Нардеп Ольга Стефанишина: Долю української медицини зараз вирішує Радуцький

Реформа української охорони здоров’я, яку почала втілювати Уляна Супрун з 2016 року, нині стоїть на порозі вирішального етапу.

Колишня очільниця МОЗ встигла створити Національну службу здоров’я, запровадити новий формат роботи лікарів першої ланки.

Тепер українці уладають договори із сімейними лікарями, послуги якого фінансуються Національною службою.

На практиці це означає дію системи «гроші пішли за пацієнтом»: українці отримують свого лікаря, пакет безплатних послуг та відсутність черг під кабінетом, оскільки запис робиться через електронну систему, лікарі, у свою чергу, тепер мають суттєво вищі зарплати.

Ще одне досягнення медреформи – запровадження реімбурсації: коли за рецептом лікаря пацієнт може отримати безплатні ліки в аптеках (йдеться про ліки від трьох хронічних хвороб: серцево-судинні, діабет другого типу та бронхіальна астма, - «Главком»).

Особливе досягнення – можливість контролювати наявність безплатних ліків у стаціонарах.

Пацієнт може скористатися цією системою і вимагати надання потрібних препаратів, оплачених державою.

Наступний етап медреформи, який має старувати у квітні 2020 року, передбачає перехід на оплату послуг для лікарень, поліклінік.

Людина спочатку повинна звернутись до сімейного лікаря, який при потребі дасть направлення до вузького спеціаліста.

Потім – до будь-якого медзакладу, на якому є знак Національної служби здоровся - він означатиме, що у лікарні є договір на надання послуг.

Пацієнт обиратиме послугу, яка є гарантованою, а Національна служба оплатить її за встановленим тарифом.

Крім того, за задумом творців реформи, другий етап поступово призведе до того, що кожна лікарня перегляне свої трудові відносини з працівниками, укладе з ними контракти без втручання держави.

Кожен медзаклад, за задумом реформаторів, матиме кілька власних «коронних» спеціалізацій: до прикладу, в одному буде найкраще обладнання і спеціалісти для лікування серцево-судинних захворювань, а інший спеціалізуватиметься на діагностиці тощо.

Однак після того, як змінилась влада, а у крісло очільника МОЗу сіла Зоряна Скалецька, у прихильників медреформи з’явилися побоювання щодо зриву «реформи Супрун».

Уряд таки передбачив у держбюджеті-2020 кошти на продовження змін, але одна за одною почали з’являтися тривожні новини: звільнення очільника Національної служби здоров’я Олега Петренка та інших провайдерів реформи з МОЗу.

Про процеси, які відбуваються у міністерстві, про причини звільнення Петренка та про непевне майбутнє медреформи «Главкому» розповіла народний депутат з фракції «Голос», член парламентського комітету з питань охорони здоров’я, ексзаступниця міністра охорони здоров’я Ольга Стефанишина.

Керівник директорату стратегічного планування та євроінтеграції МОЗ Ірина Литовченко у себе на сторінці у Facebook писала, що директорат МОЗу масово звільняється.

Чи правда це?.

Всередині міністерства зараз справді дуже песимістичні настрої, працівники різних рівнів, у тому числі – директоратів, дійсно масово звільняються.

Зараз у міністерстві можна отримати догану за те, що, приміром, у анонсі якого заходу у переліку учасників прізвище міністра стоїть після очільника директорату.

Це свідчить про авторитарний і совєцький підхід до роботи.

Окрім того, попередній склад Міністерства багато уваги приділяв залученню кваліфікованих кадрів, їхній відбір відбувався на умовах прозорого конкурсу, нині ж вони або самі йдуть, або їх звільняють.

Так, публічно міністерка каже, що реформа буде продовжуватися, але насправді за діями відомства ми бачимо, що є намір її згортати.

Я думаю, це призвело до вигорання людей, вони демотивовані, тому звільняються.

Резонансним стало звільнення Голови Національної служби здоров’я Олега Петренка.

Петренко казав, що так сталося через розбіжності у баченні медреформи з МОЗом.

У суботу, 23 листопада, він не збирався звільнятися, а планував продовжити медреформу.

А вже 24 листопада він написав заяву, сталось це після спілкування із Зоряною Скалецькою і Борисом Радуцьким (голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я.

За даними ЗМІ, Скалецька була креатурою Радуцького, - «Главком»).

Причина цьому – не його (Петренка) воля.

І такий його крок свідчить про те, що чинна команда не має наміру продовжувати медреформу.

Вголос визнати це вони не можуть, бо медреформа є найуспішнішою реформою за останні роки, 60% українців вже мають декларації з сімейним лікарем і задоволені.

До того ж, і Радуцький, і Скалецька раніше активно критикували реформу.

Розумієте, через чотири місяці має розгорнутися найважчий етап медичної реформи.

І ключове питання – хто буде її реалізовувати.

Сама по собі відставка Петренка вже є тривожним дзвіночком, бо він є одним з лідерів цієї реформи.

лякає що повертаються люди, які мали безпосереднє відношення до Раїси Богатирьової (очільниця МОЗ часів президента-втікача Януковича).

Ви маєте на увазі Олександра Толстанова та Олександра Чумака, який вам погрожував?.

І їх, і не лише.

Толстанов був заступником Богатирьової.

Чумак усе життя працює у фармбізнесі і є активним лобістом вітчизняного фармвиробника – і Зоряна призначила його своїм радником і довірила курувати фармацевтичний напрям , що є прямим конфліктом інтересів.

За моєю інформацією, він регулярно ходить до Міністерства.

Досі вам погрожує?.

Інші старі кадри, які повертаються у систему, це Катерина Амосова (повернулась на посаду ректора Національного медінституту 30 листопада, - «Главком»), яку МОЗ звільнило у тому числі через розтрату коштів, з цього приводу були звіти Держаудитслужби, але людина повертається на своє місце.

Валерій Запорожан, ректор Одеського медуніверситету, проти якого також розслідується низка порушень, теж вже присутній на нарадах у МОЗі.

Це є ознакою повернення старих схем.

Однак Гончарук заявив, що команда з НСЗУ за Петренком вслід не пішла, до того ж їхня пресслужба ледь не щодня звітує про нові досягнення.

Виходить, там кризи немає?.

Поки що невідомо, скільки людей із команди Петренка все-таки залишаться.

Я порівнюю цю ситуацію із кораблем, який залишився без капітана.

Мене бентежить, куди він запливе – навряд у правильному напрямку.

У бюджеті-2020 закладені кошти на продовження медреформи.

Чому ви кажете, що вона під загрозою?.

Якщо у міністерстві не відбудеться перезавантаження керівництва, то я думаю, що 2 квітня Зоряна Скалецька вийде на пресконференцію і скаже, що, на жаль, другий етап відкладається.

За провал медреформи нестиме відповідальність і прем’єрміністр Гончарук (який під час засідання уряду на закиди Стефанишиної щодо повернення старих кадрів у міністерство відповів, що робота відомства – це відповідальність Скалецької, відтак вона має право підібрати собі команду самостійно, - «Главком»).

Особисто вам Скалецька пропонувала співпрацю?.

Я їй пропонувала свою допомогу – проконсультувати щодо закупівель лікарських засобів, оскільки я займалась цим напрямком під час роботи у МОЗі.

Коли прийшла Зоряна, всі ці процеси загальмувалися, вони не розуміли, що відбувається, і ліки впродовж двох місяців не їхали у регіони, бо у МОЗі не підписували документів.

Як член профільного комітету, як ви збираєтеся протистояти діям МОЗу?.

У мене немає мети протидіяти чи протистояти діям МОЗ.

У мене є ціль – зробити все, щоб реформа системи охорони здоров’я, яка почалася, - продовжилася; щоб вторинна і третинна ланка реформувалися так само успішно, як і первинна; щоб ніхто не думав, що він може в ручному режимі ламати реформу, повертати старі корупційні схеми або допускати до керівництва сумнівних одіозних персон однією рукою , а іншою – доводити реформаторів до звільнення.

На засіданнях комітету я піднімала питання щодо помилковості та недоцільності звільнення Петренка, але толку від того не було.

Долю всієї української медицини зараз вирішує Радуцький.

Наталія Сокирчук, «Главком».