Раскрыта правда о торговой марже для табачных изделий: детали нового закона

Верховная Рада приняла законопроект, который изменит все для оптовых и розничных торговцев.

Про це пише Костянтин Красовський у матеріалі на сайті Українського центру контролю за тютюном.

4 жовтня 2019 року Верховна Рада ухвалила законопроект №1049, який законодавчо встановив торгову маржу для тютюнових виробів.

Вона становить 7% для оптових торговців та 13% для роздрібних торговців від встановленої виробником або імпортером максимальної роздрібної ціни.

Як повідомляють джерела в Комітеті Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, дана спроба перерозподілу фінансових потоків в тютюновій галузі могла бути зроблена в інтересах деяких оптово-роздрібних компаній[1].

Асоціація «Укртютюн» повідомила, що ухвалення цього законопроекту додатково підвищить ціни на сигарети на 7 гривень за пачку[2].

Давайте перевіримо їх розрахунки, але спочатку розберемося що таке «максимальна роздрібна ціна» (МРЦ).

Відповідно до Статті 220 Податкового кодексу України (ПКУ), це ціна, яку визначає виробник або імпортер (і він також може двічі на місяць змінювати цю ціну в будь який бік) і яка друкується на нижній стороні кожної пачки сигарет.

Виробники офіційно інформують державні органи про встановлені МРЦ і ці ціни публікуються на сайті ДФС http://sfs.

Хоча ці сторінка називається «Інформація про максимальні роздрібні ціни виробників та імпортерів підакцизних товарів (продукції)»там наводиться інформація виключно про сигарети.

Чому саме так, ми поговоримо трохи нижче.

Зауважимо, що зазначена «максимальнароздрібна ціна» не є остаточною, бо відповідно до Статті 213.1.9 Податкового кодексу України (ПКУ) суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі мають сплачувати додатковий акциз, який йде не в Державний, а в місцеві бюджети.

Статтею 215.3.10 ПКУ визначено, що розмір цього «місцевого акцизу» становить 5% від їх ціни, а інструкція ДФС визначає, що цей «місцевий акциз» має додаватися до МРЦ.

В серпні 2019 року відповідно до даних Державної служби статистики середня роздрібна ціна пачки з 20 сигарет становила приблизно 36 гривень.

Враховуючи 5% роздрібний акциз, середня МРЦ становить 34,3 гривні.

Згідно законопроекту №1049, 20% цієї ціни має становити сумарна торгова маржа, що наразі становить 34,3*0,2=6,9 гривні.

Якщо, як заявляє «Укртютюн» запровадження такої маржі підвищить ціну на 7 гривень, то це означає, що наразі торгівля взагалі нічого не отримує.

Можуть зауважити, що з 1 січня 2020 року акциз на тютюнові вироби зростає на 20% або до 24,27 гривень за пачку.

Наразі акциз становить 20,23 гривні, тобто з урахуванням ПДВ податок зросте на 4,7 гривні, а середня МРЦ з урахуванням інфляції має зрости до 40 гривень за пачку.

20% торгової маржі від 40 гривень – це 8 гривень.

Очевидно, що прогноз «Укртютюну» про додаткове зростання цін на 7 гривень завдяки законопроекту №1049 є дуже завищеним.

Цим прогнозом виробники просто хочуть виправдати зростання цін на сигарети для збільшення своїх прибутків.

В останні роки ціни на сигарети в Україні ростуть вище ніж ставка акцизу навіть з урахуванням інфляції.

Наприклад, з 1 липня 2019 року акциз на пачку сигарет зріс з 18,56 гривень до 20,23 гривень.

З урахуванням інших податків ціна мала зрости на 2 гривні.

Проте, якщо поглянути на декларації про максимальні роздрібні ціни на сайті ДФС http://sfs.

ua/cigars, можна побачити що деякі виробники починаючи з травня щомісяця збільшували ціну більшості свої марок сигарет на 1 гривню, тобто на 6 гривень за 6 місяців.

Проте повернемося до більш загального питання:.

Навіщо взагалі запроваджена «максимальна роздрібна ціна»?.

Наразі сигарети є єдиним товаром в Україні, на який запроваджено МРЦ.

Держава відповідно до статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», карає тих роздрібних торговців, хто продає сигарети за вищими за встановлені ціни (тобто визначена виробником МРЦ + 5%), і мінімальний штраф становить десять тисяч гривень.

Запровадження МРЦ було обґрунтовано тим, що відповідно до статті 221 ПКУ обчислення сум податку з тютюнових виробів здійснюється одночасно за адвалорними (відсоток від ціни) та специфічними (сума на одиницю продукції) ставками, а стаття 214 ПКУ визначає, що у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування вартість реалізованого товару за встановленими виробником або імпортером МРЦ.

Проте наразі розмір адвалорного податку (12%) визначено (стаття 215.3.2 ПКУ) лише до сигарет.

Саме тому МРЦ встановлюються виключно для сигарет.

Як зазначено в статті 221 ПКУ, при визначенні податкового зобов’язання на сигарети сума акцизного податку, обчислена одночасно за встановленими адвалорною та специфічною ставками акцизного податку, не повинна бути меншою встановленого мінімального акцизного податкового зобов’язання.

Розмір мінімального акцизного податкового зобов’язання встановлює стаття 215.3.3 ПКУ і наразі він становить 20,23 гривні.

Встановлені в пунктах 215.3.1 та 215.3.2 розміри адвалорних та специфічних ставок акцизного податку, такі, що на всі сигарети з МРЦ менше 42,56 гривень (або ціною 44,69 гривень у роздріб) акциз дорівнює мінімальному зобов’язанню.

За даними Держстату, у серпні 2019 року середня роздрібна ціна сигарет преміум-класу становила 44,44 гривні.

Це означає, що мінімальне зобов’язання не поширювалося навіть на половину найдорожчих сигарет, які займають приблизно 15% ринку.

Тобто фактично адвалорний акциз НЕ сплачувався з 93% наявних на ринку сигарет.

І для найдорожчих сигарет зростання сумарного акцизу завдяки адвалору було мізерним, наприклад, для сигарет, які в кіоску мають ціну 50 гривень за пачку, акциз на пачку зростає лише на 0,61 гривню, або на 3%.

Загалом, існування адвалорного акцизу забезпечує менше 1% загальних надходжень Державного бюджету від тютюнових акцизів.

Законодавче регулювання торгової маржі, запроваджене законопроектом №1049, суперечить основним принципам вільного ринку бо створює певні переваги одним компаніям за рахунок інших.

Але так само суперечить принципам вільного ринку існування МРЦ.

Такі ціни дозволяють тютюновим корпораціям штучно підтримувати попит на свою смертельну продукцію, змушують державу витрачати ресурси на контроль МРЦ і зменшують прибутки оптових та роздрібних торговців.

Якщо справжньою метою законопроекту №1049 був захист працівників торгівлі, то для цього набагато краще повністю скасувати МРЦ на сигарети.

Пропонується змінити схему акцизного оподаткування сигарет наступним чином: Максимальні роздрібні ціни та 12% адвалерний податок на сигарети скасовуються.

Специфічний податок на сигарети встановлюється на рівні чинного мінімального акцизного податкового зобов’язання (яке має щорічно зростати на 20% відповідно до вже ухваленого законодавства).

Для компенсації деяких втрат зумовлених ліквідацією адвалорного акцизу пропонується додатково щорічно з 1 липня кожного року збільшувати ставку специфічного акцизу на рівень інфляції , як це вже було зроблено з 1 липня 2019 року.

На сигарети продовжує поширюватися роздрібний місцевий акциз, який наразі сплачується з інших тютюнових виробів, як відсоток від фактичної ціни (так само як ПДВ).