Міністерство освіти? Та невже…?

На цьому тижні проходить моніторинг діяльності Таврійського національного університету імені В.І.

Вернадського, “переміщеного” з Криму лише у 2016 році.

І мабуть, нарешті, наступає година “Че” для сумнозвісного його назаконного керівника Казаріна Володимира Павловича.

Бо, несподівано, в інтерв”ю “Радіо Майдан” починає критикувати дії сьогоднішнього керівника та керівництва Міністерства освіти і науки України?.

Як пише видання pero.

ua, спочатку розповідав про те, як став розвиватися Кримський федеральний університет після того, як Казарін В.

нарешті його залишив.

Про те, що всі вчені сидять на валізах і вже п`ять років ніяк не можуть виїхати до Казаріна В.

П., до Києва (проте мовчить, що в нього Фонд державного майна вже забирає корпус в 5000 метрів квадратних, який, за минулі кілька років, так і не став використовуватися ).

І, замість того, щоб відновлювати базові кафедри фізики, математики, інформатики, хімії, біології, географії, інформаційних систем, він хоче притягнути під себе, а не під медичний університет, підготовку на медичному факультеті?.

Як нонсенс – йому вдалося приєднати таким чином, ні з того, ні з цього – Донецьку музичну академію імені Сергія Прокоф”єва.

Виявляється, що він весь обсяг спеціальностей Таврійського університету вже відновив у Києві – залишилася тільки медицина та музичне мистецтво?.

І “погане” міністерство освіти, яке стало на державницькі позиції, а не на позиції шахраїв та аферистів, не стало слухати нашого “казкаря”, та робити те, що робить в Криму любимий лідер “казкаря” путін.

Послухайте в запису, з яким апломбом, з якою повагою до “вождя народів”, з яким поклонінням з його вуст звучить : “Все смог сделать Путин, вводя свои российские порядки в Криму!”.

Жорсткій критиці піддалося намагання Міністерки пані Ганни Новосад зупинити діяльність корумпованих структур, якими стали, завдячуючи деяким діячам, центри по роботі з молоддю окупованих територій “Крим – Україна”, “Донбас – Україна”.

І далі, з вуст “батька руського миру” в Криму,з вуст того, хто отримував на протязі 25 років мільйони російських рублів, щорічно, на просування російської ідеології, на любимця Путіна – Кирилла –“Хірурга”, члена Російської націонал-патріотичної організації “Руський народний собор”, того, хто говорив, що не визнає наших національних героїв Степана Бандеру та Романа Шухевича, воїнів ОУН-УПА, що не було ніякого Голодомору українців, того, хто хвалився тим, що в Севастополі не буде українізації, що як була , так і буде одна українська школа, і ось, з вуст цього “казкаря” чуємо, що в Криму не викладається українська мова, українська історія.

Та вона не викладається ще задовго до 2014 року, коли зайшов в Крим путін.

Вона не викладалася ще за віце – прем”єра з гуманітарних питань Ради Міністрів АРК Казаріна В.

П, не викладалася при першому заступнику Севастопольської МДА Казаріну В.

П., не викладалася при другому секретарю Республіканського комітету компартії Криму Казаріну В.

П., при парторгу Казаріну В.

Пам`ятаємо, як в.

ректора Казарін В.

у 2016 році змушував членів Приймальної комісії перезараховувати фейковим студентам з Криму “Історію Російської федерації” як “Історію України”.

Що спільного в цих двох дисциплінах? Для більшості – тільки слово “історія”.

А для Казаріна В.

П., виявляється , історія Російської федерації є тотожньою історії України.

Коли завідувач кафедри історії України доцент Х.

відмовився виконувати незаконні розпорядження Казаріна В.

П., то був нещадно, на протязі тижня, незаконно звільнений – “за прогули”.

Ось так, запереживав за кримських студентів, “любитель Пушкіна за гроші” (як його називав один з колишніх керівників Криму Грач) – в.

ректора Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського Казарін В.

Запереживав за те, що вони не будуть знати українську мову.

Для тих, кому вона рідна, хто себе відчуває українцем, той буде вчити мову не залежно від того, де знаходиться.

Не треба нам чергових “любителів української мови за гроші українського бюджету.” Таких любителів, як любитель Пушкіна, Казарін В.

Навіть, в таких парникових умовах цей знавець словесності зміг набрати у 2019 році на навчання з Криму аж 100 студентів (на державний бюджет з державними стипендіями).

Пряме запитання: “Де ті, обіцяні у 2016 році, тисячі, десятки тисяч кримських студентів, які повинні були стати у Таврійському національному університеті імені В.І.Вернадського майбутньою елітою для кадрового перезавантаження Криму?”.

Час Міністерству освіти і науки України та пані Міністерці Ганні Новосад згадувати про другого російського класика – Івана Крилова та його басню : “Лебідь, рак та щука” або ще краще: “Квартєт”.

Ну, не виходить в цих “музикантів” ніяка музика – ні російська, ні українська, ні кримсько-татарська.

Час прийшов перезавантажувати цей навчальний заклад, щоб, врешті-решт, взагалі, його не втратити з цими “бендерами”.