що якби виграла мільйон доларів, то витратила б їх на придбання спеціального транспорту для перевезення дітей у візках та облаштування для них шкільного басейну у школі, де навчається її син Богдан.

Леся Шевчук: Великим сюрпризом для мене було те, що саме цю мрію здійснили.

І не одну, а вже прямо аж дві.

Зміниться життя дітей у 8-й школі — це самий крутий подарунок, який може бути.

Кореспондентка: Син Лесі Шевчук Богдан — учень 7 класу спеціалізованої загальноосвітньої школи №8 з поглибленим вивченням англійської мови.

Каже, про участь мами в проєкті знав і пишається нею.

Так само, як його друзі і однокласники.

Богдан Шевчук, учень 7 класу СЗОШ №8: Я дуже радий, що мама виграла конкурс.

Я дуже люблю плавати.

Буду їхати на новому автобусі до школи.

Кореспондентка: Новина про те, що хмельницька школа, де навчаються діти з інвалідністю, отримає новий автобус та кошти на басейн з інклюзією, була доречною, каже директор спеціалізованої загальноосвітньої школи №8 Сергій Куріньовський.

Чоловік каже, з 2005 року дітей довозили шкільним транспортом, але він не пристосований для дітей у візках.

Загалом у школі навчається 43 дитини з інвалідністю.

Серед таких 13 із порушенням опорно-рухового апарату, додає Сергій Куріньовський.

У школі налічується 20 інклюзивних класів, а сам заклад пристосований для учнів на візках.

Обладнані пандуси, кімнати гігієни, широкі двері у класах, є ліфт тощо.

Зараз за кошт міського бюджету будують їдальню на 150 місць вартістю 20 мільйонів гривень».

У випуску за 8 жовтня не повідомлялося про таку важливу тему дня:.

В автоаварії в Миколаївській області загинули двоє керівників обласної поліції.

9 жовтня (середа):.

«Сутичка в Золотому між “Нацкорпусом” і поліцією.

Ведуча: Поліцейський вистрілив під час сутичок між правоохоронцями та представниками “Нацкорпусу” на Луганщині.

Колона, зокрема і ветерани та добровольці, прямували до Золотого, де за мінськими угодами мають розвести війська.

Вони проти цього.

Заявили, що займуть позиції вояків збройних сил, якщо тих відведуть.

Колону в Кремінній зупинили поліцейські.

Коли зчинилася штурханина, один з правоохоронців вистрілив в повітря.

До цієї теми ми ще повернемося».

«В Золотому бойовики відкрили вогонь.

Ведуча: Поки що, по позиціях в Золотому, де мали розвести війська, бойовики відкрили вогонь вдруге від початку тижня.

Про це розповів представник пресцентру Об'єднаних сил Віталій Іванов, з такої ж зброї найманці обстрілювали армійців біля Пісків та Луганського на Донеччині.

Загалом до 18-ї години з артилерії, гранатометів та стрілецької зброї ворог 17 разів бив по українських позиціях.

Втрат серед армійців не було».

«У Нідерландах назвали суддів у справі про збиття рейсу МН17.

Ведуча: В Нідерландах назвали суддів, які слухатимуть справу про збиття малазійського “боїнга” в небі над Донбасом.

Їх троє.

Сам процес розпочнеться в березні наступного року в Гаазі.

Тут і парламент країни хоче з'ясувати, чому тоді Україна не закрила цілком повітряний простір над зоною АТО.

Літакам заборонила опускатися нижче за 10 кілометрів.

“Боїнг” був на висоті 10,5.

Там його дістала ракета, яку бойовики випустили з російського “Бука”.

Це з'ясувала міжнародна слідча група.

17 липня 2014 року рейс MH17 прямував з Амстердама в Куала-Лумпур.

Його збили неподалік Торезу на Донеччині.

Загинуло 298 людей.

Торік у травні Нідерланди і Австралія офіційно звинуватили Росію в причетності до катастрофи.

Москва це заперечує».

(Немає посилання на джерело цієї інформації.).

«Маршрутка протаранила вантажівку в Запоріжжі.

Ведуча: Маршрутка протаранила вантажівку в Запоріжжі.

Загинула жінка, травмувалося восьмеро пасажирів.

Їх із травмами голови, ніг та рук відвезли до двох міських лікарень, розповіла лікарка швидкої допомоги Світлана Блоха.

Забрали медики і водія маршрутки, та він за якийсь час з лікарні втік.

Тепер його затримали і допитують у поліції, каже речниця обласного управління Катерина Людвіг».

«Роковини пожежі на військових складах у Ічні.

Ведуча: 20 мільйонів гривень не вистачає, щоб доремонтувати хати в селах довкола Ічнянського арсеналу на Чернігівщині.

Рівно рік тому тут лунали вибухи.

Люди мусили посеред ночі ховатися по підвалах.

Уламки снарядів падали просто на обійстя.

Від деяких будинків тоді лишилися самі стіни.

Комусь купили нові хати, комусь полагодили їхні.

70 родин чекають від держави грошей на ремонт донині.

Катерина Квач, жителька Ічні: Оце такий в нас будинок купили.

Міська рада купила.

Ми дуже довольні.

Кореспондентка: 1 жовтня було півроку, як Катерина та Іван Квачі заселилися в новий будинок в Ічні.

Його придбали за гроші державного бюджету замість зруйнованого в Августівці — селі, яке постраждало від вибухів на 6-му арсеналі в Дружбі.

Катерина Квач: Ми вісім годин сиділи в погребі.

А воно як стріляло, так, наче по голові.

Один снаряд за снарядом, наче на нашу хату.

Ми ж нічого не бачимо, темно.

Син нас забрав, ми в сина жили місяць.

Тоді пішли до дочки, жили чотири місяці чи п'ять.

А тоді вже з 1 квітня зробили діти ремонт — заходьте.

Кореспондентка: Попередні півстоліття Квачі прожили ось в цьому будинку на вулиці Садовій.

Тепер він належить міській раді і його мають розібрати.

Катерина Квач: Хай що хочуть, те і роблять.

Воно нам не нужно.

Кореспондентка: Далі по вулиці живе Володимир Короленко.

Чоловік каже, минулого року цього ж дня його хата стояла без вікон з розбитим димарем і проваленим дахом.

Повністю ремонтувати будинок довелося і зсередини.

Володимир Короленко, житель Августівки: Тут потолок вообще упав.

80 % лежало, по коліна лежало.

Ніхто нічого, все за свої гроші.

Кореспондентка: Ремонт будинку робили власноруч, каже чоловік.

На нього витратили близько 50 тисяч гривень.

Половину з цієї суми міська рада компенсувала за чеками.

Як повернути решту, що робилося і купувалося без касового апарату, — не знає.

Володимир Короленко: Вони дали один шифер оце з міської ради.

І то це не їхня, волонтерів.

А так помощі ніякої абсолютно.

Кореспондентка: Заступник Ічнянського міського голови Олександр Бондар каже, допомогти охочі — не мають можливості.

За останніми лютневими актами обстеження, нині ремонту потребують 73 будинки.

На вересневій сесії міськради депутати вчергове звернулися до Кабінету міністрів щодо повторного виділення грошей на аварійно-відновлювальні роботи.

Нині чекають.

Олександр Бондар, перший заступник Ічнянського міського голови: По приватному сектору ми подали документи на 6 мільйонів 300 тисяч по соціальній сфері там 13 900.

На жаль, на сьогоднішній день Кабін нам не виділив кошти, щоб ми проводили роботи.

Ведуча: Чи дадуть селянам гроші на ремонт? Ми звернулися з цим запитанням до міністерства фінансів.

Поки що відповіді немає.

Як і рік тому правоохоронці вважають, що вибухи на військовому арсеналі влаштували навмисно, це була диверсія, розповів військовий прокурор Чернігівського гарнізону Дмитро Барановський.

Та хто до цього може бути причетний, не каже.

Жодного підозрюваного в справі немає».

«Подробиці справи Пашинського.

Ведуча: Справу екснардепа депутата Сергія Пашинського Генеральна прокуратура закривала двічі.

Крапку в розслідуванні ставили за попереднього керівництва ГПУ, каже директор Державного бюро розслідувань Роман Труба.

Роман Труба, директор Державного бюро розслідувань: Перший раз постанова про закриття була скасована рішенням Печерського районного суду в 2017 році.

І другий раз вона була закрита працівниками Генеральної прокуратури і скасована, якщо я не помиляюся, заступником генерального прокурора.

Саме в березні цього року ми могли розпочати розслідування і розпочати перші процесуальні дії у цьому кримінальному провадженні.

Ведуча: Генеральним прокурором тоді був Юрій Луценко.

Ми зателефонували його речниці Ларисі Сарган.

Вона розказала: коли Генпрокуратура взялася за справу Пашинського, з'ясувалося, що нардеп вистрілив, бо захищався.

Нині Сергій Пашинський у слідчому ізоляторі.

Під варту колишнього нардепа від “Народного фронту” Печерський районний суд столиці відправив у понеділок.

Підозрюють у тому, що навмисно вистрілив під час сутички у свого опонента з нагородної зброї.

Це сталося 31 грудня 2016-го.

Сам Пашинський каже, то була самооборона, а водій маршрутки, з яким сперечався нардеп, вдарив його пляшкою.

Справу проти нього відкрили одразу після того, як закрили справу проти Пашинського».

«Дев’ять варіантів законопроєктів про запуск ринку землі.

Ведуча: Дев'ять варіантів запуску ринку землі має на тепер парламент.

Один законопроєкт від уряду, решту запропонував аграрний комітет і окремі депутати.

Хто і як зрештою зможе купувати право на користування українською землею в сесійній залі парламентарі обговорюватимуть на початку грудня.

Доти дискутуватимуть в комітетах.

І яким буде кінцевий заокнопроєкт, що його отримають на розгляд депутати, нині не береться сказати і профільний міністр Тимофій Мілованов.

Олег Ляшко, депутат України 8 скликання: Коли ви востаннє нюхали її, як вона пахне? Коли ви востаннє пробували її і цілували? Як треба буде, з’їмо українську землю, але нікому не віддамо.

Голова партії “Опозиційний блок”: Выставить на продажу украинскую землю “Опозиционный блок” резко против.

Кореспондентка: Про ринок землі політики говорять щонайменше з 2000-го, коли запровадили мораторій на продаж землі.

Юлія Тимошенко, до прикладу, коли була прем'єр-міністром підписала угоду з МВФ, у якій йшлося, зокрема, про те, що Україна запровадить відкритий ринок землі.

Зараз же Тимошенко категорично проти.

Юлія Тимошенко, народна депутатка, фракція партії ВО «Батьківщина»: Де тут Україна? Якщо тут вивозять в Україні сировину і будуть продовжувати вивозити, ми будемо з вами і далі сировинним придатком.

Галина Бурук, жителька Білозірки: Я собі походила.

Баба ледь не зашпорталася і собі не телепнула.

Кореспондентка: За політичними заявами на цю тему стежить і Галина Бурук із села Білозірка, що на Тернопільщині.

Вона має чотири паї.

Галина Бурук: Знаєте, я не готова до такого, щоб продати бодай хоч один пай.

Я до такого не готова, тому що ця земля — це надбання наше, наших батьків, наших дідів.

Просто взяти продати ту землю, яка нас годує і завжди годувала, мені здається, що то просто не розумно.

Кореспондентка: А це Володимир Підвальний, директор агрофірми на Тернопільщині.

Він орендує понад три тисячі гектарів землі.

Володимир Підвальний, директор агрофірми: Я за ринок землі, навіть 100 %-но за ринок землі.

Але його треба регулювати на рівні держави.

Тіньовий ринок вже працює давно.

Кореспондентка: До 2001 року заборони на продаж землі не було.

Мораторій на продаж землі депутати продовжували сім разів, причину називали одну — неготовність.

Окрім України ринку землі не мають ще сім країн світу, зокрема Білорусь, Північна Корея та Конго.

Економіст Тарас Козак вважає, що зняття мараторію підніме економіку України.

Тарас Козак, економіст, заступник голови ГО Центр “Правова держава”: Вільний обіг землі сільськогосподарського призначення, на якій будуть допущені іноземці, навіть через українські компанії призведе до зростання української економіки від 1 до 2 % щорічно.

Якщо будуть до ринку землі допущені тільки українські громадяни, то вона і буде коштувати менше.

Якщо будуть допущені іноземці, вона теж спочатку буде коштувати мало, але з часом все більше і більше буде зростати.

Кореспондентка: Купувати землю зможуть українці та українські компанії, навіть якщо їхній кінцевій бенефіціар іноземець, але не більше як 15 % сільськогосподарських земель в одній області, а загалом не більше як 250 тисяч гектарів.

Щоб почати відкрито торгувати землею, треба створити відповідні умови, вважає аграрний аналітик Павло Коваль.

Одна з основних проблем — чорний ринок землі, який існує зараз.

Павло Коваль, аграрний аналітик, генеральний директор Української аграрної конфедерації: Відпрацювати законодавство, привести в порядок Держгеокадастр земель.

Поки ми не інвентаризуємо, не присвоїмо кадастрові номера, як може бути ринок на товар, який знаходиться в тіні? Ми ж говоримо про те, що повинні бути відкриті онлайн аукціони.

Не може получитися ринок в тіні.

Це буде не ринок, це буде такий дерибан для когось із обраних.

Або хто встигне, або хто вже запланований.

Кореспондентка: Аграрний політик пропонує спочатку запровадити відкритий ринок землі тільки для українців, а вже потім, коли процес унормується, то пускати туди іноземців.

Не менш важливо на його думку, щоб вартість землі була ринковою, тобто щоб рілля в Україні не була недооціненою.

Павло Коваль: Є досвід наших найближчих сусідів.

Прибалтійські країни, Польща, Угорщина, Румунія, Чехія, Словаччина і інші країни Центрально-Східної Європи, які пройшли саме цей шлях.

Польща допустила іноземців через 12 років до купівлі землі.

Угорщина продовжила 10, а потім ще раз продовжила і так дальше.

Але є й інші випадки, наприклад Литва.

Дозволили купувати іноземцям і сьогодні нам передають привіт і говорять: “Не зробіть тих помилок, що ми допустили”.

Кореспондентка: Купувати і продавати землю можуть дозволити вже наступної осені, сказав міністр економіки Тимофій Мелованов.

Доти парламент має ухвалити низку законів, а уряд створити умови для відкриття ринку.

Гроші за продану землю мають залишитися в місцевих бюджетах».

«Сутички між “Накорпусом” і поліцією на Луганщині.

Ведуча: А ми повертаємось до сутичок між поліцейськими і “Нацкорпусом” на Луганщині.

Нагадаю, вона на блокпості подорожі на Золоте, де мали розвести війська.

Добровольці їхали туди, бо вони проти розведення.

Колону в Кремінній зупинили поліцейські.

Коли зчинилася штурханина, один з правоохоронців вистрілив у повітря.

Кореспондент: Ці кадри виклали у телеграм-каналі “Нацкорпусу”.

Поліція зробила попереджувальний постріл у повітря на блокпості у місті Кремінна.

За словами лідера “Нацкорпусу” Андрія Білецького, сутичка виникла, коли правоохоронці відмовилася пропускати добровольців.

Також каже, їхали на мирну акцію, без зброї в руках.

Запропонували поліцейським це перевірити.

Андрій Білецький, голова партії “Національний корпус”: Ми запропонували схему, що поліцейські заходять, перевіряють машини на наявність незаконних речей, і що їм даються списки тих людей, здають паспортні дані, списки людей, які їдуть туди.

Поліція на це погодились.

Як тільки заїхали на відстійник, для того, щоби перевірити машини, прийшов начальник блокпоста і заявив, що всі, а тут 140–160 людей, всі люди повинні пройти через будку, через особисту фізичну перевірку з роздяганням і так далі.

Це викликало, безумовно, у людей обурення.

Кореспондент: У поліції Луганщини твердять, вимоги поліцейських були законними, а вогонь відкрили тому, що бус добровольців рушив з місця всупереч цим вимогам.

Сергій Колесник, начальник Головного управління Нацполіції у Луганській області: Колона згідно діючого законодавства, а також заходів, які проводяться в зоні проведення Операції Об'єднаних сил, на території діють блокпости.

Основне завдання цих блокпостів, це перевірка громадян, які заїжджають на територію діяльності блокпоста, на території діяльності проведення Операції Об'єднаних сил.

Зараз розбираємся в цій ситуації.

Чуть пізніше дамо вам коментарі.

Кореспондент: У сутичці зазнав травми правоохоронець.

Машина, яка рухалася в колоні з ветеранами, наїхала йому на ногу.

Водія затримали.

Колону з ветеранами врешті пропускають.

Їх зустрічають учасники протесту проти розведення військ.

Денис Котенко, ветеран полку «Азов»: По-перше, мета — безпека, це як в 2014 році стати на захист нашої землі і цивільних людей, якщо влада заохочує їх кинути і зробити з українського міста «сіру зону».

Друга мета — приїзд соціально-гуманітарний.

Кореспондент: Поліція до мітингувальників не виходила.

На КПВВ акція тривала близько години.

Опісля її учасники повернулися до міста Золоте.

Білецький раніше заявляв, що ветерани залишатимуться в Золотому, навіть якщо будуть виведені війська.

Розведення сил у Золотому було заплановане на 7 жовтня, але бойовики його зірвали».

«Розблокувати видачу життєво необхідних ліків вимагали люди під Кабміном.

Ведуча: Розблокувати видачу життєво необхідних ліків вимагали люди під Кабміном.

Препарати, які мали б отримувати безплатно, лежать на складах Мінохоронздоров'я.

В медзакладах їх немає понад місяць, а це і ліки від раку, розсіяного склерозу, і рідкісних хвороб.

Такі препарати можуть коштувати тисячі гривень і купувати їх мусять самі пацієнти, інакше — переривати лікування.

Кореспондентка: У Тетяни та її сина Дмитра рідкісне генетичне захворювання, яке передається спадково, — недосконалий остеогеноз, або “хвороба кришталевої людини”.

Тетяна Сінельник, член Всеукраїнської асоціації кришталевих людей: Це вроджена ламкість кісток.

Кістки дуже ламкі, вони навіть при незначному ушкодженні можуть піти тріщини, і навіть перелом, тобто при падінні всі переломи ідуть зі зміщенням.

Було таке, що він в постілі, і у мене так само було, що просто в постілі необережний рух і ламалась кістка стегна.

Кореспондентка: Тетяна та Дмитрик змушені часто проходити обстеження, купувати ліки і раз на три місяці лежати під крапельницями.

Одна ампула препарату коштує близько семисот гривень.

Тетяна Сінельник: Цього року один раз отримали вітамін D, препарати кальцію і остеогеноз — це один раз нам дали, а так ми постійно купляли, тому що минулого року ще нам виділяли раз на квартал.

Тому що як приходили в поліклініку, нам там казали, що зараз немає фінансування під це, зараз це щось заморожено, ще щось.

Кореспондентка: Лікарі рекомендують зробити Дмитрикові операцію, щоб зафіксувати кістки, встановити спеціальні стрижні.

Їх також держава мала б надати безоплатно, сім'я ж купити неспроможна.

Через це Тетяна та ще з півсотні людей прийшли сьогодні на акцію, яку назвали “МОЗ — це дно”.

Вимагають розблокувати постачання безоплатних ліків.

(Оцінку кількості протестувальників зроблено журналісткою.).

Учасниця акції: Щодня я отримую дзвінки з усієї України, що у дітей знову відбуваються переломи.

Всі вони чекають.

Кореспондентка: Організатор протесту каже, що МОЗ гальмує постачання препаратів для людей із серцево-судинними, онкологічними захворюваннями, цукровим діабетом, розсіяним склерозом.

Загалом, це більш як десяток програм.

Вікторія Романюк, керівниця спільноти “Афіна.

Жінки проти раку”: У нас в Україні цей місяць може стати чорним, тому що від раку в Україні кожні дев'ять хвилин помирає одна людина.

Кореспондентка: До мітингарів вийшов представник Кабміну Михайло Шевченко і запросив організаторів усередину, до першого заступника міністра Андрія Самоволоса.

Там їх запевнили: документи на ліки підписано, але показати їх не змогли, попросили повірити на слово, каже один з організаторів мітингу Дмитро Шерембей.

Дмитро Шерембей, організатор акції: Це погано, коли акції мотивують міністерство працювати.

Це погано, тому що життя людини мусить мотивувати, а не страх перед акцією.

Кореспондентка: За словами радника міністра Дмитра Раімова, документи на постачання ліків зі складів у лікарні підписали ще в понеділок.

На запитання, чому були затримки, відповів так.

Дмитро Раімов, радник міністра охорони здоров'я України: Зміна команди міністерства.

Рішення було, коли попередня команда зробила би все на той період, коли іде зміна команди, сказати, ребят, все окей, ви там працюйте, входьте в справу, немає жодної проблеми, ми там все закупили, ліків достатньо, пацієнти будуть з ліками.

Необхідно було з'ясувати, чи є ці ліки, необхідно було з'ясувати їх строки придатності, що вони відповідають всім критеріям, і вже далі надавати для пацієнтів.

Все це займало час.

Кореспондентка: Ольга Стефанишина, яка працює в профільному комітеті, раніше працювала заступницею міністра Уляни Супрун з питань закупівель.

Ось як вона пояснює причини затримки.

Ольга Стефанишина, член комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування: Наскільки мені відомо, міністерство цим зовсім не займалося.

Документи по суті готові лежали там кілька місяців і чекали, поки їх почнуть підписувати.

Я знаю, що в міністерстві купа листів від міжнародних організацій, на які просто немає відповіді, тому що ця група не засідає.

Тому сьогодні перший раз, після акції, вони її збирають.

Кореспондентка: Раімов же каже, підготовча група засідала, і запевняє, що протягом місяця ліки доставлять у лікарні по всій країні».

«Як працюють поштарі.

Ведуча: Десятки кілометрів на велосипеді щодня приїжджає листоноша з Черкащини Ніна Пшиченко.

Мусить дістатися 300 дворів і в дощ, і в сніг.

Виїхала на роботу і нині у своє професійне свято — Всесвітній день пошти.

Кореспондентка: Листоноша Ніна Пшиченко завершує сортувати газети.

Сідає на велосипед і вирушає до односельців.

Маршрут на сьогодні — об'їхати дільницю, а це 320 дворів.

П'ять годин на день жінка у дорозі.

Тому з велосипедом нерозлучна.

Ніна Пшиченко, листоноша: Не завжди витримує, бо то на гвіздок десь наїду та проб'ю колесо, то ще там.

То багажка отпаде.

Але ж справляю.

І це мій дійсно вірний друг, помічник.

Кореспондентка: Одну з жительок своєї дільниці Ганну Сагун листоноша зустрічає на вулиці.

Ніна Пшиченко: Пожалуйста, читайте свіжі новості.

Ганна Сагун, пенсіонерка, жителька Сагунівки: Спасібо.

Кореспондентка: Листи і газети жінці Ніна Пшиченко приносить два роки, відколи працює у Сагунівському відділенні зв'язку.

Пенсіонерам, додає Ганна Сагун, листоноша і про новини в селі розкаже, і допоможе оплатити комунальні послуги.

Ганна Сагун: Ну, а що ж робить старим людям? Нам гарно, коли нам дають дома пенсію, як нам приносить додому газету, я не біжу кудись.

Да допорушувати, щоб хтось мені допоміг.

Кореспондентка: Саме за спілкування з людьми, каже працівниця “Укрпошти”, вона і любить цю роботу.

Є в ній й інші переваги.

Ніна Пшиченко: Перш за все, зручний графік.

Я можу й дома щось зробити.

А так, що я завжди між людьми.

Кореспондентка: Недолік у роботі, розповідає листоноша, погодні умови.

Важко в дощ та сніг, каже жінка.

Ніна Пшиченко: І надіваємо плащі, і замотуємо в пльонки всі сумки, і ящики з товаром.

Головне ж, і товар не намочить, і газети не намочить.

Кореспондентка: Нині працівники Сагунівського відділення зв'язку обслуговують три з половиною тисячі жителів села.

Працюють п'ять листонош, каже його завідувачка Лідія Кучугурна.

Лідія Кучугурна, начальниця відділення зв'язку Сагунівки: Треба любити,любить спілкуватися зі своїми пенсіонерами, клієнтами, люблять спілкуватися з листоношею.

Вони її чекають, як найкращого гостя».

У випуску за 9 жовтня не повідомлялося про таку важливу тему дня:.

Харків’яни пікетували суд над обвинуваченими в теракті 2015 року, коли під час мирної ходи внаслідок вибуху загинуло четверо людей.

10 жовтня (четвер):.

«Український військовий загинув під час обстрілу на Донеччині.

Ведуча: Український військовий загинув під час обстрілу на Донеччині.

Повідомив про це представник пресцентру Об’єднаних сил Віталій Іванов.

Бойовики до 18-ї години били по українських укріпленнях 13 разів.

Стріляли з заборонених мінськими угодами мінометів, озброєння БМП, гранатометів, снайперської і стрілецької зброї.

Біля Золотого і Петрівського, де заплановано розвести війська, нині було тихо».

«Пресмарафон президента Зеленського.

Ведуча: І пресмарафон Володимира Зеленського побив світовий рекорд — став найтривалішою пресконференцією світового лідера.

Рекорд зафіксував представник Національного реєстру рекордів.

З журналістами президент говорив з 10-ї ранку, завершив розмову кілька хвилин тому.

Всього акредитувалося три сотні журналістів.

Про що питали і як президент відповідав, ви могли бачити в ефірі Суспільного.

Зокрема теми, які порушували найчастіше можемо пригадати далі.

Кореспондентка: Про домовленості тристоронньої контактної групи в Мінську президент каже, що там чітко прописані кроки, які мають передувати виборам на окупованих територіях.

Однак, не з усім Україна погоджується.

Володимир Зеленський, президент України: Єдине складне там питання з приводу того, що підписано, що ми спочатку проводимо вибори, а потім кордон під контролем українців.

Це дуже суперечливе питання.

Я, чесно кажучи, бачу по-іншому вирішувати це питання.

Алі Сафаров, юрист, медіаексперт, солдат ЗСУ: Те, що у нас зараз відбувається одностороннє відведення військ українських від лінії зіткнення, бо прямим текстом Росія у вигляді заяви прессекретаря Пєскова заявила, що вона не гарантує відведення військ.

Як верховний головнокомандувач і гарант Конституції президент Зеленський збирається зробити, щоб забезпечити або відведення військ з того боку або чи планує він призупинити відведення військ з нашого боку, враховуючи невиконання з того боку їх зобов’язань?.

Кореспондентка: На запитання кореспондентів Суспільного, чи можливе замороження конфлікту на Донбасі, президент відповів:.

Володимир Зеленський, президент України: Я би дуже не хотів, щоби конфлікт на Донбасі був заморожений.

Я би дуже не хотів, щоб у нас було “Придністров’я” чи “Абхазія”.

Я дуже цього не хочу.

Я не можу вам сказати і гарантувати на сто відсотків, що це не станеться.

Тому що, чесно кажучи, а що зараз? Давайте чесно.

А зараз так і є.

Зараз там у нас “Придністров’я”.

Відносин немає, гуманітарна місія хоч якась там є.

Кореспондентка: Питали журналісти і про розмову з президентом США Дональдом Трампом.

Їх цікавило, чи тиснув той на українського колегу, погрожуючи заблокувати військову допомогу.

Володимир Зеленський, президент України: Шантажу не було.

Кореспондентка: Іноземні журналісти уточнювали, чи знав Зеленський, що Штати заблокували військову допомогу Україні перед розмовою, яка відбулася в липні?.

Володимир Зеленський, президент України: No, no, no.

This information I have got…Ні, я не знав.

Цю інформацію я отримав від нашого міністра перед вереснем, перед зустріччю у Варшаві з віцепрезидентом містером Пенсом.

Кореспондентка: Оприлюднив Зеленський і свою позицію стосовно акції протесту “Ні капітуляції”.

Володимир Зеленський, президент України: Я нічого цього не боюсь.

Дивіться, кровопролиття не буде.

Я хочу бути не в розтяжкі, а бути нормальним сильним президентом, а послабляти мене різними акціями не треба.

Просто не треба.

Послабляють тільки мою позицію.

Олег Саакян, політолог: Він своїм образом на сьогоднішній день не відповідає стереотипному уявленню про такого великого кремезного головнокомандуючого, закальонного дипломата, загартованого тощо, який є в суспільстві.

І тому зараз питання перемовин — це фактично питання недовіри недосвідченому Зеленському, якому симпатизують, з досвідченим Путіним, якого ненавидять.

Кореспондентка: Питали і про справу “Приватбанку”.

Журналіст: Найближчим часом може бути прийнято рішення суду, якшо воно таке буде, про повернення акцій колишнім власникам.

Питання: яка буде ваша реакція, позиція, і держави, якщо буде таке рішення.

Особливо враховуючи, що це дуже важливе питання для наших стосунків з МВФ.

Володимир Зеленський, президент України: І не тільки з МВФ.

Різні міжнародні партнери запитуються цим питанням.

При цьому, я вам чесно скажу, на зустрічах з ними я завжди кажу: так ви хочете, щоб я якось, ну, впливав на це? Мені кажуть, ні, ви як президент краще не впливайте.

А що я повинен робити? Ну ви якось так не впливайте, але впливайте.

Це дуже цікава позиція.

Я будь….як я, чесно кажучи, поки що в своєму житті я жодному з суддів не дзвонив.

Я спілкувався… по телефону, з жодним з них я не спілкувався, нічого не просив.

Хоть у мене дуже, як у людини, дуже багато питань до нашого суду, але я не маю права впливати.

Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва: Якщо президент не втручається, то хто тоді керує судами? Бо ними керують.

Це не можна не бачити.

Якщо судами керують неформальні люди, такі як, наприклад, як Андрій Портнов чи якісь формальні люди, якісь чиновники, ну, посадовці в Офісі президента, то це набагато гірше, ніж ними би керував президент.

І тут є слабке місце в тих всіх міркуваннях, у тому числі про “Приватбанк”».

«Як відбувався пресмарафон Зеленського.

Ведуча: Це уперше український президент спілкувався з журналістами в такому форматі майже нон-стоп.

Замість офіційних кабінетів в пресзалі вибрав столичний фудмаркет.

Журналістів частував варениками, картоплею фрі.

Кореспондентка: Це “Київфудмаркет” сьогодні вранці.

Його клієнтів та працівників пропускали через рамки металошукачів.

Перша група журналістів зайшла до Зеленського о 10-тій ранку.

Тоді й відкрилися ресторани.

Поки там, на другому поверсі, президент відповідає на питання журналістів, тут, на першому, “Київфудмаркет” працює у звичному режимі і будь-хто може зайти та пообідати.

Олег Менюк, відвідувач закладу: Так співпало, що президент теж вирішив тут провести своє міроприємство.

Але ні він мені не заважає, ні я йому намагаюсь не заважати.

Кореспондентка: А що думаєте взагалі про те що він там розказує шось, слухаєте?.

Олег Менюк, відвідувач закладу: А воно не чутно.

От якби додумались поставить тут ще, щоб всі чули, і кореспонденти, журналісти, які ще навкруг, було б більш приємно.

Я би їв би і слухав би.

Кореспондентка: Поки частина журналістів ставить питання президентові, решта обговорюють почуте, готуються до прямого ефіру, придумують запитання Зеленському та частується їжею, яку підготували для учасників пресмарафону.

Спочатку був сніданок — годували круасанами, сирниками та тістечками.

Потім ланч — подали бургери з картоплею фрі.

Таку страву принесли і до столу, де відповідав на запитання президент.

Та ні він сам, ні журналісти нічого звідти так і не скуштували.

Потім пригощали варениками, салатами та піцею.

Володимир Зеленський, президент України: Розумію, що це не дуже красиво, а візьміть хтось ще.

Ну я не можу один.

А ви поїли? Будете? Ну візьміть кусочок, ну один.

Журналісти: Ми вас поки чекали… Ми їли.

Після вас… Дякуємо.

Володимир Зеленський, президент України: Прошу вибачення, я просто не їв.

Жінка: Може тоді колеги зможуть….

Володимир Зеленський, президент України: Нє, можемо говорити.

Кореспондентка: За все частування платили з держбюджету, розказав заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко.

Скільки витратили, не сказав.

Один бургер із картоплею фрі в закладі коштує 179 гривень.

Піца від 165 до 195 гривень.

Чоловік (кричить, стоячи на столі, на 1-му поверсі): (нерозбірливо) программу легализации проституции.

Кореспондентка: Поспілкуватися з президентом також хотіли і не журналісти.

Викрикували свої запитання з першого поверху, президент же був на другому.

Володимир Зеленський, президент України: Ми записали.

Ми вирішимо це питання.

Кореспондентка: Розмова з однією групою журналістів у середньому тривала від півгодини до години.

У проміжках президент виходив на кількахвилинні перерви.

Жінка: А у нас хороша новина: у нас світовий рекорд.

Володимир Зеленський, президент України: Який?.

Жінка: Світовий!.

Представник Національного реєстру рекордів: Уже сейчас пресс-конференция длиться больше 8 часов….

Володимир Зеленський, президент України: Ну и ладно.

Представник Національного реєстру рекордів: И рекорд, не буду говорить чей, превышен как минимум на 45 минут.

Кореспондентка: А це представник Національного реєстру рекордів вручає нагороду і фіксує найдовшу в світі пресконференцію.

За словами речниці президента Юлії Мендель, зафіксувати рекорд — ініціатива Національного реєстру.

Ведуча: На слова українського президента відреагував лідер США Дональд Трамп.

Коли у Зеленського спитали, чи тиснув на нього Трамп під час телефонної розмови в липні, він сказав, що ні.

А тоді йшлося зокрема і про справу колишнього віцепрезидента Джо Байдена.

Після такої відповіді американський президент написав у себе в твітері: “Це має негайно покласти край розмовам про імпічмент”».

«На два місяці заарештували в окупованому Криму Олега Приходька.

Ведуча: На два місяці заарештували в окупованому Криму Олега Приходька.

Шестидесятирічний коваль після анексії підтримував Україну, а нині його підозрюють в тому, що хотів підірвати Сакську міськраду і робив для цього вибухівку, розповів Суспільному адвокат Назім Шейхмамбетов.

До будинку родини Приходька працівники російської ФСБ прийшли напередодні.

Під час обшуків забрали кримсько-татарський прапор, червоно-чорний стяг, тамгу кримських татар і один патрон.

Дружину кримського коваля будуть допитувати у справі як свідка.

Адвокат каже, майже добу з моменту затримання Приходьку не давали ні їсти, ні пити.

Назім Шейхмамбетов, адвокат: Олег Аркадійович не визнає юрисдикції Російської Федерації в Криму і вважає півострів українським.

Він на знак протесту вивішував український прапор на даху свого будинку і, як він вважає, саме це стало причиною переслідування.

За його словами, учора під час обшуків у нього в гаражі йому підкинули вибухові речовини, які стали підставою для порушення кримінальної справи сьогодні о 4-й ранку.

Навіщо такий поспіх? Я гадаю, це підтверджує думку мого підзахисного.

Сторона захисту протягом трьох днів оскаржить рішення суду».

«Нарис про Приходька.

Ведуча: На чиєму він боці, Олег Приходько не приховував під самого початку російської окупації.

На його подвір’ї майорів український прапор.

Будинок він оздобив тризубами, а в кімнаті повісив портрет Степана Бандери.

За нього чоловікові дісталося в лютому.

Тоді окупанти звинуватили його в пропаганді фашистської символіки.

Відмовитись від своїх поглядів Олега Приходька це не змусило.

Востаннє наші кореспонденти побували в нього вдома в липні.

Як зустрічав, дивіться далі.

Кореспондент: Олег Приходько все життя мешкає у селі Оріховому Сакського району в Криму.

До пенсії працював зварювальником по металу.

Має сад та город.

Олег Приходько, житель Криму: Чеснок у нас сам по себе, как это, как сорняк здесь ростет.

Мы его не сеем.

Кореспондент: В господарстві Олега пес, три кішки та кіт.

Олег Приходько, житель Криму: Маленький котенок спит со мной в доме как элитный, да.

Мой любимый, ыш кусючее, кусается.

Кореспондент: До окупації Олег Приходько був членом місцевої організації “Свобода”, а цей шолом з київського Євромайдану, на який приїздив кілка разів.

Олег Приходько, житель Криму: Ну, пропаганда нацизму, это заключается в том, что я увлекаюсь историей, понимаете?.

Кореспондент: Ці кадри знято в липні.

Олег Приходько розповідає про штраф у дві тисячі рублів — це близько 700 гривень за демонстрацію забороненої символіки.

У лютому оселю Приходько обшукували вперше.

На цій стіні був портрет Степана Бандери.

Олег Приходько, житель Криму: Здесь был жовто-блакитний прапор у меня висел.

Степан Бандера висел.

Если взять на ихние рынки блошиные посмотреть, и это в Питере, Москве, так там столько добра нацистского продается открыто со свастикой, даже не закрыто — это не считается экстремизмом.

А вот у меня дома это почему-то посчитали пропагандой нацизма и экстремизмом.

Любов Приходько, дружина Олега Приходька: Флажки, флаги, ленточки, а больше-то и ничего не было.

Ну, диски.

И то исторические там.

Он увлекается историей.

И все.

Ноутбуки и даже пластмассовые автоматы, которые куплены на рынке, перепокрашены.

Даже это.

Кореспондент: Олег Приходько захоплюється історією, колекціонує моделі військової техніки.

На подвір’ї українська символіка.

Олег Приходько, житель Криму: То шо прапоры у меня там висят украинские, просто я подчеркиваю свою национальность.

Крымские татары — своими прапорами подчеркивают, русские — своими триколорами.

У меня — свой, украинский прапор.

В чем проблема?».

«Політв’язні Володимир Дудка та Олексій Бессараб в московському СІЗО “Матроська тишина”.

Ведуча: Політв’язні Володимир Дудка та Олексій Бессараб в московському СІЗО “Матроська тишина”.

Суспільному про це розповів син Володимира Дудки Ілля.

В тюрму в окупованому Криму бранців вивезли наприкінці вересня.

Весь цей час, де політв’язні, що з ними, не знали ні правозахисники, ні родичі.

Ілля Дудка, син політв’язня Володимира Дудки: Находятся в “Матросской тишине”, в Москве, в СИЗО.

Вчера их посещал консул Украины.

У нас 15-го числа апелляционный суд в Верховном суде России.

Поэтому до 15-го числа они явно там будут.

Ведуча: Російські силовики затримали Олексія Бессарабова та Володимира Дудку в окупованому Севастополі 2016-го.

Тоді ж схопили Дмитра Штиблікова.

Всіх звинуватили в тому, що а замовлення української розвідки готували диверсії в анексованому Криму.

Дудку та Бессарабова підконтрольний окупантам суд відправив за ґрати на 14 років.

Штиблікова, котрий погодився співпрацювати зі слідством, на п’ять».

У випуску за 10 жовтня повідомлялося про всі важливі теми дня.

11 жовтня (п’ятниця):.

«У лікарні Дніпра помер сапер із передової.

Ведуча: У лікарні Дніпра помер сапер з передової.

Медики боролися за його життя три дні.

З осколковим пораненням командира інженерно-саперного взводу В'ячеслава Кубрака привезли до Дніпра 8 жовтня, — розповіла Суспільному речниця 36-ї бригади Олександра Безсмертна.

Бійцеві було 33 роки.

Родом він з селища Нововоронцовське, що на Херсонщині.

Брав участь у миротворчій місії в Косові.

До анексії служив у Криму.

З 2014-го воював на Донбасі.

Поранення В'ячеслав Кубрак зазнав, коли розміновував територію».

«Щонайменше в десяти містах збираються вийти на акції представники руху “Ні капітуляції!” в понеділок.

Ведуча: Щонайменше в десяти містах збираються вийти на акції представники руху “Ні капітуляції!” в понеділок.

Одна з організаторок депутатка і колишня волонтерка Яна Зінкевич оприлюднила вимоги учасників маршу.

Яна Зінкевич, народна депутатка України, співоргарнізаторка маршу: Це заборона відведення українських військ на лінії розмежування.

Це заборона будь-яких недержавних воєнізованих формувань, зокрема, “народних міліцій”, на території ОРДЛО.

І це заборона проведення виборів до будь-яких органів влади чи самоврядування на території ОРДЛО до отримання повного контролю по всьому кордону, українсько-російського кордону.

Ведуча: Ні про яку капітуляцію мова йти не може, заявив президент України Володимир Зеленський в Одесі під час святкування Дня захисника України.

Володимир Зеленський, президент України: Повірте, я вже маю, дійсно, алергію на слово “капітуляція” і хочу вкотре всіх запевнити: жодної здачі національних інтересів України не буде.

Це не про мене і це не про Україну».

«Росія звинуватила Україну у зриві розведення військ у Золотому на Луганщині.

Ведуча: Росія звинуватила Україну у зриві розведення у Золотому на Луганщині.

Володимир Путін сказав, на заваді стоять націоналісти, які не дозволяють українській армії покинути свої позиції.

Андрій Білецький лідер партії “Нацкорпус”, представники якої виступали проти розведення, прокоментував це так:.

Андрій Білецький, лідер партії “Національний корпус”, колишній командир полку “Азов”: Золоте-4 і Катеринівка обстрілювалися абсолютно кожен день.

І вчора о 8-й вечора був, 8:30 якщо пам'ять не зраджує, був останній обстріл, а формально, коли ми протягом мінімум сім діб на 8-му добу може українська сторона може типу імплементувати розведення.

Тому навіть формально з формальної точки зору те, що Росія не стріляє, це формально залеже розведенню.

Ведуча: Раніше спецпредставник ОБСЄ у тристоронній контактній групі Мартін Сайдік думав, що розведення військ у Золотому та Петрівському на Луганщині мало б розпочатися у понеділок.

До цього сторони мусили не стріляти впродовж тижня.

Бойовики цієї умови не дотрималися і розведення триває».

«Жодним чином розведення військ не вплине на виплати пенсіонерам у Золотому.

Ведуча: Жодним чином розведення військ не вплине на виплати пенсіонерам у Золотому, розповіла директорка Луганської філії “Укрпошти”.

Пенсію людям там видавали сьогодні.

Гроші привезли автівкою.

Касу облаштували в приміщенні сільського клубу.

Люди, що стояли в черзі по гроші, розказали Суспільному, що вони думають про можливе розведення військ.

Зінаїда Ліпова, жителька Золотого: Нам треба тішина.

Нам нада спокойство.

От мені хочеться, щоб я лягла спокойно, і встала спокойно.

Я ту війну отака ходила по погребах ховалася, і щас.

Хай отводять війска.

Хай отводять.

Отведуть, і там буде тихо, і там буде тихо.

Віктор, житель Золотого: Домовлятися треба — та сторона, і та сторона.

Тільки так, війна нічого не дасть.

Валентина Полушкіна, жителька Золотого: Припустімо, відведуть війська.

А як ми тут? Ми — боїмося.

Щоб захист якийсь у нас був».

«У лікарні на ніч лишили чотирьох учнів чернігівської школи що отруїлися перцевим газом.

Ведуча: У лікарні на ніч лишили чотирьох учнів чернігівської школи, що отруїлися перцевим газом.

П'ятьох батьки забрали додому.

Дітей до лікарні привезли зранку просто з уроків, хтось розбризкав газ у шкільному туалеті.

Були це учні, чи хтось інший, з'ясовують поліцейські і обіцяють винуватців оштрафувати.

Кореспондентка: 10-та ранку на подвір'ї 21-ї школи у Чернігові стоять школярі.

Їх евакуювали під час першого уроку.

Сьогодні для них навчання у школі закінчилося.

Владислав Петруша, учень Чернігівської школи №21: Хтось в туалеті розприскав перцовий балончик.

Кореспондентка: А що далі було?.

Владислав Петруша, учень Чернігівської школи №21: Далі пішла евакуація, тривога, ну, і всіх вивели на вулицю.

Кореспондентка: Евакуювали зі школи близько 700 дітей.

Інна Левченко, директорка Чернігівської школи №21: Розпилили у туалеті, у хлопчиковому туалеті на першому поверсі.

І тому воно почало підніматися..

На першому поверсі знаходяться дітки початкових класів.

Кореспондентка: Відчула запах газу у коридорі вчителька другого класу Оксана Калюжна.

Їх клас знаходиться поблизу туалету.

Оксана Калюжна, учителька початкових класів: Я відчула першіння якесь певне, я думала спочатку, думала, що це горло в мене, але коли я відкрила двері, я відчула запах неприємний, відразу сльози і горло, у нас якраз був дослід проходив, і ми досліджували повітря.

У нас так гарно вийшло.

І я, коли зрозуміла, що пора евакуйовувать дітей, я просто сказала: діти, а зараз у нас конкурс: ми будем проводити конкурс, хто краще вийде на вулицю і будем досліджувать повітря.

Але при цьому нам треба дуже-дуже тихенько, ротики закриваємо.

І наші діти просто вийшли...

Кореспондентка: До обласної дитячої лікарні шпиталізували дев’ятьох дітей.

Вони скаржилися на оніміння кінцівок, нудоту, подразнення горла та запаморочення, каже заступниця головного лікаря обласної дитячої лікарні Людмила Кривець.

Людмила Кривець, заступниця головного лікаря обласної дитячої лікарні: Восьмеро госпіталізовано у реанімаційне відділення і одна дитина самопочуття її було задовільне, вона трошки посиділа у приймальному відділенні і батько під розписку забрав дитину додому.

Проведена інгаляція, інфузійна терапія підключена, буквально зразу ж стан дітей став краще, одного хлопчика десь через хвилин 40 перевели в обласне відділення, тому що там було тільки почервоніння очей.

Як сказав рятувальник Олександр Ніколайчук, отруйних речовин у повітрі не виявили.

Олександр Ніколайчук, начальник аварійно-рятувальної служби частини ДСНС в області: По приезду мы сделали пробы, замеры повітря.

Согласно цим пробам, отруйных і опасних речовин не виявлено.

Прибор показав по нулям.

Кореспондентка: Як тільки стан дітей буде задовільним, їх випишуть з лікарні.

Як сказала Суспільному речниця поліції області Юлія Ковтун: якщо виявиться, що газ розпилив хтось із школярів, відповідальність нестимуть батьки».

«Напад на пікетувальників турецького посольства в Києві.

Ведуча: Сутички під посольством Туреччини.

Кількадесят людей прийшли сюди, бо вони проти військової операції в Сирії.

Анкара наступає третій день.

Коли мітингувальники розгорнули плакати під амбасадою звідти повиходили люди, почали ці плакати виривати.

Одну з протестувальниць в цей час вдарили по обличчю.

Вона каже — це зробив працівник посольства.

Кореспондент: Учасники акції викрикували гасла проти президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана.

Вони протестували проти турецької воєнної операції на півночі Сирії, називаючи її геноцидом курдів.

На відео, що його зняв один з протестувальників, видно, як чоловік рве плакати учасників акції і забігає на територію посольства.

Одну з учасниць акції ударили в обличчя.

Вона твердить: це зробив чоловік, який вийшов з території посольства разом з іншими чоловіками.

Ганна Циба, учасниця акції: Похватали якісь палки: пластикові і залізні із паркомісця, і почали з ними на нас бігти.

Мені здавалося, що я стояла в стороні, але мені просто прилетіло в цей момент.

Кореспондент: Ганна розповідає чому вийшла на акцію.

Ганна Циба: Питання глобальне, солідарності.

Саме тому я пішла на цю акцію.

Тому що я не знаю, як можна спокійно жити, коли чергову війну оголосили в світі.

Мені це болить.

Я проти геноциду курдів, проти того, що їх ніхто не захищає.

Кореспондент: Речниця патрульної поліції Києва, Яна Нерош, каже: організатори заходу не повідомляли про намір провести акцію.

Інцидент коментує так.

Яна Нерош, речниця патрульної поліції Києва: Під час проведення самої акції до однієї із її учасниць вийшли невідомі, вони намагалися забрати з її рук плакат, з яким вона стояла, і так в результаті чого спричинили їй тілесні ушкодження.

На даний момент правоохоронці встановлюють всіх учасників конфлікту.

Кореспондент: У посольстві Туреччини слухавку не беруть.

У коментарі виданню “Українська правда” посольство повідомило, що сутичка виникла між демонстрантами та громадянами Туреччини, які зверталися в цей час до посольства.

У заяві також вказано, що посольство з сумом сприймає цю ситуацію, бо люди вийшли з плакатами, на яких була брудна лайка, а також фізично блокували вхід до посольства.

Ганна Циба це заперечує.

Каже: стояла мирно на тротуарі».

«В українському міністерстві закордонних справ кажуть, уважно стежать за подіями на півночі Сирії.

Ведуча: В українському міністерстві закордонних справ кажуть, уважно стежать за подіями на півночі Сирії.

Суспільному речниця відомства Катерина Зеленко розповіла: припинити страждання народів Сирії неможливо, допоки є держави, які підтримують режим Башара Асада і блокують рішення Ради безпеки ООН.

Катерина Зеленко, речниця міністерства закордонних справ України: Ми, безумовно, беремо до уваги підсумки дискусій з цього питання на закритих консультаціях Ради безпеки і спільну заяву європейських членів Ради безпеки ООН.

На жаль, Рада безпеки не змогла знайти спільний знаменник в оцінці згаданих подій.

Але що звертає на себе увагу — це гуманітарний акцент на ситуації на півночі країни, необхідності захисту цивільного населення в умовах конфлікту, неухильного дотримання міжнародного гуманітарного права.

І всі ці тези, без сумніву, є близькими до позиції нашої держави».

«Трамп тиснув на Держдепартамент, щоб звільнити Йованович з посади посла США в Україні.

Ведуча: Дональд Трамп тиснув на Держдепартамент, тому і довелося поїхати з України, заявила експосол США Марі Йованович.

Про це повідомляє видання “Washington Post”.

Сьогодні вона свідчила перед Конгресом у справі про імпічмент Дональда Трампа.

У травні Йованович відкликали з України на три місяці раніше запланованого терміну.

Офіційних пояснень від президента тоді не було.

Як писали американські ЗМІ, зокрема «Washington Post», Трамп зробив це тому, що Йованович у відповідь на вимогу його адвоката Джуліані відмовилася неофіційно вплинути на Володимира Зеленського, щоб той посприяв розслідуванню справи, в якій фігурує син колишнього віцепрезидента США Джо Байдена — головного конкурента Трампа на майбутніх виборах».

«Станіслава Шевчука поновили на посаді голови Конституційного Суду.

Ведуча: Станіслава Шевчука поновили на посаді голови Конституційного Суду.

Він сам вимагав цього в Окружному адмінсуді.

Звільнили Шевчука в травні офіційно за нехтування професійних обов'язків.

За даними журналістів-розслідувачів програми “Наші гроші”, частина суддів були незадоволені тим, що на рішення Шевчука має вплив рідний брат.

Сам Шевчук цього не коментував.

Один із творців української Конституції юрист Віктор Мусіяка раніше назвав звільнення Шевчука катастрофою.

Казав, що йому, як фахівцю, немає рівних.

Зараз Конституційний Суд очолює Олександр Тупицький».

«Бізнесмен Максим Куций очолив Одещину.

Ведуча: Бізнесмен Максим Куций очолив Одещину.

Його нині представив президент.

Новоспечений голова облдержадміністрації свого часу працював у Міністерстві внутрішніх справ.

До Одеси приїхав з Києва.

Йому 36, володіє зокрема інвестиційною компанією.

За минулий рік заробив більш як 3,5 мільйонів гривень, йдеться в декларації.

Має автомобіль Audi 2011 року та 2 елітні годинники, кожен з яких коштує близько 200 тисяч гривень.

Придбав Максим Куций собі й криптовалюти на 2,5 мільйони доларів».

«До мечеті в кримському селі Курчі вдерлися російські силовики.

Ведуча: До мечеті в кримському селі Курчі вдерлися російські силовики.

Про це повідомляє “Кримська солідарність”.

Спецпризначенці приїхали на двох газелях та броньованому автомобілі, щойно закінчилася п'ятнична молитва.

Людей допитували по одному.

Ось що розповів потому місцевий житель Мухаммед.

Мухаммед, житель Курчі: Тут були машини зі спецпризначенцями і броньовані машини.

Ми трохи запізно прибули, бо вони вже поїхали.

Ми спитали в парафіян мечеті.

Вони сказали, що поліціянти приїжджали перевірити лічильники і чи зареєстрована земля.

Тепер виходить, що наші лічильники будуть перевіряти спецпризначенці в масках з автоматами.

Ось такий у нас “Крименерго”».

«На залізничному вокзалі показали трейлер нового українського фільму “Поїзд Київ — війна”.

Ведуча: На залізничному вокзалі показали трейлер нового українського фільму “Поїзд Київ — війна”.

Він документальний, розповідає про людей, що прямують до прифонтового міста на Донеччині.

Поміж них — жителі окупованих територій, сіл на передовій.

Їхні долі поєднуються на кілька годин в одному потязі Київ — Костянтинівка.

Люди спілкуються, сперечаються, іноді свяряться, але всі прагнуть миру.

Фільм зараз монтують.

Показати його цілком хочуть навесні наступного року, розповів режисер Корній Грицюк.

Корній Грицюк, режисер фільму “Поїзд Київ — війна”: Мене вразив момент, коли я побачив родину і в них, всіх трьох, були різні погляли на те, що відбувається в нашій країні.

Це родина, вона була з Сумської, здається, області.

Мама, папа і син, ну він приблизно, син приблизно нашого віку, ну йому може двадцять, до двадцяти п'яти я думаю.

А батьки в нього такі, під п'ятдесят.

І тобто, вони втрьох сиділи і вони говорили реально дуже різні речі.

Але вони одна родина».

У випуску за 11 жовтня не повідомлялося про такі важливі теми дня:.

Суд відправив під арешт водія маршрутки, який спричинив смертельне ДТП в Запоріжжі й утік із лікарні.

У Львові люди пікетували обласне управління поліції за силовий розгін пікету в шахтарській Соснівці проти постачання російського вугілля.

12 жовтня (субота):.

«В реанімацію забрали чоловіка, котрого збила машина на автоперегонах в Черкасах.

Ведуча: У реанімацію забрали чоловіка, котрого збила машина на автоперегонах в Черкасах.

У лікарні він від минулої неділі і нині йому стало гірше.

Дружина травмованого в усьому звинувачує організаторів змагань.

Машини ганяли міськими вулицями без дозволу поліції, це підтверджує старший інспектор відомства Олексій Безуглий і заперечують самі організатори.

Кореспондент: Це кадри аварії, яка сталася на автомобільних перегонах у Черкасах 6 жовтня.

Одна з машин злетіла з траси і в'їхала в людей.

Троє зазнали травм, найтяжчих — Андрій Кіхтенко.

Сьогодні Андрія забрали в реанімацію, підозрюють розрив селезінки, розповіла дружина Ірина.

Ірина Вербівська, дружина травмованого: Він був без тями декілька днів, потім уже він, коли прокидається, тобто він спочатку мене не впізнав.

Але я не знаю, чи знає він, з ким він розмовляє, чи то я, чи ні.

Кореспондент: Лікар Олександр Хименко каже: Андрій у стабільно тяжкому стані.

Коли він повністю відновиться, невідомо.

Ірина Вербівська: До водія ніяких претензій ми не маємо, тому що він учасник змагань, тобто все до організаторів.

Я знаю, як проводяться гонки, що потрібно для цього робити, яка повинна бути безпека, тут її не було взагалі і у нас є багато свідків, які бачили, де він стояв саме на момент аварії, він стояв разом з людьми, далеко від огорожі, тобто, ну, він стояв там, де треба було стояти.

Кореспондент: Вимог до організації автомобільних змагань дотрималися повністю, запевняє співорганізатор ралі Андрій Яроменко, усі належні документи мають, дорогу обстежили і відгородили.

Андрій Яроменко, співорганізатор змагань: Ні стрічка, ні турнікет, ні навіть бетонний блок не може зупинити рухаючийся автомобіль.

Зупинити може виключно перекриття стаціонарного автодрому, адже, ну, скільки ми можем наставити шин.

Елементи безпеки, що були організовані на даному заході, вони були організовані таким чином, щоб людина могла відбігти, відійти, зони вильоту були сплановані.

Кореспондент: Згідно з постановою Кабміну про проведення ралі, треба мати кілька дозволів.

Від Автомобільної федерації, міської ради, медичної та пожежної служб, та від поліції.

Також організатор має надати план, на якому слід вказати всі безпечні місця для глядачів.

Дозволу від поліції організатори перегонів у Черкасах не мали, каже старший інспектор патрульної поліції Олексій Безуглий.

Вважає, якби поліція обстежила ділянку, де відбувалися перегони, аварії можливо вдалося б уникнути.

Олексій Безуглий, старший інспектор відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції області: Звісно, що врахувалася б думка поліції і в такому разі можливо б можна було б попередити нещасні випадки.

Відповідно до рішення Черкаської міської ради на даній ділянці не будуть враховані правила дорожнього руху.

Кореспондент: Чому організатор проводив змагання, не узгодивши це з поліцією? Щоб з'ясувати це, вчора ми з'їздили в головний офіс Автомобільної федерації у Києві.

Нас зустрів бухгалтер, сказав, керівництва немає на місці.

Документи, де ми можемо побачити?.

Бухгалтер: Документи? Буде спортивний директор, у спортивного директора побачите документи, якщо вам потрібні.

Кореспондент: А як ми можемо зв'язатися зі спортивним директором?.

Бухгалтер: Зараз на змагання виїхала.

Кореспондент: Перший віцепрезидент Федерації Олександр Фельдман телефоном сказав, усі необхідні документи, зокрема, і дозвіл від поліції мають, зараз усі ці папери розглядає робоча група Автомобільної федерації, яка розслідує черкаську аварію.

Олександр Фельдман: У нас на сегодняшний день создана рабочая группа, следственной не назовешь по этому инциденту, в нее входят, в том числе и я.

Все документы, копии документов находятся в рассмотрении, я думаю, что завтра к обеду уже будет висновок этой рабочей экспертной группы о случившемся, я обязательно с вами свяжусь и поделюсь.

Кореспондент: Сьогодні нам надійшло СМС-повідомлення від першого віцепрезидента Федерації Олександра Фельдмана.

Так сказано, що висновки робочої групи з'являться на сайті Федерації.

Дружина ж травмованого Андрія Кіхтенка готує позов до суду».

«Жінку, що отруїлася аміаком та бензолом на Авдіївському коксохімі, з місцевої лікарні забрали до обласної.

Ведуча: Жінку, що отруїлася аміаком та бензолом на Авдіївському коксохімі, з місцевої лікарні забрали до обласної краматорської.

Відучора працівниця заводу не приходить до тями.

Вона знепритомніла, коли хімікати попали в цех, де працювала.

Врятувати жінку намагався її колега, і сам надихався отрути.

Кореспондентка: Опівдні лікарі з Краматорська санавіацією під'їхали до Авдіївської лікарні.

Звідти забирають 34-річну працівницю Авдіївського коксохіму до лікарні в Краматорську.

Як розповів заступник головного лікаря Авдіївської центральної міської лікарні Віталій Ситник, жінка вчора поступила до лікарні з гострим отруєнням виробничими газами.

Віталій Ситник, заступник головного лікаря Авдіївської центральної міської лікарні: На зараз стан жінки важкий.

Жінка без свідомості.

Продовжує отримувати інтенсивне лікування.

Жінка буде переведена з нашого лікувального закладу до реанімаційного відділення клінічної лікарні №3 міста Краматорськ.

Кореспондентка: Нагадаю, вчора працівниця Авдіївського коксохімічного заводу отруїлася хімічними речовинами.

Начальник зміни Дмитро Шпарьов намагався її врятувати, і втратив свідомість.

Його сьогодні перевели до терапевтичного відділення.

Дмитро Шпарьов, начальник зміни Авдіївського коксохімічного заводу: Операторка пішла усувати несправність обладнання сама.

Зазнала токсичного отруєння.

Що це отруєння, я навіть не підозрював.

Спустився до людини, почав її піднімати.

Побачив ознаки задухи.

Спробував витягнути нагору і сам знепритомнів.

Отямився в лікарні вже.

Віталій Ситник, заступник головного лікаря Авдіївської центральної міської лікарні: Він ще потребує і дообстеження.

Будемо оцінювати ситуацію в динаміці.

Він буде отримувати лікування, тому що ті гази, які, на жаль, вдалось йому вдихнути, і вони мають свою токсичну дію і на головний мозок, і на печінку, і на нирки.

Кореспондентка: Директор з охорони праці Авдіївського коксохімічного заводу Володимир Грідяєв телефоном повідомив, проводять службове розслідування щодо випадку отруєння.

Володимир Грідяєв, директор з охорони праці Авдіївського коксохімічного заводу: Разгерметизировался сальник насоса.

Танспортируемая жидкость попадала в помещение насосной.

Аппаратчик спустилась в насосную для того, чтобы закрыть задвижку на трубопроводе, чтобы исключить попадание жидкости в насосную.

В настоящее время работает комиссия, проводит расследование, разбираемся.

Последствия аварии ликвидированы.

Угрозы для работников и для жизни нет.

Кореспондентка: З'ясовує обставини отруєння і обласна прокуратура.

Дмитро Панасенко, начальник Авдіївського відділу Красноармійської місцевої прокуратури: За вказаним фактом до єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення.

Стаття передбачає порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.

Кореспондентка: Покарання за цією статтею від штрафу 1700 гривень до обмеження волі на три роки».

«Двох військових поранено на передовій.

Бойовики українські позиції до вечора обстрілювали 11 разів.

Ведуча: Двох військових поранено на передовій.

Бойовики українські позиції до вечора обстрілювали 11 разів.

Найбільше в Приазов'ї, повідомила представниця пресцентру Об'єднаних сил Світлана Халімоненко.

По укріпленнях поблизу Водяного, Широкиного цілили з заборонених мінометів, озброєння БМП, протитанкового ракетного комплексу, гранатометів і кулеметів».

«Що таке “формула Шайнмаєра” тлумачать перехожим в центрі Києва представники громадянського руху “Відсіч”.

Ведуча: Що таке “формула Шайнмаєра” тлумачать перехожим в центрі Києва представники громадянського руху “Відсіч”.

Напнули намет, роздають брошури і розказують людям, як самі її розуміють.

Кажуть, ніяка політична сила їх не фінансує, а гроші на акцію збирали самотужки.

Що розповідають і як сприймають таке просвітництво слухачі?.

Михайло Ткаченко, житель Києва: Ви намазалися от так, і говорите “поганий Зеленський”.

А Порошенко де був? Де Порошенко? Торгував з Росією, “ДНР” і “ЛНР”.

Кореспондентка: Киянин Михайло Ткаченко сперечається про вибори на окупованих територіях Донбасу з організаторами кампанії “Червоні лінії”.

Михайло Ткаченко: Дав пояснення президент, що ніяких там виборів не буде до тих пір, поки не буде кордону, не буде української влади.

Кореспондентка: Встановив намет громадянський рух “Відсіч”.

Протягом трьох днів тут пояснюватимуть киянам, що таке “формула Штаймаєра”.

Катерина Чепура, представниця громадянського руху “Відсіч”: Ми зіткнулися з тим, що вони просто не знають, що це таке.

І ми вирішили максимально просто от роз'яснити на пальцях, що буде відбуватися далі, якщо “формула Штайнмаєра” таки буде ратифікована Верховною Радою.

Кореспондентка: Розповідати про “формулу Штайнмаєра” планують ще в 20 регіонах України.

На запитання, хто фінансує акцію, представник руху Михайло Свистович відповідає так:.

Михайло Свистович, представник громадянського руху «Відсіч»: Ми скидувалися своїми грошима і надрукували ці газети.

Кореспондентка: Людям пропонують брошури, для киян надрукували близько 50 тисяч екземплярів.

Алла Ткач, жителька Києва: Я зовсім не підтримую відвід військ наших.

За цю землю наші діти гинули, проливали кров.

Як можна цю землю залишити?.

Кореспондентка: Михайло Свистович — один із інформаторів у наметі.

Каже, співпрацюють з рухом опору “Ні капітуляції!”.

Наводить приклад того, що розказує людям.

Михайло Свистович: “Формула Штайнмаєра”, це фактично пропозиція змінити черговість кроків по виконанню мінських угод.

Там спочатку іде припинення вогню, розведення сторін, потім поновлення банківської системи, податкової, все.

І лише передостаннім пунктом ідуть вибори.

Капітуляція “формули Штайнмаєра” в тому, що ми погоджуємося на вибори до того, як там буде встановлений контроль український над цими територіями.

Кореспондентка: “Формула Штайнмаєра” — це пропозиція президента Німеччини, колишнього міністра закордонних справ Франка Вальтера-Штайнмаєра, яку він оголосив на зустрічі в нормандському форматі у 2015 році.

Згідно з нею, Донбас тимчасово здобуває особливий статус у день виборів на окупованих територіях.

А коли ОБСЄ засвідчить легітимність цих виборів, закон про особливий статус остаточно набуде чинності.

Президент Володимир Зеленський пояснював: вибори на окупованих територіях Донбасу відбудуться тільки за українським законодавством, тільки коли російські війська вийдуть з окупованих територій, а Україна встановить контроль над кордоном із Росією».

«Елладська церква визнала автокефалію Православної церкви України.

Ведуча: Елладська церква визнала автокефалію Православної церкви України, першою з-поміж 14 помісних церков світу.

За це проголосував собор ієрархів у Афінах.

“За” було 72 учасника, семеро просили рішення відтермінувати.

Елладська церква — одна з найбільших православних церков світу.

Вважається у Греції державною.

Митрополит Київський і всієї України Епіфаній подякував за визнання.

Тепер українські священники можуть правити службу разом із представниками Елладської церкви, зокрема, на рівних співслужитимуть і обидва предстоятелі.

Торік 15 грудня об'єднавшись, Київський патріархат, Автокефальна церква та частково Українська церква підконтрольна Московському патріархату створили єдину православну церкву України.

Предстоятелем обрали Митрополита Епіфанія.

6 січня цього року в Стамбулі Вселенський патріарх Варфоломій передав йому Томос про автокефалію, тобто про незалежність автокефальної церкви України».

«На вірність Україні присягли курсанти ліцею імені Богуна і вперше курсантки.

Ведуча: На вірність Україні присягли курсанти ліцею імені Богуна і вперше курсантки.

Раніше дівчатам сюди було зась.

Брали на навчання тільки хлопців.

Відтепер разом готуватимуть до служби і тих, і тих.

Чому вирішили в майбутньому йти до війська ліцеїсти та ліцеїстки.

Кореспондент: 300 курсантів київського ліцею імені Івана Богуна присягли на вірність українському народові.

Минуло півтора місяці навчання.

Попереду ще маже два роки.

Один із ліцеїстів Данило Слобожан вирішив піти стопами свого батька — ветерана АТО.

Данило Слобожан, курсант ліцею імені Івана Богуна: Я нарікаю себе стати військовим.

І я даю сам собі обіцянку, що я продовжу справу свого батька і буду захищати свою країну.

Не зараз.

Зараз рано.

Я думаю через декілька років, років так у 19, я думаю, уже можна буде.

Кореспондент: Батько Данила — учасник бойових дій на Донбасі, боєць Національної гвардії.

Зараз заступник військового комісара.

Вадим Слобожан, заступник військомата з територіальної оборони Васильківського району Київської області: Разом з ним поїду.

Я тільки прийму це за честь — воювати з сином в одному підрозділі.

Кореспондент: У 53-х ліцеїстів, які сьогодні слали присягу, батьки воювали або зараз воюють на сході України.

Цього року вперше тут присягають дівчата.

Їх загалом 20.

Олег Макітренко, командир роти, старший офіцер-вихователь: У військах вони можуть, ну саме перше, це інженерні всі абсолютно всі.

Тобто зв'язок, інженерне обладнання, це на різні факультети можуть вступати.

Ось, але є і дівчата, у яких командирські якості.

Тобто у дівчат відкрита дорога до всього.

Зараз гендерна рівність і, я вважаю, що право має кожен на свою реалізацію.

Кореспондент: Одна із ліцеїсток Ангеліна Сергієнкова провела для нас екскурсію казармою, в якій живуть дівчата.

Ангеліна Сергієнкова, курсантка ліцею імені Івана Богуна: У нас висить парадна форма.

Ця, у якій ми були сьогодні.

Ми в ній були одягнені.

Це наша повсякденна форма і спортивна форма.

У повсякденній формі ми ходимо на уроки, а у спортивній ми займаємося на зарядці зранку і на фізкультурі.

Кореспондент: Ангеліна також показує спортивну зону з тренажерами.

Ангеліна Сергієнкова, курсантка ліцею імені Івана Богуна: Увечері, коли у нас залишається вільний час, ну ми можемо позайматися на тренажерах, у нас от є скакалка.

Кореспондент: Дівчина розповідає, ще кілька років тому не планувала вступати у військовий ліцей.

Але її вибір зумовила війна.

Ангеліна Сергієнкова, курсантка ліцею імені Івана Богуна: Я більше поглибилася у воєнні конфлікти нашої держави і зрозуміла, що також хочу захищати нашу Україну, хочу стати справжнім офіцером.

Немає такого, що дівчата чогось не можуть.

І ми можемо зробити все навіть краще ніж хлопці.

Кореспондент: За даними Міністерства оборони України, майже чверть особового складу Збройних сил — це жінки».

«Майже дві тисячі майбутніх моряків одночасно склали присягу в Херсоні у Державній морській академії.

Ведуча: Майже дві тисячі майбутніх моряків одночасно склали присягу в Херсоні у Державній морській академії.

Таке свято, що називається “Естафета морських поколінь”.

Щодня вчилися марширувати на послугу академії, складали присягу на набережній парку Слави.

Подивитися на це прийшло більше тисячі глядачів.

Серед новобранців 20 приїхали з анексованого Криму.

Навчаються в академії й іноземці.

Зокрема, з Нігерії, Єгипту, Гани.

Загалом їх 112 студентів».

«Хлопці та дівчата грали у футбол на турнірі у Івано-Франківську.

Ведуча: Хлопці та дівчата зійшлися на одному полі у Івано-Франківську, щоб позмагатися за перемогу на всеукраїнському турнірі з футболу.

Змагалися не між собою, а грали в змішаних командах.

Організатор каже, так хотіла довести, що футбол може бути грою не тільки чоловічою.

Самі ж учасники зізналися, хлопці та дівчата поводяться на полі таки по різному.

Як? Дивіться далі.

Кореспондент: Команда П'ятницького ліцею програла Франківській дитячій юнацько-спортивній школі з рахунком 1:5.

13-річна Тетяна Пастернак засмучена програшем.

Розповідає, що грає у футбол, каже, з хлопцями ганяти м'яч легше.

Тетяна Пастернак, учасниця: Якщо навіть поранити хлопця, він нічого не скаже, а дівчата зразу будуть робити істерики.

Це уже безпечніше.

Кореспондент: Ігор Гавадзін грає у футбол у змішаних командах уже рік.

Був на таких турнірах у Німеччині.

Каже: у грі з дівчатами поступаєшся, аби не травмувати їх.

Хлопцям в змішаній команді грати складніше.

Ігор Гавадзін, учасник: Коли в тебе є своя команда, ви вже зіграні, кожен знає кому, як.

А коли ти так, як я був в Німеччині, нас взагалі поділили з різними дівчатами, хлопцями, і взагалі не знати нікого.

Складалися там хотіли зліпити два паса, нічого не получалося.

Коли є своя команда, то легше грати, ніж змішано.

Кореспондент: За правилами турніру, у складі команди 10 чоловік, кожна п'ятірка грає 1 тайм, який триває 5 хвилин.

За словами організатора турніру Олександра Фомічова, це соціальний футбол.

Олександр Фомічов, організатор турніру: В нас сьогодні дві ліги і правила особливі, тому що ми хочемо заохотити так, щоб приїжджаючи на футбольний талант проводила час на полі, а результат спільний, так, тобто кожна дитина, або доросла людина, проводить однакову кількість часу, але вболіває за своїх в першому таймі, а потім в другому.

Кореспондент: Сьогодні заключний день турніру, завтра для учасників проведуть кілька майстер-класів».

У випуску за 12 жовтня повідомлялося про всі важливі теми дня.

Ця публікація підготовлена за рахунок фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.

Зміст даної публікації є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.

ГО «Детектор медіа».