Похорони України. Моніторинг токшоу 11‒15 листопада 2019 року

«Свобода слова» (ICTV), 11 листопада.

«Свобода слова» з Вадимом Карп'яком цього тижня більше, ніж зазвичай, нагадувала брифінг влади: представники певних її напрямків зібралися у студії й розповіли про свої плани на майбутнє.

@video=//www

Біля мікрофона виступали: Руслан Стефанчук, перший заступник голови Верховної Ради України.

Вадим Пристайко, міністр закордонних справ України.

Святослав Вакарчук, лідер партії «Голос».

Сергій Соболєв, народний депутат, заступник голови фракції ВО «Батьківщина».

Віктор Чумак, заступник Генерального прокурора — головний військовий прокурор України.

Михайло Забродський, народний депутат, фракція партії «Європейська солідарність».

Експерти: Віталій Дейнега, засновник фонду «Повернись живим».

Петро Олещук, політолог.

Сергій Гармаш, інтернет-видання «ОстроВ».

Мілан Лєліч, інформаційне агентство «РБК-Україна».

Загалом десять чоловіків.

Першим біля мікрофона виступав Руслан Стефанчук, який розповідав про народовладдя, недопустимі запитання на референдумі та переваги ринку землі.

Наступним до трибуни вийшов Вадим Пристайко і сконцентрувався на нормандській зустрічі.

Зокрема, він заявив, що м’яч зараз на боці Росії й вона фактично загнана в кут.

Описав документ, який на вимогу РФ планують підготувати перед зустріччю (він, мовляв, буде майже пустим і включатиме лише те, чого сторони хочуть досягти під час розмови).

На одразу кілька запитань про можливі нові умови з боку Росії та зрив нормандського формату Пристайко сказав, що якогось прогресу після перемовин досягти навряд чи вдасться, але влада мусить спробувати.

Крім того, він коментував питання звинувачення Росії в міжнародному тероризмі та газових перемовин і підтримки союзників.

Віктор Чумак розповідав про повернення довіри до прокуратури, розслідування військових злочинів в ОРДЛО, відповідальність правоохоронців.

Узагалі, Чумак, мабуть, найчастіше повторював слова «незалежність» та «справедливість» і ділився тим, як складно інколи буває оголошувати підозри працівникам оборонної сфери, проте покарання мусить бути невідворотнім.

Святослав Вакарчук присвятив виступ поясненню ідеї «Голосу» щодо замороження конфлікту (нічого нового він не пояснив).

Також політик згадував про гучне соцопитування на окупованих територіях і переймався, що станеться, якщо жителі ОРДЛО почнуть розказувати, «як нам жити».

Сергій Соболєв, навпаки, ставив «опитування в концтаборі» під сумнів та закликав озвучити й узгодити мирний план країни до поїздки в Нормандію.

І, звісно, член «Батьківщини» критикував можливе відкриття ринку землі, мовляв, після цього почнеться ще страшніша війна.

Михайло Забродський критикував одностороннє виконання вимог агресора, метою якого є просто «дозвіл поговорити».

Разом із тим член «ЄС» визнав, що мінські угоди не мають альтернатив, але їх треба виконувати в оригінальному вигляді, а не в тому, як їх подають тепер.

Таким чином, «Свобода слова», з одного боку, пройшла без ґрунтовних дискусій та обговорень конкретних тем.

Проте, з іншого боку, коротко означила для глядачів, чим нині займаються політики і які їхні позиції з цих питань.

Не найгірший варіант для початку тижня.

«Український формат» (News.

One), 13 листопада.

@video=//www

One, здається, вирішив наслідувати поганий приклад Прямого каналу й додав у свою програму елементи трагікомедії та циркового шоу.

У розмовах про мораторій на продаж землі було все: Кива, який похоронив Україну; Королевська, яка назвала себе хранителькою ґрунтів; народний депутат від «Слуги народу», який побачив вплив Сороса на рідну партію; включення Шарія та проститутки на проданій землі.

Під куполом помістилися: Євгеній Шевченко, народний депутат, «Слуга народу», зірка росТБ.

Наталя Королевська, Ілля Кива, Юрій Павленко, Володимир Кальцев, народні депутати, «Опозиційна платформа — За життя».

Вадим Івченко, народний депутат, «Батьківщина».

Олег Синютка, народний депутат, «Європейська солідарність».

Віталій Купрій, екснародний депутат, колишній партієць «Укропу» та БПП.

Юлія Корзун, працівниця «Страни.

І, здається, всі політичні коментатори у країні: Євгеній Червоненко, Руслан Бортник, Вадим Трюхан, Володимир Удовиченко, Михайло Чаплига, Вадим Карасьов, Олександр Кочетков, Валерій Димов, Олександр Солонтай, Олександр Скубченко.

Загалом 17 чоловіків та дві жінки.

Як ви бачите зі списку вище, News.

One умудрився підібрати 19 гостей так, щоби жоден із них не виявився аграрним експертом, учасником ринку чи представником селян.

Тож локомотивами дискусії довелося стати членам «ОПЗЖ» і Євгенію Шевченку.

За рівнем аргументації вони розподілилися таким чином.

Головним агрономом токшоу став Ілля Кива, який тільки почав свій виступ із цього: «Сегодня, к сожалению, еще раз окончательно убедился в том, что независимой суверенной страны как Украина не сущесвтует.

Я еще раз убедился, что парламентаризма и демократии в нашей стране просто нет.

Сегодня была не продажа земли.

Закон был принят не о продаже земли.

А сегодня были похороны украинского государства и будущего наших с вами детей [...] Зеленая чума уничтожает нашу страну и уничтожает будущее наших детей [...] Они пришли всего лишь-навсего с одной целью: исполнить волю их хазяев, западноамериканских хазяев».

По-перше, Західної Америки не існує.

По-друге, не зрозуміло, чому парламентську процедуру Кива охарактеризував як знищення парламентаризму.

По-третє, невже народний депутат думає, що всі українські діти в майбутньому мріють отримати паї і стати фермерами? Але головне: що за похорони України, якщо це тільки перше читання? І що Кива планує розповідати далі, якщо цю подію депутат уже назвав «самым страшным событием в истории независимой Украины».

Іншими аргументами проти ринку землі у виконанні пана Іллі стали матюки та відсутність перепису населення, а отже відсутність даних про кількість претендентів на купівлю.

За такою логікою, продавати в Україні не можна нічого.

Також політик обурювався, що людям на Донбасі доведеться купувати заміновану та перериту траншеями землю.

І що в цій ситуації змінить мораторій? Людям на Донбасі доведеться… орендувати заміновану землю? А ще були крики про «ЛГБТ-Кабмін» та похід народу в газові камери під веселу музику.

Коротше кажучи, свій вступ в «ОПЗЖ» Кива цією програмою окупив.

Почесною фермеркою News.

One стала Наталя Королевська.

Народна депутатка назвала голосування парламенту «капітуляцією на весь світ».

Це тому, що інші країни мають обіг земель і Україна визнала їхню правоту? Також Королевська прогнозувала, що на проданій землі «построят развлекательные комплексы.

Туда можно смело заказывать проституток, легализовать наркотики и казино».

Усе, що перерахувала народна депутатка, там можна буде влаштувати, хіба що стилізувавши під жнива.

Крім того, членкиня «ОПЗЖ» назвала українців хранителями землі, яку залишили діди.

Сподіваємося, дідівські жигулі пані Наталя теж не продає.

І, звісно, ексрегіоналка доводила, що раніше в парламенті засідали «не самые глупые люди» і вони чомусь не продавали землю.

По-перше, заборона існує лише з 2001 року.

По-друге, Янукович начебто теж обіцяв скасувати мораторій.

По-третє, за такою логікою, Верховна Рада не повинна приймати жодних законів, які не приймали попередні скликання парламенту.

На звання молодшого тракториста наговорив народний депутат від «Слуги народу» Євгеній Шевченко.

Він відстоював скасування мораторію (але без монополій та іноземців), зате розповідав про послаблення фракції Сороса у «Слугах народу» та повернення партії до центристської ідеології.

Так, стоп, а коли «Слуга народу» проголошувала центристську ідеологію?.

На щастя, подібними політиками News.

One не обмежився і провів відеовключення з одразу двома компетентними незалежними аграрними експертами.

Жартуємо, звісно.

Василь Голованов подзвонив Пальчевському та Шарію.

Із коментарів цих двох найближчих до теми програми виявилися розповідь Пальчевського, як він став посеред поля і «приуныл».

Шарій назвав Бужанського «останнім голосом розуму» у «Слугах народу» (це прямо якийсь анекдот).

Також в ефірі сталися одразу кілька неймовірних прикладів соціології.

Наприклад, News.

One опитав про продаж землі людей… на мітингу проти продажу землі.

Прихильникам скасування мораторію слова не дали.

Королевська вирішила, що оскільки на її запитанні у Верховній Раді відреагувало всього троє народних депутатів, то інші «виконували вказівки».

Пізніше народна депутатка попросила підняти руки тих членів аудиторії «Українського формату», які мають гроші на купівлю землю.

Василь Голованов спробував вказати на нерепрезентативність подібного опитування.

Але взагалі це типовий приклад маніпуляцій від політиків.

Справа в тому, що більшість подібних програм платить глядачам за участь у багатогодинних ефірах.

І аудиторія, яка підробляє походами на токшоу, — це точно не та вибірка, яку варто запитувати про платоспроможність.

Друга частина програми стосувалася мирного врегулювання, але стандартні гості, обговорюючи його у сто сорок п’ятий раз, не змогли запропонувати нічого нового.

Хіба що Вадим Карасьов заявив, що санкції з Росії все одно скоро знімуть, тож краще, аби при цьому ще і тривав якийсь дипломатичний процес.

В інший час представник «Європейської солідарності» розповідав про слабку позицію Зеленського, члени «ОПЗЖ» повторювали слово «мир», а ще Юрій Павленко десь між цих усім вирішив, що українські влада готова продавати дітей-сиріт за кордон.

У передмові каналу Медведчука, де виступають Пальчевський, Червоненко або Співак, цього тижня виступав Червоненко.

59-річний чоловіків розповідав, що більшість сучасної молоді хоче бути есбеушниками або податківцями, бо «быть тварью удобно».

А ще казав, що в нормальних людей гроші сховані не в Україні.

Пізніше Червоненко, здається (він інколи дуже погано формулює думки), запропонував Путіну та Зеленському зустрітися в Криму.

І нагадав, що німців ми врешті пробачили після війни.

Чомусь люди, які до цього апелюють, постійно забувають нагадати, що спочатку Німеччина розкаялася, а її військових злочинців віддали під суд.

Зате Червоненко думає, що після Зеленського українці можуть проголосувати за фашистів.

І, звісно, ексміністр не забув «накидати понти».

Він знайшов «людей Сороса» при владі та назвав їх проститутками й особами без минулого.

Потім запропонував зібрати у студії ключових міністрів та старих сильних господарників і щоб кожен презентував свою біографію.

Із кримінальними справами чи без? Наприкінці виступу Червоненко розповів історію про те, як він запитував у старої гвардії, чи готова вона повернутися, замінити нинішню владу і врятувати країну.

Жаль, що ніхто не нагадав колишньому чиновнику, що той усього три місяці тому вже намагався потрапити у владу.

Не пас задніх і ведучий Василь Голованов.

Наприклад, він запитував, чому влада так спішить зі скасуванням мораторію.

І правда, всього ж 17 років минуло.

Також модератор заявляв, що Зеленського обирали повернути окуповані землі, а він, навпаки, продає підконтрольні.

Щоправда, лише сільськогосподарського призначення і поки що лише українцям, але кому потрібні деталі, якщо зривається красиве порівняння? А ще Голованов натякав, що під час зустрічі в нормандському форматі сторонам варто підготувати якийсь документ.

Усі збіги з вимогами Росії випадкові.

Усе це беззмістовне дійство тривало п’ять годин, що News.

One, очевидно, оцінив як занадто коротку тривалість для токшоу.

Тому до програми, крім передмови, додали ще й годинну післямову за участі політичних коментаторів та іншого ведучого.

Ніхто з них, звісно, не спеціалізувався на питаннях землі й чоловіки здебільшого просто повторювали знайомі тези.

Уявіть, що вас попросили вигадати пародію на погані українські токшоу, як вона виглядатиме? По-перше, ця програма повинна тривати не менше, ніж чверть доби.

По-друге, на неї повинні запросити майже два десятки учасників.

По-третє, в шоу має бути чітка тема, але жоден гість у студії не повинен на ній розумітися.

Також бажано, аби під час «дискусії» як аргументи лунали заяви про похорон України, Сороса і проституток.

Для додаткових коментарів ведучий має дзвонити Шарію.

А опитування про ставлення до якихось речей токшоу має проводити прямо на мітингах проти цих самих речей.

Просто як додатковий бонус можна додати годинне інтерв’ю з політиком позаминулої епохи, який критикує сучасну молодь.

Усе це звучить як відверта маячня й ми би самі в неї не повірили.

Якби тільки News.

One не показував таке щотижня.

«Право на владу» («1+1»), 14 листопада.

@video=//www

Як і майже всі інші токшоу тижня, «Право на владу» вирішило присвятити свій ефір земельній реформі.

Щоправда, в «1+1» вийшло не так технократичне обговорення ринкових механізмів, як розмова про політику.

До студії завітали: Микола Стецьків, боєць-доброволець, засновник фермерського господарства «Файна Беррі».

Дмитро Разумков, голова Верховної Ради України.

Юлія Тимошенко, голова фракції партії ВО «Батьківщина».

Юрій Бойко, співголова депутатської фракції партії «Опозиційна платформа — за життя».

Микита Потураєв, народний депутат від фракції партії «Слуга народу».

Артур Герасимов, співголова фракції партії «Європейська солідарність».

Микола Сольський, голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Юлія Клименко, народна депутатка від фракції партії «Голос».

Мар'ян Заблоцький, народний депутат від фракції партії «Слуга народу».

Ігор Палиця, народний депутат, група «За майбутнє».

Роман Лещенко, Уповноважений Президента України із земельних питань, власник агрофірми «Агродар».

Загалом дев’ять чоловіків та дві жінки.

Студійне обговорення розпочав короткий візит Дмитра Разумкова.

Ведуча запитала в нього, чи готовий політик нести відповідальність за скасування мораторію (так), чи задумувався він відмовитися вести засідання парламенту про земельну реформу (ні), чи буде референдум щодо купівлі ґрунтів іноземцями (так, але після прийняття закону).

Ще Разумков визнав, що йому потрібні журналісти, і прокоментував арешт чоловіка Анни Скороход: законопроєкт про землю не підтримало кілька депутатів і ця ситуація просто збіг.

Наступним позицію біля мікрофона зайняв Микита Потураєв і в нього ведуча запитувала загалом схожі речі: чи готова влада до проблем після скасування мораторію, на які компроміси може піти, навіщо українській землі іноземні інвестори? Сам Потураєв напирав на пафос та драму, наприклад, стверджуючи, що мільйони українців померли в холоді та голоді, отримуючи низьку орендну плату за свої паї.

Пізніше він також сказав, що мораторій варто скасувати в пам’ять загиблих під час Голодомору.

Артур Герасимов трохи покритикував спікера, перерахувавши мінуси законопроєкту та сказавши, що він для олігархів.

Але найдивнішим моментом за участі Потураєва та найдивнішим моментом усього шоу стали компліменти «Слуги народу» на адресу Юрія Бойка: «Він видатний діяч Партії регіонів.

Він чудово пам’ятає, як готувалася аграрна реформа за президента Януковича.

Вона була в його передвиборчій програмі.

Навіть пілотна почала реалізовуватися у Дніпропетровській області.

Я тоді консультував місцеву владу.

Прекрасна реформа, ліберальна абсолютно, тоді вся Партія регіонів підтримувала її…».

До останнього слова ніхто не розумів, іронізує політик чи щиро хвалить ексрегіонала.

Бойко й сам спочатку сидів із напруженим виразом обличчям, а потім не витримав і почав сміятися.

Наталя Мосейчук теж віджартувалася: «Бойко не очікував від вас такого.

Ви точно про Бойка? Його виженуть завтра, ліберальна реформа, ви про що?».

Юлія Тимошенко з усіх земельних шоу нашого моніторингу особисто відвідала тільки «Право на владу», тож відпрацювала тут по максимуму.

Наприклад, вона заявила, що іноземці вже можуть купити українську землю.

Звісно, насправді, законопроєкт іще навіть не підготували до другого читання, але не забувайте, з ким ми маємо справу.

Потім Тимошенко вирішила, що всі прийдешні покоління лишаться без землі, всі прибутки отримає «глобальний спекулятивний капітал» (привіт, СРСР), українці стануть рабами та найманцями, а держава втратить суверенітет.

Також народна депутатка, по суті, виграла земельну дискусію та поставила крапку в будь-яких подальших обговореннях: «Землю Господь дав українцям.

І це, до речі, навіть у Біблії написано, що не можна продавати те, що нам не належить.

Нам це не належить.

Це належить людству, це належить нашій нації».

А можна тоді дозволити продавати землю атеїстам? Або тим, хто належить до людства й «нашої нації»?.

Також «Право на владу» надало слово фермеру Миколі Стецьківу.

Він вирішив, що в законопроєкті дозволена занадто велика концентрація землі в одних руках, і закликав створити можливості (зокрема, кредитні) для фермерів та ефективні правила й засоби контролю для ринку.

Відвідав програму й Ігор Палиця.

Політик теж розповідав про можливості для фермерів, але більшість часу приділяв усе ж епатажним заявам.

Наприклад, що обмануті селяни влаштують Коліївщину.

Що Коломойський із 2016 року вже не олігарх.

Тут, звісно, Палиці, як бізнес-партнеру Коломойського, видніше.

Крім цього, чиновник обурювався, що влада розпочала роботу зі зняття недоторканності з народних депутатів, так наче вони якісь злочинці, і просив Дмитра Разумкова не давати активістам ображати депутатів.

Ви би, мабуть, теж так говорили, якби до створеної з вашої ініціативи бурштинової компанії були запитання.

Загалом, окремі гості начебто й намагалися зосереджуватися на фактах, але ближче до кінця ефіру земельне питання все ж звелося до, головним чином, звинувачень.

Можливо, ця тема просто надто заполітизована.

Можливо, на противагу політикам варто було запросити більше незалежних експертів.

Можливо, Наталі Мосейчук варто було жорсткіше зупиняти відвертий популізм у студії.

Якби там не було, глядачі «1+1» все ж змогли дізнатися відносно повну палітру поглядів політиків на земельне питання.

Жаль тільки, що про саме земельне питання вони дізналися небагато.

«Ехо України» (Прямий), 15 листопада.

@video=//www

Для різноманіття шоу Матвія Ганапольського хочеться похвалити.

Цього разу в «Ехо України» не було жодної рубрики на кшталт «найгірші депутати від “Слуги народу”», Володимира Зеленського лише раз звинуватили в роботі на Росію, а ще у студії забезпечили баланс думок.

Не вистачало тільки цікавої та глибокої дискусії.

На шоу зібралися: Василь Мокан, народний депутат, «Слуга народу».

Анна Скороход, народна депутатка, більше не «Слуга народу».

Андрій Іллєнко, екснародний депутат від «Свободи».

Володимир Омелян, ексміністр інфраструктури.

Ігор Артюшенко, екснародний депутат від Блоку Петра Порошенка.

Юрій Мірошниченко, член ЦВК, екснародний депутат від «Опозиційної платформи — За життя».

Тетяна Чорновол, екснародна депутатка від «Народного фронту».

Володимир Ар’єв, народний депутат, «Європейська солідарність».

Ярослав Юрчишин, народний депутат, «Голос».

Загалом сім чоловіків та дві жінки.

Ефір «Еха України» розпочався з виступу біля мікрофона Анни Скороход, народної депутатки, яку раніше цього ж дня виключили із фракції «Слуги народу».

Варто зазначити, що «прямоопозиційний» канал став не єдиним, куди Скороход цього вечора приходила покритикувати рідну фракцію: також встигла особисто відвідати ZIK та News.

«Ехо» майже півтори години обговорювало скандали у «Слугах народу» і ще півтори години — питання миру.

Це при тому, що Матвій Ганапольський сам заявив на початку шоу, що глядачі хочуть більше слухати про важливі рішення й менше про скандали.

Але тут же сам себе й виправдав, мовляв, скандалів стало так багато, що вони затіняють дії влади.

Іронічно, але так і вийшло: ринок землі, наприклад, обговорити планували, але не встигли.

В інтерв’ю з Анною Скороход ведучий ставив неоднозначні запитання.

З одного боку, «чому вашим чоловіком зацікавилися тільки зараз?», що явно підігрує позиції народної депутатки.

З іншого боку, «чому виключили саме вас, якщо не голосував десяток нардепів?», що ставить її позицію під сумнів.

Пізніше Матвій Ганапольський також захищав пані Скороход, обурюючись, чому увагу звертають саме на її проступки, а не дії інших членів фракції.

Звісно, захищала себе й сама народна депутатка: розповідала, що із фракції виключають тих, хто за Україну; що інші народні депутати отримують команди й від нудьги знімають хвойд (тут ведучий запитав, що означає це слово); що особисто її виключили, щоб налякати інших; що вона ніколи не буде голосувати проти людей і так далі.

Зазвичай, на цьому б усе й закінчилося: партію Зеленського покритикували, ще один хороший для Прямого день добіг кінця.

Але цього разу у студії «Еха України» виявився й інший народний депутат від «Слуги народу», який вступив із Анною в дискусію та поставив їй одразу кілька гострих запитань: наприклад, про її джерела інформації щодо зарплат у конвертах або про зв’язки з «ОПЗЖ» та «Батьківщиною», які готові були взяти її чоловіка на поруки.

Урешті Анна Скороход покинула студію, а от її тема — ні.

Василь Мокан просив звертати увагу на інші фракції і стверджував, що у «Слугах народу» стається більше скандалів, бо там статистично більше людей.

Володимир Ар’єв наголошував, що скандали навколо «Слуг» не вигадані, й листування з повіями чи виступ на російському телебаченні монокоаліції ніхто не підкидав.

Тетяна Чорновол заявляла, що ГПУ виконує політичні замовлення.

А Ярослав Юрчишин доводив, що, за логікою «Слуг народу», із фракції потрібно було би першим вигнати Олександра Дубінського: він найбільше критикує партію й найменше голосує з нею в унісон.

Друга підтема програми стосувалася мирних перемовин, але тут виникла та ж проблема, що й на інших шоу.

Цю безумовно найважливішу для держави тему останнім часом обговорювали так інтенсивно, що додати в ній, здається, більше нічого.

Принаймні, якщо запитувати тих самих людей.

Василь Мокан хвалив розведення сил та закликав парламент до співпраці, бо вигоду від сварок отримує Медведчук; Володимир Ар’єв прогнозував катастрофу та жалівся на закритість планів влади; Андрій Іллєнко та Ярослав Юрчишин пропонували відмовитися від мінських угод; Тетяна Чорновол стверджувала, що Зеленському не можна сам на сам зустрічатися з Путіним, бо ворог значно сильніший.

Виділився лише Ігор Артюшенко, який назвав розведення «планомірною здачею територій агресору».

Але тут йому заперечив Матвій Ганапольський.

Також ведучий серйозно обурився, коли співведуча Альона Курбанова озвучила коментар із соцмереж про «Вовку-шаурму».

«Ніякої Вовки-шаурми, ви що, здуріли чи що?» — накричав ведучий.

Також він попросив Курбанову більше не зачитувати подібного «гівна».

Є підозра, що таких коментаторів на Прямому каналі виховує Сергій Поярков.

Найцікавішим же моментом Матвія Ганапольського стала його згадка про «найогидніший момент у його журналістському житті».

Ні, не жарти Прямого.

Ні, не махровий сексизм.

Ні, не те інтерв’ю, де Юрій Луценко розповідав свою історію кохання.

Найгіршим моментом для Ганапольського стала інавгурація Зеленського, в якій, мовляв, новообраний президент образив парламент та уряд.

Також ведучий сказав, що не забуде, як Макс Бужанський «вискочив» на трибуну парламенту й почав звинувачувати Порошенка.

Коротше кажучи, за три місяці після виборів «Ехо України» нарешті почало приходити до тями.

Шоу досі страждає від браку ґрунтовних дискусій, але з нього зникли порівняння Зеленського з Гітлером.

Матвій Ганапольський досі занадто суб’єктивний і говорить більше, ніж деякі гості, але Альона Курбанова цього ефіру не подала жодної маніпулятивної підбірки про «Слуг народу».

Прямий досі більшість часу критикує владу, але представник цієї влади хоча би сидить в ефірі.

Сподіваємося, тенденція на покращення збережеться й надалі.

«Свобода слова» («Україна»), 15 листопада.

@video=//www

«Свобода слова» із Савіком Шустером цього тижня обговорювала земельну реформу й робила це, вибачте за каламбур, найґрунтовніше серед колег.

Земельну дискусію вели: Михеїл Саакашвілі, колишній президент Грузії, ексголова Одеської ОДА.

Тимофій Милованов, міністр економіки України.

Олександр Дубінський, народний депутат від «Слуги Народу».

Олег Ляшко, лідер Радикальної партії.

Сергій Соболєв, заступник голови фракції ВО «Батьківщина».

Роман Лещенко, Уповноважений Президента з питань землі.

Артур Герасимов, співголова фракції «Європейська солідарність».

Микола Сольський, голова аграрного комітету Верховної Ради.

Микита Потураєв, народний депутат від «Слуги народу».

Микола Стрижак, голова асоціації фермерів і землевласників України.

На другу частину програми завітали: Юрій Бутусов, головний редактор «Цензор.

Олександр Мартиненко, генеральний директор «Інтерфакс-Україна».

Дмитро Гордон, блогер.

Загалом 13 чоловіків.

Серед більшості інших токшоу тижня «Свободу слова» вигідно виділялася одразу кількома речами.

По-перше, шоу Шустера підготувало сюжет про земельну реформу, тож усі глядачі знали, про що говорять гості, і жоден із політиків не міг сам вигадати якусь геноцидну статтю, якої не існує.

По-друге, на програмі лунала думка реальних фермерів: голови асоціації, пересічних селян і навіть аграрія-іноземця.

Жаль, у нього не запитали, на кого він працює: Сороса чи МВФ (жарт).

По-третє, на шоу прийшли здебільшого компетентні спікери.

Хоча без Ляшка, звісно, не обійшлося.

Представники влади, зокрема, Роман Лещенко та Микола Сольський присвятили свої виступи різноманітним ініціативам щодо малих аграрних підприємств і наділів ветеранам АТО, спростуванню земельних міфів та розповідям про тіньовий ринок.

Микола Стрижак, як представник аграріїв, переймався середнім класом, великими холдингами та негативними прикладами інших держав.

Найцікавішою парою вечора стали профільний міністр Тимофій Милованов та Олег Ляшко, якого «Свобода слова», здається, позичила в новин на «Україні».

Дискусія вийшла саме такою, як ви очікуєте: Милованов апелював до аналізу супутникових знімків, Ляшко розповідав про гроші за корову.

«Стратегія нинішньої влади полягає в тому, щоб забрати в українців найцінніше: українську землю.

Питання землі — це питання виживання української нації.

Немає землі — немає українців», — розкидався слоганами Ляшко.

Олександр Дубінський також нагадав Ляшку про його земельні схеми, а Ляшко у відповідь нагадав народному депутату про викритий журналістами автопарк.

У схожій канві виступав і Сергій Соболєв: стверджував, що українські земля надто дешева (хоча це якраз через існування мораторію), що аби купити землю, треба буде 210 млн євро (це тільки якщо ви захочете купити 214 тисяч гектарів), що здавати землю в оренду десять років вигідніше, ніж одноразово її продати (за такою логікою, не вигідно продавати нічого).

Також на шоу знову покликали Михеїла Саакашвілі.

Експрезидент Грузії висидів у студії півтори години заради однієї шестихвилинної промови про те, що земельна реформа корисна, що державі варто створювати гідні умови праці і що при ньому Грузія розцвіла.

На даний момент ми досі не впевнені, з кого знущається «Свобода слова», постійно запрошуючи Саакашвілі й даючи йому слово перед рекламою: з глядачів чи Саакашвілі.

Останні п’ятдесят хвилин шоу Савік Шустер вирішив присвятити своєму давньому ворогові Ігорю Коломойському та його виразам щодо дружби з Росією.

Спеціально на цю тему у студію завітали..

Дмитро Гордон, Юрій Бутусов та Олександр Мартиненко.

Мабуть, Сергій Щербина був чимось зайнятий.

Ведучий нагадав глядачам про заяви олігарха й запитав аудиторію, хто підтримує подібні слова.

Пізніше Шустер вирішив іще сильніше натиснути на Коломойського й нагадав також про значно гучнішу реакцію на схожі слова Віктора Пінчука у 2016 році.

Але гості почуттів модератора не поділяли.

Гордон вирішив, що Коломойський просто жартує.

Олександр Мартиненко — що олігарх образився на США.

Сергій Соболєв — що трохи забута епатажна людина хотіла нагадати про себе, а резонансу немає, бо вона не займає державних посад, у той час як зять Пінчука засідав у Мінську (ідеться про Леоніда Кучму).

З іншого боку, Соболєв, звісно, обурювався подібним ставленням олігарха до війни.

Микита Потураєв наголошував, що коментувати немає чого, бо Коломойський не впливає на владу і замість думати про нього краще лобіювати в міжнародних партнерів конкретніші перспективи щодо НАТО та ЄС.

При цьому другу частину програми неочікувано врятували останні двадцять хвилин, коли «Свобода слова» єдина (!) на тижні згадала про опубліковані Міжнародною слідчою групою з розслідування катастрофи МН17 розмови сепаратистів із російськими чиновниками.

Якщо відкинути розмови Дмитра Гордона про позаблоковий статус, бо «нас ніде не чекають», вийшла доволі інтригуюча розмова.

Юрій Бутусов прогнозував, що з подібними доказами відповідати за злочин буде вже не якийсь Гіркин, а Росія як держава.

Сергій Соболєв наголошував, що це шанс для України довести тероризм Росії.

Микита Потураєв теоретизував, що після отримання Україною таких козирів Росія може відмовитися від зустрічі в Нормандії.

На жаль, тут шоу добігло кінця.

Це була перша за довгий час «Свобода слова», якій пасувала б іще година ефіру.

Програма підняла справді важливі теми та запросила до їх обговорення компетентних спікерів, хоча, звісно, кілька речей ідилії заважали.

По-перше, навіщо тут був Олег Ляшко? Він не діючий чиновник і не відомий аграрний експерт, радше відомий популіст, що ще раз довів і на цьому шоу.

Сподіваємося, це не має стосунку до взаємної любові власника каналу та «головного радикала».

Схожі питання виникають і до деяких інших гостей: Саакашвілі, Дубінського, Гордона.

Яку користь вони повинні були принести дискусії? Також не зрозуміло, навіщо «Свобода слова» виділила цілий блок програми заявам Коломойського (крім, звісно, помсти), а не просто згадала цю ситуацію як підтему до масштабнішого обговорення.

Сподіваємося, надалі шоу «відсіче» політичних коментаторів від компетентних гостей та не крастиме час у важливих тем, щоби Гордон зміг прокоментувати дії Коломойського.

Токшоу, які не увійшли до моніторингу:.

«Пульс» («112»), 12 листопада.

Гості: Наталя Королевська, Василь Німченко, Олександр Качний, народні депутати, «Опозиційна платформа — За життя».

Анна Скороход, народна депутатка, тоді ще «Слуга народу».

Андрій Ніколаєнко, народний депутат, «Батьківщина».

Андрій Іллєнко, екснародний депутат від «Свободи».

Святослав Піскун, ексгенпрокурор.

Політичні коментатори: Вадим Карасьов, Руслан Бортник, Володимир Кацман, Валентин Гладких, Валентин Землянський, Валерій Димов.

Загалом 11 чоловіків та дві жінки.

«Народ проти» (ZIK), 15 листопада.

Гості: Юлія Тимошенко та Олексій Кученко, народні депутати, «Батьківщина».

Олександр Дубінський та Євгеній Шевченко, народні депутати, «Слуга народу».