Найкращою драматичною виставою минулого року назвали "Погані дороги" Київського театру на Лівому березі.
Постановницю спектаклю, 37-річну Тамару Трунову визнали "найкращим режисером".
Церемонія нагородження Другого всеукраїнського театрального фестивалю-премії "ГРА" відбулась у столичному театрі Івана Франка.
Переможці отримали по 50 тис.
грн на нові постановки.
Спектакль "Погані дороги" створений за п'єсою Наталії Ворожбит.
Заснована на документальних історіях, записаних у прифронтовій зоні на Донбасі.
Там драматургиня збирала матеріали для сценарію фільму "Кіборги".
Це шість розповідей про жінок на лінії розмежування, їхні стосунки з чоловіками.
Журналістка закохалася в кіборга і їздить за ним на фронт.
Але в того є дружина, коханки на кожному блокпосту.
Жінка везе пошматоване тіло коханого, яке віддали для похорону.
Потрапляє в полон до ДНРівського бойовика, за сюжетом.— Жодна з історій не має фіналу.
Бо вони не завершені й у житті, — говорить театрознавець Анна Липківська, 52 роки.
— У виставі є постійний образ доріг.
Майже весь час на заднику сцени показують відео, зняте з машини.
Це символ того, що всі ми перебуваємо в русі.
Але не знаємо, куди дорога нас приведе.
Це не просто постановка, а звернення до нашої колективної травми війною, яка ще не загоїлася.
При цьому вистава не заганяє в депресію, не спричиняє відчуття безнадії.
Є очищенням через трагічне переживання."Погані дороги" також нагородили за музичне рішення.
У фінал премії "ГРА" потрапили 12 спектаклів.
Протягом останнього тижня листопада їх переглянуло міжнародне журі й обрало переможців у шести загальних і шести індивідуальних номінаціях.
Три нагороди отримав "Коріолан" театру Франка.
За сценографію, хореографію та найкращу чоловічу роль — Дмитро Рибалевський, 36 років.
У постановці за трагедією Шекспіра зіграв героя війни, давньоримського полководця.
Після перемоги над ворожим народом — вольсками йде у консули Римської республіки.
Занадто чесний і відкритий.
Після маніпуляцій конкурентів Коріолана проголошують ворогом народу і виганяють з батьківщини.
Хоче помститися, разом із вольсками знищити Рим, за сюжетом.— Одразу зрозумів, що моя роль.
Відмовляюся від тих, які не можу прожити, до чого душа не лежить, — говорить Рибалевський.
— Коріолан сьогодні дуже актуальний.
Сильний герой-оборонець.
Ми не знаємо, скільки таких Коріоланів зараз в Україні.
А їх тисячі.
Як каже мій персонаж: "Лишайтесь без свого оборонця, і владу бережіть, що на вигнання засуджує героїв своїх".
У нашій країні відбувається те саме.
Історія циклічна, Шекспір — геній.
Коріолан помирає, бо ніхто не зможе перемогти в цій ситуації.Найкращою виставою камерної сцени назвали "Фрекен Юлію" київського театру "Золоті ворота" за п'єсою шведського драматурга Августа Стріндберга.
Всі заздрять багатству Юлії, а вона заздрить усім закоханим.
Її зрадив наречений.
Поруч опиняється інший чоловік, Ян.
Не сміє наблизитися до дівчини, бо він лише слуга в домі її заможного батька, за сюжетом.— Я граю кухарку Христину.
Вона трохи містична, це її родзинка, — каже 27-річна Інна Скорина-Калаба.
Отримала премію за найкращу жіночу роль у "Фрекен Юлії".
— Це спектакль про любов, де кожен кохає так, як уміє.
Христина любить Яна, а він мріє про гроші.
Заради цього готовий на все, навіть закрутити роман із хазяйкою.
Вона багата, зі становищем у суспільстві.У номінації "Найкраща пошуково-експериментальна вистава" переміг "Світ у горіховій шкаралупі" Київського академічного театру на Печерську.— В основі мого сценарію — книжки британського вченого Стівена Гокінга, — говорить режисер 32-річний Дмитро Захоженко.
— Я завжди любив фізику.
Але в школі цей предмет викладали погано, часто вчитель сам не розумів, що хоче донести.
А насправді наука — це цікаво й весело.
Навчався в Могилянці, пам'ятаю своє захоплення, коли слухав лекції.
Коли розумієш складні теорії, розказані дуже просто.
У спектаклі немає персонажів, відсутня любовна лінія.
Розповідаємо про гравітацію та теорію відносності, чорні діри, походження Всесвіту.
Сюжет будується на пізнанні, у нього теж є свій розвиток і кульмінація, навіть трагедія.
Найкращою хореографічною/балетною/пластичною виставою назвали "Правду під маскою" Львівського оперного театру.
Художній керівник 62-річний Василь Вовкун поставив спектакль на основі балетів Ігоря Стравінського "Пульчинелла" та "Весна священна".
Найкраща музична вистава в жанрі опери/оперети/мюзиклу — "Скрипаль на даху" Київської оперети.
Мюзикл за оповіданнями Шолом Алейхема.
Найкраща вистава для дітей — "Король Дроздобород" Київського театру опери і балету для юнацтва.