Парк Дореволюційного періоду. Канали Медведчука 25 листопада — 1 грудня 2019 року

Цього тижня канали Медведчука активно віддавалися ностальгії.

То згадували стару добру Україну з «дореволюційною ідентичністю», яка нині лишилася тільки в ОРДЛО.

То розповідали про те, як Шуфрич відстояв 5 канал.

Коротше кажучи, вітаємо у російському задзеркаллі.

На чужому горі пропаганди не збудуєш.

Минулого тижня канали Медведчука вилили на Революцію гідності ще не весь бруд.

Тож діставайте парасольки й насолоджуйтеся новою порцією.

В’ячеслав Піховшек на News.

One цитував проросійське видання «Страна.

ua», яке опитало побитих «Беркутом» студентів.

На основі думки одного активіста (!) Піховшек намагався нав’язати глядачам, що люди розчарувалися в Революції.

Хоча навіть у тому ж маніпулятивному тексті «Страны» є діаметрально протилежні приклади.

Андрій Портнов, поплічник Януковича, стверджував, що голодування адвокатів Майдану — це брехня.

І розповідав, що люди голодують, аби справи Майдану призначили розслідувати вигідних їм прокурорів-фальсифікаторів.

Звісно, насправді мотивація інша: не допустити замороження слідства, поки слідчі переходитимуть із ГПУ до ДБР.

Найбільше ж Революції дісталося від програми «Тема» на News.

Мабуть, її автори хотіли досягти переконливого пропагандистського ефекту, але перестаралися й вийшло радше комічно.

Ось, наприклад, сюжет із демонізацією «Правого сектору» в найкращих традиціях російської пропаганди.

Ось розповіді про те, що «Беркут» спровокували на побиття студентів, аби на Майдан вийшло більше людей.

Гм, але ж накази «Беркуту» то все одно віддавала влада, чи не так? Крім того, адвокат беркутівців та Януковича (логічно) обурювався, що ж там за студенти були на Майдані, якщо вони змогли завдати травми двом десяткам силовиків.

При цьому юрист не згадав, що загалом силовиків було майже дві тисячі, а протестувальників — близько чотирьохсот.

І травм зазнали в чотири рази більше мітингувальників, ніж правоохоронців.

Крім того, як агресора виправдовує те, що він теж постраждав під час ініційованого ним же нападу?.

Хіба ж може адвокат «Беркуту» бути необ’єктивним щодо своїх підзахисних?.

Ганна Герман стверджувала, що Майдан організували, аби сповільнити надто успішну Україну.

Олена Лукаш поширювала теорії змови про те, що Сергія Нігояна застрелили самі мітингувальники.

Слідство вже два роки має протилежні докази, але кому це цікаво, краще запитаємо про вбивство майданівців у поплічниці Януковича.

Також у програмі були виправдання привселюдного роздягання Михайла Гаврилюка (мовляв, його одяг був у горючій суміші), розповіді про зігування, організацію масових убивств Парубієм та Пашинським, зброю із Західної України, плани щодо страт на Майдані.

А от чого не було у студії, дякуючи ведучій Діані Панченко, — це балансу думок.

Хочете розповісти про передумови діяльності правих організацій та репресії Януковича? Це навряд.

Проте найгіршим моментом шоу «Тема» стало запрошення у студію матері загиблого під час Революції силовика.

Всі ці історії зі «Славою “Беркуту”» та іншими спробами ексрегіоналів зробити Революцію «неоднозначною» вже нікого не дивують.

Але зазвичай для цього не використовують людей із реальними трагедіями.

Після щемливого сюжету мати загиблого силовика провела у студії десять абсолютно безглуздих хвилин.

Вона, стримуючи сльози, розповіла, що вбивство її сина не розслідували, а потім просто була присутня під час палких промов.

Хочеться звернутися до всіх працівників News.

One: коли наступного разу вирішите пропхати свій порядок денний за допомогою розчулення глядачів, змусьте заплакати у студії Медведчука, а не експлуатуйте розбиту горем людину.

Соціальна реклама окупації.

Де критика Майдану — там і виправдання Росії.

Наприклад, чергові розповіді про громадянську війну в шоу Коцаби або звинувачення української влади в розпалюванні конфлікту від Шуфрича.

Ексрегіонал укотре змальовував фантастичну картину, коли влітку 2014-го агресор дотримувався перемир’я, а українська влада просто так вирішила піти в контрнаступ.

Про збитий під час «перемир’я» вертоліт та захоплені міста поплічник Медведчука знову забув.

Серйозно, Шуфрич настільки часто повторює в ефірі цю брехню, що працівники News.

One могли би загуглити її вже принаймні з цікавості.

Але чимось новеньким члени «ОПЗЖ» цього тижня теж порадували.

Народний депутат Олександр Качний розповів, що жителі ОРДЛО досі зберігають свою «дореволюційну ідентичність» та живуть «в той Украине.

В которой еще был язык, в которой еще была та же вера, в который был мир, в которой никто не навязывал ничего.

У них нету переименований улиц, у них не сбиты еще памятники, у них нет декомунизации».

По-друге, він що, знущається? Звідки на окупованій території може бути «та Украина, в которой был мир?».

Як у районах, що підлягають тотальній пропаганді та русифікації (включно із рублями), «никто не навязывает ничего»? Як це в самопроголошеній «ДНР», де перейменували цілу площу на честь терориста Захарченка, «нету переименований улиц»? Чому в цій же «ДНР», де заради «відновлення історичної справедливості» вирішили знести пам’ятник жертвам Голодомору, «не сбиты еще памятники»? А от декомунізації там справді немає, замість цього терористи повертаються в СРСР.

Або Олександр Качний поняття не має, про що говорить, або відверто бреше.

У будь-якому разі, всі ці розповіді про «стару добру Україну» романтизують життя під російською окупацією.

На каналах Медведчука це, мабуть, можна розцінювати як соціальну рекламу.

Стара добра Україна, де «никто не навязывает ничего».

Загадкова медіагігієна.

Крім усього цього безглуздя, канали Медведчука також регулярно радують глядачів своїм загальним рівнем «журналістики».

Найбільший фанат Медведчука В’ячеслав Піховшек продемонстрував у програмі «Хронологія тижня» чергову добірку новин про хазяїна.

Себто Піховшек подав новину про Медведчука від каналу Медведчука, але англійською, бо так, мабуть, престижніше.

Також ведучий подав новину Kyiv.

Post, який посилається на «Інтерфакс», який посилається на пресслужбу «ОПЗЖ».

І знову та ж ситуація.

Крім цього, він згадав два бложики «ЯКорреспондент», які також розміщені на News.

One та ZIK (ось, ось, ось та ось).

Шановні читачі, якщо побачите десь матеріали про Медведчука, — надішліть їх В’ячеславу Піховшеку.

Судячи з вибірки, він у відчаї.

Також Піхошек стверджував, що у Медведчука «мінімум піару».

Усього три канали.

На іншій програмі Піховшека «Епіцентр» можна було оцінити рівень запитань.

Ось у Шуфрича цікавляться, чи зможе Україна теоретично пережити зиму? Уряд рапортує про рекордні запаси газу, але краще здіймати паніку.

Ось у члена «ОПЗЖ» питають, чи можна визнати всі рішення уряду Гройсмана незаконними? І правда, що поганого може статися? Ось у людини Медведчука допитуються, чи допоможе «тотальна українізація» поверненню окупованих територій.

Якщо маніпулювати в ефірі якоюсь «тотальною українізацією» — то навряд.

А це вже Шуфрич розповідає, як врятував 5 канал від закриття.

Дмитро Співак в ефірі News.

One подав заяву міністерки освіти Ганни Новосад про медіагігієну та потребу вивчення медіаграмотності у школах.

А після цього п’ять разів повторив, що не зрозумів, що вона сказала.

Звісно, нікого не має дивувати те, що співробітники каналу Медведчука не знають, що таке медіагігієна.

Але навіщо вони виставляють свою неосвіченість на показ? Краще нехай Співак далі цитує Лєпса й Тіматі.