Як провалилася спроба Папи Римського перехрестити Русь

У цьому були переконані середньовічні римські папи, які стали авторами концепції рестових походів – однієї з найбезглуздіших і водночас найжорстокіших сторінок в історії християнства.

Папа Григорій IX.

Папа Григорій IX відомий "промоутер" хрестових походів.

Він заснував інквізицію, а також мріяв про створення у Європі єдиної теократичної держави під керівництвом Папи.

Папа активно підтримував хрестові походи.

За іронією долі, наміри Григорія IX перетворити церкву на ключову частину державного апарату сьогодні отримують активне втілення в іншій гілці християнства.

Папа Григорій IX і Київська Русь.

Були у його святості Григорія особливі плани і на території Русі.

Тут вже кілька століть жили християни, проте східного обряду.

Папа ж волів бачити в Європі винятково католиків.

Очільник церкви начебто навіть розглядав можливість хрестового походу на Русь.

Ця інформація хоч і немає прямих доказів, та все ж підтверджується дрібнішими фактами.

Що таке хрестові походи.

Данило Галицький і Папа Римський.

Почалося все, за дивним збігом обставин, після того, як князь Данило Галицький відмовив Папі у прийнятті католицизму.

У 1237 році польський князь Конрад передав волинське місто Дорогичин хрестоносцям Добжинського ордену, які були "філіалом" Тевтонського ордену.

Що таке Добжинський орден.

Однак місто не так, щоб дуже належало полякам.

Данило вважав його своїм, тож князю не сподобалася думка про те, що Дорогичин як важливий пункт на торговельних шляхах і річковий порт може стати чимось на кшталт плацдарму для організації хрестового походу на Русь.

Сьогодні Дорогичин є польським містом.

Рішення було наскільки очевидним, настільки ж не простим для реалізації – відібрати у хрестоносців місто.

Війна за Дорогичин.

У старих варіантах історії України можна зустріти думку про те, що вояків у Дорогичині було орієнтовно десять, та й ті криворукі.

Проте зараз вистачає доказів, які дозволяють говорити про те, що гарнізон у місті був набагато серйозніший.

Тільки в самому Дорогичині зосередилось від 200 до 400 лицарів.

Натомість ще стільки ж могло набратися на залогах навколо міста.

Що таке залоги?Це військові частини, навчальні заклади і установи, розташовані в певному населеному пункті чи районі зі встановленими межами для охорони та оборони території в мирні та воєнні часи.

Слід розуміти, що лицар у Середньовіччі – це не одна людина, а радше бойова одиниця, до якої входить ще двоє-троє зброєносців, щонайменше двоє коней і мініарсенал зброї.

У підсумку – добре укріплене місто, обнесене валами та ровами, з одного боку захищене річкою, з іншого – пагорбами та десь з тисячею озброєних до зубів оборонцями.

Поганою ідеєю було б просто прийти і без перешкод ним заволодіти.

Хитрість князя Данила.

Данило Романович використав іншу ідею.

Дезінформація вже тоді не була поганою зброєю, тож князь поширив чутки, що разом із братом Васильком йде в похід на племена ятвігів.

Це дозволило уникнути сутичок по дорозі на Дорогичин і, звісно, дало фактор несподіванки під стінами міста.

Данило Галицький.

Та що найважливіше – хрестоносці не знали розмірів армії Данила.

Тому коли князь підвів під стіни лише власну піхоту, всередині вирішили, що легко розберуться з цією зграйкою навіть у відкритому полі.

Лицарі не мали жодної причини виходити з-за укріплених стін.

Однак вони все-таки це зробили.

Хрестоносці кинулися на піхотинців лише для того, щоб отримати удар з флангу від ключової частини армії Данила – кінноти.

Схема битви за Дорогичин.

На біду лицарів несподівано виявилося, що й відступати особливо не було куди.

Місцеве населення не встигло перейняти їхні ідеї.

Тож містяни, натхненні приходом Данила, вдарили з тилу по хрестоносцях.

Князь повернув собі місто, взяв у полон магістра ордену Бруно і, вочевидь, відбив у Папи бажання організовувати хрестовий похід на Русь.

Крім того, один із наступників Григорія IX – Інокентій IV – у підсумку проголосив Данила королем Русі саме в Дорогичині.