«Тримайте мене семеро». Чим завершиться «відставка» Гончарука

Фінт прем’єр-міністра Олексія Гончарука з подачею президенту заяви про відставку чимось нагадує подібну заяву екс-секретаря РНБО Олександра Данилюка.

Обидві вони були подані з розрахунком на те, що, відхиливши їх, президент показово продемонструє додаткову підтримку їхнім подавачам.

В тому числі, в протистоянні з опонентами всередині своєї команди.

У випадку з Данилюком така тактика не спрацювала – Володимир Зеленський продемонстрував, що не піддається на надто очевидний шантаж.

З Гончаруком, в кріслі якого так мріяв опинитись Данилюк, ситуація складніше.

Якщо секретар РНБО – це лише гвинтик, який голова держави може легко замінити розчерком пера, то відставка прем’єра призводить до відставки всього уряду і його заново треба обирати в парламенті.

Є й ще одна відмінність – Гончарук порушив і закон про Кабмін, і Конституцію, в яких чітко вказано, що прем’єр-міністр України має право заявити про свою відставку виключно Верховній Раді, яка і буде приймати рішення.

Виступаючи в п’ятницю в парламенті, Гончарук заявив, що написав заяву на ім’я голови парламенту, проте Дмитро Разумков розвів руками, що такої не отримував.

Втім зрозуміло, що подана заява – це фактично публічне звернення Гончарука до Зеленського щодо підтримки після скандалу з прослушкою.

Голова фракції «Слуги народу» Давид Арахамія вже заявив, що у випадку, якщо на те буде воля президента, фракція відставку підтримає.

Тож які є сценарії подальшого розвитку подій? Їх власне не так багато.

Гончарук – out.

«Як це не парадоксально, заява Гончарука тільки збільшила вірогідність його відставки, – каже політолог Володимир Фесенко.

– Такий непрямий шантаж може підсилити ризики для нього.

В своїй заяві він згадав про право президента звернутись до Верховної Ради щодо його відставки.

Що це за право таке? По Конституції цього робити не можна.

Навіть по тексту промови Гончарука було зрозуміло, що це все – гра і прояв вірності та лояльності з його боку.

Насправді ж він хоче залишитись, і це може викликати неоднозначну реакцію Зеленського».

Якщо буде політична воля президента та парламенту відправити Гончарука, а за ним і весь уряд у відставку, то за Конституцією звільнений уряд продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету міністрів.

Якщо Гончарук навідріз відмовиться залишатись в уряді в статусі «в.

о.», його обов’язки має виконувати хтось з віцепрем’єрів.

Наразі це «євроінтегратор» Дмитро Кулеба та «діджиталіст» Михайло Федоров, до яких може додатись новий віцепремєр – Денис Шмигаль, який отримає цей статус після зміни на посаді міністра розвитку громад і територій Олени Бабак.

Наскільки довго може працювати уряд у стані виконуючих обов’язки? Теоретично скільки завгодно, але у президента, незважаючи на все, поки лишається монобільшість в Раді, яка зможе змінити Кабмін так само, як і призначала, – в турборежимі.

Причому змінити, окрім прем’єрської, буквально кілька позицій, до яких є претензії, і задовольнивши при цьому інтереси тих сил, голоси яких можуть допомогти при проштовхуванні в Раді резонансних законопроєктів про децентралізацію та ринок землі.

Змінити кількох міністрів.

Власне, такий сценарій вже почав реалізовуватись чи то з добровільною, чи то не дуже відставкою Бабак.

Заява про відставку Гончарука якраз і може бути своєрідним попередженням з його боку, аби не чіпали близьких до нього членів уряду.

Точкова чистка уряду планувалась на наступний місяць, але резонансна історія зі зливом аудіозаписів з кабінету прем’єра та його рішення зіграти в самостійну гру дещо змішали карти.

Залишити, як є.

Президент в тій чи іншій формі висловлює довіру Гончаруку і той працює далі.

Депутати від «Слуги народу», судячи з листування в залі Верховної Ради, впевнені саме в «помилуванні» Гончарука.

Прем’єр подав свою заяву в останній день сесії і звільняти його найближчим часом буде просто нема кому – Рада на канікулах.

До того ж, Гончарука в цій історії поспішив беззаперечно підтримати Міжнародний валютний фонд, президент та прем’єр мають летіти разом 22–23 січня на форум в Давос.

Є варіант, коли президент переведе стрілки в питанні відставки на Верховну Раду, яка і має надати оцінки прем’єру.

Питання відставки Гончарука може бути винесене на розгляд сесійної зали і провалене, як це було з його попередником Володимиром Гройсманом.

Таким чином особисто Зеленський формально дистанціюється від багатьох непопулярних рішень уряду, який продовжить працювати.

«Але в будь-якому разі відношення самого Зеленського до Гончарука зміниться, – впевнений Фесенко.

– Всі ці історії створили проблему для президента і суттєво знизять довіру і позитивне відношення до прем’єра.

Хоча за раціональною логікою президенту не треба поки відправляти уряд у відставку».

Відтягнути процес.

Цей пункт – варіація на тему попереднього.

Зеленський може не повестись зараз на гру, в яку його затягує Гончарук, і зробити вигляд, що все добре.

Але при цьому почати готувати прем’єру заміну і ініціювати його відставку наприкінці лютого.

Тоді якраз стукне півроку роботи уряду і можна буде запросити у його голови звіту за свою роботу.

І не факт, що він президента та парламент задовольнить.

Павло Вуєць, «Главком».

Шпаргалка для прем’єра: Як пояснити Зеленському, чому міцнішає гривня?.

Профани в тумані.

Хто підставив прем’єра Гончарука?.