Моніторинг регіональних каналів. Як дотримуються стандартів теленовинарі Дніпра

Попередня хвиля моніторингу новин дніпровських телеканалів була проведена на початку 2019 року.

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

9 канал.

Ознаки замовності експерти виявили у двох із 38 сюжетів підсумкових новин каналу.

Згідно зі структурою власності 9 каналу, засновниками його юридичної особи — ТОВ «Приват ТБ Дніпро» — є дві компанії.

Перша — товариство з обмеженою відповідальністю «Вел-Райс», зареєстрована в Україні.

Друга — Lacasti LTD, зареєстрована на Кіпрі.

До слова, ТОВ «Вел-Райс» також засноване компанією Lacasti LTD, кінцевими бенефіціарними власниками якої є Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов.

Цікаво, що саме тут показали сюжет, який піарить місцеву організацію «Опозиційної платформи — За життя».

«За ініціативи дніпровської команди “Опозиційної платформи — За життя” відбувся захід на честь Дня визволення Дніпра від фашистських загарбників», — каже в підводці від 28 жовтня «Дякуємо за життя» ведучий.

А протягом його трансляції в закадровій начитці тричі згадують очільника парторганізації Геннадія Гуфмана й роблять наголос на його ініціативі: «На честь Дня визволення міста від нацистських окупантів відбувся захід за ініціативи партії “ОПЗЖ”, що її у Дніпрі очолює Геннадій Гуфман», «організатор свята Геннадій Гуфман зазначає» та «завдяки команді Геннадія Гуфмана улюбленим для містян на таких заходах став масовий вальс, до якого охоче долучились усі бажаючі».

«[...] это наша обязанность, наша с вами обязанность в первую очередь сделать так, чтобы история эта сохранилась.

И отношение к этому, правильное отношение сохранилось.

Сохранилось и передавалось детям, внукам», — звучить малоінформативний та емоційний коментар Геннадія Гуфмана.

Ще один сюжет видається сумнівним через «пришитий» до нього коментар міського голови Бориса Філатова.

Йдеться про новину за 29 жовтня «Потужний вибух і пожежа на заводі в Дніпрі» про надзвичайну ситуацію на підприємстві з виготовлення олії.

«На цю ситуацію відреагував і міський голова Дніпра.

Борис Філатов зазначив, що якщо підприємство справді працює без відповідних дозвільних документів та забруднює повітря, завод “Потоки” можуть навіть закрити.

Хай там як, а треба розібратися», — так підводить глядача до синхрону мера ведучий по завершенні новини.

З одного боку, точка зору міської влади в цьому випадку варта уваги.

Але пряма мова Філатова радше популістська, аніж інформативна: «Я считаю, это предприятие является проблемным для города.

И более того, насколько меня информировали профильные специалисты и депутатская комиссия по экологии, возле этого предприятия неоднократно проходили митинги со стороны граждан.

Если соответствующие государственные органы примут решения закрыть это предприятие, я думаю, что мы возражать не будем, потому что нужно идти навстречу нашим гражданам и их пожеланиям».

Якщо це була спроба забезпечити баланс думок, то виглядає вона формальністю.

Дотримання стандартів у новинах каналу — 4,08 бала із шести можливих.

Найбільше уваги журналісти 9-го каналу в підсумкових випусках приділили подіям місцевого суспільно-політичного життя та кримінальним новинам.

А ось реформи, освіта і спорт у поле зору журналістів каналу протягом тижня не потрапили.

Експерти не мали зауважень щодо точності та повноти проаналізованих новин.

Інші ж стандарти порушувалися, причому в одному сюжеті по кілька.

Наприклад, 29 жовтня новина «За поточний рік сталося 364 ДТП за участю маршруток» починається із припущення журналіста, поданого як факт: «Чи не кожен пасажир у своєму житті хоча б раз бачив, як водій маршрутки кермує транспортом і одночасно спілкується телефоном або курить.

А повним салоном стоячих пасажирів у Дніпрі точно нікого не здивуєш».

Згодом журналіст ще й назвав статистику аварій за участі маршруток «кривавою», порушивши стандарт відокремлення фактів від коментарів.

До того ж, попри «наїзд» на водіїв та перевізників, їхніх коментарів у сюжеті немає — говорять тільки поліцейські або невдоволені пасажири.

А це порушує стандарт балансу думок.

Окрім цього, автор не вказав джерело озвучених статистичних даних щодо аварій: «За дев’ять місяців 2019 року поліцейські зафіксували в області 364 ДТП за участю маршрутного транспорту, в яких 204 людини травмувалися, а п’ятеро — загинули.

Одна з найчастіших причин ДТП — неуважність водія на дорозі».

Така ж ситуація і в сюжеті від 28 жовтня «Автопробіг по Дніпру» про всеукраїнську акцію підприємців «СейвФОП».

Тут кореспондент одночасно порушив стандарти відокремлення фактів від коментарів та достовірності.

Він стверджує: «Нові закони також ліквідують і спрощену систему оподаткування, що, безумовно, ускладнюватиме роботу тих малих підприємств, які залишаться на плаву, кажуть активісти».

Свою впевненість він підкреслив прислівником «безумовно» й узагальнив точку зору не ідентифікованих активістів.

А в сюжеті від 1 листопада «У Дніпрі затримали вбивцю» ведучий кілька разів назвав підозрюваного вбивцею: «У Дніпрі затримали вбивцю, що переховувався від правосуддя» та «На питання, чому втік з місця злочину, душогуб відповів просто: мовляв, не хотів знову потрапити за грати».

До того ж він не вказав жодного джерела інформації.

Достовірності бракує третині новин каналу, а стандарт відокремлення фактів від коментарів порушений у кожній другій.

І лише в кожній п’ятій новині було забезпечено повноту інформації.

Бо якщо фактажу для розуміння ситуації загалом вистачало, то через порушення вимог інших стандартів майже 80 % новин експерти вичерпними вважати не могли.

11 канал.

Експерти оцінили 30 матеріалів 11 каналу і знайшли п’ять сюжетів (17 %) із ознаками замовності.

Один із них — репортаж про Геловін у садочку, що переріс у промоцію: сюжет від 1 листопада «Свят багато не буває».

Решта ж сумнівних новин каналу, який пов’язують із Віктором Пінчуком, позитивно висвітлювала діяльність посадовців міської ради і мера Дніпра Бориса Філатова.

Це був і класичний «паркет», і звітні новини із пресконференцій, і сюжети, де міський голова домінує зі своїми коментарями у справді значущих ситуаціях.

Наприклад, у сюжеті за 29 жовтня «Вибух на підприємстві» про вибух на олійній фабриці кореспондент показує в ефірі «реакцію міськради»: «Мер Дніпра вважає підприємство проблемним.

Тим більше до чиновників зі скаргами на забруднення повітря постійно звертаються мешканці сусідніх із заводом вулиць».

«Возле этого предприятия неоднократно проходили митинги со стороны граждан, мы как бы с ними коммуницируем и в том числе оказываем то возможное содействие, так сказать, в приведении в чувство этого предприятия», — каже Філатов.

Та він не уточнює, про які дії міської влади йдеться.

Його коментар у сюжеті йде останнім.

Він акцентний, звучить вагоміше, ніж інші, в тому числі позиція керівництва заводу.

Цього ж дня вийшов сюжет «Теплову дільницю на вулиці Калиновій цього року модернізували».

У ньому журналістка абсолютно не критично транслює думку мера: «Міський голова вважає старт опалювального сезону вдалим».

«В этом году мы зашли в отопительный сезон, наверное, лучше всего, чем за все прошлые годы.

В результате, не было никаких там ни технических аварий, не было никаких срывов.

То есть, реально, мы как бы подключились очень быстро.

И всё это, благодаря тому, что этой системой занимались очень долго.

И в это вкладывали большие деньги», — каже Філатов.

Хоча інші канали повідомляли, що насправді в місті є і прориви теплотрас, й інші проблеми з теплопостачанням.

Ще один сюжет, на який звернули увагу експерти, — про урочистості з нагоди професійного свята «День соціального працівника» (31 жовтня): «Будинок профспілок.

Для соцпрацівників грає військовий оркестр.

Зі сцени їх вітає заступниця голови Облдержадміністрації.

Ірина Грицай, заступниця голови Облдержадміністрації: Я сердечно дякую вам за вашу плідну працю.

І я вірю, що ми командною роботою будемо і надалі працювати аби забезпечити соціальну справедливість».

Ще один зразок піару влади — сюжет «Міжнародний фестиваль театрів ляльок Dnipro.

Fest стартує у місті вже вчетверте».

У ньому є беззмістовний коментар міського урядника, а яким боком міська влада дотична до фестивалю, не зрозуміло: «Олександр Шикуленко, заступник міського голови Дніпра: Это самый добрый фестиваль.

Поскольку, так сказать, куклы как никто — это те персонажи, которые способны передать самые скрытые человеческие эмоции и это интересно».

Стандарти інформаційної журналістики в новинах каналу дотримані на 3,29 бала з шести можливих.

Тематично вони теж не дуже розмаїті.

Наприклад, у підсумкових випусках зовсім не було новин на теми реформ, війни на Донбасі, релігії та спорту.

Жодного сюжету і про кримінал.

Натомість аж 27 % новин — медичні.

Дуже низькі показники в каналу за стандартом повноти інформації.

До точності інформації в експертів претензій не було, й лише у двох випадках журналісти каналу запізнилися із новинами.

А ось стандарти достовірності та відокремлення фактів від коментарів дотримані лише у 30 % новин.

Причому у більшості сюжетів, що мають недоліки, вони порушувалися разом.

Наприклад, у сюжеті від 29 жовтня «Вибух на підприємстві» підводка ведучої — це літературний «шедевр» із купою оцінних суджень: «Яскравий спалах і небо над Дніпром миттєво стає багряним.

На цих кадрах з камери відеоспостереження момент вибуху.

До рятувальників водночас починає надходити сотня викликів.

Перелякані мешканці навколишніх будинків вибігають на вулицю».

Журналіст теж у художній формі подає власні оцінки масштабів вибуху: «Будівлю площею майже 4 тисячі квадратних метрів буквально розірвало на шматки.

Дивом ніхто не постраждав».

І чомусь не уточнює джерела інформації, яку озвучує згодом: «На місце аварії прибуло сім пожежних машин та купа швидких.

З вогнем боролися майже півсотні рятувальників.

На цих фото видно: епіцентром вибуху став один зі складів.

Це підтвердили і надзвичайники».

Схожі помилки експерти побачили і в сюжеті від 30 жовтня «Цукерки або кров» про геловінську акцію з популяризації донорства.

Авторка озвучує власні міркування щодо рятувальників: «Першими на заклик здати кров традиційно відгукнулися ті, хто найкраще знають ціну життя — рятувальники».

А далі розмиває джерело інформації, посилаючись на невідомих медиків: «Очікується, що в геловінській донорській акції візьмуть участь з півсотні людей.

А це, кажуть медики, десятки врятованих життів».

Чверті новин 11-го бракує збалансованості точок зору.

Скажімо, як у матеріалі від 29 жовтня «Гуртожиток Дніпровської політехніки почав просідати»: «Такі висновки спеціалістів, які проводили експертизу.

На їхню думку, аварійна ситуація сталася через зливи.

Вода потрапила під фундамент гуртожитку, вимила ґрунт і будівля почала просідати.

Та припускають, що через географію місцевості цей процес міг тривати роками.

Також спеціалісти Придніпровської державної академії будівництва та архітектури розробили проєкт підсилення аварійних конструкцій будівлі гуртожитку.

Роботи планують розпочати найближчим часом.

Триватимуть вони до десяти днів.

І тільки по завершенню можна буде пускати транспорт, що проходить поряд з аварійною будівлею».

У матеріалі розмиті джерела інформації, бракує точності в назвах установ та у визначенні причин просідання будівлі.

До того ж, немає синхрону жодного з експертів, які б надали ваги відомостям, які журналісти тлумачать на власний розсуд.

Бракує в новині й коментаря власників будівлі про її нинішній стан, кошти для підсилення споруди тощо.

Варто було би поцікавитися й думкою мешканців гуртожитку.

34 канал.

Із 50 оцінених новин каналу ознаки замовності експерти знайшли в 11 матеріалах, або 22 %.

Їхня тематика і спрямованість чітко вказує на власника каналу Ріната Ахметова.

Власне, це підтверджують відкриті джерела, зокрема Youcontrol, де вказано, що «Регіональна Медіа Група», якій належить канал, є складовою «Медіа Групи Україна» Ахметова.

Отож, кожна четверта новина, показана в підсумкових новинах, стосувалася діяльності підконтрольних Ахметову компаній та благодійного фонду його імені.

Щодня глядачам каналу у вечірніх випусках показували як мінімум один такий матеріал, а 29 жовтня їх було аж три.

Так, навіть сюжет за 29 жовтня про «Інвестиційний форум» за участі президента в Маріуполі перетворили на промоцію ахметовських компаній.

У матеріалі звучить безапеляційна теза про привабливість України для всіх інвесторів.

В ньому є синхрони перших осіб держави.

Володимир Зеленський говорить про боротьбу з корупцією, а прем’єр-міністр Олексій Гончарук — про доступний якісний зв'язок.

А міські голови Кривого Рогу та Маріуполя, де розташовані підприємства Ахметова, — про соціальні проєкти й турботу «Метінвесту» про довкілля.

Генеральний директор ТОВ «Метінвест Холдинг» каже, що «сегодня в нашей стране тему экологии пытаются использовать для политических баталий, для дезинформации, для лженовостей».

Кореспондентка резюмує, що «мери знають, обіцянки інвестора на папері не залишаться.

“Метінвест” не лише працює, а й втілює соціальні проєкти.

За п'ять років інвестували півтора мільярди гривень».

Міські голови — криворізький Юрій Вілкул та запорізький Володимир Буряк — дякують «Метінвесту» та просять «побільше б таких інвесторів і спонсорів в кожному місті нашої країни».

Наступний сюжет — «Мотиваційні тренінги для вихованців будинків сімейного типу і прийомних родин» — про благодійність олігарха: «Такі зустрічі регулярно ініціює фонд Ріната Ахметова.

Допомога дітям — один з найважливіших напрямків благодійної місії».

Також у підсумковому випуску новин вийшов ще один «благодійний» матеріал: «Швидкі, які вирушають, аби рятувати мільйони життів» про те, що у 19 областей України надійшли нові машини невідкладної допомоги: «Це 39 автівок типу В, оснащені, як палати реанімації з високою прохідністю і аж ніяк не поступаються сучасним швидким приватних клінік.

проєкти “200 швидких для України” реалізуються з ініціативи президента Володимира Зеленського та за особистим рішенням Ріната Ахметова і повністю фінансуються з його коштів».

Наступного дня глядачам показали розширений сюжет про передачу цих спецмашин лікарям.

Окрім того, 34 канал демонструє лояльність до місцевої влади.

Наприклад, як у сюжеті від 28 жовтня «Спортивний конфлікт у Кам’янському».

В матеріалі йдеться про те, що через огріхи, яких припустився підрядник під час ремонту, у залі не можуть займатися тенісисти.

Але тут з’являється голова ОДА Олександр Бондаренко: «Він приїхав із ревізією».

Чиновник каже: «В принципі, на умовах співфінансування, про що ми постійно говоримо, оскільки це місто і область, то ми разом складаємося грошима і ми можемо роздивитися цей проєкт і зробити його.

Але це вже буде двадцятий рік».

Те, що у словах посадовця немає конкретики, авторів сюжету не бентежить і далі тему вони не досліджують.

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу оцінено у 4,08 бала із шести можливих.

Наступна за частотою медична тематика (14 %), і то переважно завдяки історіям про допомогу благодійного фонду Ріната Ахметова хворим дітям.

Таким, зокрема, є сюжет «Здорове серце».

Зовсім не були представлені у новинах теми релігії, реформ та освіти і науки.

А економіці і соціальним проблемам присвятили по 10 % сюжетів.

Майже усі новини каналу були точними й оперативними.

З балансом думок ситуація гірша: стандарт порушувався в усіх новинах з ознаками замовності.

Чимало зауважень і до відокремлення фактів від коментарів: оцінні судження і власні висновки журналістів зафіксовані у третині контенту.

Наприклад, у сюжеті від 28 жовтня «Спортивний конфлікт у Кам’янському» про неможливість займатися тенісом у відремонтованому спорткомплексі журналістка озвучує власну думку: «Тепер витрати вочевидь зростуть.

Та ремонт продовжать, адже батьки не припиняють оббивати пороги і дійшли вже до голови області».

Або в іншому сюжеті: «життя без обмежень стало реальним для Данила завдяки допомозі Фонду Ріната Ахметова».

А в кількох сюжетах на кримінальні теми автори замість посилання на відповідну статтю кримінального кодексу кажуть щось на кшталт: «Тепер йому загрожує до десяти років позбавлення волі».

Окрім того, є зловживання оцінними судженнями: «приємний сюрприз», «на щастя» тощо.

Більш ніж у половині новин є порушення стандарту достовірності.

Зокрема, в сюжетах, створених за повідомленнями силових структур, редакція систематично не вказувала джерело інформації.

Наприклад, 28 жовтня в сюжетах «Випав зі швидкої» та «Нелегальні емігранти» немає жодного посилання на джерела.

У першому лише вказане авторство відео, взятого із соцмереж.

Звідки в журналістів інформація про те, що відбувалося в кабіні швидкої та вже опісля, невідомо.

А в сюжеті від 30 жовтня «Обрізали світло» журналістка посилається на невідомих експертів: «Юристи радять мешканцям в судовому порядку розбиратися з нинішнім власником будинку».

Через порушення базових стандартів у каналу й досить низькі показники повноти інформації: її забезпечено тільки в кожній п’ятій новині.

Телеканал Д1.

Протягом тижня в підсумкових випусках вийшло 70 сюжетів.

На думку експертів, 14 % запропонованих глядачам новин містять ознаки замовності.

Їх умовно можна розділити на дві групи.

Перша — це іміджеві матеріали про діяльність благодійного фонду Олександра Петровського «Солідарність».

Його президента медіаспільнота вважає фактичним власником каналу, хоча жодних відкритих даних, які би підтверджували причетність цього бізнесмена до Д1, ми не знайшли.

Згідно з даними Youcontrol, канал є приватним підприємством «Телерадіокомпанія Регіон», яке із 2018 року очолює Ірина Хуторська.

Серед засновників цього ПП є ТОВ «Телебачення майбутнього».

Про Олександра Петровського та медійну революцію у Дніпрі «Детектор медіа» писав у листопаді минулого року.

Про діяльність фонду в новинах розповідали чотири рази: в сюжетах «Гастролі на лінії розмежування», «Кардіологічне відділення лікарні Мечникова отримало нове обладнання», «По дорогах історії» та «Терапія глиною».

Решта ж контенту з ознаками замовності — це негативно тоновані матеріали.

Вони прямо чи опосередковано стосуються міського голови Бориса Філатова та міської ради Дніпра.

Так, протягом тижня канал показав цикл сюжетів про паркувальний бізнес у Дніпрі, які редакція назвала спецпроєктом «Парк і мат».

«Гучні заяви, сумнівний результат.

Три роки у Дніпрі триває паркувальна реформа.

На її початку громадянам обіцяли розвантажити центральний район, прибрати з доріг транспорт та забезпечити шалені надходження до міського бюджету.

Ми дослідили, що з цього стало реальним, а які обіцянки так і залишились не виконаними.

Знайшли багато цікавого і хочемо поділитись цим із вам.

“Парк і мат” — буде про гроші», — так з оцінних суджень 29 жовтня ведуча почала цей цикл.

Задану тональність підтримала авторка сюжету: «Але тільки цінником в безглуздій ситуації не обмежуються», «Таких парковок по-дніпровськи в місті 158» або «проте не так сталося, як гадалося».

Тему продовжено в сюжетах «Реформа чи приватний бізнес» за 30 жовтня та «Паркувальні майданчики в Дніпрі захоплюють дороги» 31 жовтня.

В сюжетах лунають закиди про недолугість проєкту зі впорядкування паркувань і його перетворення на спосіб заробітку групи осіб.

Періодично цю тему коментує депутат міської ради, колишній її секретар В’ячеслав Мишалов.

Але глядачам не кажуть, що це опонент міського голови, позаяк між ними не вичерпано конфлікт, який виник у зв’язку з ремонтом мосту через Дніпро.

Наприклад, у першому сюжеті Мишалов називає суму, яка мала б надійти від діяльності паркувань до міського бюджету: 14 мільйонів гривень.

Але не зазначає, за який період.

Авторка ж сюжету каже, що «інформація з документів тієї ж міськради радше доводить, що поки що місія провалена».

Але не показує згаданих документів, які це доводять.

Борис Філатов же з’являється у таких новинах здебільшого в архівному відео, де звучать його обіцянки на старті проєкту.

Сучасних коментарів мера у них немає.

Дотримання стандартів у новинах Д1 експерти оцінили на 4,33 бала із шести можливих.

Найбільше проаналізованих новин було присвячено спорту — кожна п’ята.

Тринадцять відсотків новин стосувалося діяльності місцевої влади — насамперед завдяки сюжетам, в яких у фігурував міський голова Борис Філатов і міська рада.

Переважно це були негативно тоновані щодо них новини з ознаками замовності.

Вони здебільшого виходили із порушенням стандартів балансу думок та відокремлення фактів від коментарів.

Наприклад, як сюжет сюжеті «Реформа чи приватний бізнес» про провал проєкту з упорядкування роботи паркувань на користь міста за 30 жовтня, де порушено всі стандарти, окрім оперативності.

Але траплялися порушення балансу думок і в новинах, не пов’язаних із міською владою.

Наприклад, як у сюжеті за 28 жовтня «Автопробіг протесту.

30 машин та майже півсотні учасників колоною проїхалися Дніпром».

Це добротно підготовлений матеріал про акцію підприємців, які протестують проти фіскалізації малого бізнесу.

Але у ньому представлена тільки точка зору учасників автопробігу.

Їхні претензії адресовані владцям державного рівня і, припускаємо, коментарі в місцевих посадовців брати не хотілося.

Але експертна думка з приводу законопроєктів, які вводять ці новації, або ж про ефективність спротиву була б не зайвою.

Що ж до відокремлення фактів від коментарів, то стандарт порушувався переважно через оцінні судження журналістів.

Так, у сюжеті від 28 жовтня про знайомство дніпрян із роботою поліції, медиків та представників ДСНС «Гасіння пожежі посеред центральної площі міста» журналістка каже таке: «Символічно відзначити своє весілля разом з працівниками екстрених служб завітала засновниця акції Марина».

А 29 жовтня у сюжеті «Кардіологічне відділення лікарні Мечникова отримало нове обладнання» ведуча бездоказово «оцінила» лікарняні ліжка: «Кардіологічне відділення обласної лікарні імені Мечникова отримало нове обладнання.

Десять найсучасніших лікарняних ліжок так необхідних в палатах інтенсивної терапії та реанімації».

Загалом, балансу думок і відокремлення фактів від коментарів бракувало третині новин.

Неохоче журналісти каналу посилаються на джерела інформації у спортивних та кримінальних новинах.

Наприклад, у сюжеті від 29 жовтня «“Дніпро-1” зіграє на виїзді з командою “Інгулець”» ведучий анонсував гру як загальновідомий факт.

А в сюжеті «Вихованець школи баскетболу взяв участь в матчі NBA» не вказане авторство використаних фотографій.

Або ж візьмімо сюжет від 128 жовтня «Гуртожиток Дніпровської політехніки “поплив” через зливи».

Коментар голови надзвичайної комісії Олександра Шикуленка поданий у вигляді начитки та в супроводі текстової цитати на тлі фотографії чиновника.

Але не зрозуміло, чи цей коментар журналісти каналу взяли самі, чи він запозичений з іншого джерела.

А в сюжеті 30 жовтня «ДТП з прокурором» ведуча не вказала джерело інформації узагалі: «За попередньою інформацією, лексус опинився на даху через кросовер, який штовхнув його під час різкого повороту.

Стандарт оперативності журналісти каналу порушили у двох із 70 проаналізованих сюжетів.

Зокрема, у повідомленні від 28 жовтня «Призивати до армії з 18 років»: новину від 24 жовтня редакція показує без актуалізації лише через чотири дні.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews».

Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews».