Нацполіція назвала п'ятьох підозрюваних у вбивстві Павла Шеремета. Усі деталі з брифінгу

Основною версією слідства він назвав «дестабілізацію соціально-політичної ситуації в державі шляхом вбивства відомої особи».

За результатами проведених експертиз відеозапис із камер спостереження та відстеження телефонів слідство припустило, що вибухівку закладала Юлія Кузьменко (волонтерка на прізвисько Лиса, працює дитячим хірургом в ОХМАТДИТі), разом з нею був Андрій Антоненко (ветеран ООС, музикант Ріффмастер), а Яна Дугарь (контрактниця Збройних сил України) фотографувала місце розташування камер на мобільний телефон поруч із місцем злочину незадовго до вбивства Павла Шеремета.

Роль у вбивстві Шеремета подружжя ветеранів АТО, волонтерів Владислава (на прізвисько Буча) та Інни (на прізвисько Пума) Грищенків на брифінгу чітко не було пояснено (на сайті МВС зазначено, що, за результатами молекулярних експертиз, на вибухівці лишилися сліди ДНК Грищенків).

Зараз триває підготовка до вручення підозр та обрання запобіжних заходів фігурантам справи.

Євген Коваль уточнив, що слідство має набагато більше інформації, ніж він публічно розголосив.

Голова Нацполіції Ігор Клименко заявив: «Хочу підтвердити, що протягом слідства на певних етапах дійсно чинився системний спротив, у нас є розуміння, хто це робив.

Не виключаю, що в майбутньому деякі з цих осіб будуть фігурантами розслідування».

Він додав, що «хотів би виділити роль ЗМІ та журналістів, які надали відзняті відеорепортажі в межах журналістських розслідувань».

Загалом у межах кримінального провадження про вбивство журналіста слідство провело понад 800 виїмок документів та інформації, понад 3700 осіб було допитано, призначено і проведено 47 експертиз, відпрацьовано 570 будинків та 4300 квартир, проаналізовано 80 млн телефонних з’єднань та 44 тисячі абонентів, досліджено відеозаписи з 221 камери зовнішнього спостереження.

Найрезультативнішими серед них вважають камери спостереження та експертизи.

Слідство розглядало чотири версії вбивства, з яких у результаті зосередилися на останній:.

Помилка в об’єкті злочину (з огляду на те, що підірваний автомобіль належав і використовувався Оленою Притулою).

Побутові та міжособистісні конфлікти.

Професійна діяльність журналіста в Україні, Росії, Білорусі.

Дестабілізація соціально-політичної ситуації в країні шляхом убивства відомої особи.

При відпрацюванні версії про «дестабілізацію соціально-політичної ситуації в Україні» слідство провело дослідження всіх вибухів, що сталися до та після вбивства журналіста.

Загалом встановили 35 фактів таких злочинів.

Особливу увагу правоохоронців привернули два злочини – підрив електроопори в Херсонській області восени 2015 року та невдалий замах на бізнесмена Ч.

у місті Косів Івано-Франківської області влітку 2018 року.

21 листопада 2015 року на Херсонщині сталися два вибухи, одним з організаторів злочину був громадянин на прізвище Онацик.

Слідство вивчило коло його знайомих, їх зацікавив Андрій Антоненко, який проживає в центральному районі Києва неподалік місця вбивства Павла Шеремета.

У подальшому правоохоронці зафіксували його тісні зв’язки з двома особами – Юлією Кузьменко та громадянином К.

на прізвисько Електрик.

Щодо другого злочину – у 2018 році під час замаху на громадянина Ч.

було використано саморобний вибуховий пристрій, ідентичний, за даними слідства, з тим, що був використаний під час вбивства Павла Шеремета.

Правоохоронці дослідили машину, яка підвозила підривника.

Так, у поле зору потрапив громадянин Іван Вакуленко на прізвисько Пістолет, який возив з Києва в Косів подружжя Грищенків.

Окрім цього, під час обшуку у Владислава Грищенка, за його авто приїхав громадянин К.

(Електрик); а на судові засідання щодо обрання запобіжних заходів подружжю Грищенків приходили їхні друзі та близькі, які й раніше опинялися в полі зору поліції.

Таким чином, правоохоронці з’ясували зв’язок і зрозуміли, що це одна група.

За даними слідства, громадяни Кузьменко, К.

(Електрик) і Дугарь є співмешканцями.

Після цього, слідство викликало на допит у справі про вбивство Павла Шеремета Івана Вакуленка.

Він сповістив про це Інну Грищенко, яка, своєю чергою, обдзвонювала своє близьке коло знайомих та розповідала про цей виклик (слідство прослуховувало телефонні розмови).

На наступний день після отримання повістки на допит Іван Вакуленко скоїв самогубство.

Далі особливу увагу слідства привернула Яна Дугарь, яка підтримувала Владислава Грищенка.

ЇЇ телефонні розмови теж прослуховували.

Вона ділилася з друзями пересторогами після обшуків за адресою її реєстрації (не фактичного проживання).

Зокрема, розповідала, що в неї в квартирі, яку вона винаймає, – сім телефонів (крім двох, якими користується), «три книжки по першій справі» і набір сапера.

Слідство прослуховувало телефонні розмови всіх згаданих людей.

За словами Євгена Коваля, їхні розмови свідчили, що співрозмовники не сприймали тему вбивства Шеремета як сторонню для себе.

«Настрій і психологічний стан групи змінився після видачі однієї повістки по справі Шеремета», - додав пан Коваль.

Як приклад таких розмов на брифінгу навели поради Інни Грищенко Івану Вакуленку йти на допит з адвокатом; її порада близькій людині Вакуленка: «Пусть выясняет, когда это было, напрягает свою память и вспоминает, где он был в этот день, и ищет двух свидетелей, которые это подвердят»; її слова про Вакуленка: «Нам надо беречь его как зеницу ока, чтоб он ничего не начудил и не на*здел»; «Он не вынес еще и Шеремета».

За словами пана Коваля, Владислав Грищенко раніше вже потрапляв у поле зору правоохоронних органів.

За тиждень до вбивства Павла Шеремета він отримав замовлення на вбивство фермера в Дніпропетровській області (до нього звернулися по вибухівку), повідомив про це правоохоронним органам і здав замовників.

Ця справа розглядається в суді.

А 24 вересня Владислава Грищенка, а 5 листопада Інну Грищенко затримали за підозрою в організації замаху на громадянина Ч.

в Івано-Франківській області (вибуховий пристрій не прикріпився до автомобіля і не здетонував).

За словами Євгена Коваля, Владислав Грищенко має шість судимостей за вимагання, шахрайство, грабежі.

Водночас він є фахівцем у вибуховій справі, має бойовий досвід у зоні АТО та ООС.

За даними слідства, він може зробити вибухівку в будь-яких умовах.

У справі вбивства Павла Шеремета слідство передало на експертизу до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) відео з камер спостереження поблизу вбиства Павла Шеремета, а також інші відео, на яких зафіксовані особи, які стали підозрюваними.

Експертиза встановила ідентичність осіб на відео.

Для додаткової експертизи був залучений британський експерт з ходи Айвон Бірч, опрацював відеоматеріали і надав свої висновки.

«Враховуючи його думку та висновки експертів, КНДІСЕ по комплексній експертизі, особа чоловічої статі, що бере участь у закладанні вибухівки – Андрій Антоненко; особа жіночої статі, яка закладала вибухівку, – Юлія Кузьменко..

Розвідниця (яка знімала на телефон камери спостереження за кілька днів до вбивства Павла Шеремета.

- ДМ) – це Яна Дугарь», - сказав Євген Коваль.

За його словами, це також підтверджується аналізом активності мобільних телефонів.

За даними слідства, телефон Антоненка був вимкнений з 23:24 19 липня до 7:23 20 липня, що є нехарактерним для його поведінки.

А Кузьменко не користувалася своїм телефоном з 19:36 19 липня до 9:19 20 липня, він лежав в одному місці, і це теж, за даними слідства, нехарактерно для підозрюваної.

За даними слідства, Антоненко часто використовує як повсякденний одяг зі специфічними принтами (малюнками), ідентичними із зафіксованим на одязі закладника вибухівки під авто Павла Шеремета.

Крім того, він проживає неподалік місця вбивства, а на час убивства в липні 2016 року шкутильгав після операції на нозі в лютому 2016 року.

Телефони подружжя Грищенків на момент убивства Павла Шеремета знаходилися в Дніпропетровську, де перебувало подружжя для документування замовленого вбивства, яке вони здали правоохоронним органам.

«Але також нехарактерна для них саме в ці дні відсутність будь-якої активності з 10 ранку 19 липня до 11-ї години 20 липня.

Майже добу телефони лежать без активності в Дніпропетровську.

Подивилися їх активність в інші дні – вона є завжди.

За цей час можна приїхати до Києва, скоїти те, що треба, і повернутися до Дніпропетровська», - сказав Євген Коваль.

Євген Коваль додав, що Інна Грищенко займалася активною діяльністю, пов’язаною з допомогою військовим підрозділам і за деякий час придбала кілька квартир і кілька авто.

За його словами, на аудіозаписах є розмови про те, як це майно придбавалося або отримувалося у власність, і «це дуже цинічні моменти».

Генерал також заявив про шантаж Грищенками людини, яка вважається замовником убивства громадянина Ч.

на Івано-Франківщині: «Шляхом шантажу відбувається вимагання придбання 3-кімнатної квартири, коштів на дорогих адвокатів».

За словами пана Коваля, 12 грудня також відбувається затримання та оголошення підозри ймовірному замовнику вбивства громадянина Ч.

Юлія Кузьменко працює дитячим хірургом в ОХМАТДИТі й під час АТО надавала допомогу військовим.

За словами Євгена Коваля, вона за останні роки стала власником будинку та декількох автомобілів.

Згадують Марусю Звіробій як можливу сакральну жертву».

«Слідство отримало обґрунтовані підстави для підозр на адресу певних осіб у причетності до організації та вбивства Павла Шеремета з метою дестабілізації соціально-політичної ситуації в країні», - резюмував Євген Коваль.

Брифінг Нацполіції відвідав президент Володимир Зеленський.

На запитання журналістів, чи досі розглядається версія про причетність Росії до вбивства Павла Шеремета, Євген Коваль сказав: «Вам показали основні версії, є ще ряд підверсій, над якими ми працюємо.

На даному етапі тривають слідчі дії.

Якщо буде додаткова інформація (а вона буде), ми її повідомимо додатково».

На запитання, чи були або є підозрювані у справі або інші фігуранти співробітниками українських спеціальних правоохоронних органів, він сказав: «Поки що йдуть обшукові заходи та вилучення.

Ми не виключаємо, що коло осіб буде розширено».

Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

Убивство кваліфіковане прокуратурою Києва за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».

12 серпня 2018 року Нацполіція заявила, що розголошення додаткових відомостей про розслідування у справі вбивства Павла Шеремета може негативно вплинути на його результати.

Того ж місяця Юрій Луценко заявляв, що слідство має інформацію, яка, ймовірно, виведе на виконавців та замовників убивства.

У травні 2019-го генпрокурор повідомляв про «серйозний прогрес» у справі Шеремета, проте деталей не розповів.

23 липня 2019 року голова Національної поліції України Сергій Князєв повідомив, що в рамках розслідування кримінального провадження про вбивство Павла Шеремета було допитано 3,5 тис.

осіб та виконано 26 експертиз.

Того ж дня він представив Президенту України Володимиру Зеленському і міністру внутрішніх справ Арсену Авакову секретну інформацією про результати розслідування щодо вбивства журналіста.

Після цього Президент України Володимир Зеленським повідомив, що винних у вбивстві буде знайдено.

12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що Національна поліція затримала і за згодою Генеральної прокуратури України оголошує підозру фігурантам справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета.

Водночас низка активістів повідомила, що правоохоронці прийшли з обшуками до військового ООС Андрія Антоненка (Ріффмастер) у рамках кримінального провадження про вбивство Шеремета.

Крім того, адвокат Влад Добош повідомив, що правоохоронці затримали волонтерку Юлію Кузьменко.