Трансплантація органів і рукавички, що "говорять": винаходи українців, про які чули не всі

Перша у світі трансплантація нирки.

31 березня 1933 року до хірургічного відділення Херсонської міської лікарні надійшла 26-річна хвора з отруєнням.

Попри всі лікарські процедури, її стан із кожним днем усе погіршувався.

Тоді було вирішено зробити неймовірний крок – пересадити їй нирку.

Було вирішено використати нирку 60-річного чоловіка, який помер від перелому основи черепу.

Під місцевою анестезією на правому стегні хворої сформовано ложе для донорської нирки.

Так, 3 квітня 1933 року о 21 годині в хірургічному відділенні Першої міської лікарні в місті Херсон уперше у світовій медичній практиці була здійснена клінічна трансплантація нирки хірургом родом із чернігівської глибинки Юрієм Вороним.

Пересаджена нирка включилася у кровообіг і навіть почала функціонувати.

Й хоча хвора через 48 годин померла, ця операція стала початком нової ери в історії медицини.

Юрій Вороний у повоєнні роки здійснив ще чотири подібні операції.

Хоча в ті роки лікарі ще не мали фундаментальних знань з імунобіології та трансплантаційного імунітету, це дало поштовх для розвитку світової трансплантології.

"Українець, який підняв землян у небо...".

У 1937-1939 роках, працюючи у Харківському авіаційному інституті, український конструктор Архип Люлька створив конструкцію першого у світі двоконтурного турбореактивного двигуна.

1941 р.

він запатентував свою схему, але на той час не було можливостей для практичної реалізації винаходу – це стане можливим тільки у 60-ті роки XX ст.

Усвідомлюючи складнощі, Архип Михайлович запропонував двигун, заснований на більш простій одноконтурній схемі.

Але і цей проект випередив свій час, не маючи аналогів.

Слід зазначити, що і на сьогоднішній день двоконтурна схема турбореактивного двигуна є головною схемою сучасних двигунів як військової, так і цивільної авіації.

Розробки українського конструктора використовувались для космічних програм, а створені ним технології по сьогоднішній день широко застосовуються у всіх галузях світового авіабудування.

Засіб лікування стафілококу, який не має аналогів.

2005 року науковці з Інституту мікробіології і вірусології НАН України ім.

Заболотного створили новий антибіотик, який має високу активність до всіх видів стафілокока.

За своїм хімічним складом цей препарат не має аналогів у світі.

Батумін діє на всі види стафілококів, навіть ті, на які перестали впливати інші препарати.

Дослідження тривали протягом 30 років.

Невдовзі після завершення розробок, 1 грудня 2005 року, відбулася презентація антибіотика у посольстві Бельгії в Україні.

Батумін був проданий у королівство, де й було розпочато його масове виробництво.

Enable Talk: рукавичка, що дозволяє "говорити" без слів.

Рукавичку, яка "говорить", інакше кажучи, призначена для перекладу мови жестів на слова винайшли четверо українських студентів.

Проєкт пристрою для людей із обмеженими можливостями слуху та мови розробили українські студенти комп'ютерної академії з команди Quad.

Розробка пристрою тривала близько пів року.

Пристрій виглядає як дві рукавички, оснащені датчиками – вони відстежують стан рук і передають дані на мобільний пристрій.

Далі спеціальна програма перетворює жести у слова і речення.

Для створення рукавичок, які могли б розпізнавати мову жестів, знадобилися декілька сенсорів, включаючи гнучкі.

Виріб оснащений акселерометром, гіроскопом і компасом для визначення свого положення в просторі, а також гнучкі сенсори, які відслідковують згинання пальців.

Усе це, разом із програмним забезпеченням для комп'ютера й смартфона, дозволяє Enable Talk переводити мову жестів на голосові повідомлення.

Розробка Enable.

Talk здобула перемогу на міжнародному конкурсі студентських студентських технологічних проєктів Imagine Cup 2012, який організовує Microsoft, у номінації "Розробка програмного забезпечення".

А журнал Time вніс її до списку кращих винаходів 2012 року.

У виставковому центрі, де проходить Imagine Cup, серед студентів із усього світу, співробітників Microsoft і суддів звучать вигуки: "Ви бачили проєкт українців? Вони створили рукавички, які переводять жести німих у голос.

Це вражає!".

Порятунок дітей і тварин у замкненому просторі.

2019 року наймолодша винахідниця України отримала державний грант у пів мільйона гривень на власний винахід.

Учениця Малої академії наук Анастасія Кононенко розробила спеціальний пристрій, що автоматично вмикає клімат-контроль усередині зачиненого авто.

Він призначений для порятунку в першу чергу дітей та тварин, які опинилися в замкненому просторі.

В сонячну погоду температура в машині зростає зі швидкістю понад 1 градус за хвилину.

Основа приладу – датчики температури, руху, звуку та мікроконтролер.

Коли датчик температури спрацьовує, то подає сигнал до мікроконтролера, що автоматично заводить двигун і вмикає клімат-контроль у салоні автівки.

Винахідниця мріє, щоб її розробкою користувались не просто бажаючі, а й безпосередньо встановлювали в авто ще на заводі.

Раніше ми розповідали ТОП-10 цікавих фактів про те, як жили стародавні єгиптяни.