Глобальне потепління по-українськи, або де взяти воду?

Минулого року середня температура повітря в Україні була вище норми на 1,3-1,5°C, говорить начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко.

А в деяких регіонах - Херсонській та Запорізькій областях зокрема - аж на 2,4°C.

Цього року погода також була доволі спекотною, а осінь взагалі побила всі рекорди.

В зоні помірного клімату, говорить агрометеоролог, збільшення температур може нести позитивні зміни - збільшення врожаю, розширення спектру вирощуваних культур.

Наприклад, в теорії можна починати вирощувати українську бавовну.

“Загальне підвищення середньої температури на 1°C дає прибавку до врожаю на рівні 1 центнеру”, - говорить Адаменко.

Але це стане можливим тільки за умови достатньої кількості вологи.

З останньою якраз виникають проблеми.

Негативне потепління.

В середньому по року опадів менше не стає, але зміни клімату роблять їх нерегулярними - періоди злив чергуються з тривалими посухами.

А це безпосередньо впливає на аграріїв, яким треба не середньорічна кількість вологи, а дощі в конкретну фазу вирощування культури.

Інколи дощів забагато - наприклад, весною фермери жалілися, що опади заважали вчасно внести гербіциди чи виходити в поле сіяти.

Так, за словами Володимира Барана з господарства СТОВ "Маяк" (Хмельницька область), через зливи важко було вчасно посіяти сою, що вплинуло на кінцеву врожайність.

Але, як правило, більше шкоди завдають періоди посухи.

Наприклад, у червні цього року у багатьох регіонах країни не випадало дощів взагалі, що призвело до зниження очікуваної врожайності ріпаку та зернових.

Так, за даними Вікторії Блажко, аналітика компанії "Agritel", цього року в Україні зібрали 3,1 млн тонн ріпаку, хоча очікуваний рівень врожаю мав скласти 3,9 млн тонн.

За словами Василя Драбанюка з ФГ "Сокіл" (Київська область), у цей період озимі культури проходять фазу наливу зерна та формування стручків, а через відсутність вологи з врожаєм не склалося.

"Весною посіви пшениці стояли такими гарними, що ми очікували отримати не менше 8 тонн з гектару, але через спеку в червні зерно вийшло щуплим і в підсумку ми зібрали лише 5,3-5,5 тонн", - підтверджує Юрій Горбачов з ФГ "Аллазаров" (Київська область).

Друга хвиля посухи цьогоріч стала ще більшим викликом для аграріїв - сіяти озимину довелось в суху землю.

За словами Тетяни Адаменко, у вересні у ґрунтовому шарі глибиною 25 см вологи не було майже по всій країні.

Винятком були лише деякі південні області, але, наприклад, в певних районах Київської та Черкаської областей, які зазвичай не жаліються на брак вологи, ситуація була ще гіршою.

Так, за словами Андрія Душейко, керівника господарства СТОВ "Дніпро" (Черкаська область), їх поля не бачили дощів з 6 червня.

Перепади злив та посухи змушують аграріїв приймати ризиковані рішення чи порушувати технології.

"Ми посіяли ріпак в суху, але через нестачу вологи були вимушені його задискувати, пшеницю також сіяли в очікуванні дощу", - стверджує Василь Драбанюк.

Через брак вологи у господарстві "Рудьківське" (Чернігівська область), за словами заступника директора Володимира Дукача, довелось максимально відтермінувати посів озимих зернових, а посів ріпаку пустили під ніж.

“Через негаразди з погодою та відміну відшкодування ПДВ з початку 2020 року посівні площі ріпаку під врожай 2020 року скоротились до 1,1 млн га, що на 0,3 млн га менше ніж у минулому році”, - підсумовує Вікторія Блажко.

Читайтет також: Географія, врожайність, площі: як змінилось вирощування топових культур за роки Незалежності?.

І лише тепла осінь врятувала озимі зернові.

Адже через пізню посівну вони ризикували не встигнути розвинутись та накопичити необхідні поживні речовини для вдалої перезимівлі.

“Аномальна осінь зіграла на руку аграріям, стан озимих на 60% площ кращий, ніж міг би бути, якби температура була в межах норми”, - стверджує Адаменко.

Безризикове землеробство.

Зміна клімату і нестабільна погода роблять землеробство в Україні ще більш ризикованим, ніж воно було до цього.

Зона з недостатнім зволоженням розширюється - просувається на 100 кілометрів на північ при підвищенні середньорічної температури на 1°C.

А за оцінками ФАО, 70% сільськогосподарських угідь України за кілька років будуть потребувати додаткового поливу, повідомляє kunsht.

Це на 30% більше, ніж зараз.

Відповідно, аграріям тих регіонів, у яких традиційно не було проблем із вологою, тепер доводиться перелаштовуватись.

Дехто підбирає більш посухостійкі гібриди, а хтось встановлює системи зрошення.

За словами керівника відділу продажів техніки компанії "Фрегат" Андрія Пославського, до його компанії вже почали звертатись господарства з півночі країни: "Цього року до нас звернулось господарства з Чернігівщини – зони, у якої ніколи не було проблем із вологою".

Наявність системи зрошення дозволяє отримувати високі врожаї незалежно від кількості опадів, які випадають за сезон.

Так, за словами керівника СТОВ "Дніпро", що знаходиться в Черкаській області, на зрошенні врожайність кукурудзи цього року сягнула 18-19 тонн.

Тоді як без зрошення усього 7-8 тонн.

"Але ви ж розумієте, що при вирощуванні на зрошенні ми використовуємо більш інтенсивну технологію, бо волога вже не є лімітуючим фактором отримання врожаю", - стверджує Андрій Душейко.

Проте у господарстві під зрошенням знаходиться усього 5% площ і це здебільшого овочі, які без зрошення у СТОВ "Дніпро" не вирощуються взагалі.

А от на Півдні без зрошення вже важко уявити собі ефективне землеробство.

Як стверджує Михайло Мошкін, агроном ФГ "Строганівське" (Херсонська область), в його господарстві 1500 гектарів знаходиться під зрошенням, тоді як загальна площа сягає 2500 гектарів.

Це дає можливість вирощувати сою та кукурудзу, які в богарних умовах цього регіону взагалі не ростуть.

При цьому, врожайність цих культур в господарстві сягає 4-4,5 тонн та 11-12 тонн відповідно.

"Дощі цього року нам допомагали, але ми все-одно запускали зрошення на сої та кукурудзі по 8-9 разів, як і минулого року.

Але врожайність завдяки цьому підвищилась", - стверджує агроном.

Натомість у господарстві без зрошення вирощують соняшник, цього року його врожайність склала 1,6 тонни, що більш ніж вдвічі менше, ніж при вирощуванні на зрошенні.

Проблемні питання.

Отже, введення зрошуваного землеробства могло б істотно покращити валові збори врожаю в Україні.

Проте, не дивлячись на усі переваги, в Україні не відмічається стрімкого буму на зрошення.

Більше того, з моменту отримання незалежності площі під зрошенням в Україні не тільки не зросли, а й впали у декілька разів.

За словами Андрія Пославського, на момент розвалу Радянського Союзу в Україні під зрошенням знаходилось понад 1,2 млн га, але на сьогоднішній день більшість комунікацій та установок розікрали шукачі металобрухту.

Правила життя Олени Нероби, бізнес девелопмент менеджера компанії Maxigrain.

За розрахунками експертів, наразі під зрошенням обробляється приблизно 400 тисяч гектарів.

Проте сучасними агрегатами, які були встановлені вже за часів незалежності, обладнано лише 100 тисяч гектарів.

За словами Андрія Пославського, стримуючим фактором є висока ціна на воду в певних регіонах, наприклад у Дніпропетровській та Запорізькій областях, а також необхідність великих інвестицій.

"Наразі, аби обладнати 1000 гектарів системами зрошення, господарству потрібно витратити $1,5-2 млн, це доволі великі кошти, які не кожен може собі дозволити.

При цьому, якщо вартість води перевищує 5 грн за кубічний метр, то зрошення втрачає свою економічну привабливість", - стверджує фахівець компанії "Фрегат".

Нещодавно до цього додалась ще одна причина, яка пригальмовує інвестиції у зрошення – майбутній ринок землі.

За словами Андрія Душейко, його господарство наразі не буде витрачати такі великі кошти, аби у разі необхідності мати фінансовий запас для придбання землі.

Втім, цей же самий ринок землі у майбутньому стане драйвером ринку зрошення, адже аграрії не будуть боятись інвестувати у зрошення, яке буде встановлене на їхній землі.

Втім, не всіх лякає висока ціна та майбутній ринок землі.

За словами Михайла Мошкіна, його господарство щороку намагається збільшувати кількість площ під зрошенням і наступний рік теж не стане винятком.