Як поєднати чотирьох дітей і роботу: відверте інтерв'ю з міністром юстиції Малюською

Про приватні суди.

Ви писали про таку ідею як приватні суди, які могли би конкурувати з державними й виносили б некорупційні рішення.

– Приватні – це такий зворот, що був використаний для загалу.

Мова йде про арбітражі та третейські суди.

Так, вони й зараз є, однак усі вони функціонують далеко від того стану, яким би можна було пишатися чи який би серйозно впливав на інвестиційний клімат.

Третейські суди – це недержавні суди, які вирішують суперечки між громадянами або юридичними особами України.

В них майже немає права розглядати якісь серйозні справи.

Все, що стосується корпоративних прав, нерухомості – вони розглядати не можуть.

Відповідно, до них мало хто звертається.

Арбітражі суди теж мають чимало недоліків.

Зараз у нас функціонує два арбітражі.

Теж функціонал обмежений, списки арбітрів закриті.

Є куди рости, якщо порівнювати з арбітражами у Стокгольмі, в Парижі, у Лондоні, у Відні.

Не порівняти.

Ми плануємо, що зможемо допомогти запровадити тут арбітраж на рівні кращих європейських країн.

Ми допоможемо матеріально.

Мін'юст готовий надати і приміщення, і допоможе забезпечити оперативне та ефективне виконання рішень такого арбітражу.

Ми вже досить скоро розпочнемо переговори з іноземними арбітрами, які могли б тут працювати.

Крім того, ми зараз опрацьовуємо точкові зміни в законодавстві, які змогли б дозволити вже у наступному році відкрити такий авторитетний арбітраж.

Тільки-но ми продемонструємо ринку, що у нас працюють незалежні й фахові арбітри, які не беруть хабарів, – це радикально змінить ситуацію щодо найважливіших і гучних справах, які розглядаються зараз в Україні.

З'явиться конкуренція з державними судами.

Це природно призведе до зменшення рівня корупції й до поліпшення інвестиційного клімату.

Нас підтримують і бізнес-спільнота, і наші міжнародні партнери.

Денис Малюська – міністр юстиції.

Про кабінет міністра юстиції.

Денисе, вам сподобався ваш кабінет, коли вперше сюди потрапили?.

Єдине, що мені не сподобалося – це двері.

Вони автоматично зачинялися.

А так – прекрасна кімната.

Трішки завелика як для мене, але значно комфортніше ніж кабінети, які я бачив, наприклад, на Грушевського.

Працюєте за робочим столом?.

Працюю за робочим столом.

Але не надто зручно, як для мене.

Я полюбляю працювати в горизонтальному положенні – напівлежачі з ногами біля телефонів.

"Полюбляю працювати в горизонтальному положенні", – Малюська.

Зона відпочинку міністра юстиції.

Це кімната відпочинку.

Єдине, що я тут роблю – обідаю.

До речі, перед інтерв'ю не встиг закінчити свій обід.

У вас таке правильне харчування!.

Готую самостійно.

На всю сім'ю.

Ви готуєте?.

Тут готувати не складно.

Це тільки каша і помідори.

Обід Дениса Малюськи.

У вас можливо є якісь коронні страви?.

Тільки каша.

А є ще якісь кімнати?.

Є санвузол і душ.

Загалом, все що потрібно міністру для гарного життя чи для гарної роботи.

Про сім'ю, відпочинок і поєднання з роботою.

Коли переглядала ваш фейсбук, мені ваша родина нагадала родину Кулеби – така європейська, відкрита.

У вас доволі багато світлин з сім'єю.

До слова, у вас аж четверо дітей.

Це, напевно, складно?.

Мегаскладно, але вже немає жодного з них, якому би було менше трьох років.

Чим більше дітей, тим більше вони один за одним слідкують.

Старші проводжають менших, хтось комусь допомагає з домашньою роботою.

Спочатку було вкрай складно.

Зараз трохи простіше.

Між ними всіма різниця в три роки – не настільки багато, щоб їм було зовсім нецікаво один з одним.

Родина Дениса Малюська.

А ви зараз знаходите час, щоб з ними спілкуватися?.

В автомобілі, коли їдемо з дому в школу.

Ви завозите їх до школи?.

І найменшого з дитсадка забираю я.

Садочок працює допізна і він у сусідній будівлі.

Мені якраз ідеально в кінці робочого часу підходить його забрати, якщо немає надто пізніх нарад.

Ви спеціально підібрали такий садочок?.

Всі четверо дітей у цьому садочку навчалися.

Я вже туди ходжу 11 років.

Ви наперед знали, що будете міністром?.

Ні (сміється).

Не підозрював.

Як ви зазвичай проводите вільний час?.

Вільного часу останні місяці немає взагалі.

А раніше?.

Полюбляли подорожувати.

Останній рік ми часто бували закордоном.

Але насправді часу, щоб зібратися прям зовсім-зовсім разом – вкрай мало.

Діти дуже активні, вони постійно десь на якихось різноманітних заняттях, на канікулах – у таборах.

Їх вдома практично немає.

Хіба що на якихось івентах, днях народження всі разом збираємося.

Малюська з дружиною виховує чотирьох дітей.

Поряд садочок, діти до вас приходять на екскурсію?.

Власне, і школа, де вони вчаться, теж у кварталі звідси.

Іноді трапляється.

Охорона чомусь пропускає їх – не знаю, чому.

Треба буде з ними переговорити (сміється).

Але періодично сюди заскакує якась дитина з речами своїми щось розповісти або гроші взяти щось поїсти, або рюкзак важкий залишити.

Кілька разів на тиждень таке трапляється.

Зручно насправді.

І теж школа не підібрана спеціально.

З першого класу мої діти всі там вчаться.

Я у вас помітила дуже цікаві браслети.

Просто браслети.

"Мені старша донька нещодавно сплела кілька штук браслетиків", – Малюська.

Не на пам'ять?.

Ні, не на пам'ять.

В мене четверо дітей, і ми перебуваємо на одній хвилі.

Мені старша донька нещодавно сплела кілька штук браслетиків, я їх причеплю, можливо, десь на вихідних.

Ще в них є корисна функція.

Часто на Заході, іноді в нас під час нарад роздають різноманітні іграшки, щоб погратися – аби руками щось робити, аби ручки не ламати.

А я їх дістаю (браслети – 24 канал) і граюся трішки.

У вас така доволі міністерська сім'я.

Ваша дружина працює заступницею міністра цифрових трансформацій.

Як так сталося одночасно?.

Мені цікаво, чи взагалі таке раніше траплялося.

Ми абсолютно різними шляхами йшли до своїх призначень.

Ба більше, якщо моє призначення було більш-менш зрозумілим і проговореним, і у цьому рішенні ми не сумнівалися, то коли вже мова йде про мою дружину..

Ми кілька тижнів не могли визначитися.

Тому що їй Михайло (Федоров – 24 канал) запропонував посаду, але ми розуміли, що це буде вкрай важко.

Вона працювала до цього з командою Михайла і з його колегами, це був її напрям.

Але це відриває обох батьків від сім'ї істотно.

Але єдине, що рятує – це те, що їх багато.

Їх четверо, і вони один за одним якось примудряються слідкувати та допомагати.

За найменшим піклуються або бабусі, або няні.

Малюська розповів про те, як поєднувати роботу та сім'ю.

У вас перед тим, як стали міністром, були зовсім інші плани.

Ви взагалі збиралися переїжджати з родиною в Білорусь.

Було таке.

Я, дійсно, вже працював у Мінську більшу частину свого робочого часу.