Хитрий Путін та хвиля протестів: топ подій, що змінили світ у 2019 році

Конфлікт у Гонконзі.

Протестувальники у Гонконзі / photo: фотобанк 24 каналу.

Неспокійно у автономній території Китаю стало влітку, коли з’явився законопроект про екстрадицію порушників закону до КНР, де їм не міг бути гарантований справедливий суд.

Почалися акції протесту, які згодом переросли у жорстокі зіткнення з місцевою поліцією.

Не дивлячись на відкликання скандальної ініціативи, у Гонконзі ставало все гарячіше.

Протестуючі навіть надихалися українським фільмом про Майдан "Зима у вогні".

З’явилися перші жертви, ситуація все більше нагадувала вуличні бої.

Кульмінацією стало протистояння всередині та навколо Політехнічного університету Гонконгу, де були використані вогняні стріли, пляшки з запальною сумішшю та гумові кулі.

Будівля вишу зазнала руйнувань, сотні людей були заарештовані.

Президент Дональд Трамп підписав закони на захист Гонконгу, його автономії та демократії.

Відтоді Гонконг протестує, але мирно.

Протести у Латинській Америці.

Восени 2019 року Південну Америку сколихнула хвиля протестів у кількох країнах майже одночасно.

Почалося все ще раніше у Венесуелі (про неї окремо нижче), але справжнім каталізатором стали протести у Еквадорі у жовтні 2019 року через пропозицію скасувати субсидії на паливо.

Майже одночасно "спалахнуло" Чілі через підвищення цін на проїзд в метро на 1 грн для студентів.

Після цього сталося усунення від влади та втеча до Мексики президента Болівії Ево Моралеса.

Нарешті, сутички поширились на Колумбію через нерівність у суспільстві.

Втім, проблеми, підняті цими акціями протесту, лишаються: бідність, нерівний доступ до послуг, насилля, вплив озброєних картелів та банд.

Процес імпічменту Трампа.

Спроба відсторонення лідера Сполучених Штатів від влади почалася 31 вересня 2019 з рішення Палати Представників Конгресу.

Причиною стала телефонна розмова Трампа та новообраного президента України Володимира Зеленського, і публікації анонімної доповіді працівника Ради Нацбезпеки Сполучених Штатів.

У ній стверджувалося, що Трамп у липні тиснув на президента України, щоб той зробив США "послугу" і почав розслідувати його головного супротивника на виборах президента – Джо Байдена та його сина Гантера, який свого часу обіймав посаду у раді директорів пов’язаній з Україною компанії "Бурісма".

Щоб гарантувати результат, Трамп затримав військову допомогу Україні на майже 400 млн дол., яку конгресмени вже погодили.

Також Дональд Трамп відкликав Посла Марі Йованович, яка виступала за протидію корупції в Україні, а всі подальші розмови мали йти через його адвоката Руді Джуліані.

Наразі, після публікації розслідування Комітету з розвідки Конгресу, спікер Ненсі Пелозі попросила Комітет з юстиції написати статті імпічменту, за які найближчим часом проголосують.

Сам Трамп та його оточення сподіваються виграти у Сенаті, де у республіканців досі зберігається більшість.

Шанси переобратися у Трампа ще є, але невеликі і Байден все ще у гонці.

Катастрофічна повінь у Венеції.

Одне з найбільш відомих туристичних міст світу (і страждаючих через це теж), Венеція, цього року майже пішла під воду через аномальні опади та небезпечне підняття води у Лагуні.

Затопило вулиці, архітектурні пам’ятки та навіть міську раду (відразу після того, як там відмовились голосувати за протидію змінам клімату!).

Для туристів були закриті “ікони” міста – площа та базиліка Святого Марка і Палац Дожів.

Реставрації підлягають 50 церков – майже всі, які є у місті.

Розташована на 117 островах, тож повені там не рідкість, але підняття води аж на 187 см 12 листопада стало другим найбільш потужнім за всю історію ( 4 листопада 1966 було 194 см).

Через три дні місто накрила друга хвиля з підняттям води на півтора метри, а 17 числа – третя.

Десятки знаменитих гондол та човнів були знищені повінню, річкові трамваї ходили з перебоями.

Відомо про двох загиблих.

"Брексіт" та відставка Терези Мей.

Британія проголосувала за вихід зі складу Євросоюзу три роки тому, але зробити це виявилося набагато складніше, ніж про це оголосити.

З посади у червні пішла прем’єрка Тереза Мей, так і не здолавши опір ЄС та втративши підтримку всередині політикуму Великої Британії.

Її змінив Борис Джонсон, який оголосив про досягнення нової угоди з Брюсселем.

Але Британія так і не вийшла зі складу ЄС 31 жовтня, з угодою чи без.

Головні розбіжності стосуються так званого "бекстопу" – кордону між Північною Ірландією та Британією.

Через "Брексіт", у Ірландії може постати фізичний кордон, який затримає торгівлю та переміщення людей, товарів та послуг.

Наразі, Велика Британія змушена постійно просити про перенесення дати виходу для врегулювання всіх гострих питань.

До того ж, у країні знову оголосили дочасні вибори.

Всередині країни, Шотландія все активніше каже про другий референдум про незалежність, не виключено і об’єднання Ірландії.

На фоні проблем у Британії, відбулися вибори до Європарламенту.

За їх підсумками, Найбільші партії у Європарламенті – Європейська народна партія та Прогресивний альянс соціалістів і демократів – вперше втратили більшість за попередніми даними виборів у 28 країнах ЄС.

Прихильники популізму та націоналізму навпаки, дещо зміцнили позиції – понад 100 мандатів.

Наприклад, "Європа за нації" (Ліга Півночі та інші) яка виступає за відміну санкцій проти Росії, провела у Європарламент 55 депутатів.

Вихід Росії та США з Договору про РСМД.

Головною безпековою темою у Європі та світі став вихід Росії з Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності (ДРСМД).

З 1987 року, ця угода була стримуючим фактором для розвитку стратегічних озброєнь, насамперед – балістичних та крилатих ракет.

На думку деяких аналітиків, це може розпочати нову гонку озброєнь між США та РФ (обидві країни вже активно випробовують та розгортають раніше заборонену Угодою зброю).

Росія давно порушувала договір, вважають у США.

У Москві, звісно, вважають інакше і винуватять США.

Сполучені Штати після демаршу Росії теж вийшли з угоди, яка перестала діяти 2 серпня.

Останній ядерний договір - СНО-3 (відомий ще як "Новий Старт") теж фактично "висить на волосині".

Пожежа у Соборі Нотр-Дам.

Пожежа у легендарному соборі, якому вже більше 850 років, сталася ввечері 15 квітня.

На її ліквідацію знадобилася майже доба, рятувальники фактично врятували одну з головних пам’яток Парижу від руйнування.

Хоча навіть після приборкання вогню були побоювання, що храм все ж обвалиться.

Як виявили слідчі, осередок займання знаходився біля основи шпилю.

Найімовірніша причина займання – проблеми з електрикою під час будівельних робіт.

Вогонь швидко поширився унікальним дерев’яним дахом, відомому як "Ліс", знищив шпиль та дійшов до головних дзвіниць, де його, нарешті, вдалося зупинити.

Головні святині - терновий вінець Ісуса і труну Святого Людовика – вдалося врятувати, але великі картини загинули у полум’ї.

До пожежної частини дзвінок дійшов не відразу, бо охоронці спочатку побачили лише дим, а не вогонь.

Датчики пожежі спрацювали не як потрібно.

Зараз собор реконструюють, але роботи йдуть повільніше, ніж очікувалось.

Спроба перевороту у Венесуелі.

Венесуела переживає довготривалу політичну, фінансову, гуманітарну та безпекову кризу.

І все це одночасно.

У країні бракує їжі, ліків, предметів гігієни та першої необхідності.

Різко виросла інфляція, злочинність та політичне насильство з боку режиму президента Ніколаса Мадуро.

Сусідні країни змушені були приймати мільони біженців.

І все це у країні, яка має найбільші розвідані поклади нафти у світі!.

На цьому фоні, колишній спікер опозиційного парламенту Хуан Гуайдо оголосив себе новим президентом після поразки 10 січня на виборах (їх знову виграв Мадуро).

Він закликав народ вийти на вулиці, відбулося кілька великих демонстрацій.

Десятки людей були вбиті, сотні, якщо не тисячі - заарештовані.

Гуайдо здобув підтримку США, але через вірність армії Мадуро (на відміну від ситуації в Болівії, де військові якраз змусили Моралеса піти з посади), чинний лідер країни все ще тримається за владу, маючи політичну та навіть військову підтримку з Росії.