НБУ розслабив гайки: як зниження облікової ставки вплине на ваші особисті фінанси

Напередодні правління Нацбанку знизило облікову ставку до 13,5%.

З початку 2019 року це вже п’яте зниження.

Загалом за 2019 рік ключова процентна ставка скоротилась на 4,5 відсоткових пункти і сталось це фактично уже за нової влади.

Так, 25 квітня, одразу після другого туру президентських виборів, НБУ вперше за два роки знизив облікову ставку на 0,5 процентних пункти до 17,5% річних, і до осені зробив ще два таких кроки.

У жовтні ставка опустилася на цілий 1 відсотковий пункт.

Наразі – ще на 2 пункти.

Що це означає для пересічних громадян, бізнесу та фінансової системи в цілому? Фактично це сигнал для ринку, що ситуація в країні стабільна та є можливості для здешевлення кредитних ресурсів.

Що треба знати про облікову ставку? Для Національного банку це один із головних інструментів, за допомогою якого він встановлює для фінансового ринку орієнтир щодо вартості коштів.

Ставка впливає на вартість кредитів, що надаються Нацбанком комерційним банкам.

Чим вона вища, тим дорожче обходяться банкам позики рефінансування, тим дорожче вони пропонують власні кредити, тим менше позичальників оформляють позики.

Коли інфляція та ризики макроекономічної нестабільності в країні посилюються, центральний банк повинен вжити заходів для стабілізації.

У такому випадку НБУ підвищує облікову ставку та проводить "жорстку монетарну політику".

Це означає, що кредитувати уже більш ризиковано, тому ціна на гроші в економіці зростає.

При зменшенні інфляції та поліпшенні макроекономічної ситуації облікова ставка, як правило, знижується, і це спричиняє поступове здешевлення депозитів та кредитів.

Як змінювалась облікова ставка з 2013 року.

Інфляція увійшла в коридор.

"Національний банк прискорює пом’якшення монетарної політики, оскільки стрімке зміцнення курсу гривні зумовлює швидше зниження інфляційного тиску, ніж очікувалося.

У листопаді 2019 року споживча інфляція стрімко уповільнилася – до 5,1% у річному вимірі, що було нижчим від очікувань Національного банку", – заявив на брифінгу голова НБУ Яків Смолій.

Що це означає?.

Стрімке зміцнення гривні восени та потрапляння рівня інфляції в цільовий коридор Нацбанку (визначений НБУ цільовий коридор – це 5%+–1 відсотковий пункт.

– ЕП) змусили регулятор діяти більш рішуче.

Ситуація з інфляцією посилила тиск на правління НБУ з боку експертного середовища.

Фінансисти, банкіри та інші учасники ринки уже давно вимагають більш рішучого зниження ставки, зважаючи на останні новини.

Так, в листопаді інфляція у річному вимірі сповільнилась до 5,1% річних.

І вперше з 2015 року, коли регулятор перейшов до політики інфляційного таргетування, рівень інфляції увійшов у визначений Нацбанком коридор.

Політика таргетування інфляції, якої дотримується НБУ – це заходи, які приймає держава, щоб запобігти сильній інфляції та утримати контроль над рівнем цін в країні.

Що стало причиною уповільнення інфляції? В НБУ наголошують, що в основі цієї тенденції – зниження цін на енергоносії, зміцнення обмінного курсу гривні, а також поліпшення інфляційних очікувань.

"Ці фактори нівелювали тиск на ціни з боку стійкого споживчого попиту і слабшого врожаю окремих овочів", – наголошує регулятор.

Як в НБУ пояснюють зміцнення гривні.

В Нацбанку кажуть, що посилення гривні в останні місяці відбулося внаслідок дії низки факторів.

По-перше, у жовтні-грудні основними джерелами надлишкової пропозиції валюти були надходження від українського експорту, зокрема завдяки рекордному врожаю зернових та олійних культур, та продаж коштів від валютних залучень державних компаній.

По-друге, так само тривав приплив коштів іноземних інвесторів у гривневі облігації, але, як зазначають в НБУ, це не мало визначального впливу на валютний ринок на відміну від попередніх місяців.

Національний банк викуповує надлишкову валюту на ринку і поповнює міжнародні резерви, але гривня все одно потроху росте.

На брифінгу Смолій повідомив також, що НБУ планує скуповувати більше валюти на ринку.

"Ми маємо намір збільшити обсяг купівлі валюти для поповнення міжнародних резервів.

Для цього ми підвищуємо плановий обсяг інтервенцій з 30 до 50 мільйонів доларів на день до кінця цього року і у першому кварталі наступного", – заявив голова НБУ.

Крім цього, Нацбанк також збільшив з 50 до 100 тисяч євро річний електронний ліміт для інвестицій фізосіб за кордон без ліцензії.

Це рішення дозволяє пересічним українцям інвестувати за кордон, зокрема купувати цінні папери на іноземних біржах, нерухомість та інші активи на загальну суму до 100 тисяч євро на рік.

В перспективі регулятор взагалі планує скасувати це обмеження.

Реальна ставка – одна з найбільших у світі.

Важливо розуміти, що існують показники номінальної та реальної ключових ставок центробанку.

Що таке реальна процентна ставка? Реальна ставка – це відсоткова ставка, яка враховує рівень інфляції.

Наприклад, номінальна облікова ставка сьогодні становить 13,5%.

Інфляція і листопаді виявилась нижчою, ніж очікували – 5,1%.

В такому випадку реальна облікова ставка становитиме 8,4% (13,5 - 5,1 = 8,4).

За даними фінансової групи ICU, як номінальна, так і реальна ставки в Україні є одними із найвищих порівняно з іншими країнами.

"Реальна (ставка.

– ЕП) залишається однією із найвищих у світі на пару з Єгиптом, й наступного року мало би бути зниження і її в район 4%.

Тому попит нерезидентів на гривневі облігації збережеться", – наголошує фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Де найвища реальна і номінальна облікова ставка.

Коли кредити подешевшають до 12-13% річних.

На думку засновника інвестиційної групи Універ Тараса Козака, зниження облікової ставки миттєво знизить дохідність депозитних сертифікатів та ставки на міжбанківському ринку.

В короткостроковій перспективі Козак очікує на зменшення кредитних та депозитних ставок в банках.

Крім того, різким зниженням ставки збільшиться тиск на національну валюту і гривня уповільнить своє зміцнення до долара, а можливо і взагалі повернеться традиційний для минулих років девальваційний тренд.

На зниження кредитних ставок розраховують і в уряді.

Одразу після призначення Верховною радою нового складу уряду прем’єр Олексій Гончарук заявляв, що у 2020 році ставки за іпотечними кредитами знизяться до 12-13% річних.

Для цього рівень номінальної облікової ставки повинен знизитися до 8%-9%.

Облікова ставка на рівні 8% при 5-відсотковій інфляції – це і "рожевий сон" Якова Смолія та членів правління НБУ.

У липні регулятор вперше опублікував середньостроковий прогноз зміни ключової ставки.

Згідно з ним, ставка повинна поступово знизитися до 8% річних впродовж двох років – до 4 кварталу 2021 року.

Однак чи існує прямий взаємозв’язок між рівнем облікової ставки та кредитними ставками, зокрема іпотеки?.

На думку Смолія, зниження облікової ставки є необхідною умовою, однак недостатньою, щоб вартість ресурсу для кредитування була на рівні 12-13%.

"Щоб здешевити кредити для бізнесу, а також іпотечні кредити в Україні, необхідна імплементація законів про захист прав кредиторів і проведення судової реформи.

Окрім того, для зниження кредитних ставок потрібні також якісні реєстри і відповідний доступ спеціальних реєстраторів для внесення у них змін", – пояснював Смолій журналістам ще у вересні.

Думка, що Національний банк відіграє основну роль в приведенні іпотечних ставок до низького рівня є поширеним міфом, каже голова Ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек.

Читайте також.

.

МВФ — Україні: політична підтримка зараз, а транш — потім.

"Бюджет Зеленського": кому готуватись до змін у 2020 році.

"Вважається, якщо регулятор даватиме банкам рефінансування під низькі відсотки, то вони знизять ставки за кредитами.

Це категорично не так", – писав він у колонці на ЕП.

"Рефінансування – це надзвичайно короткостроковий кредит.

Воно надається зазвичай на два тижні, але аж ніяк не на кілька років, як банківські кредити, ставки за якими повинні нібито автоматично впасти.

Рефінансування абсолютно точно не може бути використано для кредитування населення та бізнесу, а отже, і прямо впливати на кредитні ставки", – вважає Шпек.

Тому вважати, що НБУ "підігрує" уряду Гончарука і знижує ставки для пожвавлення споживчого кредитування немає підстав.

Що далі.

НБУ виконує свою функцію з приборкання інфляції.

В Кабміні ж, навпаки, зацікавлені у вищих темпах зростання споживчих цін та вищому курсі гривні.

"Нацбанк порахував, що якби нині курс був на рівні 27 гривень за долар, то економіка зростала би швидше, а інфляція була би вищою.

Іншими словами, номінальний ВВП був би більшим, і помітно більшими були би доходи бюджету", – написав на своїй сторінці у Facebook аналітик Concorde Capital Олександр Паращій.

"Ось в цьому і полягає увесь конфлікт між Нацбанком, цілі якого є надто довгостроковими і високими, щоб пересічний громадянин, чиновник чи політик їх зрозумів, та урядом, якому зростання економіки та гроші потрібні вже зараз", – додав він.

Як уже зазначалось, в НБУ вирішили викупати у резерви більше доларів – з 30 млн доларів на день до 50 млн доларів.

"НБУ повинен постійно знаходити компроміс між потребою у формуванні резервів та потребою утримання інфляції", – заявив колишній міністр фінансів Віктор Пинзеник.

Він нагадує, що кожний викуп валюти Нацбанком – це емісія гривні.

А збільшення грошової маси, в свою чергу, прямо впливає на рівень інфляції.

"Тримати одночасно і ціни і курс НБУ не може.

Бо це завдання несумісні.

У нас від НБУ вимагають і низької інфляції, і стабільного курсу долара, утримання від зниження якого потребувало б значно більших масштабів емісії грошей", – написав Пинзеник на своїй сторінці у Facebook.

Крім того, залишаються актуальними інші ризики, на які звертав увагу Нацбанк раніше.

З-поміж зовнішніх ризиків Національний банк виділяє повне припинення транзиту газу з Росії територією України, посилення торговельних війн і підвищення турбулентності на глобальних фінансових ринках, а також ескалацію військового конфлікту та нові торговельні обмеження з боку Росії.

Наступне рішення щодо облікової ставки НБУ прийме у кінці січня 2020 року.

Регулятор націлений і далі знижувати облікову ставку до 8% річних.

Проте багато що залежить від рішення суду щодо націоналізації Приватбанку 19 грудня, долі контракту на транзит газу українською територією та твіттера Дональда Трампа, який має більший вплив на американсько-китайські відносини, ніж перемовини офіційних делегацій.