Відновлювана енергетика допоможе подолати кліматичну кризу

Світ все активніше переходить на відновлювальні джерела енергії, завдяки яким можна забезпечити зменшення викидів вуглецю та зупинити кліматичну кризу.

Потепління на один градус вже призвело до значних наслідків, передає greenenergy.

Якщо нічого не робити, загрози лише зростуть — через аномальну спеку деякі регіони стануть непридатними для життя, деякі — зникнуть через підвищення рівня морів, збільшаться проблеми зі здоров’ям, а природні катастрофи траплятимуться частіше.

В Світовому Банку наголошували на тому, що зволікати не можна: «Як буде виглядати світ тепліший на 4°C? Масово перестануть працювати базові системи — постачання води, життєспроможність берегових міст.

Найгірші наслідки будуть у найбідніших країнах».

У 2015 році 195 держави підписали Паризькі домовленості, згідно з якими середня температура на планеті не має піднятися більш ніж на 2°C.

Окрім кліматичної небезпеки зміни в екології несуть величезні економічні збитки — навіть зростання температури на 1.5°C до 2030 року спричинить падіння продуктивності економік світу сумарно на 2.2% щороку, що еквівалентно втраті 2400 мільярдів доларів.

Хоча ратифікація домовленостей не передбачає відповідальності, передові країни ставляться до кліматичної кризи серйозно.

Так, нещодавно Велика Британія провела без вугілля так званий «зелений тиждень» — вперше з 1882 року, а до 2050 року має намір досягти нульового споживання вуглецевого палива.

Частка енергії від відновлювальних джерел у країн-членів ЄС станом на 2017 рік, Eurostat.

Німеччина поставила перед собою завдання збільшити частку зеленої енергетики до 65% у 2035 році.

Франція налаштована не менш рішуче: згідно з новим планом, до 2028 року потужності відновлюваної енергетики мають зрости вдвічі, а Швеція планує першою відмовитися від викопного палива.

Темпи розвитку зеленої енергетики в Україні теж зростають.

За перші шість місяців 2019 року сонячні, вітрові та інші «зелені» джерела виробили 2.37 мільярда кіловат-годин, тобто в 1.9 разів більше, ніж у той же період у 2018 році.

Після підписання Угоди про асоціацію з Європейським союзом у 2014 році та Паризьких домовленостей у 2015 році Україна зобов’язалася дотримуватися плану з «озеленення» енергетичного сектору та створення умов для інтеграції енергосистеми до стандартів ЄС.

Так, відповідно до енергостратегії України у 2035 році частка зеленої енергетики у загальному первинному постачанні енергії має скласти 25%.

Починаючи з 2015 року місцеві й іноземні інвестори активно вкладають гроші у відновлювану енергетику.

Так, з 2014 по 2017 рік загальна потужність станцій, що працюють на біопаливі, сонячних, вітрових та гідроелектростанцій зросла з 967 до 1426 МВт, а з 2017 року по 2018 рік — до 2274 МВт.

У 2019 відбувся стрибок більш ніж удвічі — загальна потужність склала 4866 МВт.

Україна залучила більше, ніж 4 мільярди євро інвестицій у зелену енергетику завдяки «зеленому» тарифу – фіксованій ціні, за якою держава (або інші покупці) закуповує «зелену» електроенергію.

Будь-який інвестор у ВДЕ в Україні продає чисту електроенергію державі за вищою, ніж звичайна, ціною з прив’язкою до курсу євро.

Можливість гарантованого продажу електроенергії і страхування валютних ризиків дозволяють інвестору повернути взяті у кредит гроші і отримуваним прибуток.

Спочатку Україна затвердила «зелений тариф» і створила привабливі умови для іноземних та місцевих інвесторів, які вклали свої гроші і ресурси.

Тепер нова влада пропонує переглянути умови, на яких було залучено інвесторів — заднім числом і без попередження.

З юридичної точки зору, це порушення зобов’язань.

Законом України про альтернативні джерела енергії гарантовано закупівлю всієї виробленої електроенергії з відновлювальних джерел до 2030 року за тим тарифом, що був встановлений під час вводу об’єкта в експлуатацію.

Захист прав інвесторів, серед іншого — інвесторів у енергетичному секторі, проголошений у Договорі до Енергетичної хартії, яку Україна підписала ще у 1994 році: «Кожна Договірна Сторона, відповідно до положень цього Договору, заохочує і утворює стабільні, рівноправні, сприятливі і гласні умови для інвесторів інших Договірних Сторін з метою здійснення капіталовкладень на її території».

Крім цього, Україна підписала більше 45 угод з іншими країнами щодо захисту їхніх інвестицій.

За порушення зобов’язань, Україні доведеться відповідати у суді.

Так, ретроспективний перегляд «зеленого тарифу» призвів до того, що у міжнародних справах проти Іспанії, Італії та Чехії інвестори зеленої енергетики вже отримали рішення міжнародних арбітражів про компенсацію збитків, що вимірюються мільярдами доларів.

Крім того, витрати на юридичні процедури вимірюються мільйонними втратами для бюджету.

«Платежі по міжнародним арбітражам перевищать ті суми, які зараз заощадить український уряд, - каже банкір департаменту електроенергетики Європейського банку реконструкції і розвитку Ольга Єрьоміна.

- Який сенс навіть з точки зору розрахунків це робити?».

По-друге, погіршиться інвестиційний клімат України.

По-третє, ретроспективний перегляд «зеленого тарифу» вносить непередбачувані корективи у втілення енергетичної стратегії України, згідно з якою до 2035 року країна зобов’язана вийти на 25% відновлювальної енергетики.

Невідомо, яким чином ринок адаптовуватиметься та розвиватиметься у нових умовах та чи зможе розвиватися так стрімко, як це відбувалося з 2014 і, особливо, 2017 року.

За оцінкою Держенергоефективності, для збільшення частки зеленої енергетики до 25% потрібно залучити 30 мільярдів євро.

Без грошових надходжень економіка Україна занепадає: не створюються нові робочі місця, виробництва не модернізуються, не розвиваються нові галузі – і як результат, становище українців залишається скрутним.

Після зниження «зеленого тарифу» ціна електроенергії для населення не зміниться.

Виграє від цього лише олігарх, якому належить більшість промислових споживачів електроенергії (передусім, феросплавні заводи).

Натомість Україна втратить довіру інвесторів, не виконає взятих перед партнерами зобов’язань щодо збільшення частки зеленої енергетики й отримає репутацію країни, яка свідомо бореться з відновлювальними джерелами енергії, — саме тоді, коли світу загрожує кліматична криза.

За умов збереження державних гарантій, інвестиції у зелену енергетику продовжаться, збережуться темпи розвитку індустрії.

До 2035 року частка відновлювальної енергетики зросте до 25% — згідно з міжнародними зобов’язаннями та енергетичною стратегією України.