/https%3A%2F%2Fecotown.com.ua%2Fupload%2Fiblock%2Feda%2F73a%2F1.jpg)
Український стартап розробив безшумний вітрогенератор, що може живити два будинки
Вітряки, створені українським стартапом Sirocco Energy, працюють практично безшумно.
Тому підходять для встановлення біля житлових будинків.
Українці вже отримали з США замовлення на покупку двох установок.
Зараз американські клієнти тестують параметри вітру на майданчиках, на яких вони планують розмістити вітряки.
Як пише газета Факти, створення унікального вітряка почалося з новаторської ідеї, яка прийшла в голову інженеру Олександру Приймаку кілька років тому: він хотів зробити паркан, який би виробляв електроенергію.
Тобто одна і та ж конструкція повинна служити і парканом, і вітряком.
Для цього слід було зробити його зі спеціальних лопатей на шарнірах.
Вітер приводить їх в рух, завдяки чому виробляється струм.
Такі незвичайні вітряки можна було б встановлювати й на фасадах будинків.
Ключову інженерну ідею, закладену в цьому проекті, Олександр втілив в новаторський вітряк з кількох десятків лопатей.
«Це був дуже тернистий шлях.
Коли прийшла ідея забору-вітряка, я жив в Луцьку.
Працював на одному з підприємств, отримував невелику зарплату.
Звернувся приблизно в десять фірм міста з пропозицією взяти участь в реалізації мого проекту.
Компаніям, які займаються вуличною рекламою, пропонував встановити на їх білбордах вітряки моєї конструкції, щоб вони виробляли електроенергію для підсвічування рекламних щитів в темний час доби.
У кращому випадку мені пропонували: «Зробіть першу установку з урахуванням наших побажань, а ми подивимося, як вона працює, і, можливо, станемо у вас замовляти».
Мені це не підходило.
І все ж пошук партнерів приніс користь: я дізнався про луцького конструктора Василя Сливу, який будував вітрогенератор традиційної конструкції.
Василь розповів мені багато важливої інформації про вітряки.
Більш того, цей талановитий чоловік виділив місце в своєму цеху, щоб мені було де будувати прототип свого вітряка.
Цех оснащений всім необхідним для роботи з металом.
Я міг всім користуватися.
Обговорював з Василем кожен крок по створенню вітряка.
Завдяки цьому вдалося заощадити багато часу, грошей і уникнути цілої низки технічних помилок», – розповідає Олександр.
Олександр зробив установку і шукав в Інтернеті відомості про можливі інвесторів.
Натрапив на сайт організації Greencubator, підписався на її розсилку і незабаром отримав запрошення на найбільший в Європі конкурс розробок, спрямованих на захист навколишнього середовища, Climatelaunchpad.
Участь у конкурсі відіграла важливу роль у долі проекту.
Розробка пройшла в національний фінал і викликала жвавий інтерес.
Хоча в європейський фінал вона не пройшла, на наступний день Олександр зустрів людей, які погодилися інвестувати в проект.
«Вийшло так, що на наступний день після національного фіналу в Одесі проходив форум технологічних проектів Black Sea Summit.
Greencubator забезпечив нас безкоштовними квитками на цю виставку.
Там я познайомився з Анною Безбородовою, співзасновником організації DIY Lab, яка займається підтримкою стартапів.
Забігаючи вперед, скажу, що згодом вона стала моєю дружиною.
Анна докладно розпитувала мене про новаторський вітряк і через кілька днів повідомила, що мені нададуть тисячу доларів на будівництво більш досконалого прототипу.
Це дозволило мені за два місяці в цеху у Василя Сливи зробити вдосконалений прототип, і я відразу ж повіз його на виставку з відновлюваної енергетики, що проходила в Києві».
Згодом Олександр переїхав до Києва, де і був створений промисловий зразок вітряка.
Важливо, що на проект вдалося отримати грант Європейського банку реконструкції і розвитку в розмірі 27 тисяч євро.
За ці гроші зробили повний набір технічної документації для випуску вітрогенератора.
Роботу вітряка тестували на даху одного з офісних центрів Києва.
Розмістили фото і відео випробувань в Інтернеті.
Але остаточний варіант розрахований на те, щоб встановлювати вітряк біля будівель.
Втім, потенційні споживачі виявляють інтерес до можливості розміщувати його на даху.
Вітрогенератор розрахований на 20-25 років роботи.
Раз на три-чотири роки потрібно проводити технічний огляд та замінювати зношені деталі – перш за все, ролики, за допомогою яких лопаті рухаються по напрямних рейках.
«Обсяг виробленої електроенергії залежить від швидкості вітру, а вона постійно змінюється.
Але існує правило: якщо, наприклад, на забезпечення потреб вашого будинку потрібно два кіловати електроенергії, то вітряк слід ставити приблизно в три рази потужніший.
Якщо цього все ж виявиться мало, можна буде підвищити потужність вітрогенератора, збільшивши площа і кількість лопатей».