Головні новини 6 грудня: 4 загиблих у пожежі в Одесі, заяви Зеленського про "Нормандію"

Найважливіші новини України та світу за сьогодні, 6 грудня:.

Нові жертви пожежі в Одесі.

Україна третій день оголовтується від пожежі, що трапилася в одеському коледжі.

6 грудня у руїнах рятувальники знайшли тіла ще двох людей, відтак кількість загиблих зросла до чотирьох.

Наразі правоохоронці встановлюють їхні особи.

Рятувальники знайшли ще одне тіло в руїнах коледжу в Одесі:.

Тривають пошуки ще 11-ти зниклих безвісти – студентів та працівників коледжу.

Дехто з них у день пожежі дзвонив рідним і прощався.

Перша жертва – 17-річна студентка.

Дівчину, про смерть якої дізнались майже відразу, звали Ксенія Бабенко.

Під час пожежі вона вистрибнула з вікна, її привезли в лікарню в агональному стані.

Ксенія померла через 15 хвилин після госпіталізації.

У мережі обрилюднили фото загиблої.

Загибла 17-річна студентка коледжу Ксенія Бабенко.

Друга жертва – викладачка коледжу 1976 року народження.

Жінка загинула від отруєння продуктами горіння.

Напередодні користувачі соцмереж писали, що загибла – Бортюк Ганна Леонідівна, викладачка вищої математики та інформатики.

За словами очевидців, ця викладачка до останнього виводила учнів із палаючої будівлі.

Основне про пожежу в Одесі.

Пожежа в Одеському коледжі економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу спалахнула 4 грудня близько 10 години ранку на 3 поверсі 6-поверхового навчального корпусу.

Вогонь охопив майже 4 тисячі метрів квадратних.

Людей із будівлі евакуювали.

За словами очевидців, рятуючись від полум'я, деякі студенти стрибали з п'ятого поверху на припарковані автомобілі.

Загинула 4 людей, кількість постраждалих зросла до 32 осіб, серед них – 15 неповнолітні студенти.

Поліція розглядає дві причини займання: навмисний підпал та аварійна робота електрообладнання.

Зокрема, пожежа могла спалахнути через електрообігрівачі, які ввімкнули через відсутність центрального опалення.

Основні тези Зеленського про нормандський саміт.

Президент запевнив, що зовсім не нервує перед зустріччю з Володимиром Путіним, але хоче результату саміту.

Він дуже боїться, що все закінчиться безрезультатно.

Зеленський підтвердив, що влада хотіла б провести місцеві вибори на Донбасі одночасно з виборами на всій території України – восени 2020 року.

Він додав, що до проведення виборів Україна має повністю взяти під контроль українсько-російський кордон, який є на окупованих територіях.

Президент також запевнив, що в України сильна позиція перед нормандською зустріччю у Парижі.

Росія готова до розмови.

Президент вважає, що говорити телефоном з Путіним це одне, а сидіти навпроти один одного і дивитися в очі – інша справа.

Він підтвердив, що двостороння зустріч з Путіним планується.

Глава держави наголосив, що Україна виконала усі вимоги, і сама нормандська зустріч, якої не було вже 3 роки, є перемогою.

Зеленський сказав, що намагатиметься переконати лідерів Франції та Німеччини бути на українській стороні.

Зеленський також заявив, що ніхто не збирається вести прямі переговори з бойовиками на Донбасі.

Водночас він підкреслив, що вони беруть участь в роботі Тристоронньої контактної групи в Мінську.

Головне про нормандську зустріч.

9 грудня 2019 року у Франції на переговори вперше за три роки зберуться лідери України, Франції, Німеччини і Росії.

Робоче засідання в чотиристоронньому форматі має розпочатися о 16:00 (за Парижем).

Спільна конференція запланована на 19:00 (20:00 за Києвом),.

– сказала представниця уряду Німеччини Ульріке Деммер.

Вона зазначила, що перед засіданням "нормандської четвірки" Меркель проведе двосторонні зустрічі з Зеленським і Путіним.

Це буде перша зустріч Зеленського та Путіна / колаж 24 каналу.

Українська сторона давно наполягала на зустрічі у нормандському форматі, її підтримували Франція і Німеччина.

Але Росія відтерміновувала зустріч і навіть висунула низку умов, які потрібно виконати, аби організувати чотиристоронній саміт.

Передумовами для проведення нормандського саміту стали розведення військ у Станиці Луганській, Золотому та Петрівському.

Також відбулися розмінування цих територій і демонтаж фортифікаційних споруд з обох боків.

На зустрічі говоритимуть про війну на Донбасі, а якщо конкретніше: анонсовані питання розведення військ, обмін полоненими, текст формули Штайнмаєра та Крим.

Президент України хоче під час нормандського саміту домовитись із Росією про новий обмін полоненими – "всіх на всіх" до кінця 2019 року.

За останніми даними, в ОРДЛО залишаються полоненими 227 українців, а в Росії – ще 115.

Володимир Зеленський пообіцяв запропонувати новий формат щодо Криму.

Зокрема, він пропонує залучити до обговорення цієї теми США.

У російському МЗС заявляють, що Росія закликатиме Україну до переговорів з проросійськими бойовиками на Донбасі.

Росія також наполягатиме на особливому статусі для ОРДЛО знятті "економічної блокади" Донбасу; відновленні залізничного сполучення з окупованими територіями та навіть повній амністії бойовиків.

За словами Андрія Єрмака, на випадок, якщо не вдасться домовитися з Росією, в України є і план Б.

Нормандська зустріч відбудеться у Франції 9 грудня / колаж 24 канал.

До слова, виконавчий директор Українського інституту майбутнього (UIF) Віктор Андрусів заявив, що зустріч у нормандському форматі не вирішить долю війни на Донбасі.

Учасники саміту не підпишуть жодних відповідних документів, а завершиться все заявами про те, що всі хочуть миру.

Росія заблокувала резолюцію про деокупацію Криму.

Про блокування спочатку повідомив колишній політв'язень Олег Сенцов.

Він разом зі ще одним колишнім політв'язням Романом Сущенком виступив на заходах під час цієї Ради.

Ми говоримо про російську агресію, наших полонених, а вороги тим часом блокують включення в підсумкову резолюцію питання про деокупацію Криму,.

– зазначив Сенцов у своєму фейсбуці.

Глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров підтвердив слова Сенцова.

Він назвав дії Росії в ОБСЄ істеричними та додав, що це – шантаж.

Від імені вищого представницького органу корінного народу Криму – Меджлісу кримськотатарського народу, закликаємо міністрів закордонних справ країн-учасниць ОБСЄ не піддаватись на шантаж російської делегації,.

– попросив він.

У листопаді Третій комітет Генасамблеї ООН підтримав проєкт оновленої резолюції по Криму.

Основним положенням оновленої резолюції є вимога до Росії припинити змінювати демографічну ситуацію на окупованому півострові.

Також резолюція містить осуд масових затримань активістів та правозахисників, заклик припинити переслідування кримчан і звільнити всіх затриманих за висловлювання думок, а також засудження призову жителів окупованого Криму до російської армії.

Розслідування вбивства 5-річного Кирила Тлявова.

У ДБР зібрали необхідні докази для обвинувачення 4 підозрюваних у вбивстві Кирила Тлявова.

– зазначив директор ДБР Роман Труба.

Після того, як підозрювані ознайомляться з кримінальною справою, обвинувальні акти передадуть у суд.

ДБР завершили досудове розслідування вбивства Кирила Тлявова / 24 канал.

Що відомо про вбивство Кирила Тлявова.

Дитина зазнала вогнепального поранення голови 31 травня 2019 року в Переяславі.

Хлопчик помер не одразу, спершу його відвезли до реанімації з тяжкою закритою черепно-мозковою травмою, забоєм головного мозку, внутрішньо-мозковою гематомою, переломом скроневої кістки.

Кирилові зробили операцію, проте 3 червня він помер.

Спочатку місцеві поліцейські стверджували, що 4 дітей гуляли на вулиці, а 5-річний хлопчик з необережності нібито посковзнувся, впав на асфальт, через що й отримав травму голови.

Проте згодом з’ясувалося, що поліцейські були п'яними й вирішили постріляти з вогнепальної зброї по металевих банках та інших предметах неподалік від місця, де гуляв Кирило.

Одним із пострілів поліцейські поцілили у дитину.

Підозрювані не знали, що влучили у Кирила Тлявова.

Після смертельного пострілу вони поїхали розважатися.

Раніше Роман Труба заявив, що у 5-річного хлопчика з Переяслава стріляв інспектор поліції.

Куля влучила в камінь і рикошетом попала в хлопчика.

У ДБР прізвищ підозрюваних не називали.

Однак відомо, що підозрюють 2 п'яних поліцейських – старшого сержанта Володимира Петровця та лейтенанта Івана Приходько, а також 2 цивільних, серед яких – неповнолітній.

Про блокування спочатку повідомив колишній політв'язень Олег Сенцов.

Він разом зі ще одним колишнім політв'язням Романом Сущенком виступив на заходах під час цієї Ради.

Ми говоримо про російську агресію, наших полонених, а вороги тим часом блокують включення в підсумкову резолюцію питання про деокупацію Криму,.

– зазначив Сенцов у своєму фейсбуці.

Глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров підтвердив слова Сенцова.

Він назвав дії Росії в ОБСЄ істеричними та додав, що це – шантаж.

Від імені вищого представницького органу корінного народу Криму – Меджлісу кримськотатарського народу, закликаємо міністрів закордонних справ країн-учасниць ОБСЄ не піддаватись на шантаж російської делегації,.

– попросив він.

У листопаді Третій комітет Генасамблеї ООН підтримав проєкт оновленої резолюції по Криму.

Основним положенням оновленої резолюції є вимога до Росії припинити змінювати демографічну ситуацію на окупованому півострові.

Також резолюція містить осуд масових затримань активістів та правозахисників, заклик припинити переслідування кримчан і звільнити всіх затриманих за висловлювання думок, а також засудження призову жителів окупованого Криму до російської армії.