Друга сесія минула. Зеленський зберігає контроль над "слугами"

У п'ятницю, 17 січня, спікер Дмитро Разумков закрив другу сесію Верховної Ради 9-го скликання.

Сесія тривала чотири місяці і два тижні або 136 днів.

З вересеня по січень народні депутати ухвалили 407 законодавчих актів.

Зокрема 260 постанов і 147 законів.

У парламенті 422 нардепів, 5 фракцій і дві групи - "Слуга народу" (247), "Опозиційна платформа - За життя" (44), "Європейська солідарність" (27), "Батьківщина" (24), "Голос" (20), групи "За майбутнє" (22) і "Довіра" (17).

Ще 21 позафракційний.

ua нагадує 10 ключових рішень парламенту.

ЗА ЩО ГОЛОСУВАЛИОбмеження депутатської недоторканності3 вересня депутати зняли недоторканність.

Це запрацювало з 1 січня 2020-го.

У грудні ВР позбавила себе права давати дозвіл на затримання чи арешт народних обранців.

Документ прийняли з правкою: депутат не несе юридичної відповідальності при виконанні повноважень.

Клопотання про затримання, обшук чи прослуховування нардепа розглядатиме слідчий суддя апеляційного суду.

У питаннях корупції — слідчий суддя Вищого антикорупційного суду.

Погоджуватиме — генеральний прокурор.

І тільки він має право відкривати провадження проти нардепів.

Закон про імпічмент10 вересня ухвалюють закон "Про особливу процеду­ру усунення президента України з поста (імпічмент)".

Підставою для імпічменту може бути скоєння президентом державної зради чи іншого злочину.

Процедуру письмово ініціюють щонайменше 226 нардепів.

Створюють тимчасову слідчу комісію.

Туди мають увійти парламентарії, спеціальний прокурор і слідчі.

Комісія звітує перед ВР.

Звинувачення мають підтримати понад 300 голосами.

Висновки по справі дають Конституційний і Верховний суди.

Не менш як 338 голосами усувають президента з посади.

Якщо рішення про його відсторонення не ухвалюють, спікер припиняє процедуру імпічменту й повноваження слідчої комісії.

Від імені парламенту в письмовій формі має вибачитися перед главою держави.

Прослуховування4 жовтня дозволили Національному антикорупційному бюро й Державному бюро розслідувань прослуховувати нардепів.

Зміни до закону ініціював президент Володимир Зеленський.

Також скасували "поправки Лозового", якими обмежувались терміни розслідування: тяжкі злочини правоохоронці мали розслідувати протягом 18 місяців, середньої тяжкості — 12, кримінальний проступок — півроку.

У разі нерозкриття злочину в ці терміни кримінальне провадження треба було закривати.

Викривачам корупціонерів платитимуть 10 відсотків винагороди17 жовтня внесли зміни до закону "Про запобігання корупції".

Тепер викривачі корупції мають офіційний статус і винагороду.

Для отримання грошей за викриття корупціонера треба повідомити про хабар на понад 10,51 млн грн.

Викривач отримає 10% суми, але не більш як 14,169 млн грн.

Якщо таких осіб кілька, а їхня інформація доповнює факти — винагороду ділять порівну.

Повідомити про хабар можна через керівника на роботі, профспілку, журналістів, громадські об'єднання.

Або звернутися до Національного агентства з питань запобігання корупції за телефоном +380 (44) 200 06 91.

Чи написати на електронну пошту.

Кримінал за незаконне збагачення31 жовтня повернули в Кримінальний кодекс статтю, що передбачає покарання за незаконне збагачення.

Чиновник відповідатиме, якщо його статки перевищують законні доходи більш як на 6,5 млн грн.

За це можуть посадити на 5-10 років із позбавленням права обіймати посади до трьох років.

Також передбачена цивільна конфіскація майна, якщо сумнівні доходи перевищують законні на 1 млн грн.

Перший крок до ринку землі13 листопада проголосували у першому читанні законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення.

Пропонується, що в одні руки продаватимуть не більш як 10 тис.

Іноземці матимуть таку можливість тільки після ухвалення на референдумі.

Росіяни не зможуть придбати землю в Україні.

До 1 січня 2030-го ціна не буде менша за 27,5 тис.

Оплата — за безготівку.

Покупець має надати документи — звідки в нього ці гроші.

Фермери-орендарі зможуть оформити розстрочку чи кредит на сім років.

Ринок пропонують відкрити з жовтня.

Бюджет-202014 листопада за годину ухвалили державний бюджет на цей рік.

Доходи запланували в розмірі 1,094 трлн грн, видатки — 1,180 трлн грн.

Дефіцит — 2,09% ВВП.

На соціальну сферу, зокрема пенсії та субсидії, виділили 294 млрд грн.

Це на 40% більше, ніж минулого року.

На охорону здоров'я — 113 млрд грн, дорожну інфраструктуру — 73,7 млрд, освіту — 145,1 млрд.

Видатки на оборону й безпеку становлять 254,8 млрд грн, 130 з яких — Міністерству оборони.

Мінімальна зарплата стала 4723 грн, була — 4173 грн.

Перезавантаження ДБР3 грудня ухвалили закон про вдосконалення роботи Державного бюро розслідувань.

Роман Труба втратив повноваження директора.

Нового голову обере конкурсна комісія з дев'яти людей, по троє від президента, Верховної Ради та Кабміну, пропозиції уряду нададуть міжнародні організації.

Переможця мають назвати протягом 60 днів.

Тепер директор Бюро сам, а не через конкурс, обиратиме заступників.

Створили окреме управління для розслідування справ Майдану.

Добровольців прирівняли до учасників бойових дій4 грудня ухвалили закон, що дозволяє добровольцям отримати статус учасника бойових дій.

Отримати УБД можуть бійці, які добровільно воювали на Донбасі не менше 30 діб у взаємодії із силовими та правоохоронними структурами України.

Для отримання статусу потрібен витяг із наказу Антитерористичного центру при Службі безпеки України, який підтвердить, що особа справді брала участь в АТО.

Або завірені нотаріусом свідчення щонайменше трьох людей зі статусом УБД, які підтвердять, що служили з добровольцем.

Один зі свідків має бути командир підрозділу.

Виборчий кодекс19 грудня ухвалили Виборчий кодекс із пропозиціями президента.

Він запрацює з 2023 року.

Партії формуватимуть загальнонаціональний список кандидатів.

Його ділитимуть на списки для кожного з 27 ­округів.

Вони переважно збігаються з областями.

Тільки Київ матиме два округи, на Дніпропетровщині окремо виділять Криворізький регіон, а Кримський округ приєднають до Херсонського.

Політичні сили виставлятимуть в ­окрузі щонайменше п'ятьох кандидатів.

Виборець голосує за партію і, за бажання, — за кандидата зі списку.

Якщо нікого з персоналій не вкаже, значить погодиться зі списком, запропонованим політичною силою.

У Раді працюватимуть кандидати, які отримали найбільшу підтримку в регіоні.Партія проходить до парламенту, якщо набирає 5% голосів.

Президента і мерів обласних центрів, міст із населенням понад 90 тис.

обиратимуть за системою абсолютної більшості — 50% + 1 голос.

Якщо ніхто не набере стільки, буде другий тур.

Депутатів сільських, селищних, районних і рад невеликих міст обиратимуть за мажоритарною системою.

В обласні й міські ради великих міст, Верховну Раду Автономної Республіки Крим — за відкритими списками, як і на виборах у парламент.

Розвалу монобільшості не буде.

"Слуги" лояльні до президента- Друга сесія запам'яталася турборежимом.

Навряд чи це повториться у таких же формах далі, каже Gazeta.

ua політолог Володимир Фесенко."Була купа скандалів.

Починаючи від секс-скандалу навколо Яременка і до смс-листувань з "джокерами".

У монобільшості проблеми є.

Але її розвалу не буде, у всякому разі найближчим часом.

Абсолютна більшість депутатів "Слуги народу" залишаються лояльними до президента.

Часом виникають внутрішні протиріччя, пов'язані з лобізмом.

Побачили це на прикладі грального бізнесу.

Конкретний приклад - земельна реформа.

Проголосували 90% "слуг".

Фракція СН неоднорідна.

Відносна більшість - люди з ліберальними економічними поглядами.

Є популісти, антиліберали.

Ядро цих людей депутати, близькі до Коломойського - Дубінський, Бужанський.

Проявили себе в історії з прем'єром Гончаруком, виступали за його відставку.

Як і в будь-якому великому колективі, там завжди виникають міжособистісні і міжгрупові протиріччя.

Подібні проблеми були у всіх великих фракціях - Партії регіонів, "Нашій Україні", "Блоці Петра Порошенка", БЮТі.Коли досі не можуть вирішити питання, хто буде наступником Яременка у комітеті з питань зовнішньої політики.

Наступної сесії доведеться голосувати за зміни до Конституції.

Чи знайдеться 300 голосів? Як свідчить нинішня ситуація, зробити це буде вкрай важко.

І тут треба або домовлятися, або зміни не вдастся провести.Із земельною реформою може виникнути батл - коли можуть блокувати трибуну, зривати засідання", - каже Володимир Фесенко.

Олігарх Ігор Коломойський тисне на президента Володимира Зеленського, а не на прем'єра Олексія Гончарука.

Про це сказав політичний оглядач Леонід Швець.