"Змушують вірян руйнувати свої ж храми – до цього навіть в СРСР не додумалися": Зоря про спробу реваншу РПЦ в Україні

"Підготовча фаза агресії проти України почалася задовго до 2014 року...".

Запитання про те, чи планує Православна церква України збільшувати кількість парафій, слід адресувати до її парафіян, каже владика Євстратій.

За його словами, в міру того, як громади потребуватимуть нових парафій, їх будуть утворювати.

Але у багатьох регіонах це й досі зробити не так легко, уточнює він.

"Минулими роками, особливо на сході й півдні України, було багато штучних перешкод.

Наприклад, не давали можливості зареєструвати релігійні громади на Донеччині, Луганщині, Харківщині.

Коли громада все-таки реєструвалася, не виділяли земельної ділянки для побудови храму, перешкоджали при будівництві.

Роками такі перешкоди чинили свідомо, щоб Української церкви там не було", – розповідає служитель.

На його думку, така діяльність призвела до часткового успіху гібридної агресії, "розпочатої у відкритій фазі 2014 року, а в підготовчій фазі – на багато років раніше".

Коли йдеться про зміну релігійними громадами своєї юрисдикції, Московський патріархат чинить шалений тиск – інформаційний, юридичний – через позови до судів.

В окремих випадках навіть використовуються владні можливості, каже архієрей.

"Кричущий випадок – це те, що відбувається на Вінниччині, де обласне управління Національної поліції продукувало низку кримінальних справ проти посадових осіб Вінницької обласної адміністрації, які здійснювали реєстрацію релігійних громад за нібито самоуправство", – наводить приклад Зоря.

І розповідає про випадок у селі Лука-Мелешківська під Вінницею, де релігійна громада ухвалила рішення перейти з-під юрисдикції Російської церкви – до Української: "Було зареєстровано статут, внесено відповідні відомості в реєстр.

Внесено зміни щодо майна.

Громада має всі документи на храм, усе, що необхідно – а в храм зайти не може.

Причому послідовників Російської церкви в селі так мало, що вони самі їздять у сусіднє село на богослужіння, але робиться все для того, щоб вірянам Української церкви перешкодити користуватися своїм власним майном, своїм храмом".

Це все робиться лише для того, щоб перешкоджати іншим громадам, упевнений він.

"Дуже часто кажуть: от чому близько 600 громад виявили своє бажання, а далі цей процес не є таким активним, як на початку?" – розмірковує священнослужитель.

"Одна з причин така: користуючись тим, що змінилася влада, відбувається тиск.

І прості працівники обласних адміністрацій навіть дивляться, на тій же Вінниччині, і кажуть: "А ми не хочемо, щоб на нас завели кримінальну справу, щоб нас переслідувала наша ж національна поліція за те, що ми виконуємо законодавство України", – каже Євстратій.

У законі, нагадує він, прописано: кожна релігійна громада має право змінити свою юрисдикцію.

Рік тому було внесено зміни до законодавства, спеціально прописано процедуру: загальні збори релігійної громади кількістю голосів не менше, ніж 2/3, ухвалюють таке рішення, подаючи до обласної адміністрації відповідні зміни до статуту.

Обласна адміністрація реєструє їх, якщо дія громади відповідає законодавству.

І, відповідно, юрисдикція релігійної громади змінюється.

"Але в Московському патріархаті намагаються зробити все, щоб цей процес був якомога складнішим, якомога скандальнішим.

Вони фактично готові в селі, де живе кількасот вірних православних, оголошувати релігійною громадою 10 осіб, усі інші – це нібито не релігійна громада.

От 10 осіб – священник, його дружина, куми, свати, брати, які вірні Московському патріархату, – вони громада, і нібито їм належить храм і всі права.

А всі інші нехай ідуть на всі чотири сторони або моляться перед храмом", – обурюється Євстратій.

З цим доводиться боротися, захищати права релігійних громад, в тому числі і в судах, на юридичному рівні.

Для Російської церкви "існує цар і бояри", але не демократія.

Кричуща для України ситуація: нещодавно представник Московського патріархату скаржився представникові Офісу президента, що нібито ніхто зі сторони влади та місцевих судів не стає на бік Російської церкви.

І просив "розібратися" з Православною церквою України.

"Адресувати свої прохання до представника Офісу президента, щоби хтось із кимось "розібрався", – це російська звичка.

Що є цар, а біля царя – бояри.

І тому треба скаржитися, нехай цар або його бояри наведуть порядок", – коментує Євстратій.

"Україна все-таки демократична, і тому треба використовувати демократичні механізми, передбачені законодавством, а не обходити якимись манівцями і думати, що так можна або щось "продавити", або криком, впливом чи користуючись симпатіями тих чи інших осіб, відстоювати свою точку зору, яка суперечить правді, праву релігійних громад визначитися і не бути кріпаками в Московському патріархаті", – додає він.

Про ПЦУ в Криму: "Зобов’язувати вірян самих руйнувати свої храми – до цього навіть радянська влада не додумувалася".

Владика зазначає, що в Криму наразі складається дуже тяжка ситуація.

І архієпископ Климент постійно намагається привернути увагу суспільства до свавілля окупаційної влади в регіоні.

"Росія брутально порушує права людини не тільки, коли арештовують активістів, переслідують за те, що вважають їх нелояльними до окупаційної влади, а й коли йдеться про свободу совісті та віросповідання.

Зокрема, в Сімферополі намагаються повністю відібрати церковне приміщення, де є храм святих Володимира і Ольги – головний храм Православної церкви України в Криму, а також єпархіальне управління Кримської єпархії", – наголошує він.

І додає, що буцімто через порушення правил оренди приміщення, в якому розташований храм, винесено низку судових рішень, що заборгованість у розмірі смішної суми – 8-16 рублів – є підставою розірвання договору.

Хоча громада все сплачувала.

"Але в Росії немає законів, у Росії є воля влади: коли є воля влади, тоді знаходиться якесь законне прикриття для виконання цієї волі.

Так от намагаються, користуючись цим, повністю відібрати приміщення, позбавити українську православну громаду в Сімферополі єдиного місця, де вона може молитися", – наголошує владика.

Як доказ сказаного, нещодавно і в Євпаторії винесли рішення, що громада має знести свій храм, бо він нібито не відповідає містобудівним нормам, нагадує він.

І додає: "Навіть радянська влада до такого не додумувалася.

В радянський час закривали храми, грабували, руйнували, облаштовували світські якісь речі.

Але щоб зобов’язувати вірян самих руйнувати свої храми – навіть радянська влада не додумувалася.

Кремль перевершив сам себе".

Євстратій нагадує про рішення американського конгресу щодо впровадження додаткових санкцій проти Росії за порушення прав на свободу віросповідання в окупованих Криму і на Донбасі.

Але притягнути до відповідальності окупанта не так просто.

"Якщо російська влада в Криму свою відповідальність визнає, то на Донбасі вона своєї відповідальності не визнає.

Там узагалі безчинство, беззаконня, і страждають від цього православні Української церкви і протестанти, бо їх разом оголошують агентами Заходу, Євросоюзу, Америки й так далі; відбирають майно, можуть прийти і сказати, що приміщення церковне реквізується для потреб "народної республіки", – розповідає Євстратій.

Власне, реставрація більшовизму в найгіршому вигляді репресивних 20–30-хх років, коли під виглядом держави просто існував злочинний режим, який нічого не соромився і робив, що хотів – власне, це зараз і відбувається на окупованих територіях Донбасу.

"Це дуже ганебна річ – сприяти окупації Криму, прикриваючись священницьким саном".

Ще одне дно, пробите Російською церквою: в Чернігові сепаратиста таємно зробили єпископом УПЦ МП.

Відомості про Калінніка Чернишова – так звати цю особу, занесені до сайту "Миротворець".

Чернишов, клірик Російської церкви у Криму, нагороджений орденом "За защиту Крыма".

Він не приховував своєї участі в окупації, каже Євстратій: "Є багато документів, фотографій щодо його нагородження, і він цим пишається.

Його було обрано вікарним єпископом для Сімферопольської єпархії синодом, який відбувся в Лаврі понад три роки тому.

Але через розголос у ЗМІ побоялися звершувати його рукопокладення на єпископа в Києві".

"Понад три роки він залишався нерукопокладеним як єпископ.

Боялися, тому що це людина, яка сприяла окупації Криму, прикриваючись священницьким саном.

Щонайменше, є питання з точки зору українського законодавства до такої особи", – зазначає він.

Цікаво, що офіційна церемонія над Чернишовим відбулася буквально напередодні переговорів у Нормандському форматі – 8 грудня.

"В Ніжині, в козацькому храмі святого Миколая, його зробили єпископом.

Першим привернув до цього увагу відомий у Російській церкві протодиякон Кураєв.

Це дуже ганебна річ", – коментує подію Євстратій.

"Мені це нагадало давню історію, пов'язану з Ніжином.

Там відбувалася відома Чорна рада (вибори гетьмана 1664 р.

– 5.ua), де було обрано гетьманом Брюховецького, прихильника саме єдності з Московією.

І, власне, в цьому храмі, збудованому за 10 років до Чорної ради, він складав присягу на вірність царському уряду", – додає священнослужитель.

Російська церква в овечій шкірі.

Архієрей УПЦ МП з Тернопільщини їздив на уклін до Росії, до патріарха Кирила в розпал війни – ця новина вразила все українське православ'я.

І навіть демонстративно відмовляються виконувати відповідну частину закону про свободу совісті і релігійні організації, а також ті приписи, які на підставі закону видало Міністерство культури", – наголошує Євстратій.

Законом передбачено, що якщо релігійна організація (об’єднання) входить до складу релігійної організації (об’єднання), яке має свій центр у країні-агресорі, то така релігійна організація (об’єднання) повинна у своїй повній офіційній назві відображати повну офіційну назву тієї структури, до складу якої вони входять.

Тобто, якщо УПЦ МП є частиною РПЦ, то вона мала б називатися "Російська православна церква в Україні".

"Чомусь, коли йдеться про саму Росію, то світські особи, чиновники, навіть Путін говорять про Московський патріархат в Україні, про Російську церкву в Україні, що нібито переслідуються її права, що вона якось там страждає і так далі.

Але коли ми говоримо, що це Російська церква в Україні, відразу починаються голосні заперечення: "Ми не Російська церква, не ображайте нас.

У нас офіційна назва УПЦ", – розмірковує архієрей.

Людям намагаються подавати під виглядом Української церкви структуру РПЦ в Україні, наголошує він.

"Зрештою, віряни мають право знати правду.

Хочуть вони належати до Російської церкви – це є їхнє право.

На відміну від Росії, де права українські упосліджені, зневажені всіляко, в т.

й релігійні права, в Україні є закони", – каже владика Євстратій.

"Людина йде до тієї громади, до якої вона сама приєдналася – в цьому є свобода...".

На запитання про те, чи є різниця, яку церкву відвідує справжній щирий християнин, архієрей Євстратій відповів: "Християнство не є позаконфесійним.

Є церква як інституція.

А є Церква як містичне Тіло Христове – одна-єдина, як єдиний Христос.

Але люди існують в умовах часу, належать до певного народу, утворюють певну націю, мають певне громадянство, живуть у певній місцевості тощо.

І вони не можуть одночасно ходити на богослужіння у три різних храми, це фізично неможливо".

"Тому людина йде до тієї громади, до якої вона належить, де вона себе сама визначила – в цьому є свобода.

Ніхто насильно до якоїсь релігійної громади людину не може приєднати, приписати чи зобов’язати належати.

Відповідно до свого самовизначення, до того, як людина охрещена в певній церкві, в певній конфесії, – вона повинна належати до неї або свідомо прийняти рішення, що вона виходить з однієї конфесії й переходить в іншу – це частина загальних прав людини", – підсумував він.