Зеленський був сумним, Макрон – нахабним, а Путіна там… не було. Психолог про «нормандську зустріч»

Довогоочікувана «нормандська зустріч», яка завершилась минулої ночі, попри тривожні очікування до відчутних зрушень не призвела.

Найбільше досягнення – встановлення дедлайну для обміну між Україною і країною-агресором бранцями, який спочатку анонсувався «всіх на всіх», але згодом був звужений до повернення лише тих, хто досі утримується бойовиками у підвалах Донбасу.

Втім, сам факт того, що «нормандський саміт» відбувся після трирічної паузи – без перебільшення важливий.

Невербальний психолог Валентин Кім проаналізував для «Главкома» поведінку президентів України, РФ, Франції та канцлера Німеччини та що можна було прочитати під час цієї зустрічі «між рядків».

Зеленський під тиском.

На думку Валентина Кіма, президент Зеленський перебував у стресовому стані, і це проявлялось впродовж усієї «нормандської зустрічі», починаючи з того, як український лідер підійшов до Єлисейського палацу, і закінчуючи фінальною пресконференцією.

«Мімічна картина у Зеленського завжди дуже чітка: зауважу, він є актором за своїм видом діяльності, але не за освітою.

Його міміка на високій політичній посаді дуже часто його видає, йому дуже важко приховувати свої емоції», - зазначив експерт.

9 грудня 2019 року.

Учасники «нормандської четвірки» сідають за стіл переговорів.

Одна з найяскравіших невербальних ознак стресу проявила у Зеленського тоді, коли він підходив до Єлисейського палацу з Макроном, який для чогось зупинився посеред сходів.

«У цей момент наш президент нервово стиснув кулак правої руки і спробував знайти кишеню пальто.

Самі по собі ці сигнали мало що означають, але у контексті ситуації вони обидва означають, що Зеленський не знає, куди подіти праву руку – це підсвідома спроба заховати своє хвилювання», - розтлумачив психолог.

Валентин Кім нагадав, що під час розсадки за столом переговорів Зеленський трохи наплутав і ледь не сів на місце Путіна.

«Така плутанина ні на що не вказує – людина просто переплутала, а от його реакція на те, що Макрон показав йому, куди потрібно сісти, дуже красномовна.

Зеленський дуже метушливо, поспіхом побіг на своє місце.

Це показує, що він сприймає свою помилку як вельми вагому, прагне виправити її якомога швидше.

Ця метушливість – ознака емоційної нестабільності у цій ситуації, він хвилюється», - пояснив експерт.

Невербаліст також нагадав, що коли Зеленського попросили розвернутися до журналістів, він знову-таки руки стиснув у замок, сховав між ніг, під стіл.

Така підлегла поза свідчить про те, що він перебуває під тиском.

У цьому немає нічого злочинного, він у політиці новачок і на зустрічах такого рівня ніколи не бував.

9 грудня 2019 року.

Учасники «нормандської зустрічі» фотографуються за столом переговорів.

Під час фінальної пресконференції президент робив дуже багато жестів, які знову-таки показують його хвилювання: Володимир Олександрович часто торкався губ – буквально «затикав» собі рота, тримав пальцями, а його спина була постійно прямою, зауважує психолог.

«Крім того, Зеленський робив дуже багато рухів у порівнянні з іншими учасниками, відтак він не попадав у їхній формат.

Для порівняння, президент США Дональд Трамп також часто вибивається із формату протокольного спілкування.

Однак у нього позиція завжди дуже сильна, він затикає рота іншим.

У випадку ж із Зеленським – навпаки: багато метушні», - пояснив Валентин Кім.

Експерт зазначив, що коли глава держави говорив про когось з учасників переговорів, він розвертався до свого партнера по перемовинах всім корпусом.

«Це ознаки прагнення залучити до процесу партнера, пошуку підтримки, що свідчить про невпевненість у своїй позиції.

Крім того, Володимир Олександрович часто кивав головою, це жест згоди, а відтак – невпевненості у собі», - додав психолог.

9 грудня 2019 року.

Учасники «нормандської четвірки» під час фінальної пресконференції.

Валентин Кім підкреслює: якщо ж брати вербальний компонент, то слова Зеленського на пресконференції – це демонстрація дій, а не результатів: «я робив», «я піднімав питання», «я намагався».

Людина, яка досягла якихось результатів, не структурує мовлення таким чином (звісно, що не він писав цей текст, але з його міміки видно, що він повністю погоджується із тим, що говорить).

Зеленський не досяг поставлених цілей, і відчувалось, що президент засмучений.

Журналістам також кинулося в очі, що президент Зеленський пив багато води на усіх локаціях, де з’являвся.

За словами експерта, цьому може бути два пояснення.

«З одного боку, відчуття нестачі вологи – це фізіологічна реакція на стрес.

Коли людина хвилюється, організм забирає вологу із тих органів, де вона не потрібна, і спрямовує туди, де вона необхідна, - у м’язи.

Спрацьовує механізм «бий або біжи», саме тому у горлі в цей момент пересихає.

З іншого боку, існує прийом – під час хвилювання потрібно частіше пити.

Тож Зеленський міг просто засвоїти, що йому треба пити.

Але знову-таки, інші учасники зустрічі так часто не пили», - тлумачить спеціаліст.

А Путін взагалі під час пресконференції не торкнувся «чужої» посуди.

Поважна Меркель.

Найбільшу прихильність Макрон демонстрував до фрау Меркель.

Господар зустрічі ставився до канцлерки як до найстатуснішого учасника зустрічі.

Саме з нею у нього було найбільше візуального контакту, у них були якісь спільні жарти, вони були дуже синхронізовані у своїх емоційних реакціях: одночасно посміхалися, кивали головами.

«Меркель була єдиною, хто під’їхав просто до сходів Єлисейського палацу, тоді як Путіну і Зеленському довелося пройтися.

Річ у тім, що дипломатичний етикет і протокол передбачає чітке виконання правила: якщо першому гостю ти дозволив приїхати просто під сходи, то інших гостей ти не маєш права обділяти такими привілеями», - зазначив Валентин Кім, інакше, за його словами, це - демонстрація неповаги до інших партнерів.

9 грудня 2019 року.

Автомобіль Ангели Меркель під’їхав під самі сходи Єлисейського палацу.

На думку експерта, сама ж поведінка Меркель впродовж перших двох епізодів переговорів – прибуття та розсадка – було вельми відстороненою: спокійна і зібрана зовні, як і завжди.

«Трохи розслабилась вона вже під час фінальної пресконференції, коли дозволила собі посміхатися, робила більш вільні рухи руками і ногами.

Це свідчить про те, що вона сприймає результати переговорів як такі, що задовольняють її інтереси.

Водночас треба розуміти, що Меркель – дуже досвідчений політик, вона може майстерно не лише щось приховати, а й за потреби продемонструвати те, чого насправді не відчуває», - підкреслив психолог.

Путін, якого «немає».

Валентин Кім констатує, що президент РФ Володимир Путін увесь час демонстрував свою непричетність.

«На пресконференції він тримався відсторонено, ніби промовляючи «мене тут нема», «мене це особливо не стосується» - продовження його характерного меседжу «нас там нєт».

Причому він це демонстрував і на вербальному, і на невербальному рівні.

До прикладу, всі сиділи рівно, а Путін відкинувся назад, а ноги витягнув вперед», - пояснив експерт.

Психолога дуже здивував прохід Путіна до Єлисейського палацу.

«Дуже стареча хода.

Для мене загадка, чому він йшов, як дуже літня людина», - зазначив експерт.

Експерт зауважив, що пояснення може бути дуже простим: глава РФ взув нові туфлі, і йому було просто незручно.

«Примітно, що перед тим з трапу літака він сходив дуже бадьоро, і до машини від літака він йшов своєю звичайною ходою.

Можна припустити, що стареча хода – це спроба «притягнути» Макрона ближче до себе, викликати у нього щось на кшталт співчуття», - трактує Валентин Кім.

9 грудня 2019 року.

Макрон вітається з Путіним перед Єлисейським палацом – напередодні «нормандської зустрічі».

Фото kremlin.

Можна сказати, що Путін результатами переговорів був задоволений.

Разом із тим, перед зустріччю йому зіпсували настрій і відстороненням російських спортсменів, і скандалом із вбивством в Берліні чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі.

Міміка лідера країни-агресора мало про що говорила, він не дозволяв собі розкритися.

Перед іноземною аудиторією Путін часто так поводиться, це його базова лінія поведінки.

Сп’янілий від влади Макрон.

У психолога склалося враження, що президент Франції Еммануель Макрон відверто тішиться владою і повноваженнями.

«Як я вже казав, диппротокол вимагає рівного ставлення до усіх гостей, а Макрон порушив його з першої ж хвилини, і річ не лише у тому, що Меркель під’їхала до палацу просто під сходи.

Назустріч Зеленського він пройшов буквально три-чотири кроки від сходів, тоді як до Путіна – 10-15», - розповідає Валентин Кім і додає, що протокол такого не допускає, Макрону просто хотілося продемонструвати своє ставлення.

За словами експерта-невербаліста, жести і дотики до гостей також багато що можуть розповісти.

«Торкання Путіна були поплескувальними, м’якими, неформальними.

Торкання до Зеленського були більш жорсткими, контролюючими і тривалими.

Коли президенти України і Франції зупинилися перед сходами, Макрон поклав руку на плече Зеленському і тримав її там досить довго – так поводяться або керівники стосовно підлеглих, або близькі друзі», - зазначив експерт.

Макрон, як відомо, поки не є близьким другом Зеленського.

Отже, президент Франції поставив себе як людину більш статусну у цій ситуації.

9 грудня 2019 року.

Еммануель Макрон зустрічає Володимира Зеленського у Єлисейському палаці.

«Також кидається в очі, що Макрон виділяє Путіна – приміром, коли закінчилась пресконференція, глава Франції одразу ж розвернувся до Путіна, почав йому щось показувати, пояснювати, і це вже була демонстрація неформального спілкування», - зауважив Валентин Кім.

«Під час зустрічі «нормандської четвірки» Володимир Зеленський був найменш статусним учасником – і не лише тому, що він новачок, а й тому що його просто ще не сприймають всерйоз.

Він не досяг намічених цілей, чим був дуже засмучений.

Те, що він знаходиться у стані стресу, було дуже помітно.

Він сказав, що хоче у Київ, що вже скучив за ним.

За неповну добу? Оцей вербальний витік демонструє, що Зеленський прагне потрапити назад, у комфортні умови», - резюмував експерт.

Наталія Сокирчук, «Главком».

З чим повертається Зеленський із Парижа.