Караоке на Майдані. Моніторинг інформаційних каналів 18–24 листопада 2019 року

В очікуванні нормандської зустрічі телеканалам та політикам доводилося розважати себе дрібними скандалами та кримінальними справами.

І, звісно, піаритися на річниці Революції гідності.

Проти кого стояв Майдан.

Шоста річниця Революції гідності не стала головною темою тижня, але була чудовим лакмусовим папірцем для телеканалів.

Екстраполяції самих лише програм 21 листопада достатньо, щоби скласти повноцінне враження про ЗМІ.

От, наприклад, на каналі «112» цього дня слово по черзі отримали Нестор Шуфрич, Надія Савченко та Анатолій Шарій.

Якщо ви раптом не знали, то канали Медведчука разом із Портновим не лише регулярно відбілюють блогера-втікача в ефірі, він ще й має власну рубрику на «112».

З 19:00 до 23:00 жодна програма на телеканалі не була присвячена річниці Революції гідності й лише Шарій розказав, що «починаються дні “Пливе кача”», «Майдан не був чимось хорошим», треба було, мовляв, просто дочекатися перевиборів Януковича й уникнути смертей.

Тобто Шарій був би згоден іще рік прожити із владою, яка вбила більше сотні власних громадян? Хоча це в будь-якому разі не важливо, адже Росія почала захоплення Криму ще до втечі Януковича.

На News.

One програму «Тема» 21 листопада присвятили… скандалам у «Слузі народу».

Зате на інтерв’ю до В’ячеслава Піховшека завітала Ганна Герман, яка в ефірі обожнювала Януковича та розповідала, що «Крим відійшов до Росії», а «Донбас почав обороняти себе», бо їх налякав Майдан.

На ZIK згадували про Віче проти капітуляції, а Віталій Журавський розповідав, як Майданом скористалися ті, хто віджимав майно в балаклавах, і ті, хто прийшов до влади.

Про спільні потуги каналів Медведчука проти Революції гідності більше читайте тут.

На Прямому каналі цього та попереднього дня йшов «Марафон гідності», де інколи справді була присутня гідність.

Наприклад, 20 листопада сюди прийшли батьки Романа Гурика, одного з героїв Небесної сотні.

Але також цього дня глядачам продемонстрували включення з Петром Порошенком.

Світлана Орловська анонсувала його як інтерв’ю з «гідним президентом своєї держави».

Запитання до Порошенка від ведучих звучали не гірше: було і про нову владу, яка «нівелює цінності», і про «ДБР під впливом антимайданівців», і про те, як «Слуга народу» нав’язує Україні поворот до Росії.

Журналісти на пару з п’ятим президентом навіть вирішили, що умовою нормандського формату може стати відмова від ЄС та НАТО.

В інший час глядачам розповідали, що «Зеленський — це вирок Україні», «влада не українська, президент — малорос», «ми потомки Ярослава Мудрого, а не Голобородька», нагадували шостому президентові і про його номер із роялем.

А також стверджували, що нове покоління може не цінувати томос та безвіз.

Георгій Тука сказав, що «ще одне слово Зеленського» — і він закликатиме до насильницького спротиву.

На 24 каналі частину «Політичної анатомії» 21 листопада присвятили розслідуванню справ Майдану.

Дмитро Гнап тут заявив, що справи проти «Беркуту» саботували в обмін на те, що бійці підрозділу поїдуть воювати на Донбас.

Пізніше Андрій Садовий критикував справу проти себе в особистому інтерв’ю.

«Еспресо» 21 листопада присвятив темі Революції гідності практично весь прайм-тайм і місцевий «Політклуб» не обійшовся без розборок старої та нової влади.

Попереднього дня «Еспресо» брав участь у «Марафоні гідності» разом із Прямим та 5 каналом.

Таким чином, більшість каналів хоч і говорили про Революцію гідності, але не забували також про власну політичну повістку.

На «Еспресо», де 21 листопада централізованого піару не було, політики самі опускалися до взаємних звинувачень.

Загалом, якщо цього дня ви хотіли віддатися спогадам та / чи осмисленню, то краще було подивитися якийсь документальний фільм.

Скандали «Слуг народу».

Протягом тижня за участі провладної партії відбулося стільки сумнівних подій, що телеканали почали обговорювати їх під спільною темою: скандали «Слуг народу».

Тут і розмова народного депутата Юрія Корявченкова з керівником поліції Кривого Рогу, і судимий за зґвалтування Роман Іванісов, й обмін люб’язностями між Зеленським та Тимошенко, і публікація буцімто записів розмов директора ДБР Романа Труби.

Подібну концентрацію «веселих історій» опоненти влади використовували, щоби замазати брудом та виставити однаковими всіх «Слуг народу».

Як сказала Олена Лукаш на News.

One, скандали вже не закінчаться, падіння неможливо зупинити.

Звісно, найбільше владі дісталося від Прямого каналу, а точніше від Сергія Пояркова.

Шоумен цілу годину кричав щось про «майстер-клас із групових зґвалтувань», «зефілітика», «проституток зі свого округу».

Також Поярков вважав, що в музеї Майдану необхідно нагадувати про відповідні жарти Зеленського, що президент має «затулити пельку», а ще стати на коліна й вибачатися перед Віче на Майдані.

Це з іще більш-менш адекватного.

В інший час Поярков намагався грати Януковича, який хвалить ґвалтівників у «Слугах народу» (жарти про вазелін та «раз и на матрас» у комплекті).

Пізніше ведучий розповів також про «героя київських тьолок», який «драв» усіх на шовкових простирадлах і видавав по п’ять тисяч доларів.

А теперішня влада — це «на “ланосі”, в полі, на голодний шлунок».

Страшно навіть уявити, звідки в Сергія Пояркова натхнення.

І подібні інсайди.

На телеканалі «Еспресо» Віталій Портников називав президента Зеленського «вироком можливостям суспільства», а «Слугу народу» — фейковою партією.

Також ведучий звинувачував їх у байдужості до України.

Неймовірна єдність між каналами виникла в питанні конфлікту Зеленського з Тимошенко.

Більшість журналістів та коментаторів після цього ледь не поховала шостого президента.

Ведучий Прямого каналу Тарас Березовець назвав ситуацію «можливо, найбільшою помилкою» Зеленського та спрогнозував йому після цього «дуже коротке президентство».

Петро Мага на каналі «112» під час інтерв’ю з Юлією Тимошенко стверджував, що політикиня викладає там, де президент навчається і, взагалі, «він вас намагався вдарити газеткою, а ви дали здачу лопатою».

Звісно, вистачало також розповідей про некомпетентність та несамостійність нової влади, провальну кадрову політику, іноземний вплив, малоросійство.

Олена Лукаш на News.

One 18 листопада вправлялася в лицемірстві.

Наприклад, обурювалася, що 40 державних корпорацій мають у наглядових радах лише іноземців.

У News.

One теж є схожа рада.

Потім Лукаш назвала людей Порошенка в «Слузі народу» «кадровой нечистоплотностью».

Привіт Ігорю Райніну.

Богдана Яременка гостя охрестила «рукоблудом».

І це за живого Іллі Киви.

Ведуча програми «Зашквари тижня» на ZIK похвалила бороду президента Володимира Зеленського: «Знаєте, а мені подобається непоголений президент.

Такий брутальний мужчина.

Я б йому відразу всі свої кораблі віддала».

Євген Червоненко закликав владу вивчити слова «облако» і «хранитель даты».

Десь заплакали одні «IT-принтери».

Надія Савченко на «112» висловила радість, що не поїхала вчитися в Оксфорд, адже «бачила, як їх там вчать».

Руслан Коцаба розповідав, як вояки топлять горе в наркотиках та алкоголі.

І кидав понти: «Я би встав, він би ліг».

20 листопада телеканали Медведчука провели дев'ятигодинний марафон із Вадимом Рабіновичем.

Глядачі не помітили різниці.

Сергій Шахов на Прямому приєднався до конкурсу на найабсурднішу заяву про скасування мораторію на продаж землі: «Золото залишили в спадок батьки й дитина-наркоман іде продає, закладає їх сьогодні кудись в заклад [...] І пропиває, прогулює ці гроші».

Народна депутатка від «Голосу» Олександра Устінова на Прямому каналі закликала народних депутатів не брати на поруки людей, про яких вони нічого не знають.

Михайло Волинець із «Батьківщини» попросив її спочатку добитися того, чого добився він, а потім роздавати поради.

Нестор Шуфрич на каналі «112» заявив, що «Опозиційна платформа — За життя» — це єдина партія, яка не боїться «дивитися в очі праворадикалам» та підтримувати мирний план Зеленського.

Це дуже цікаве твердження, враховуючи, що інші партії або і є цими «праворадикалами», які виступають проти планів Зеленського або, принаймні, не мають причин ворогувати з активістами.

З іншого боку, можливо, «ОПЗЖ» єдина може дивитися «праворадикалам» в очі, бо саме вона вигадала цих людей на заміну звичайним мітингувальникам?.

Софія Федина на Прямому називала президента «воно» та стверджувала, що не піде до Меморіалу Голодомору, бо там буде Зеленський.

Мирослав Гай підтримав колегу по Порошенку й розповів, як раніше громадськість ходила на всі заходи Адміністрації президента, а тепер туди не ходить майже ніхто.

Також заходи Порошенка коментатор назвав «першими за роки незалежності, на які можна було сказати, що вони не комуністичні [...] справжніми українськими заходами, де промовлялися промови історичні.

Щодо переоцінки взагалі історії України».

Може гості Прямого почекали ще хоча би пару років, до того як називати слова Порошенка «історичними»? І, взагалі, на «перші промови щодо переоцінки історії» може серйозно образитися Віктор Ющенко.

Андрій Портнов на каналі «112» розповідав про свою заяву в поліцію та плани в конфлікті з «Радіо Свобода»: «Я хочу, чтобы в конечном итоге было юридически установлено, что журналист — это тоже лицо, которое имеет огромный общественный интерес.

И если такое поведение, то можно симметрично отвечать тем же.

Это значит, можно будет обнародовать данные таких журналистов, чем они живут, за счет чего существуют, на чем зарабатывают.

Это тоже очень важно для украинского общества».

Цікаво, чи будуть після такого «журналісти» каналів Медведчука й далі ігнорувати заяви Портнова на адресу колег.

Адже наслідки можуть зачепити і їх.

«Еспресо» та Прямий канал протягом усього тижня змагалися, хто краще відбілить Петра Порошенка на фоні справи в ДБР.

На «Еспресо» розповідали, що Порошенко — головний ворог Зеленського, що Зеленський повторює сценарій Януковича, і що вся ця ситуація вигідна для Кремля.

Ведучий Сергій Руденко назвав історію «провокацією».

На «Прямому» говорили про сліди Портнова у справі, а ведучий Микола Вересень просив «знайти щось на Порошенка», а не розповідати про перевищення повноважень.

Найкраще ж — у лапках, звісно — кримінальну справу подали на ZIK: тут підряд процитували допис Бужанського, голосування в телеграмі Олени Лукаш та допис Шарія.

Хм, а що думає Портнов? Дубінський щось написав? Невже навіть Мосійчук не опублікував жодних документів?.

У сюжеті програми «Хронологія тижня» В’ячеслава Піховшека між іншим пролунала заява «І хоча до зустрічі у Парижі ще два тижні, українські політологи вже кажуть про загрозу для результатів саміту.

Усе через необережні заяви української влади».

Звісно, якщо канали Медведчука звинувачують Україну у війні та анексії Криму, то ніхто не сумнівався, що й потенційний провал нормандської зустрічі вони теж спишуть на нашу державу.

Цікаво те, що вони, можливо, вже почали готувати для цього фундамент.

Прямий канал запустив програму журналістських розслідувань «Watchdogs.

Розслідування» і назва — це не найгірша частина цього шоу.

У своєму дебютному випуску «вотчдоги» вирішили розповісти про те, як Андрій Єрмак, помічник президента України, «подчинил» собі Зеленського, провалив зовнішню політику держави і, головне, працював на Росію.

Серйозно, ось момент, де один із журналістів «підводить підсумки» програми: Росія втручалася у вибори в США, Єрмак намагався втрутитися у вибори в США, Єрмак, можливо, пов’язаний із російським бізнесом, в Україні переслідували опонентів Трампа.

«Об’єктивно, помічник президента України півроку працював в інтересах РФ», — заявив ведучий.

Здивовані, чому ви нічого не чули про це гучне викриття? Тому що це не справжнє розслідування.

Майже вся інформація в півгодинному шоу — це цитування інших журналістів, цитування відкритих джерел, цитування сумнівних експертів та натяжки.

Останні відіграють у «Вотчдогах» ключову роль.

Єрмак показав Вільяму Тейлору фото брата? Це вербування в інтересах Росії.

Якось вийшло, що навіть імпічмент Трампа у нас «через Зеленського та Єрмака» (відео), хоча, взагалі-то, це ж сам Трамп просив про послугу?.