Українські зірки діляться курйозними історіями про переїзд до Києва, ілюструючи розповідь архівними фото.
Зірка та креативний продюсер проекту″Великі Вуйки″ Юрій Горбунов перед стартом серіалу запустив флешмоб #підкорювачікиєва та закликав всіх бажаючих ділитися у соцмережах своїми історіями про життя у столиці.
У новому проекті каналу ″1+1″ вже відомі глядачеві гуцули із культового серіалу ″Останній москаль″ переїжджають до Києва.
За словами Юрія Горбунова, курйозні пригоди вуйків у столиці змусили його згадати і про свій переїзд з Івано-Франківська до Києва та смішний випадок на вокзалі головного міста України.
″У 17 років я приїхав у Київ вступати до театрального інституту.
Це була моя перша пригода зі столицею.
Бо на вокзалі ми з друзями одразу потрапили у смішну історію.
Коли до нас підійшли хлопці і сказали, що всі, хто приїжджають до Києва, повинні купити звичайні листівки, які продавалися в ларьках за три копійки, ми купили у них за три рублі.
Але ще тоді я закохався у Київ без заперечень.
І все, що відбувалося в Києві, я сприймав з великою цікавістю і задоволенням.
Як, власне, і сьогодні″, — пожартував Юрій під час допрем’єрного показу серіалу.
Популярні новини зараз.
Матір Заворотнюк помітили у моторошному місці: молилася з останніх сил.
"Я припинила виходити з дому": онкохвора Заворотнюк розповіла про серйозні проблеми з психікою.
Плаский живіт без тренувань: експерти назвали найкращі продукти для схуднення.
Сенцов розставив всі крапки в братстві з Росією: "У мені немає ні краплі української крові".
Показати ще.
До флешмобу #підкорювачікиєва долучилися Дмитро Шуров, Михайло Поплавський, Фагот, Святослав Гринчук та інші українські зірки, які у соціальних мережах поділилися власними смішними, мотивуючими та курйозними історіями, що сталися з ними під час підкорювання найбільшиого українського мегаполісу.
Ректор Київського національного університету культури і мистецтв Михайло Поплавський, який зіграв у серіалі ″Великі Вуйки″ Міністра інфраструктури, розповів своїм підписникам, як йому ще студентом 3 курсу вдалося заробити гроші на перший автомобіль "Жигулі".
″На той час я став видним ″нареченим″ для студенток Інституту культури!″, — написав Поплавський поруч зі своїм студентським фото.
Будучи студентом-третьокурсником я купив машину – «Жигулі».
⠀ Перший великий заробіток у столиці отримав ще на третьому курсі інституту.
Тоді я очолював об’єднані студентські будівельні загони міста Києва в Тюменській області.
⠀ З тюменськими трестами ми дійшли такої згоди: якщо вони будуть задоволені роботою, то, крім офіційної зарплатні, мені віддячать ще й кожухами (на той час вони були надійним вкладанням коштів).
Так от, я заробив сто модних на той час і дорогих (по 500 карбованців штука) кожухів.
⠀ Якусь частину з них я продав у Києві, зрештою заробив «купу» грошей.
Саме тоді в мене, студента-третьокурсника, з’явилася моя перша машина – «Жигулі 21-03» зеленого кольору.
⠀ На той час я став видним «женихом» для студенток Інституту культури! ⠀ Взяв участь у флешмобі #підкорювачікиєва від @1plus1_ua ⠀ #підкорювачікиєва #флешмоб #великівуйки.
Відомий музикант та фронтмен гурту Pianoбой Дмитро Шуров згадав про свою маленьку ″аферу″ студентських років у богемному на той час барі ″У Еріка″ на вулиці Льва Толстого.
″Я вступив у Київський лінгвістичний університет в 1999 році.
Як всім студентам пострадянського простору, стипендії не вистачало ні на що, а хотілось мати кишенькові гроші.
Єдине, що я вмів на пристойному рівні — грати на піаніно.
Я весь час грав вдома, в інституті, в актових залах і також у двох панк-гуртах.
Джазові кола, в яких я тоді обертався, допомогли мені час від часу також грати у богемному барі "У Еріка" на Льва Толстого (хто пам'ятає?).
За вечір музикантам бар виставляв один бокал пива, далі треба було купляти — цього дозволити собі не міг, тому брав у рюкзак 2-3 пляшки пива з ларька й підливав собі та іншим весь вечір.
Так тривало кілька місяців.
Одного разу рюкзак впав на підлогу, і всі 3 пляшки розбились, створивши велику калюжу пива.
Афера була розкрита, й більше мене грати до ″Еріка″ не запрошували… Десь у той час про мою гру почув Юра Хусточка та запросив на репетицію з молодим, але перспективним гуртом ″Океан Ельзи″, — написав Дмитро Шуров у Facebook та запостив архівний знімок з тих часів.
Я вступив у Київський лінгвістичний університет в 1999 році.
Як всім студентам пострадянського простору стипендії не...
Geplaatst door Pianoбой Дмитрий Шуров op Woensdag 16 oktober 2019.
Ведучий ТСН Святослав Гринчук теж поділився архівною фотографією, з часів, коли він тільки переїхав до Києва зі Львова.
″У Київ уже всерйоз і надовго я переїжджав на початку 2010-го.
Мав з собою лише рюкзак, 60 відсотків якого займали спальник і велика подушка у вигляді скибки кавуна.
Це така, знаєте, колоритна, але зовсім не потрібна вам деталь.
Десь тиждень перекантувався із кавуном у друзів, потім винайняв кімнату.
Ну і поїхав в цю урочисту мить погуляти біля знаменитого монументу ″Батьківщина-Мати″.
А орієнтувався у місті я тоді ще гірше, ніж зараз″, — написав під фото Гринчук та далі розповів веселу історію, як заблукав у пошуках скульптури.
А знайти дорогу до метро йому допомагала майбутня дружина — вона вдома у Львові відкрила карту Києва та телефоном розповідала, як знайти метро.
Пам'ятаєте отой концерт "Металіки" в Києві, після якого вони, начебто, зареклися сюди коли-небуть повертатись? Тоді ще...
Geplaatst door Святослав Гринчук op Woensdag 16 oktober 2019.
Відомий музикант із гурту ТНМК Олег Фагот Михайлюта під хештегом #підкорювачікиєва поділився історією про першу зйомну квартиру: ″Коли ми приїжджали у Київ, зазвичай знімали квартиру на багатьох.
От так у нас якось була 2-кімнатна квартира, яку ми знімали всімох і жили по черзі″.
поки я катався по горах, тут виявився флеш-моб , історія трохи смішна, тож велкам).
Коли ми приїжджали у Київ, зазвичай...
Geplaatst door Олег Михайлюта op Vrijdag 18 oktober 2019.
Долучилися до флешмобу також актори серіалу ″Великі Вуйки″ Артур Логай, Арам Арзуманян, Інна Приходько і Наталія Корецька.
Артур Логай розповів, що переїхав до Києва із Мелітополя у Києва у 2013 році.
До столиці його привело нестримне бажання змін у житті.
І хоча ряд подій перешкоджали цьому: друзі та рідні відмовляли, квитків на потяг не було, майже забутий у вагоні рюкзак з останніми 800 грн у ньому, але за шість років Київ став для Артура справжнім домом.